Інформаційно-методичні ресурси для проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»:
Як дорослим реагувати на булінг: інструкція для освітян https://mon.gov.ua/news/yak-doroslym-reahuvaty-na-bulinh-instruktsiia-dlia-osvitian
Міжвідомчий алгоритм взаємодії щодо превенції та протидії булінгу (цькування)
Інфографіка “Дізнайтеся про ризики торгівлі людьми та експлуатації” (ГО “Ла Страда Україна”)
Флаєр “Сексуальне насильство може проявлятись в таких формах” (ГО “Ла Страда Україна”)
Флаєр “Якщо ви стали свідком сексуального насильства, пов’язаного з війною”(ГО “Ла Страда Україна”)
Рекомендації «Як убезпечитися від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми» (ГО “Ла Страда Україна”)
Загальні правила безпеки для дітей та підлітків(ГО “Ла Страда Україна”)
Інфографіка «Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)» (ГО “Ла Страда Україна”)
“Що таке кібербулінг?”/Освітній серіал про кібербулінг для підлітків
Номери спеціальних “гарячих” телефонних ліній:
· 1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
· 1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
· 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
· 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;
· 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) – Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді.
Контактні телефони державних та міжнародних організацій підтримки
правового захисту та ментального здоров’я громадян України
(Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»)
Номери телефонів в Україні
Лінія Національної психологічної асоціації
*(10:00-20:00 щодня, дзвінки безкоштовні)
0 800 100 102
Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів
(цілодобово, дзвінки безкоштовні)
0 800 33 20 29
Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді»
(цілодобово, дзвінки безкоштовні)
0 800 210 160
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна»
0 800 500 335
Урядова «гаряча лінія»
(цілодобово, дзвінки безкоштовні)
1545
Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю
(цілодобово, дзвінки безкоштовні)
1547
Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine
(цілодобово)
7333
Лінія емоційної підтримки МОМ
(з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні)
0 800 211 444
Гаряча лінія Служби психосоціальної підтримки військовослужбовців та їх сімей ГО “Громадський рух “Жіноча сила України”
(з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні)
0 800 332 720
Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна»
(з мобільного або стаціонарного)
або 116111 (з мобільного)
(цілодобово, дзвінки безкоштовні) 800 500 225
Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД БО «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДУ»
(цілодобово, безоплатно; в т.ч. психологічна підтримка
для людей які живуть з ВІЛ та їх близького оточення)
0 800 500 451
Загальнонаціональна гаряча лінія з питань туберкульозу БО «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДУ»
(08:00 - 18:00, безоплатно; в т.ч. психологічна підтримка
для людей, які хворіють на туберкульоз та їх близького оточення)
0800 503 080
Лінія психологічної підтримки для чоловіків, що реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, за підтримки уряду Великої Британії у співпраці з ГО «Інноваційні соціальні рішення»
(сервіс психологічної підтримки, де чоловіки можуть отримати фахову психологічну допомогу анонімно і безкоштовно, цілодобово)
2345*
(Vodafone та Lifecell)
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правничої допомоги в Україні
понеділок-п'ятниця 08:00 - 18:00, дзвінки безкоштовні;
*для дзвінків з-за кордону за тарифами оператора зв'язку
0 800 213 103
+38 044 363 10 41
Запобігання та протидія торгівлі людьми
З початку 2022 року в Україні Національна поліція зафіксувала 77 випадків торгівлі людьми. Серед них було 26 фактів сексуальної експлуатації та 28 — трудової експлуатації.
Українські правоохоронці борються з двома видами торгівлі людьми. Перший починається і закінчується на території нашої країни. Серед таких випадків найбільш розповсюджені трудова та сексуальна експлуатація.
Другим видом є торгівля людьми, яка починається на території України з вербування, однак сам злочин відбувається на території іншої держави.
https://www.youtube.com/watch?v=5aXrSiUqRoc
В Україні є Telegram-бот «Залишайся в безпеці», у якому можна дізнатися, як не стати жертвою торгівлі людьми, безпечно працевлашту-ватися в Україні та за кордоном, розпізнати потенційних зловмисників, а також до кого звернутися за допомогою.
Відповідно до статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.173) http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3739-17) Міністерство, органи управління освітою, заклади освіти впроваджують в освітній процес заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освітніх послуг та їх батьків з питань протидії торгівлі дітьми.
Головні завдання навчально-виховних заходів із вищезазначених негативних явищ – підвищити загальний рівень правової свідомості дітей та молоді, рівень обізнаності з проблем порушення прав людини, навчити моделям безпечної поведінки, виховати повагу до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від насильства.
Міністерство освіти і науки України вважає за доцільне: педагогічним працівникам закладів освіти пройти он-лайн курси підвищення кваліфікації з питань протидії торгівлі на сайті Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні http://stoptrafficking.org
продовжувати включати до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти курси, лекції та практичні заняття з питань протидії
торгівлі людьми, зокрема, використання електронного курсу «Основи протидії торгівлі людьми» (режим доступу: www.ctcourse.org.ua);
впроваджувати за рахунок варіативної складової програму виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми для учнів 7-10 класів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»
https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/protidiya-torgivli-lyudmi
впроваджувати гуртки та факультативи для учнів 7 – 10 класів закладів загальної середньої освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»;
проводити інформаційні кампанії до 30 липня - Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми;18 жовтня - Європейського дня боротьби з торгівлею людьми; 2 грудня - Міжнародного дня за відміну рабства; 10 грудня - Міжнародного дня захисту прав людини;
розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями і фондами;
налагодити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики торгівлі людьми;
поширювати серед учасників освітнього процесу інформацію про діяльність Кол-центру Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами:
1578 з питань протидії торгівлі людьми;
1588 з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ) в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.ua
Національної дитячої «гарячої лінії» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».
На офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» створено електронний банк курсів (спецкурсів), які впроваджуються у вищих навчальних закладах та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (розділ «Діяльність. Захист прав людини»: https://imzo.gov.ua/protidiya-torgivli-lyudmi/navchalni-programi/
Інформаційне джерело:
Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022 №9105-22 (Інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році).
Запобігання домашньому насильству
Поруч із булінгом (цькуванням) великою проблемою в Україні є домашнє насильство. Верховна Рада України 20 червня 2022 року ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству (Стамбульську конвенцію).
Документ розроблено на виконання заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з метою запобігання насильству стосовно жінок, домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.
Конвенція є першим міжнародним законодавчим актом, що передбачає захист прав жінок. Метою документу є захистити жінок від усіх форм насильства та дискримінації, боротися за рівність між жінками й чоловіками, розробляти політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги. Україна приєдналася до конвенції у 2011 році.
Ратифікація Стамбульської конвенції запроваджує важливі механізми запобігання і протидії насильству: зобов’язання допомоги, створення притулків, організація гарячих ліній, надання компенсацій постраждалим, криміналізація видів насильства тощо.
З метою виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229, (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text ) Міністерство освіти і науки України надіслало департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти для використання у профілактичній освітній діяльності методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480).
Із інформацією щодо захисту прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права можна знайти за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/str_19188
З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами. Режим доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami
Пропонуємо використовувати матеріали з питань запобігання та протидії домашньому насильству, що розміщені на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».
Режим доступу:
https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view
Інформаційне джерело:
Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022 №9105-22 (Інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році).
Протидія булінгу
Відповідно до статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX у закладах освіти виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина тощо.
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де статтею 10 визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі і гідності дитини http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/ed20120601
Концепцією Нової української школи передбачено формування ціннісного ставлення і судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі і толерантні стосунки із учасниками освітнього процесу.
Закон України «Про освіту», зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-
Законом України від 18.12.2018 № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» внесено зміни до Закону України «Про освіту» щодо визначення поняття булінгу (цькування), його типових ознак.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за № 111/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінку (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.
Механізм реагування на випадки булінгу (цькування), процедури застосування заходів виховного впливу запроваджено у закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти. Наголошуємо, що згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII, до повноважень органів управління освітою входить здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами.
Згідно із Законом України від 15.07.2021 № 1658-IX визначено зміст поняття безпечне освітнє середовище, як сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин. До програм підвищення фахового рівня педагогічних працівників мають бути включені навчальні модулі з питань компетентнісного навчання і створення безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища. Зокрема: курс «Безпечна і дружня до дитини школа» (http://scfs.multycourse.com.ua/ua/), навчальний модуль «Основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності учнів» (https://is.gd/d6ZHyj), тренінг «Вчимося жити разом» (https://is.gd/vKHYI3), модуль «Методика компетентісного навчання за інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (https://is.gd/Poqn6X), онлайн-курси «Основи здоров’язбережної компетентності» (http://multycourse.com.ua/ua), «Освіта на основі життєвих навичок» (http://dlse.multycourse.com.ua/ua/), освітня програма «Базові навички медіатора/медіаторки в закладах освіти.
Створення та координація діяльності служби порозуміння з числа учнів та учениць для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» (http://bit.ly/36hJTFt). На сайті МОН під рубрикою «Антибулінг» розміщений банк методик (інструментарію)(https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu).
Наголошуємо, що на доступному місці у закладі освіти розміщено контактну інформацію про керівників та педагогічних працівників закладу освіти, до яких, відповідно до посадових обов’язків, можуть звертатися учасники освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини;
номер телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).
Для використання в профілактичній роботі в закладах освіти на сайті МОН розміщений у вільному доступі банк педагогічних технологій у рубриці «Корисні посилання щодо теми антибулінгу».
З метою профілактики булінгу (цькування) у закладах освіти рекомендуємо: впроваджувати в освітній процес закладів освіти гурток «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації» та факультатив «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе». Режим доступу https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/protidia-bulingu/1-komplekt-programmediatsiya.pdf використовувати відеоролик «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Медіація - ровесників і ровесниць» та освітній електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»;
Режим доступу:
https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-
robota-shvaleni-rukopisi/.
розвивати медіацію-однолітків, створювати служби порозуміння (Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти». проводити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом.
Інформаційне джерело:
Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022 №9105-22 (Інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році).
Національно-патріотичне виховання
Наказом МОН України від 06.06.2022 №527 затверджено Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року.
Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalno-patriotichnogo-
vihovannya-v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-sho-vtrativ-chinnist-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641
Серед основних складових національно-патріотичного виховання в Концепції виокремлені громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання.
Метою національно-патріотичного вихованим визначено становлення
самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян па основі духовно-моральних цінностей Українського народу, національної самобутності.
Успішність національно-патріотичного виховання значно підвищиться, якщо ми навчимося протидіяти маніпулятивним впливам. Ми живемо в умовах потужної інформаційної боротьби. Щодня, щогодини та щохвилини на нас впливає величезна кількість різноманітної інформації – тривожної, шкідливої, маніпулятивної, обнадійливої тощо. Кількість повідомлень, яку ми «перетравлюємо», незрівнянна ні з чим та зростає щодня.
Наше завдання – критично сприймати будь-яку інформацію, що надходить. Пам’ятати, що ми є суб’єктами нашого життя, а не об’єктами впливів зовні. І здатні усвідомлено приймати рішення. Більше того – маємо навчати цього наших дітей.У часи невизначеності, відсутності усталених рішень, які всі ми зараз переживаємо, особливого значення для виживання людини, суспільства, держави набуває критичне мислення. Такий тип мислення потрібен для вирішення неординарних практичних завдань. Тож сучасній людині важливо вміти розрізняти маніпуляції, усвідомлювати їхні наслідки, ефективно протистояти їм.
Центр протидії дезінформації при РНБО України:
https://cpd.gov.ua/category/events/
Все про медіаосвіту й багато корисних ресурсів для педагогів:
https://www.aup.com.ua/
http://medialiteracy.org.ua/
Перешкоджайте проявам расизму, шовінізму, приниженню гідності іншомовних людей і підкреслюйте словом і ділом моральний наратив демократії, толерантності, прав людини та верховенства права, територіальної цілісності та єдності народів України.
Інформаційне джерело:
Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022 №9105-22 (Інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році).
12 жовтня,вперше пройшов Всеукраїнський урок з профорфєнтації та побудови карєри"Обери професію своєї мрії" на якому поділилися своїм успішним досвідом відомі українці: А.Різніченко,Є.Клопотенко,Ж.Беленюк.
Онлайн урок переглянули учні 8 - го класу.
УКРАЇНА
НАКАЗ
31.08.2021р. Ізяслав № 57-н
Про запобігання булінгу (цькування)
та порядок дій персоналу при зіткненні
з випадками булінгу (цькування) в школі»
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.02.2020 року за № 111/34394, наказу Міністерства освіти і науки від 26.02.2020 року № 293 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти», листа Міністерства освіти і науки від 20.03.2020 року №6/480-20 «Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти», з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти, вільного від насильства та булінгу (цькування),
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в 2021-2022 навчальному році (Додаток 1).
2. Заступнику директора з навчально - виховної роботи Бондарук Т. О. забезпечити виконання затвердженого плану заходів.
3. Створити постійно діючу комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) у складі:
– Довгалюк І. М., директор школи – голова комісії;
– Бондарук Т. О., заступник директора школи з навчально – виховної роботи – заступник голови комісії;
– Батюк Н. В., практичний психолог – секретар комісії;
– Волощак Т. І., вчитель правознавства – член комісії;
– Велика-Яцюк О. О., педагог-організатор – член комісії;
4. Затвердити:
4.1 Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) в закладі (Додаток 2).
4.2 Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі (Додаток 3)
4.3 Зразок заяви про випадки булінгу (цькування) (Додаток 4).
4.4 Форму Журналу реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування) (Додаток 5).
4.5 Форму Журналу реєстрації рішень комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) (Додаток 6).
5. Практичному психологу Батюк Н. В. прилюднити даний наказ на офіційному сайті закладу на сторінці психолога.
6.Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Директор Ігор ДОВГАЛЮК
З наказом ознайомлені:
Тетяна БОНДАРУК
Олена ВЕЛИКА-ЯЦЮК
Наталія БАТЮК
Тетяна ВОЛОЩАК
Додаток 2 до наказу
від 31.08.2021 р. № 57-н
ПОРЯДОК
подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв
про випадки булінгу (цькуванню) в закладі освіти
Загальні питання
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).
3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи.
4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)
1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівнику закладу.
2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).
3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар друкарка, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто керівник закладу або його заступник.
5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.
8. Розгляд заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності.
Відповідальна особа
1. Відповідальною особою призначається працівник закладу освіти з числа педагогічних працівників.
2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника закладу.
3. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.
4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)
1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.
2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
4. Комісія створюється наказом керівника закладу.
5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.
6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.
7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.
8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.
Терміни подання та розгляду Заяв
1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
5. Керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
Додаток 3 до наказу
від 31.08.2021 р. № 57-н
ПОРЯДОК
реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі
Загальні питання
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2. Цей Порядок визначає процедуру реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі.
Реагування на доведені випадки булінгу
1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, керівник закладу:
- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).
2. Заходи здійснює практичний психолог закладу освіти та затверджуються керівником закладу.
3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.
Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)
1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:
"Стаття 173. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку".
Додаток 4 до наказу
від 31.08.2021 р. № 57-н
Директору
Ізяславської ЗОШ І-ІІ ступенів
№4 ім. В. Кобернюка
____________________________________,
(ПІБ, учня/учениці __ класу)
____________________________________
(який(-а) проживає за адресою)
____________________________________
(контактний телефон)
ЗАЯВА
Я, _______________________________________________________, повідомляю про випадок булінгу (цькування), учасником (свідком) якого я є, що стався ___________________у ________________________________,
(дата, час) ----------------- (місце)
а саме: ________________________________________________________
(перерахувати види образ, цькувань, які були застосовані).
________________________________________________________________
(розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування))
____________________________________________________________
________________________________________________________________
_______________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
-----------------------------------
Прошу допомогти у вирішенні даної ситуації, що склалася.
______________
(дата)
______________
(підпис)
______________
(ПІБ)
Майбутнє починається сьогодні
В умовах ринкової економіки, коли право на працю реалізується не через соціальні гарантії, а через особисту ініціативу, проблема зайнятості молоді набуває особливої гостроти. Ефективним шляхом її вирішення є опанування професії, яка мала б постійний попит на ринку праці. І тоді допомога державних структур, зокрема, у нашому місті це Ізяславська районна філія Хмельницького обласного центру зайнятості населення, стає актуальною.
Життєвий шлях людини великою мірою залежить від правильності зроблених виборів, які супроводжують її життєвий шлях. І одним з головних для кожного за нинішніх суспільних умов є визначення майбутньої професії – можливість стати фахівцем , професіоналом у певному виді діяльності.
Саме з метою проведення профорієнтаційної роботи та популяризації професій, найактуальніших на ринку праці як в Україні, так і у нашому регіоні, серед здобувачів освіти 8-9 класів Ізяславської ЗОШ І-ІІ ступенів імені В. Кобернюка практичним психологом Батюк Н.В. було підготовлено та проведено зустріч – бесіду з провідним фахівцем з профорієнтації відділу надання соціальних послуг Ізяславської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості населення Волинець О.А.
Під час зустрічі підлітки мали можливість отримати нові знання про допомогу даної структури щодо допомоги молоді з питань профорієнтаційного самовизначення. Учні переглянули профорієнтаційну відео презентацію та прослухали виступ – бесіду, які підготувала пані Волинець О.А., грали у профорієнтаційні ігри та ставили дорослим головні запитання, які турбують кожного майбутнього випускника: «Як правильно обирати свій майбутній професійний шлях? Як знайти оптимальний для себе освітній заклад для продовження навчання та здобуття майбутньої професії?».
Час плине швидко, сучасне життя як стрімка ріка. Тому треба вже сьогодні починати ставити перед собою складні запитання, щоб мати час знайти на них правильну відповідь.
Ця зустріч відбулась у сприятливий час, коли спеціалісти – фахівці соціальних та державних структур ще могли відвідувати освітні заклади з метою просвіти дітей та підлітків. Але вимоги обмежень, пов’язаних з пандемічною ситуацією у державі ставлять перед нами нові виклики. І потребують від нас сучасних знань та умінь використовувати інтерактивні методи роботи з дітьми та підлітковою аудиторією. Як і у попередні роки, наша співпраця з Ізяславською районною філією Хмельницького обласного центру зайнятості населення обов’язково буде мати продовження, тому що для кожного майбутнього випускника відповіді на важливі життєві питання потребують постійної душевної роботи, обдумування та виваженості. Бо вибір професії справді є вибором майбутнього.
СТОП БУЛІНГ!!!
Булінг — це прояв нетерпимості до прав людини і форма насильства, де постраждати може будь-хто, незалежно від гендерної ідентичності та віку. У школі від булінгу страждають як хлопці, так і дівчата. Жертвами цькування можуть стати навіть вчителі. Булінг суперечить таким базовим поняттями як толерантність, права людини, взаємоповага.
Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ:
67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
24% дітей стали жертвами булінгу;
48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти.
Як розпізнати прояви булінгу і що робити дітям, вчителям, батькам:
Слово «булінг» походить від англійського bullying — бикування (переслідування). Булінг в школі — це дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг буває:
фізичний — нанесення тілесних ушкоджень;
економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;
психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;
сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, зйомки у роздягальнях, сексуальні погрози;
кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.
Не варто булінг плутати із конфліктом. Конфлікт — це тимчасове непорозуміння між людьми через різні погляди стосовно того чи іншого питання. Сторони конфлікту зазвичай не мають фізичної або іншої переваги один над одним на відміну від булінгу, коли кривдник обирає слабшу за себе людину.
У булінгу зазвичай є три сторони — кривдник (булер), потерпілий (жертва) і спостерігачі. Ознакою булінгу є систематичність дій, в результаті яких потерпілі відчувають приниження, страх, тривогу або соціальну ізоляцію у колективі.
Тривати булінг може тиждень чи місяць, а може й довше. Все залежить від того, як себе поводять не тільки постраждалий чи кривдник, а і спостерігачі, які соромляться чи бояться сказати про прояви булінгу. Інколи спостерігачі не кажуть про це, бо підтримують самого булера.
Все залежить від мети, яку кривдник переслідує. Здебільшого булер так самостверджується в колективі. Ще сьогодні подається багато негативної інформації по телевізору чи в інтернеті, агресивні комп’ютерні ігри теж можуть спонукати дитину до агресивної поведінки. Також причиною подібної поведінки може бути насильство в сім’ї. Коли батьки змушують дитину робити те, чого вона не хоче. Навіть якщо дитина стала тільки свідком такого насильства, все одно в подальшому вона «переносить» цей негатив на інших.
Як не допустити проявів булінгу в школі
Школа один із основних агентів гендерної соціалізації дитини. Саме на вчителях та вчительках лежить відповідальність за те, щоб вчасно виявити прояви булінгу і попередити його наслідки.
Для цього потрібно:постійно вести роз’яснювальну роботу серед учнів усіх вікових категорій. Проводити теоретичні та практичні навчання. Для найменших школярів — це заняття у вигляді гри з використанням інноваційних технологій. Під час тренінгів та практичних уроків вчити дітей слухати один одного, поважати іншу думку і разом знаходити правильне рішення;
у випадку проявів булінгу не треба замовчувати проблему, інакше це може привести до шкоди фізичному або психічному здоров’ю дітей;
проводити тренінги з питань протидії булінгу для вчителів, адже вони теж можуть стати його жертвами з боку школярів.
Відповідальність за булінг
Якщо дитині виповнилося 16 років, то відповідальність за вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом або громадськими роботами.
Знущання, вчинені повторно або групою осіб, караються штрафом або громадськими роботами .
Якщо дітям, які вчинили булінг, не виповнилося 16 років, то відповідатимуть їхні батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовується покарання у вигляді штрафу або громадські роботи.
Є покарання за приховування фактів булінгу. Якщо керівник школи не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують або призначать виправні роботи з відрахуванням від заробітку.
Треба пам’ятати, що булінг – це не ситуативне явище. Виникаючи в дитячому колективі, він неодмінно впливає на всіх його учасників, закріплюючи за кожним певну соціальну роль, а його наслідки дуже важко мінімізувати. Тому основну увагу слід зосередити на попередженні булінгу, коли ще є можливість виявити зародки дискримінаційних поглядів і вчасно покласти їм край.
Якщо Вам або вашим близьким потрібна правова допомога — телефонуйте за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103 або звертайтеся до місцевих центрів та бюро. Отримати правову допомогу онлайн можна електронною поштою, у Facebook, Viber, Telegram та у мобільному застосунку «Безоплатна правова допомога»., та скористатися платформою цифрових консультацій WikiLegalAid.
За матеріалами відділу «Ізяславське бюро правової допомоги»
Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
На планеті Земля в наш час спостерігаються великі зміни в природі.
Вони проявляються у вигляді глобальних екологічних катастроф: парниковий ефект, кислоті дощі, смог, озонові діри. Сучасна Україна як і багато країн світу перебуває на межі великої екологічної кризи. Зростання населення Землі, кількість якого вже перевищила критичну межу, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення величезних об’ємів відходів людської діяльності при одночасному виснажені майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи. Біосфера сьогодні вже не спроможна самоочищуватися, саморегулюватися й самовідновлюватися – вона дедалі активніше деградує. Людству потрібні нова філософія життя, висока екологічна культура й свідомість, зміна ставлення до навколишнього середовища.
Для знаходження шляхів подолання кризи зараз і в майбутньому потрібно змінювати свідомість людей, а особливо сучасних дітей, майбутніх жителів планети Земля. Тому саме екологічне виховання через практичні заняття, ділові ігри та тренінги, покликане формувати активну природоохоронну позицію як дорослих так і дітей. Серед системи виховних заходів для сучасних дітей актуальними останнім часом стали тренінги, які дають змогу учням бути активними, а не пасивними учасниками дійства. Крім цього, тренінг стимулює розвиток логічного та критичного мислення, вчить працювати з науковою літературою, спонукає до вирішення поставлених проблемних завдань креативними способами, розвиває уяву та здатність до передбачення і моделювання ситуації в майбутньому, особливо, якщо це стосується екологічних проблем сучасності.
Пам’ятайте!
Кожної години на нашій планеті:
1700 акрів продуктивної землі стає пустелею;
близько 2000 дітей помирають з голоду;
55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;
1000 чоловік вмирають від отруєння водою;
2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі;
5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.
Кожної хвилини:
Знищується більше 51 акра тропічних лісів;
Використовується близько 35000 барелі нафти;
Знищується 50 тонн родючого ґрунту через неправильне його використання;
Виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу.
Що може зробити кожен з нас? Почни з малого: посади дерево, прибери 2 метри території біля свого будинку, посій квіти. І світ навколо тебе зміниться на краще.
Психологічно-інформаційний лекторій
10 РЕКОМЕНДАЦІЙ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДИТИНИ У ПЕРІОД КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ
Ось кілька порад психолога, які допоможуть дитині найбільш ефективно впоратись з завданнями під час карантинних обмежень:
1. Освітній процес вимагає від здобувача освіти відповідного внутрішнього налаштування. Тому батьки повинні подбати про те, щоб нічого не відволікало дитину під час навчання. Особливо дитина початкових класів краще налаштується на навчання, якщо їй нагадати, що треба перевдягтися у більш відповідний одяг. Зазвичай одяг, який ми викорис- товуємо вдома більш зручний, допомагає нам внутрішньо розслабитись, почуватись комфортно. Тому дитині треба пояснити, що для навчання вона має вдягатись так, як зазвичай вдягалась до школи.
2. Батьки повинні організувати для дитини окремий простір (куточок, кімнату) для навчання. Там не має бути іграшок, розважальної літератури, дитина не повинна там їсти. Поясніть дитині, що за цим робочим столом не повинно бути навіть легкого перекусу. Такі умови дисциплінують дитину, налаштують її на освітній процес. Головне – ізолювати для дитини куточок «для навчання» і облаштувати його зручними меблями, які б підходили до зросту дитини. Кухня не є тим місцем, де вашій дитині зручно буде робити уроки, якщо до того ж у цей момент ви будете займатися приготуванням вечері і переглядом телевізора. Такою «участю» можна тільки нашкодити дитині тому, що буде відволікатися її увага.
3. Краще почати роботу з легкого, з того, що у дитини виходить швидше, а потім вже беріться за складне завдання. А інакше, взявшись за трудомістку роботу, на яку, як правило, йде багато часу, дитина швидко втратить працездатність і час.
4. Дайте можливість дитині під час занять трохи відпочити. Робіть 10 хвилинні перерви для відпочинку через 20-30 хвилин напруженої роботи. Під час перерви можна злегка підкріпитися фруктами, випити кисіль або сік. Нехай включить улюблену музику і просто трохи порухається. Але для цього дитина повинна все ж виходити з «робочої зони», як на перерву виходила з класу у школі.
5. Учням старших класів перерва допускається через 40-45 хвилин роботи. Виконання відразу всіх завдань без перерви не призведе до потрібного ефекту. 45 хвилин - це той час, який доросла людина здатна використовувати для напруженої роботи, не відволікаючись. Враховуйте і те, що саме ваша дитина можливо потребує більш частих перерв, саме для неї необхідно робити перерви через кожні 30 хв. Всі люди різні, прослідкуйте за своєю дитиною. У будь-якому випадку, бажання «зробити все і відразу» не буде ефективним.
6. Підказуйте дитині, як правильно спланувати час для виконання завдань, за що в першу чергу слід взятися. І так поступово ваша дитина буде все рідше вдаватися до допомоги дорослих і почне привчати себе до самостійності.
7. Важливо пояснити дитині, що вона завжди може розраховувати на вашу допомогу, і, якщо знадобиться ваша підтримка, ви в будь-який момент зможете залишити свої домашні турботи і допомогти їй в навчанні. Але не робіть замість дитини завдання та вправи. Ви у свій час вже навчились це робити: розв’язувати, вирішувати. Тепер ваша дитина повинна навчитись цього ж. «Допомогти» не означає «зробити це замість дитини», навіть якщо це швидше. Уникайте подібних спокус і дайте своїй дитині можливість отримати власні знання, власний життєвий досвід.
8. Освітлення організовуйте ліворуч, а якщо дитина лівша, то - праворуч. Вимкніть телевізор - цей головний «помічник» у відволіканні уваги.
9. Формуйте звичку доводити розпочату справу до кінця. Якщо завдання не виходить подолати одразу – не розчаровуйтесь. Зараз існує багато шляхів для отримання інформації. Як-то кажуть, «Google вам на допомогу!». Єдина рекомендація: дитина повинна шукати відповіді сама, тоді вона їх добре запам’ятає. Якщо ви будете робити це замість свого школярика, дивіться пункт 7.
10. Хваліть дитину за своєчасно та якісно виконане завдання. Окремо для батьків, які бояться «перехвалити» свою дитину: бажаючих вказати людині на її помилки чи недолугість ще зустрінеться багато у її житті. Підтримуйте свою дитину, не бійтесь сказати «ти молодець», або «гарно ж ти впорався!». Маленька, зароблена власною працею похвала – великий поштовх рухатись вперед.
«Що день прийдешній нам готує»… ми не можемо знати життя наперед. Інакше не було б цікаво жити. Зате ми знаємо, що кожну проблему, яку нам посилає життя, ми можемо сприймати або як трагедію, або як виклик. А виклик – можливість позмагатись, перемогти. Обставини, труднощі, а головне себе, своє «я не можу». З рештою, як інакше можна взнати межі своїх можливостей, як не долаючи перешкоди на шляху до своїх бажань. Можливо саме зараз у вас є можливість розкрити потенціал своєї дитини, навчити її самостійності і цілеспрямованості. Ці якості будуть важливі для неї все подальше життя.
ПРАВИЛА ІНТЕРНЕТ – БЕЗПЕКИ ТА ІНТЕРНЕТ – ЕТИКИ
ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Ø Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
Ø Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
Ø Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
Ø Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
Ø Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
Ø Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
Ø Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
Ø Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
Ø У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
Ø Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
Ø Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
Ø Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
Коронавірус: рекомендації психолога
як поводитися батькам під час карантину
На час карантину, батьки стають для дітей вчителями, вихователями, лікарями і друзями, тож багатьох цікавить питання як поєднати в собі ці всі ролі та знайти вільний час для себе.
Як не втратити контроль над дітьми під час карантину?
Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви у чотирьох стінах. Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які виникають у стосунках з дітьми.
Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет, десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.
Контроль потрібен хіба що за режимом. Необхідно прописати план дня для дитини. І у дні повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для релаксу і для нудьги. Нудьгу я б поставила на перше місце, бо саме у ній народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової реальності.
Чим зайняти дітей, щоб знайти вільний час для себе?
Діти займають себе самі, якщо не заважати їхньому природному розвитку. Вони вигадують власні ігри, досліджують світ і взаємодіють з батьками.
Мультики та комп‘ютерні ігри заважають дітям гратися самостійно. Мультики - це готове рішення. Не працює фантазія, дитина не розвивається. Окрім того, дитячий мозок не здатен сприймати 24 кадри за секунду. Тому виділяється гормон, який гальмує роботу мозку, щоб можна було сприймати ці 24 кадри. І при «передозуванні» мультками це гальмування переходить у реальне життя. В цьому випадку розвиток дитини страждає.
Як компенсувати дітям брак прогулянок?
Брак прогулянок компенсувати складно. Але такі умови диктує реальність. Можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для «прогулянок». Спробуйте пограти у таку гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон. Тримати певні іграшки лише на «території прогулянок». Це буде певна зміна обстановки.
Прогулянок ніщо не замінить. Але співставивши ризики ми розуміємо, заради чого ми це робимо.
Що не потрібно робити батькам під час карантину?
Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми усвідомимо, що це не змінити, тим краще.
Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще промовчати. А є те, до чого варто підготувати.
Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що вона може витримати, а що – ні. Також вибір тону розмови дуже залежить від того, у якому психічному стані знаходяться батьки, наскільки вони близькі зі своїми дітьми, наскільки діти можуть відкрити своє серце батькам і т.д.
Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?
Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Але важливо видавати інформацію дозовано. Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.
Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі, на руках та інших поверхнях. Але всі заходи безпеки повинні бути у формі гри, інакше буде складно: “Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо маску. Дивись, які ми схожі!” або “У тебе в руці сидить маленьке сонечко, яке дуже любить купатися. Тому треба купати його довго і з милом. Тоді воно буде щасливим” - найпростіші приклади. Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.
Коронавірусне захворювання (COVID-19) несе із собою тривожність, стрес і невпевненість. Особливо сильно їх відчувають діти різного віку. Різні діти справляються з такими емоціями по-різному. Але якщо у житті вашої дитини реальністю стали закриття школи, скасування подій або розлука з друзями, ваша любов та підтримка потрібні їй зараз як ніколи.
1. Будьте спокійні та ініціативні
«Батьки мають проявляти ініціативу та спокійно говорити зі своїми дітьми про коронавірусне захворювання (COVID-19), а також про важливу роль, яку діти можуть відігравати у підтримці свого здоров’я. Розкажіть їм, що хтось із вас в якийсь момент може відчути симптоми, які часто дуже схожі на застуду або грип, і що їм не потрібно надто лякатися цього, – рекомендує докторка Дамур, – Батьки мають заохочувати своїх дітей повідомляти їх про погане самопочуття або про переживання через вірус, щоб батьки мали змогу допомогти»
«Дорослі можуть співчувати тому, що діти нервують і переживають через COVID-19. Запевняйте своїх дітей, що діти та молоді люди, як правило, легко переносять захворювання, які може спричиняти інфекція COVID-19», – каже вона. Також важливо пам’ятати, що багато симптомів COVID-19 можна лікувати. «У зв'язку з цим ми можемо нагадати дітям, що є багато ефективних речей, які ми можемо робити, щоб захистити себе та інших людей і при цьому краще контролювати обставини: часто мити руки, не чіпати обличчя та підтримувати дистанцію з іншими людьми». «Інша річ, яку ми можемо зробити – це допомогти їм подивитись навколо себе. Скажіть дитині: «Слухай, я знаю, ти відчуваєш справжнє занепокоєння через ймовірність зараження коронавірусом, але за допомогою тих речей, які ми просимо тебе робити – мити руки, залишатися вдома – ми також дбаємо про інших людей у нашій громаді. Ми думаємо і про людей навколо нас».
2. Дотримуйтесь рутини (розпорядку дня)
«Діти потребують розпорядку. Я наполегливо рекомендую батькам забезпечувати, щоб у дітей був розпорядок дня, який може включати в себе ігровий час, коли дитина може за допомогою свого телефону зв’язатися з друзями, та час, вільний від гаджетів. Також обов'язково має бути час на допомогу батькам із хатніми справами. Нам потрібно думати про те, що ми цінуємо, і вибудувати такий розпорядок, який це максимально відображає. Для наших дітей буде великим полегшенням жити за передбачуваним графіку і знати, коли вони мають працювати, а коли вони можуть пограти».
Структуруйте свій день так, щоб спершу зробити всі потрібні дітям речі: від шкільних завдань до інших справ, а потім вже переходьте до інших речей. Для деяких сімей зробити всі рутинні справи на початку дня буде найкращою стратегією. Іншим сім'ям може бути краще розпочинати робочий день трохи пізніше, після довгого сну та спільного сімейного сніданку». Батькам, які не мають можливості слідкувати за тим, що роблять їхні діти протягом дня, докторка радить спільно з тими, хто піклується про дітей, подумати про різні варіанти розпорядку дня та обрати той, який спрацює найкраще.
«Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і кажіть їм, що відчувати сум – цілком нормально».
3. Дозвольте дітям відчути свої емоції
Коли закриваються школи, це означає скасування шкільних вистав, концертів, спортивних матчів та заходів, пропуск яких через коронавірусне захворювання (COVID-19) стає приводом для сильного розчарування. У житті підлітків це великі втрати. Для них вони більші, ніж для нас, оскільки ми вимірюємо ці речі відповідно до свого життя та досвіду. Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і скажіть їм, що відчувати сум – це цілком нормально.
4. Запитуйте у дітей, яку інформацію вони отримують
Про коронавірусне захворювання (COVID-19) шириться багато дезінформації. «Дізнайтеся, що саме ваша дитина чула про захворювання і що з цього вважає правдою. Недостатньо просто повідомити своїй дитині точні факти про вірус, тому що якщо вона вже десь чула якусь дезінформацію, вона просто поєднає її з тим, що їй скажете ви. Тому важливо, щоб ви запитували, що саме ваша дитина вже знає про коронавірусне захворювання, і одразу допомагали дитині розбиратися, якщо бачите, що вона заплуталася. Дізнайтеся, що ваша дитина вже знає, і давайте перевірену інформацію, щоб привести дитину до правильного розуміння».
Якщо у них є запитання, на які ви не знаєте точної відповіді, не намагайтесь вигадати відповідь. Використовуйте це як можливість знайти інформацію разом. Використовуйте у якості джерел інформації веб-сайти організацій, яким можна довіряти – такі, як ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров'я.
Багато дітей стикаються з булінгом у школі чи в Інтернеті через спалах коронавірусного захворювання (COVID-19). Ваші діти мають знати, що ви завжди допоможете їм, якщо над ними знущатимуться.
5. Організовуйте радісні події
Коли мова йде про те, як впоратися із важкими емоціями, «привертайте до себе увагу своєї дитини і намагайтеся врівноважити розмови про почуття з радісними подіями. Дозвольте дітям відволікатися від смутку». Влаштовуйте раз на декілька днів ігрові вечірки або разом готуйте їжу.
Підліткам слід дозволити деяку свободу у користуванні їхніми гаджетами, але не в будь-який час та за будь-яких обставин. Запитайте свого підлітка: «Як нам із цим бути?». Запропонуйте йому скласти план користування гаджетами і скажіть, що ви думаєте про цей план.
6. Слідкуйте за власною поведінкою
Я раджу батькам робити все, що в їхніх силах, аби керувати власною тривогою і не накручувати дітей власними страхами. Це означає, що іноді треба стримувати важкі емоції, особливо, якщо вони дуже інтенсивні.
Діти покладаються на своїх батьків у питаннях безпеки. «Важливо, щоб ми пам'ятали, що ми водії автівки, в якій наші діти – це пасажири. І тому навіть якщо ми відчуваємо занепокоєння, ми маємо керувати автівкою так, аби наші пасажири почували себе в безпеці».
Як зберегти нерви під час карантину: поради психолога