Розробка Концепції регіональної наркополітики

Запрошуємо експертів!!!

Запрошуємо зацікавлених осіб до участі в експертній групі з розробки «Концепції регіональної політики щодо протидії наркоманії в Луганській області на 2018- 2032 рр.».

Проект Концепції розробляється відповідно до рекомендацій громадських слухань з обговорення Звіту про виконання регіональної соціальної програми з протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу в Луганській області за 2016 р.

Для чого потрібна Концепція регіональної політики?

Очікується, що вищезазначена Концепція дозволить:

суттєво підвищити ефективність планування та оцінки відповідних регіональних цільових соціальних та бюджетних програм,
поліпшити рівень взаємодії за різними напрямками діяльності у сфері протидії розповсюдженню наркоманії, незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в Луганській області.

Яким чином планується розробити Концепцію?

Планується наступна процедура розробки Концепції:

а/ створення групи із 15-20 регіональних та національних експертів, що займаються проблемами наркоманії, профілактики аддиктивної поведінки, психологічної кризової допомоги, соціально- психологічної підтримки населення з групи ризику;

б/ кожному експерту два рази на місяць електронною поштою буде надсилатися одне запитання; за нашими оцінками на підготовку відповіді експерту знадобиться не більше 20 -30 хвилин;

в/ загалом планується здійснити 10 «кроків» (надіслати 10 запитань експертам) з використанням стандартного алгоритму стратегічного планування;

г/ отримані коментарі та пропозиції будуть оброблені фахівцями ГО «Громадський інститут розвитку регіональних ініціатив» з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення;

д/ Проект «Концепції регіональної політики з протидії розповсюдженню наркоманії, боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в Луганській області» буде обговорено на публічних слуханнях у вересні 2018 р. та затверджено розпорядженням Голови Луганської облдержадміністрації;

Склад експертної групи

1. Овчаренко Микола Олексійович

Луганський обласний наркологічний диспансер, головний лікар, доктор медичних наук

2. Шведюк Степан Васильович

Луганська обласна клінічна лікарня, ГО "Українське лікарське товариство Луганщини", голова, член Спілки журналістів України

3. Шуліко Микола Михайлович

ГО "Громадський інститут розвитку регіональних ініціатив", заст. директора

4. Єрьоменко Олена Леонідівна

Департамент освіти та науки Луганської облдержадміністрації, головний спеціалісті відділу дошкільної та загальної середньої освіти

5. Сечіна Юлія Василівна

Управління молоді та спорту Луганської облдержадміністрації, головний спеціаліст відділу молодіжної політики та організаційно-аналітичної робот

6. Татаренко Олександр Миколайович

Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Луганській області, старший оперуповеоважений УПН ГУНП в Луганській області

7. Степаненко В’ячеслав Володимирович

Луганський національний університет ім. Т. Шевченка, завідувач кафедри лабораторної діагностики, хімії та біохімії

8. Завацька Наталія Євгенівна

Східноукраїніський національний університет ім. В. Даля, завідувач кафедри практичної психології та соціальної роботи, доктор психологічних наук, професор

9. Бурлаченко Олександра Степанівна

Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, завідувач відділення психологічного забезпечення відділу кадрового забезпечення

10. Квітковський Олексій Павлович

Регіональний представник Асоціації пацієнтів замісної терапії (АСТАУ) в Луганській області

Запитання до експертів

Запитання №1.

На вирішення яких проблем, у першу чергу, повинна орієнтуватись місцева політика з питань протидії наркоманії? Що, на вашу думку, потрібно додати або видалити з наведеного нижче переліку? Чому?

1. Недостатній рівень первинної (універсальної) профілактики

1.1. Недостатній рівень профілактики наркоманії серед загального населення

1.2. Недостатній рівень профілактики наркоманії серед «груп ризику»

1.3. Недостатня ефективність профілактики аддиктивних розладів у дітей та підлітків

1.4. Недостатній рівень послуг для представників близького оточення (батьків та ін.) у кризових станах (наприклад, після першої спроби вживання наркотиків підлітком)

2. Недостатній рівень протидії збуту наркотиків

2.1. Недостатньо ефективна діяльність правоохоронних органів

2.2. Недостатнє використання системи альтернативних покарань

3. Недостатній рівень медичної допомоги при наркоманії

3.1. Недостатній рівень медичної допомоги при гострих отруєннях та абстинентному синдромі

3.2. Недостатні обсяги та ефективність стаціонарного лікування наркотичної залежності

3.3. Недостатні обсяги охоплення замісною терапією

3.4. Недостатні обсяги реабілітаційних послуг для наркозалежних

4. Недостатній рівень вторинної профілактики (серед споживачів наркотиків)

4.1. Недостатні обсяги протирецидивних програм

4.2. Недостатні обсяги програм, спрямованих на формування безпечної поведінки (програми Зменшення Шкоди)

Коментарі експертів щодо проблеми № 1. "Недостатній рівень первинної (універсальної) профілактики"

Шуліко М.М.

Пропоную додати до переліку проблему «Недостатній рівень послуг для представників близького оточення (батьків та ін.) у кризових станах»

Причини:

1. Цю проблему підняли представники ГО «Батьківський комітет Луганщини» при проведенні громадських слухань з обговорення звіту про виконання регіональної програми з протидії ВІЛ/СНІД за 2016 р. (5 вересня 2017 р.).

2. З проблемою зіткнувся безпосередньо, коли дочка у 16 років розповіла, що її подруга спробувала курити маріхуану та пропонує це зробити моїй дочці.

3. Є досить цікавий досвід роботу у цьому напрямку:

а/ фахівці кафедри соціальної роботи Луганського університету ім. Т. Шевченка запропонували використання комплексної програми реабілітації батьків наркозалежних дітей і підлітків „12 плюс”. Зокрема, пропонується укладення контракту з переліком обов’язків дитини і обов’язків батьків , приблизно у такій формі:

1. Обов’язки батьків: дають згоду на вживання наркотиків дитиною вдома; дають гроші на придбання наркотиків і відкрито обговорюють можливості сімейного бюджету; не звинувачують і не сварять дитину за вживання наркотиків;

2. Обов’язки дитини: вживати наркотики тільки вдома; купувати наркотики тільки на гроші батьків; вживати наркотики тільки тоді, коли вдома є хто-небудь з батьків; самостійно вести графік днів з наркотиками і без наркотиків.

Контракт складається терміном на 1-2 місяця і при дотриманні всіх обов’язків обома сторонами вживання наркотиків нерідко знижується.

б/ при Київському міському Центрі соціальних служб для молоді створена «Правобережна школа для батьків алко/ наркозалежних»; міська спеціалізована соціальна служба «Служба соціально-профілактичної роботи в контексті проблем алкозалежності»; “інформаційно-консультативна соціально-наркологічна приймальня” спільно з КМНКЛ „Соціотреапія”

в/ впроваджуються ефективні технології кризової та екстремальної психології. Наприклад, ГО «Девелопмент Фаундейшн» – це громадська організація, яка працює з особами, які брали участь у військових діях і ВПО. Організація діє в 21 місті України, метою роботи є поширення американського досвіду роботи з психологічною травмою у цільових груп: солдати, військовополонені, ВПО, мирні громадяни, волонтери.

Овчаренко М.О.

Пропоную закладення в бюджети різних рівнів ( обласний, міські, районні та бюджети ОТГ) коштів для проведення системної роботи з питань первинної профілактики аддиктивних розладів у дітей та підлітків – впровадження системи формування контрадиктивного імунітету ( система послідовної соціалізації дитини). Фахівцями Луганського обласного наркологічного диспансеру розроблені сучасні технології первинної профілактики для дітей та підлітків різних вікових груп, які протягом 2006 – 2013 років застосовувалися в роботі учбових закладів різного рівня акредитації. Підготовлені чотири сертифікованих психолога для роботи в цьому напрямку.

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:1. На мою думку проблему можно сформулювати таким чином «1.3. Недостатня ефективність профілактики та подолання аддиктивних розладів у дітей та підлітків»2. Питання залучення бюджетних коштів буде враховано на наступних етапах розробки Концепції (крок - «ресурси»)

Сечіна Ю.В.

До запитання №1 пропоную:

1) проведення первинних профілактичних заходів (виховні години, уроки, позакласні навчання) для дітей та підлітків протягом навчального року, починаючи з начальних класов. Необхідно розповідати про реальні випадки наслідків наркозалежності (медичні та соціальні), важкі отруєння, рани, смертельні випадки від передозувань наркотиків, згубний вплив наркотиків на фізичний розвиток та інтелект.

Крім цього, важливо проводити профілактичні заходи з батьками як окремо, так і спільно батьків з дітьми, щи сприятиме формуванню між ними довірчих відносин щодо обговорення та вирішення проблем наркозалежності.

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:1. На мою думку, питання можуть бути пов’язані з проблемою «1.1. Недостатній рівень профілактики наркоманії серед загального населення» 2. Пропозиції щодо методів та змісту профілактичних заходів будуть враховані на наступних етапах розробки Концепції (крок – «заходи»).

Єрьоменко О.Л.

Пропонуємо до переліку проблем запитання №1 додати питання:

- недостатньої кількості інформаційно – просвітницьких матеріалів (буклети, плакати, пам’ятки, посібники) щодо у формування у молоді негативного ставлення до вживання наркотичних засобів та психотропних речовин

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:Недостатність інформаційних матеріалів є скоріше причиною проблеми (це питання ми розглянемо на наступних кроках розробки Концепції). Зазначені питання на мій погляд можуть бути пов'язані з проблемою 1.1. Недостатній рівень профілактики наркоманії серед загального населення.

Коментарі експертів щодо проблеми № 2. "Недостатній рівень протидії збуту наркотиків"

Єрьоменко О.Л.

відсутності інформації у населення про існуючі контактні телефони для повідомлень про факти порушення антинаркотичного законодавства

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:1. На мою думку це питання пов'язане з проблемою « 2.1. Недостатньо ефективна діяльність правоохоронних органів» і ми розглянемо його на наступних етапах нашої роботи (крок – «заходи») 2. Є великий сумнів, що на такі телефони будуть звернення

Коментарі експертів щодо проблеми № 3. "Недостатній рівень медичної допомоги при наркоманії "

Овчаренко М.О.

Реабілітація наркозалежних (реабілітаційні програми, центри);

На сьогоднішній день в Луганській області на превеликий жаль не має жодного реабілітаційного центру для нарко залежних, хоча потребують проходження реабілітаційних циклів біля 1000 нарко залежних. У зв’язку з вище зазначеним, існує нагальна потреба в організації спеціалізованих реабілітаційних центрів для нарко залежних з різною формою власності: комунальної, приватної або змішаної. Залучення різних громадських організацій для вирішення цієї проблеми є вкрай необхідною умовою. Подібні центри можуть бути організовані в рекреаційній зоні Кремінського або Новопсковського районів.

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:1. На мою думку проблему можно сформулювати таким чином «3.4. Недостатні обсяги реабілітаційних послуг для наркозалежних»2. Якщо не помиляюсь- в Луганській області раніше фінансувалось декілька реабілітаційних центрів за програмою «Твоя перемога». Чи має хтось інформацію про ці центри зараз?

Овчаренко М.О.

Вторинна профілактика (серед споживачів наркотиків);

Основною метою вторинної профілактики нарко залежних є усунення негативних медичних наслідків немедичного вживання наркотичних засобів. В Луганському обласному наркологічному диспансері (м. Лисичанськ) створені всі необхідні умови для надання спеціалізованої медичної допомоги нарко залежним на третинному рівні: блок інтенсивної терапії, сучасна клініко-діагностична лабораторія, кабінет функціональної та УЗД діагностики. Основною проблемою впровадження цього напрямку є недостатність коштів для придбання хім-реактивів та розхідних матеріалів, у зв’язку з чим необхідно створити багатоканальний варіант фінансування: бюджетний, позабюджетний, кошти громадських організацій, благодійні внески.

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:1. Недостатність коштів є скоріше причиною проблеми (це питання ми розглянемо на наступних кроках розробки Концепції». Зазначені питання на мій погляд можуть бути пов'язані з проблемами «3.1. Недостатній рівень медичної допомоги при гострих отруєннях та абстинентному синдромі» та «3.2. Недостатні обсяги та ефективність стаціонарного лікування наркотичної залежності»

Сечіна Ю.В.

2) розробку заходів щодо створення мережі закритих медіко-реабілітаційних закладів для наркозалежних в Луганській області, що будуть спрямовані на подолання наркозалежності, психологічну підтримку та допомогу, лікування, постійний нагляд за фізичним станом, профілактику інших захворювань, адаптацію наркозалежних.

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:1. На мою думку, ці питання можуть бути пов’язані з проблемою «3.4. Недостатні обсяги реабілітаційних послуг для наркозалежних»2. Не зовсім зрозуміло, що мається на увазі під «закритим закладом»?

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:Хотілось би почути думку експертів стосовно «примусового лікування наркоманії». Чи доцільно розглядати це питання в якості окремої проблеми для регіональної наркополітики? Яким чином організовано примусове лікування в нашій області? З одного боку, таке лікування часто вважають порушенням «прав людини». В той же час, законодавством передбачено, що «Особа, яка визнана хворою на наркоманію, але ухиляється від добровільного лікування або продовжує після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв'язку з її небезпечною поведінкою до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи, за рішенням суду може бути направлена на лікування від наркоманії до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров'я, а неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку, - до спеціалізованих лікувально-виховних закладів терміном до одного року. Наприклад, в Україні діє мережа реабілітаційних центрів «Волна», в рамках якої працюють «Центри примусового лікування». Співробітники реабілітаційного центру «Волна» досягли явних успіхів в проведенні примусового лікування наркозалежності. Для цього в центрі передбачено виклик команди фахівців (психолога і нарколога) на будинок, де в комфортній для хворого обстановці йому аргументовано пояснюють безперспективність подібного способу життя і сприяють тому, щоб він самостійно прийняв рішення лікуватися. Примусове лікування не варто порівнювати з насильницькими діями. Це робота над формуванням стійкої мотивації пройти реабілітаційний курс, щоб кинути наркотики. За статистикою, люди, що почали лікуватися без особливого бажання, демонструють кращі успіхи і повне неприйняття старого життя. Однак це під силу тільки досвідченим і компетентним психологам, яким вдається переконати людину і побудувати з ним довірчі відносини. У цьому контексті також важливо участь рідних наркомана. Саме вони звертаються за допомогою почати реабілітацію, а значить, від їх пильності, уваги і наполегливості залежить доля близької людини

Завацька Н.Є.

До запитання № 1 пропоную додати:

впровадження системи соціальної реадаптації осіб з аддиктивною поведінкою протирецидивного спрямування, що включає первинну реадаптацію, базовий рівень та постреадаптацію.

Первинна реадаптація має передбачати: моніторинг осіб з аддиктивною поведінкою, зокрема соціально дезадаптованих осіб «груп ризику», первинний контакт та визначення показників їх адаптаційного потенціалу з метою превентивної роботи, загального прогнозу соціальної реадаптації; мотивування на процес соціальної реадаптації, переорієнтацію до нової системи відносин з соціумом. Базовий рівень має передбачати: реалізацію програм реадаптації, орієнтованих на розширення адаптаційного потенціалу осіб з аддиктивною поведінкою та створення реадаптаційного соціального середовища насамперед сімейного, через системну сімейну психотерапію, шляхом застосування медіаторного підходу, соціотерапії, використання активних соціально-психологічних форм і методів допомоги, що сприятиме актуалізації потреби особистісного розвитку завдяки соціальній підтримці, створенню мережі соціально-корисних зв´язків, закріпленню високофункціональних просоціальних стратегій поведінки. Рівень постреадаптації має полягати: у соціальній підтримці та контролі за психофізичним станом та соціальним статусом реадаптантів, у соціальному супроводі (соціально-професійній адаптації, інтеграції у суспільство), що передбачає програми моніторингу, орієнтовані на тривалу роботу з реадаптантом та його соціальним оточення;в разі неможливості стабілізації соціального статусу – організацію спеціальних умов перебування з обов’язковою соціально корисною працею та контролем поведінки в мікросоціумі для запобігання рецидивів злочинів, узалежнення від наркотичних речовин.

Принципами побудови такої системи соціальної реадаптації має бути: принцип еквівалентності, який полягає в тому, що процес реадаптації рівноцінно включає цілісну систему соціальних відносин, при якій і середовище і сама особистість, що змінюється, на рівних умовах беруть участь у визначенні реконструкції власних засад; принцип динамічності розглядає систему реадаптації як поетапний пролонгований процес, що передбачає раціональну послідовність заходів психокорекційного впливу, моніторинг динаміки змін показників адаптаційного потенціалу осіб з аддиктивною поведінкою; принцип диференційованого прогнозування полягає у визначенні змістовних і формальних аспектів програм реадаптації відповідно до рівня адаптаційного потенціалу осіб з аддиктивною поведінкою, ступеня їх соціальної адаптації, їх соціального статусу, професійної приналежності, емоційної насиченості та міцності соціальних зв’язків; принцип перспективності, сутність якого полягає у створенні для реадаптантів позитивної картини майбутнього, що буде стимулом самоорганізованої реконструкції осіб з аддиктивною поведінкою відповідно до постійного оновлення життєвого контексту.

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:З урахуванням Ваших пропозицій пропоную змінити формування проблеми 3.4. «Недостатні обсяги реабілітаційних послуг та заходів з соціальної адаптації/ ресоціалізації для наркозалежних». Механізми впровадження системи соціальної реадаптації обговоримо на наступних кроках розробки Концепції.

Степаненко Є.В.

Щодо листа про розробку «Концепції регіональної політики щодо протидії наркоманії в Луганській області на 2018- 2032 рр.» пропонуємо спрямувати роботу на :

Питання №1

1 Покращення ефективності профілактики аддиктивних розладів поведінки у дітей та підлітків

2. Рівень протидії збуту наркотиків підвищувати за рахунок більш ефективної діяльності правоохоронних органів.

3 Покращувати рівень медичної допомоги при хімічних аддикціях за рахунок удосконалення реабілітаційних послуг для наркозалежних.

4 Вторинну профілактику спрямовувати на реалізацію протирецидивних програм.

Додатково пропонуємо організаційно спрямовувати роботу за трьома ступенями профілактики (а не за двома):

- Первинна профілактика (профілактика з особами які не вживали наркотиків)

- Вторинна профілактика (профілактика з особами які мають досвід вживання – перша спроба, але не мають залежності)

- Третинна профілактика (безпосередньо реабілітаційний комплекс заходів з наркозалежними після лікування)

Відгуки, пропозиціїМодератор експертної групи:1. На мою думку, обмеження лише 4-ми ключовими проблемами не буде доцільним2. Пропоную, щоб ми не плутались з формулюванням рівнів профілактики, змінити назву проблеми «4. Недостатній рівень профілактичних заходів (серед споживачів наркотиків)» Запропоновані Вами підходи до проведення профілактики будуть враховані при проведенні наступних кроків з розробки Концепції.

Google Sites

Report abuse