Що можна доручати першокласнику

Які побутові справи можна доручати дитині віком 6–7 років — перевірочний список для батьків і бланк для запису обов'язків.

Більшість сучасних батьків недооцінюють здатність своїх дітей допомагати по господарству та рівень відповідальності, який вони можуть виявляти. Ми схильні жаліти дитину — у школярів початкової школи справді набагато менше вільного часу, ніж у вихованців дитсадка. Водночас кожні мама й тато прагнуть виховати самостійну, пристосовану до життя й не безпорадну в побуті дитину.

Що саме можна доручати учню першого класу?

• застеляти власне ліжко

• допомагати накривати на стіл

• мити й витирати посуд

• прибирати і витирати обідній стіл

• витирати пилюку (лише не з горішніх полиць і вгорі шаф!)

• підмітати

• мити підлогу (в одній-двох кімнатах, а не в усьому будинку на 120 «квадратів»!)

• пилососити

• виносити сміття та вкладати нові пакети у відро для сміття

• поливати кімнатні чи садові квіти

• завантажувати пральну машину (під наглядом дорослого, щоби поміж білих татових сорочок у барабані не опинилася чорна шкарпетка)

• розвішувати випраний одяг на невисоку кімнатну сушарку для білизни

• вигулювати собаку

• стежити, щоб у мисках домашніх улюбленців завжди була чиста вода

• годувати й розчісувати кота чи собаку

• вішати свій одяг на плечка в шафу

• самостійно добирати одяг за стилем і відповідно до погоди (під частковим контролем дорослих)

• прасувати носовички, рушники та інші прості речі

• допомагати мамі нести неважкі пакети з продуктами

• сортувати випрані шкарпетки за парами

• згрібати граблями листя в саду

• підмітати мітлою ґанок і доріжки

• допомагати вам розпилювати дошки дворучною пилкою

• допомагати копати яму в саду

• поливати грядки

• збирати фрукти, ягоди та овочі з кущів

• готувати найпростіші страви: зварити яйце, зробити бутерброд із маслом, помити фрукти тощо

• побути поряд, погратися, погуляти за ручку з молодшим братиком чи сестричкою кілька хвилин, поки мама зайнята

• знати, що у яких шухлядах і шафах зберігається на кухні, у вітальні чи в холі, приносити батькам і класти на місце («піди-подай-принеси»)

Звісно, те, що дитина здатна це все виконувати, ще не означає, що вона мусить це все робити! Оберіть із наведеного списку дві-три справи, з якими, як ви вважаєте, дитина впорається легко, випишіть їх на аркуш паперу так, щоби вона могла легко прочитати, і прикріпіть, скажімо, на холодильник.

Це будуть щоденні справи, обов’язкові до виконання. Поясніть дитині її обов’язки й те, коли і як вона їх має виконувати.

Якщо у вашої дитини вже є обов’язки і вона ці справи відпрацювала до автоматизму та справляється швидко і якісно, додайте ще одну (не більше). І лише тоді, коли дитина й це освоїть, навчіть і привчіть її робити ще щось. Не можна навалювати одразу багато!

Що ж до решти «добрих справ» у переліку, керуйтеся ним, аби знати, чи можна за потреби кликати дитину на допомогу, чи краще зробити це самостійно — поки вона не підросте.