Інформацію про події, які відбуваються в НВК №4, можна також переглянути на сторінці закладу у Facebook та групі "Eco energy"

8 травня – День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Звернення Президента України з нагоди Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років

8 травня вшановуємо памʼять борців з нацизмом і жертв Другої світової війни (інфографіка)

24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

 «Вистояли – переможемо!». Інформаційні матеріали до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну: історичний контекст.

​

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

                                                                             Павло Тичина

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди, прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

Матеріали: 

- 1918, 22 січня – відбулося проголошення незалежності Української Народної Республіки;

- 1919, 22 січня – відбулося проголошення  Акта злуки Української Народної Республіки із Західно-Українською Народною Республікою.

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

26 листопада о 16:00 долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання! 

День Гідності та Свободи — свято в Україні,

що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 р.) та Революції Гідності (2013 р.). 

Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання

З   ДНЕМ   ДЕРЖАВНОГО   ПРАПОРА   ТА 

ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ   УКРАЇНИ

Щороку 23 серпня в Україні традиційно відзначається День Державного прапора, а 24 серпня - одне з найважливіших свят – День Незалежності України. 

Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали і зараз спонукають боротися за незалежність, невіддільними атрибутами якої одвіку були державні символи – прапор, герб та гімн.

​

Інформаційні матеріали 

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Української Державності Інформаційні матеріали КПНЗ "ДОМАНУМ" 

З ДНЕМ ДЕРЖАВНОСТІ, МОЯ УКРАЇНО!!!

Нехай ніколи не згасає любов до рідної землі.

Нехай незламною буде наша віра в перемогу, у світле та щасливе майбутнє нашої країни, а добрі справи кожного з нас примножують славу рідної України.

Бажаємо Вам злагоди та мирного неба над головою!

#НВК4_Добропілля #Вітаємо_Україно #ВсебудеУкраїна #Сторінки_історії_України

Витоки Основного закону, на думку багатьох істориків, сягають ще часів Ярослава Мудрого, коли з’явилася збірка законів Київської Русі, в основу якої було покладено давньоруське звичаєве право. Даний збірник законів охоплював ХІ століття та був одним із перших літописних кодексів судових законів Русі, що об’єднував процеси судочинства, цивільного та кримінального права ХІ століття.

Договір–Конституція Пилипа Орлика – одна з перших європейських конституцій нового часу

Наступним кроком варто відзначити Договір-Конституцію Пилипа Орлика, яка є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією – однією з перших європейських конституцій нового часу.

Так, даний Договір гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов’язки усіх членів Війська – був укладений у квітні 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер. У Конституції була «наскрізна» ідея державної незалежності народу Русі – з демократичною формою правління та убезпеченням від зазіхань з боку Московської держави на, власне, руські землі. Але даний документ не набув чинності через те, що був написаний в умовах вигнання.

Вже через століття було намагання створити нову Конституцію. Мова йде про 1918 рік, коли основний закон УНР, який називався «Статут про державний устрій, права і вільності УНР», було прийнято Центральною Радою 29 квітня 1918 року. В документі проголошувались державна незалежність і територіальна цілісність України, демократичні свободи та рівність прав громадян. Планувалось, що Республіка буде із Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою, але без посади президента.

Українська Народна Республіка, за документом, проголошувалась самостійною, суверенною, незалежною державою, територія якої повинна бути неподільною, а суверенне право повинно було належати народу. Конституція УНР не була реалізована, через припинення роботи Центральної Ради.

Довідково. У період радянської влади в Україні було прийнято чотири Конституції УРСР – 1919, 1929, 1937, 1978 років., які носили здебільшого декларативний характер.

Конституційний марафон

Процес підготовки сьогоднішньої Конституції України розпочався ще у 1990 році – за часів Української РСР. Протягом 6 років, поки він тривав, було запропоновано 15 її проєктів – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Всі вони різнилися. Комуністи, наприклад, пропонували зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права президента та увійти в новий Союз.

Крим міг би позбутися статусу автономії, якби була прийнята редакція Конгресу українських націоналістів. Найжвавіші дискусії точилися навколо питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Республіки Крим та російської мови. 15 травня 1991 року Концепція Основного Закону була викладена офіційно.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі наш народ підтримав Акт про незалежність України і стало зрозуміло, що на політичній мапі постає суверенна держава, якій конче потрібна нова Конституція. Народні депутати у липні 1992 року ухвалили рішення про винесення на всенародне обговорення проєкту Конституції, а газета «Голос України» опублікувала її проєкт. Але ця пропозиція не знайшла підтримки народних депутатів. Врешті решт у червні 1996 року робота вийшла на фінішну пряму: 19 червня законопроєкт нової Конституції вже розглядався у другому читанні. Але досить мляво, через що Президент України Леонід Кучма оголосив всеукраїнський референдум, на який збирався винести цей документ. схвалений Конституційною комісією ще 20 березня, але не ухвалений парламентом.

Зрештою, 28 червня 1996 року після майже 24 годин безперервної праці Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. За основний закон проголосувало 315 депутатів, 36 – проти, 12 утримались і 30 депутатів взагалі не голосували. Президент України Леонід Кучма не був присутній на доленосному засіданні парламенту, однак за кілька хвилин до остаточного прийняття депутатами Конституції прийшов до сесійної зали. Його прибуття народні депутати привітали оплесками. Леонід Кучма у своєму короткому виступі назвав прийняття Конституції історичною подією. Після безсонної ночі нардепам влаштували скромний банкет з цукерками та шампанським.

У Конституції України визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України.

Як писали тоді коментатори, прийняття Конституції незалежної України було визначною перемогою правоцентристських пропрезидентських сил та національного табору, який їх підтримав. Конституція України була загалом позитивно оцінена й міжнародною спільнотою, адже вона декларувала загальнолюдські, загальноєвропейські принципи. Дехто з «батьків» Конституції навіть називав її «кращою в Європі». Чимало статей Конституції 1996 року стали результатом компромісу з лівими популістами, і фактично не показувала реального стану речей в економіці та соціальній сфері, інші – як, скажімо, згадки про референдум, імпічмент і суди присяжних тощо, не знайшли відбиття у відповідних законах і суспільній практиці, чи стали «мертвими» статтями в теперішньому законодавстві.

6-В, 11-Б, 3-Б, 4-А, 3-В, 7-А 

У неділю, 20 лютого, в Україні вже увосьме відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні. 105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. 17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Об’єднання українців 2014 року дало змогу відстояти свої права, свободи й цінності.

18 лютого В Добропільському НВК №4 відбулися онлайн заходи, присвячені цій події:

7-А, 8-Б, 4-Б, 4-В, 2-В, 11-Б, 6-Б, 6-В

Всеукраїнський урок з медіаграмотності 2022