Вплив культур країн Центральної Європи на культуру та повсякдення Волинсько-Галицької держави

Культурний вплив країн Центральної Європи на Галицько-Волинську державу здійснювався різними шляхами. Одним із них було здобуття освіти у європейських країнах. Досягнувши високого освітнього рівня у домашніх умовах, юнаки їхали за кордон, у Візантію чи Західну Європу, щоб здобути там вищу освіту. З цією метою молоді люди обов’язково вивчали грецьку мову для навчання у Візантії чи латинську мову для навчання у Європі. Тому молоді освічені люди тоді прагнули знати три мови: грецьку, латинську, та мову країни, у якій навчалися. Саме латинська мова, як мова міжнародного спілкування, науки та культури, забезпечувала тоді Галицько-Волинській Русі влиття до освітнього, культурного й політичного загальноєвропейського цивілізаційного простору.

Повернувшись додому, такі освічені молоді люди займали високі посади у князівських та єпископських канцеляріях. Видані ними документи засвідчують, що канцеляристи володіли усіма тонкощами європейського середньовічного стилю викладу змісту, дотримувалися усіх правил оформлення документів.

При названих канцеляріях, заради підготовки різноманітних канцеляристів, формувалися освітні заклади де навчали каліграфії, риторики, філософії, вміння розглянути і вирішити справу відповідно до законів. Можливо до такої школи «навчатися святим книгам» віддав свого сина Лаврентія тивун князя Володимира Васильковича Петро.

Впливу західної культури сприяли й пошуки галицько-волинськими князями і знаттю на Заході союзників для протидії агресії зі Сходу. Починаючи з ХІІІ ст. тут поширилася нова для Русі культура західноєвропейського лицарства. Джерела засвідчують, що галицько-волинські князі і бояри неодноразово проводили лицарські турніри, які називали «іграми».

Культурні впливи з країн Центральної та Східної  Європи здійснювалися і завдяки німецьким та польським ремісникам, яких охоче запрошували   українські князі й королі. Поява західноєвропейських колоністів призводила до змін у містобудуванні. Міста поділяли на квартали. Головні вулиці вели до ринкового майдану. Він мав прямокутну форму. Тут будували ратушу (від нім. Rat – рада і Haus – будинок – приміщення для органів міського самоврядування). Лицем до майдану стояв і головний храм міста. Таким чином майдан перетворювався в економічний, адміністративний і духовний центр міста.

Західні впливи позначилися і на розвитку галицько-волинської архітектури. Вона поєднувала у собі візантійсько-київське планування споруди та елементи західноєвропейського романського стилю в оздобленні зовнішнього та внутрішнього простору:  пілястри, групи напівколон, аркатурні пояси тощо.

Православна церква того часу не використовувала мистецтво скульптури, вбачаючи у ній зв'язок з ідолопоклонством. Проте, у Галицько-Волинському літописі згадуються скульптурні витвори у Галичі, Перемишлі та інших містах, що теж свідчить про європейський вплив.