Наш Інститут розпочав свою діяльність в 2015 р., як структурний підрозділ "Кризового медіа- центру "Сіверський Донець". Він об'єднав фахівців, які тривалий час займались громадською діяльністю та відчували потребу у створенні регіонального центру, спроможного надавати експертно - аналітичні послуги на професійній основі. Наприклад, Микола Шуліко ще в 1998 р. входив до складу експертної групи, яка за підтримки DFID розробляли одну із перших в Україні стратегій регіонального розвитку, останні 5 років активно працює з місцевими бюджетами. Олена Ніжельска - голова кризового медіа- центру "Сіверський Донець", депутат Сєверодонецької міської ради. Максим Попов - ректор "Інституту підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки кадрів".
В березні 2019 р. Інститут було зареєстрована в якості самостійною юридичної особи - громадська спілка "Громадський інститут регіональних проблем".
1. Інститут - це недержавний науково- дослідний інститут та регіональний експертно- аналітичний центр.
Форми діяльності «Громадського інституту регіональних проблем»;
- розробка та впровадження цільових інформаційно- аналітичних програм в сфері місцевого розвитку
- проведення дослідницької діяльності (підготовка аналітичних довідок, експертних оглядів та ін.)
- експертні послуги (проведення громадських експертиз, підготовка експертних висновків та рекомендацій та ін.)
- інформаційно- консультаційна діяльність (надання консультаційних послуг, створення дистанційних консультаційних пунктів, випуск інформаційних бюлетенів, створення баз даних та ін.)
- навчальна діяльність (проведення тренінгів, семінарів, випуск навчальних та методичних матеріалів)
- проведення конференцій, сімпозіумів, круглих столів, вебінарів та ін.
- вивчення громадської думки (проведення консультацій з громадськістю, соціологічні дослідження та ін.)
2. Інститут - це експертно - аналітична мережа. Він використовує горизонтальну модель управління: всі основні рішення приймаються членами Інституту.
При Інституті створюється Наукова Рада - дорадчий орган з питань організації науково- дослідницької діяльності. Члени Наукової ради обираються правлінням ГІРП. Члени Наукової ради можуть не бути членами ГІРП.
Функції Наукової Ради ГІРП:
3. Інститут має на меті формування ефективної команди. В зв'язку з цим кількість членів Інституту не має перевищувати 20 осіб.
Члени Інституту мають право:
4. Інститут орієнтується на створення системи багатоканального фінансування.
Діяльність «Громадського інституту регіональних проблем» здійснюється за рахунок наступних джерел:
Річний звіт за 2017 рік
Річний звіт за 2018 рік
Інститут планує організувати роботу творчих груп за окремими проблемами з використанням мережевої моделі HIRAMA
HIRAMA - це мережева творча команда, яка створюється для вирішення міждисциплінарного складного завдання.
HIRAMA - це High Intensity Research and Management Association (Ассоциация высокоинтенсивных исследований и менеджмента)
Теоретична модель HIRAMA була розроблена американськими біополітиком Р.Д, Мастерсом.
Оптимальна кількість учасників мережі HIRAMA - 10-20 осіб. Це пов'язане з "межею емоційного охоплення людини", тобто неформальні стосунки (емоції, почуття) можливі лише в обмеженому колі людей. В іншому випадку Мережа має тенденцію до розколу ("соціотомія").
Класична структура мережі HIRAMA:
В мережі HIRAMA проблема, що досліджується, розбивається на декілька субпроблем.
Одним із найбільш успішних прикладів роботи мережі HIRAMA є біотехнологічний центр DNAX в Каліфорнії. Він був створений в 1980 р. по ініціативі компанії Syntex та професорів Стенфорда Ч. Яновського, П. Берга и А. Корнберга . Головна мета Центру - створення інноваційних ліків.
У Центрі працюють два часткових творчих лідери, які відповідають за біологічний та імунологічний напрямки) , 15 фахівців входять до консультативної ради (серед них 5 лауреатів Нобелівської премії)