Ярославський Петро Антонович (1750, Охтирка — після 1810) — перший харківський професійний архітектор, родом з Охтирки на Сумщині, автор планів забудови кількох міст у Слобідській Україні, цілого ряду архітектурних споруд на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, Новгород-Сіверщині.

Життєпис

Фахову освіту здобув у Харківському колегіумі і в архітектора Баженова Василя Івановича в Москві (1775). Працював помічником харківського губернського архітектора, робив розпланування Харкова та інших міст губернії (1781 — 1810), брав участь у проектуванні та будівництві споруд московського Кремля. Майже 30 років виконував обов'язки архітектора Слобідсько-Української губернії. Був задіяний в побудові як світських і сакральних споруд, так і в створенні фортифікаційних та господарчих. В творчому доробку архітектора — садибний палац під Харковом для Шидловських (Старий Мерчик), церква в місті Суми, палац генерала Сабурова в Харкові тощо. Перехідні риси палацової архітектури від бароко до класицизму зберіг розкішний план Присутніх Місць для Харкова, реалізований в 1795—1805 роках. Серед суспільно значущих споруд архітектора — Магістрат в місті Кременчук (1798 рік) та господарча споруда в Харкові — Провіантський магазин (склад). Побудовані за його проектами будинки сформували «обличчя» Харкова на ціле XIX століття, хоча пізніше багато з них були зруйновані.

В проектах Петро Ярославський не був особливо оригінальним та орієнтувався на уславлені проекти минулого, серед яких були і проекти Андреа Палладіо.

Споруди за проектами Ярославського

• Будинок віце-губернатора (не зберігся)

• Палати присутніх місць (не збереглись)

• Гостинний двір (не зберігся)

• Церква Благовіщення

• Церква Різдва Богородиці (не збереглась)

• палац генерала Сабурова (зараз — «Сабурова дача», поміщення психіатричної лікарні)

• маєток Шидловських (садиба Старий Мерчик, покинута, стан напіваварійний)

• Введенська церква (Охтирка)

• Покровська церква (Пархомівка)

• Церква у Сумах

• Провіантський магазин (Харків)

• Кам'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці (1798 рік) у селі Костянтівка, Зміївського повіту, на замовлення надвірного радника Андрія Михайловича Донець-Захаржевського. Зруйнована у 1963 році.