Пріоритетні змістові напрями 2025 - 2026 навчальний рік

Середня група "Волошка" 

     Метою сенсорного розвитку дітей раннього віку  є формування у них сенсорних здібностей. Сучасна дошкільна дидактика, спираючись на сучасні психологічні дослідження, розглядає сенсорний розвиток як формування нових, таких, що не існували раніше, сенсорних процесів і властивостей за активного педагогічного впливу. 

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компоненту дошкільної освіти  передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення.  

Старша група "Барвінок" 

   Казкотерапія зорієнтована на дітей дошкільного віку тому, що вони ще не здатні оцінити події в реальному житті та проаналізувати їх для прийняття самостійних рішень. Метод казкотерапії впроваджуємо у своїй роботі з дітьми. Адже він сприяє розвитку у дошкільників: • активності ; • самостійності; емоційності; • творчості; • зв’язного мовлення 

  Казкотерапія – це один із видів арт-терапії; терапія середовищем особливою казковою атмосферою , в якій можуть виявитися потенційні риси особистості , щось нереалізоване; може матеріалізуватися мрія, а головне – виникає відчуття захищеності та смак таємниці; метод, що використовує казкову форму для інтеграції особи, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення взаємодій з навколишнім світом. 

Метою казкотерапії є підведення дитини до усвідомлення своєї внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і світом.  

Старша  група "Фіалка" 

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі донайближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

— краєзнавство;

— ознайомлення з явищами суспільного життя;

— формування знань про історію держави, державні символи;

— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

— формування знань про людство.

Молодша група "Ромашка" 

    Основу формування в дошкільнят любові й бережливого ставлення до природи становить взаємозв'язок трьох чинників: виховання емоційно-позитивного сприйняття природного довкіл¬ля; подання доступних знань про живу та неживу природу; організація практичної діяльності дітей. Вибір освітньої технології - це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії та форм роботи педагогів з вихованцями. Розуміючи своє головне завдання у створенні оптимальних умов для розвитку активності дітей, стимулювання їхньої само¬стійної творчості, вихователі широко використовують для екологічної освіти творчо-розвивальні технології. Забезпечення оптимальної результативності роботи групи «Волошка», з формування екологічної культури особистості, основ наукового світобачення дошкіль¬ника, здійснюється через організацію пошуково – дослідницької роботи. Напрямок роботи даного року – це надання дошкільникам основ наукового світобачення, заохочення їх до пошуково-дослідницької роботи в природі. Екологічне виховання дітей в ДНЗ розглядається з позиції комплексного підходу, що значною мірою залежить від форми, методів, прийомів роботи. Одним із головних річних завдань роботи ДНЗ є «Формування екологічної компетентності дитини у світлі завдань Базового компоненту дошкільної освіти в ході реалізації освітньо - виховних проектів». 

 Молодша група "Дзвіночок" 

    Вихователь дитячого садка має багато можливостей для виховання дітей у дусі рідної культури, тому що він саме живе з дітьми, і фольклор може стати не предметом вивчення, а частиною цієї природної побутового життя, прикрасивши і одухотворив її.   Український фольклор супроводжує дитину з перших років її життя, є невичерпним джерелом розвитку мовлення дітей, збагачення словника новими словами, образними виразами, виховання морально-етичних навичок. Він відображає життя народу, його історію, мову, мудрість. Народна мудрість, традиційні обряди – то скарбниця мовного розвитку. У своїй роботі вихователь особливу увагу приділяє ролі різножанрових фольклорних творів у розвитку мовлення дітей. Всю систему роботи з використання усної народної творчості намагається побудувати так, щоб зацікавити ним малят, викликати бажання слухати й вивчати ці твори: це і розігрування забавлянок та пісеньок, заучування малих жанрів українського фольклору, загадування і відгадування загадок, проведення народних ігор, інсценування та драматизація казок. Для того щоб створити розвивальне мовленнєве середовище, під час режимних моментів (умивання, одягання, годування, сну),а також ігор і побутового спілкування з малюками, вихователь звертається до народних пісеньок, потішок, забавлянок. Так, наприклад, щоб викликати у дітей позитивне ставлення до вмивання, використовує потішку «Водичко, водичко», а процес одягання супроводжує примовкою «Чок, чок, чобіток». Такі пісеньки-пестушки, як «Ладусі-ладусі», «Сорока-ворона», «Іде коза рогата» тощо, створюють у дітей радісний настрій, викликають позитивні емоції, розвивають музичний слух і мовлення.