«У полум’ї професії»

Професія педагога належить до так званих хелперських професій (від англ. Help- допомагати). Перебуваючи постійно з дітьми, незважаючи на особисті проблеми, в кожного з них відбувається «вигоряння»: настає дратівливість, апатія. Метою тренінгу було здійснення діагностики рівня емоційного виснаження учасників тренінгу. Під час тренінгу вихователі перш за все замислились, за що можна їх похвалити, з’ясували причини професійного вигорання та набуття синдрому хронічної втомлюваності. Пожвавлення і веселу реакцію в учасників викликала вправи «Символи мого покращення настрою», «Мух краще ловити на мед» та « Урожайна нивка», під час яких вони поділилися своїми методами поповнення запасів «емоційного палива»: це і зміна зачіски, улюблене заняття, подорожі, приготування смачної їжі, придбання нового одягу, усамітнення. Вправа «Арома та музикотерапія» продемонструвала лікувальні властивості ефірних масел та олій. Хвилинка релаксації «Сходи до успіху» налаштувала усіх на невичерпні можливості організму. Тренінг сприяв глибокому самопізнанню, особистісному зростанню та духовному добробуту.

10 кроків, щоб стати кращими батьками. Поради з виховання

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть Вас здивувати...

Діти часто не розуміють, чому їх покарано

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.

Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе

Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

(За матеріалами Фонду "Нічиї діти" (Польща), розроблених на основі NSPCC публікації "Як стати кращими батьками", Лондон, 2002)

Джерело: http://www.fostercare.org.ua

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБЕН ПСИХОЛОГ У ДИТЯЧОМУ САДКУ?

Коли підходить час відправляти дитину в дитячий садок, ми все частіше стикаємося з тим, що на базі дитячого садка працює практичний психолог.Хто він? Чим займається? І найголовніше питання, навіщо? З моєю дитиною все в порядку і йому психолог не потрібен.

Загальна помилка батьків полягає в тому, що психолог навішує ярлики психічної неспроможності їх дітей. Розвіюючи ці міфи, хотілося б зупинитися на питанні, чим займається психолог в дитячому саду? Почнемо з самого головного з цілей і завдань. Для того щоб дитина розвивалася всебічно психолог у своїй роботі передбачає всі аспекти розвитку:

Фізичний розвиток. Володіння моторними вміннями; орієнтування в рухах, жестами і рухами передавати виразність рольової поведінки.

Соціально-моральний розвиток. Усвідомлення завдання, планування дій, вміння виправляти свої помилки, об'єднання з ровесниками на основі виконання вправ та завдань.

Емоційний розвиток. Інтерес до людей: їх зовнішності, професії, способу життя тощо. Повага до батьків, родичів, педагогів, однолітків. Утримання від ревнощів, суперництва, жадібності.

Пізнавальний розвиток. Розвиток пізнавальних здібностей: загальних та логіко-математичних.

Мовленнєвий розвиток. Розвиток елементарних форм монологічної мови, уміння чітко й логічно висловлювати свою думку, активізувати словник.

Креативний розвиток. Розвиток дивергентного мислення, творчої уяви. Нестандартні підходи до вирішення деяких питань.

Кругообіг в дитячому навчальному закладі

Найскладнішим завданням для практичного психолога дитячого садка - це організація продуктивної взаємодії всіх учасників педагогічного процесу, навчання їх взаємодії один з одним і всіх разом. Ця взаємодія або спільна робота можлива за умови розуміння і чіткого виконання всіма фахівцями своїх професійних і функціональних обов'язків. Повноцінність взаємодії, яка обумовлює ефективність діяльності, можлива тоді, коли, з одного боку, є однодумці, а з іншого боку - кожен чітко розуміє свої функції і можливості, вихователь не підміняє батьків або психолога, а психолог - вихователя і батьків.

Педагогічні працівники

Перші учасники кругообігу - це педагогічні працівники.

Основні напрями роботи. Круглий стіл, тренінги, семінари-практикуми, діагностика, індивідуальне консультування, пам'ятки, загальні рекомендації.

Батьки

Наступні учасники - це батьки, на яких покладена вся відповідальність за виховання дітей, але які, в силу своєї не інформованості, покладають цю відповідальність на вихователів, психолога. І перше завдання - донести до батьків важливість виховного процесу саме з боку батьків, допомогти і підказати як правильно потрібно поводитись в тій чи іншій ситуації, як знайти спільну мову зі своєю дитиною не нашкодивши.

Основні напрями роботи. Психологічна просвіта, консультування, діагностика, психологічний стенд «Психолог радить», сторінка прктичного психолога на сайті.

Діти

Ну, і звичайно ж найголовніші учасники всього педагогічного процесу - це діти.

Основні напрями роботи:

Діагностична робота - це психологічне обстеження груп дітей. Для виявлення рівня розвитку або причин, які гальмують цей розвиток і навчання.

Корекційно-розвиваюча робота. Це напрямок діяльності психолога є найбільш складним і відповідальним, тому що включає в себе широкий спектр форм роботи. Це індивідуальні та групові заняття, робота з проблемами, як групи дітей так і окремих дітей, особистісних та пізнавальних сферах. І звичайно ж підготовка дітей до навчання в школі.

Підтримка дітей, які потрапили в скрутні життєві обставини. Індивідуальні бесіди, консультації з близькими дитині людьми.

Підтримка обдарованих дітей. Створення умов для подальшого розвитку їх творчих здібностей.

Підтримка дітей, які потребують підвищеної уваги. До них відносяться: неспокійні, конфліктні, соромливі, агресивні, замкнуті і тривожні діти, а також діти з мовними порушеннями і з затримкою психічного розвитку. Найголовніше це своєчасне виявлення таких дітей, виявлення причин подібного прояву. І виходячи з причин допомагати дітям адаптуватися в суспільстві. Бути впевненим у своїх силах.

Дуже важливим пунктом роботи практичного психолога є підготовка дитини до навчання в школі. Це проходить жирною рискою через всю роботу зі старшими дошкільниками.

Основні блоки при підготовці дитини до навчання в шолі:

Морфогенетична (психофізіологічна)

- стан здоров'я;

- функціональна зрілість.

Соціальна

- соціально-особистісна зрілість майбутнього першокласника

Психологічна

- мотиваційна сфера;

- інтелектуальна сфера;

- эмоційно-вольова сфера.

Психолог допоможе Вам у спілкуванні з дитиною, розкриє нові грані характеру малюка, допоможе йому стати впевненішим, товариським і життєрадісним.