В Харкові дуже багато цікавих пам’яток архітектури, але я хочу розповісти саме про будівлі цирків нашого міста, так я не помилилась бо на теперішній час у нас існує три будівлі цирку.

Архівні документи Харкова зберігають інформацію о перших дерев’яних цирках в місті ще в 60-х роках 19 століття. Однак першим стаціонарним цирком у місті став манеж цирку-театра Грікке в 1906 році на майдані Жандармейському, 17 (нині майдан Національної гвардії, 17). В 1911 році відкриває свої двері цирк-театр Муссурі по вулиці Карла Маркса, 28 (нині вул. Благовіщенська, 28). Завдяки цьому будівництву Харків стає одним з небагатьох міст Європи, де одночасно працюють два стаціонарних цирку. Згодом в 1974 році цирк з будівлі Грікке переїздить в нове приміщення. Бо старий майданчик віджив свій вік, та для міста, населення в якому налічувалось більше мільйону чоловік, цирк на 1200 місць був вже занадто малий.

С цього моменту манеж запалив свої вогні в новій будівлі за адресою майдан Ірини Бугрімової, І де знаходиться до сьогоднішнього дня.

Історія старого цирку починалася на початку 20-го сторіччя, коли заможний підприємець, німець за походженням, Генріх Грікке побудував перший стаціонарний кам’яний манеж цирк-театр Грікке, нині Старий цирк. Будівля в стилі модерн була споруджена за проєктом архітекторів М.С. Коморницького і В.В. Хрустальова та була подібна до паризького цирку братів Франконі, що у свою чергу служив своєрідним зразком для стаціонарних циркових будівель.

За однією з легенд, Генріх Грікке зробив такий коштовний подарунок своїй коханій, в минулому артистці цирку, яка мріяла мати особистий цирк. Можливо, так воно й було. Але документи про будівництво цирку мають діловий, а не романтичний характер.

Цирк Грікке починає функціонувати і дає вистави з другої половини січня 1906 року. Внутрішня архітектура приміщення дозволяла показувати більше циркових пантомім, використовуючи для цього не тільки тринадцятиметровий манеж, але й наявну сцену. Цей проект був зручний і для театральних вистав: манеж швидко трансформувався у глядацький зал. У приміщенні цирку Грікке було застосовано багато технічних нововведень: трансформація арени і частково зали (яка дозволяла за три години переобладнати його у концертний зал), парове опалення, електричне освітлення, сучасна вентиляція та якісна акустика (тому всі програми йшли без мікрофону).

Ця будівля знаменувала новий етап розвитку архітектури такого типу. Одна з головних особливостей цирку був його купол. Конструкції-ферми виготовлені з дерева, стягнуті металевими струнами, збереглися й до сьогоднішнього дня. У 1917 році в приміщенні цирку почав роботу державний цирк. Але початок серйозної планомірної його діяльності як державного цирку датується 1927 роком. Це був перший в Україні державний цирк, директором якого став М.Л. Зіберов.

У 1933 році відбулась реконструкція харківського цирку – старий манеж перебудовують, упорядковують амфітеатр та яруси, обладнують цирк за останнім словом техніки тих років. У 30-ті роки цирк почав впевнено висуватися в число найбільш цікавих і творчопрацюючих колективів країни.

Він став вважатися однім з кращих в Радянському Союзі - після Москви та Ленінграду. Багато з артистів мріяли сюди приїхати.

У ці роки харківський цирк допоміг становленню цілого ряду талановитих молодих артистів, у майбутньому великих майстрів радянського цирку. Молода Ірина Бугрімова разом зі своїм партнером, дресировщики брати Дурови, ілюзіанист Еміль Кіо, шут Його величність Віталій Лазаренко та ін.

Під час Великої Вітчізняної війни будівля цирку вціліла дивом. Окупанти організували там ковбасну фабрику,а коли відступали,замінували його. Врятувала будівлю дружина одного з артистів- вона працювала у Німців прибиральницею та бачила, де закладали вибухівку. Після того як радянські війська увійшли в місто жінка з точність вказала на місцезнаходження мін. Харківський цирк одним з перших дав виставу одразу після звільнення.

Згодом в 1974 році цирк переїздить в нове приміщення. Старий майданчик віджив свій вік, та для міста, населення в якому налічувалось більше мільйону чоловік, цирк на 1200 місць був вже занадто малий.

С цього моменту манеж запалив свої вогні в новій будівлі, де знаходиться до сьогоднішнього дня.

Стару будівлю можна було закрити чи знести, проте цього не сталось. Старому цирку «придумали» нове життя. Потрібна була база, де готували б нові номери, а Харків за довгі роки набив на цьому руку. І хоча така база вже була в Москві, там було все, окрім приміщення для тварин - відповідно, наїзників та дресирувальників там готувати було неможна. Тоді звернулись к міністру культури с проханням відкрити Філіал Всесоюзної дирекції по підготовці циркових програм, атракціонів та номерів з тваринами. Номери тут стали випускати десятками.

16 років тому тут відкрили дитячу циркову студію, де виховують підростаюче покоління.

Цирк не тільки отримав репутацію самого красивого цирку в Європі, але и також став самим великим цирком в світі - він був розрахован на 5750 місць! А висота куполу складала 70 метрів. Глядацький зал був збудований без опори, місця для глядачів були в формі амфітеатру, а сама арена була нижче рівня землі. Проєкт був грандіозним, але, як и багато гарних починань, він провалився- коли все відкрилось.