Літопис про розгром печенігів (1036 р.)
Року 1036. Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська, з варягів і слов’ян, прийшов до Києва і вступив у свій город. А печенігів було безліч. Тоді Ярослав виступив з міста, вистроїв дружину свою, поставив варягів посередині, а з правого боку — киян, а на лівому крилі — новгородців. І стали вони перед містом, а печеніги почали наступати, і зійшлися вони на тому місці, де тепер стоїть церква святої Софії, митрополія руська, а тоді там було поле поза містом. І сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. І розбіглися печеніги в різні боки, і самі не знали, куди вони бігли, а деякі, тікаючи, потонули у Сітомлі, інші ж — в інших ріках, і так загинули, а решта з них ще й досі десь втікають.