Санітарно – просвітницька інформація

Захист від гепатиту B у дорослому віці

Вірусний гепатит B — це небезпечна інфекція, яка уражає печінку і може спричинити як гостре, так і хронічне захворювання. Саме хронічна форма є особливо загрозливою, адже з часом вона може призводити до цирозу та раку печінки. За оцінками ВООЗ, у світі у 2022 році з хронічним гепатитом B жили близько 254 мільйонів людей, а щороку виникає приблизно 1,2 мільйона нових інфекцій.

Часто можна почути думку, що від гепатиту B достатньо вакцинувати лише дітей. В Україні щеплення проти вірусного гепатиту B входить до Національного календаря профілактичних щеплень: дітей вакцинують у 2, 4, 6 і 18 місяців, а для дітей з груп ризику передбачене щеплення вже у перший день життя. Але дитяча вакцинація не замінює захисту для дорослої людини, яка не має завершеного курсу або не знає свого вакцинального статусу.

В Україні в 2025 році зареєстровано 494 випадки гострого вірусного гепатиту В та 1525 випадків хронічного гепатиту В.

Особливість гепатиту B у тому, що вірус передається через кров, сперму та інші біологічні рідини, навіть у дуже малій кількості. Ризик інфікування пов’язаний зі статевими контактами, контактом із зараженою кров’ю, використанням нестерильних інструментів, ін’єкціями, процедурами з порушенням правил безпеки, а також іншими ситуаціями, коли інфіковані біологічні рідини потрапляють в організм людини. Саме тому дорослий вік не захищає від зараження — навпаки, із роками кількість потенційних контактів ризику зростає.

Ще одна проблема полягає в тому, що хвороба не завжди одразу дає яскраві симптоми. Людина може почуватися відносно добре і не здогадуватися про інфікування, тоді як вірус уже уражає печінку. Саме тому стратегія захисту від гепатиту B має бути не реактивною, а профілактичною: значно простіше попередити інфекцію вакцинацією, ніж потім роками лікувати наслідки. ВООЗ і CDC наголошують, що найкращий спосіб профілактики гепатиту B — це вакцинація.

CDC рекомендує вакцинацію всім дорослим віком 19–59 років, а людям від 60 років — насамперед за наявності факторів ризику; водночас вакцинуватися можуть і старші люди без відомих факторів ризику. Отже, вакцинація дітей — це дуже важливий крок, але вона не скасовує потреби захищати дорослих. Якщо людина не щеплена, не завершила курс або не має підтвердження вакцинації, варто звернутися до сімейного лікаря і уточнити подальші дії. Щеплення проти гепатиту B — це інвестиція не лише у власне здоров’я, а й у збереження печінки, працездатності та якості життя на майбутнє.

Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України здійснює постійний моніторинг епідемічної ситуації та охоплення щепленнями населення Донецької області.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Вакцинація — це простий крок, який запобігає тисячам госпіталізацій і смертей.

#ГепатитВ#ЗахистДорослих#ВакцинаціяРятує#ДонецькийОЦКПХ #

https://www.facebook.com/share/p/1T7MKo4BXy/

Санітарно – просвітницька інформація 

«Правець: хвороба «з ґрунту», яка вбиває болем — але її майже завжди можна попередити»

Правець: хвороба «з ґрунту», яка вбиває болем — але її майже завжди можна попередити

Правець спричиняє бактерія Clostridium tetani, спори якої живуть у ґрунті, пилюці та на забруднених предметах. Коли спори потрапляють у рану (особливо глибоку, колоту, з некротичними тканинами), бактерія виділяє токсин, що «вимикає гальма» нервової системи — і м’язи починають болісно, некеровано скорочуватися. Саме тому правець часто починається зі «стиснутих щелеп» і може швидко перейти до судом усього тіла та проблем із диханням. Важливо: правець не передається від людини до людини — його не «підхоплюють» у транспорті, його «приносять» у рану. Спори правця в природі нікуди не зникають, а захист після вакцинації не «раз і назавжди» — його треба підтримувати бустерними дозами. У США смертність від правця знизилась більш ніж на 99% порівняно з початком ХХ століття, і з 2000-х років у середньому реєструють близько 2 смертей на рік — це наочний ефект вакцини та правильного ведення ран. Правець довго був загадкою: люди бачили зв’язок із травмами, але не розуміли механізму. У 1884 році Артур Ніколаєр показав, що забруднений ґрунт може викликати у тварин картину правця; згодом збудника та токсин виділили в культурі (Кітасато, фон Берінґ), а далі з’явилася ідея: якщо токсин «знешкодити», але зберегти його здатність навчати імунітет — отримаємо вакцину. У 1924 році був створений правцевий анатоксин. У військовій медицині: широке застосування правцевого анатоксину значно зменшило випадки правця серед поранених у період Другої світової війни.

Профілактика правця.

1) Вакцинація та ревакцинації

Правцевий анатоксин у складі комбінованих вакцин — це «тренування» імунної системи проти токсину. Ключова ідея проста: базова серія в дитинстві + бустерні дози протягом життя, щоб імунітет не «просідав». Саме так працюють сучасні рекомендації ВООЗ щодо захисту від правця впродовж життя.

2) Правильна обробка ран і післятравматична профілактика

Правець любить рани, де мало кисню: глибокі проколи, забруднені порізи, травми з тканинами, що погано кровопостачаються. Тому очищення рани, видалення сторонніх часток і своєчасне звернення до лікаря — не «перестраховка», а профілактика. А якщо щеплення прострочені або невідомі — медик визначить, чи потрібні бустер і/або протиправцевий імуноглобулін.

3) Безпечні пологи та догляд за пуповиною

Неонатальний правець майже завжди пов’язаний не з «поганим імунітетом дитини», а з умовами народження та догляду за пупковою куксою. Неонатальний правець виникає, коли пуповину перерізають нестерильними інструментами або на пупкову ранку наносять забруднені речовини; ризик також зростає, якщо пологи приймають брудними руками або на забрудненій поверхні. І попри прогрес, це досі забирає життя: ВООЗ оцінює, що у 2021 році від неонатального правця померло близько 24 000 новонароджених — це на 88% менше, ніж у 2000 році, але кожне з цих смертей є запобіжною. Станом на грудень 2025 року 51 країна була валідована як така, що досягла елімінації материнського та неонатального правця, однак у частині країн проблема лишається значущою. Захист новонародженого починається ще до пологів — антитіла мами переходять через плаценту. Тому вакцинація вагітної (або жінки репродуктивного віку) проти правця одночасно захищає і її, і дитину від пологового/неонатального правця. ВООЗ підкреслює, що якщо вагітна має лише базові дитячі дози без бустерів, під час вагітності можуть бути потрібні додаткові дози з мінімальним інтервалом 4 тижні, а друга — щонайменше за 2 тижні до пологів, щоб встиг сформуватися захист. Якщо ж вакцинації раніше не було або статус невідомий, підхід також передбачає щонайменше 2 дози до пологів з інтервалом не менше 4 тижнів і фінальною дозою мінімум за 2 тижні до народження.

В Україні профілактика правця проводиться впродовж усього життя, тому що імунітет після вакцинації з часом слабшає і потребує підтримки.

Діти

Базовий захист формується в перші місяці життя дитини у складі комбінованих вакцин.

 2 місяці — 1-ша доза

 4 місяці — 2-га доза

 6 місяців — 3-тя доза

 18 місяців — перша ревакцинація

Школярі та підлітки

Щоб імунітет не «згас», передбачені планові ревакцинації:

 6 років — ревакцинація (АДП)

 16 років — ревакцинація (АДП-М)

Дорослі

 кожні 10 років — обов’язкова ревакцинація проти дифтерії та правця

(АДП-М)

Наприклад: якщо останнє щеплення було у 16 років, наступне потрібно у 26, потім у 36, 46 і так далі — без вікових обмежень.

Вагітність і захист новонародженого

Це один із найважливіших моментів профілактики правця.

Якщо жінка:

 має повний курс щеплень і актуальні ревакцинації, додаткові дози під час вагітності можуть не знадобитися; не вакцинована, вакцинована частково або не пам’ятає свій статус, під час вагітності проводять щеплення.

Після травм і поранень

Навіть вакцинованій людині інколи потрібен додатковий захист.

Якщо:

 остання доза була понад 10 років тому — потрібна бустерна вакцина;

 вакцинаційний статус невідомий або неповний, а рана глибока чи

забруднена — лікар може призначити і вакцину, і протиправцевий імуноглобулін.

Це не «перестраховка», а стандарт світової медицини.

У Донецькій області в 2025 році щеплено комбінованими вакцинами проти правця 3604 дитини до 18 років та 12780 дорослих. Правець — це не хвороба минулого і не «десь у селі». Його спори є всюди, а лікування складне, болісне і не завжди рятує життя. Натомість вакцинація за календарем — проста, доступна і ефективна, а щеплення під час вагітності захищає одразу дві людини.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/ 

Відповідаємо на питання батьків та опікунів щодо вакцинації та оновленого Національного календаря профілактичних щеплень ��Цей допис присвячений змінам щодо вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК).

❓Моїй дитині зараз 4 роки, а у березні їй буде 5. У зв’язку зі змінами в Календарі щеплень, скажіть, будь ласка, чи потрібно робити щеплення КПК саме зараз, чи можна зачекати до 5 років? Чи є різниця у схемі вакцинації для дітей, які вже майже досягли 5-річного віку?

�� Друга доза КПК в оновленому Календарі щеплень перенесена з 6 років на 4 роки . Курс щеплень складається з першої дози в 1 рік та другої — у 4 роки. Щодо дітей, яким у 2026 році виповниться 6 років, то їх запрошуємо на вакцинацію разом із 4-річними дітьми. Якщо батьки або опікуни дитини забажають ввести дитині другу дозу КПК у віці 5 років, така можливість буде під час перехідного періоду — вакцини КПК для цього достатньо. Разом з тим, активно запрошувати на введення другої дози в 2026 році рекомендовано дітей 4 років та 6 років.

❓ Якщо дитина вакцинована першою дозою КПК у 4 роки, коли правильно зробити другу дозу?

�� Мінімальний інтервал між першою та другою дозами КПК становить 1 місяць (а саме — 28 днів). Якщо перша доза була введена у чотири роки, другу дозу варто планувати якомога швидше, щоб дитина була повністю захищена від кору, епідпаротиту та краснухи до початку навчання у школі.

❓ Чи буде вакцинація у 5 або 6 років вважатися такою, що зроблена за оновленим Календарем? Як правильно записати її у медичну документацію?

�� З 2026 року щеплення КПК у 5 років вважається плановою вакцинацією за Календарем. Будь-яке щеплення, зроблене у 6 років або пізніше (якщо друга доза була пропущена), класифікується як «вакцинація з порушенням Календаря», але воно залишається безоплатним і необхідним.

Для дітей 2012–2021 років народження зараз триває перехідний період щодо усіх вакцин, схеми щеплення яких змінено. У медичній документації та електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ) лікар робитиме запис відповідно до фактичного віку дитини та порядкового номера дози (наприклад, КПК-2).

��‍⚕️ Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA

�� А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень» �� https://shorturl.at/dFuRh