Працюємо в групі! Уявіть, що ви очевидці одного з копних судів ХV ст. Розкажіть про цю уявну подію. Хто був обвинувачений і за що? Які свідчення і докази були представлені? Який був присуд копи? Як ви ставитеся до нього? Опишіть свої враження та почуття.
Різноманітні відносини між селянами регулювала сільська громада або копа. Усі актуальні питання обговорювалися на сільських зборах, які теж називалися «копа» або й по-старому - «віче». Підґрунтям для прийняття рішень громади служило звичаєве право, а також норми Руської правди, а потім Литовського статуту. У разі вчинення членами громади злочину, копа збиралася на «копний суд», до компетенції якого належали усі карні та цивільні справи.
Коли хтось помічав злочин або сам ставав його жертвою, той скликав «копу», тобто збори усіх правоздатних осіб своєї громади. Перші копні збори, що мали завдання провести слідство по гарячому сліду, складалися переважно із найближчих сусідів і називалися «гарячою копою». Потім сходилася велика копа і, дотримуючись народних обрядів і формальностей, урочисто провадила судовий процес, виносила присуд (не лише на словах, але й на папері) і виконувала його. До копного суду могли звертатися усі стани. Свої рішення копний суд передавав до судів вищої інстанції. Там же можна було і оскаржувати вирок копного суду.
У ході закріпачення селян повноваження копного суду перебрали на себе поміщики. Селяни стали залежними від свавільного панського присуду.