План заходів по запобіганню та протидії булінгу у ЗДО №14 "Зірочка" на 2024-2025 н.р.

План булінг 2024.pdf

Куди телефонувати у випадках домашнього насильства

·         Національна поліція – 102 для повідомлення про факт насильства

·         Урядовий контактний центр – 15 47, де цілодобово надають інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які потерпіли від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, консультують з питань насильства стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства

·         Система безплатної правової допомоги – 0 800 213 103

·         Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123

Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

ü він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;

- в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;

- він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;

- може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;

- він може повторюватися багато разів.

Яким буває булінг?

Цькування може мати різні форми:

- Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілеснихушкоджень).

- Вербальне цькування (обзивання чи глузування).

- Булінг стосунків (relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.

- Кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів). Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

Інтернет додає булінгу таких ознак:

- цілодобове втручання в особисте життя (цькування не має часового чи географічного обмеження);

- необмеженість аудиторії;

- блискавичність поширення інформації;

- можливість анонімного переслідування.

Усі форми булінгу — фізичний, вербальний, кібер та стосунків — мають тенденцію виникати одночасно.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БУЛІНГ

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Як притягуватимуть до відповідальності?

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення. Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Куди звертатися за детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникли питання з приводу булінгу – телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

ВАЖЛИВО! Діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді). Якщо дитині необхідна психологічна допомога – звертайтеся на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ БАТЬКІВ НА ВИПАДОК БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Шановні батьки! Якщо ваша дитина, яка вже адаптувалась до умов дитячого садка, стала відмовлятись ходити в заклад дошкільної освіти, вам обов’язково необхідно звернути увагу на це, особливо якщо збігається декілька факторів в поведінці дитини, а саме:

 дитині раптом стало страшно йти в дитячий садок;

 вона постійно скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;

 чіпляється за вас і проявляє плаксивість;

 приходить додому із травмами, які не може пояснити;

 залишається на самоті або впадає у стан депресії;

розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості;

 має труднощі з концентрацією уваги;

 уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року№ 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

БУЛІНГ – це дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

​ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ:

·         Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.

·         Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб - штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

·         Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

·         Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

- Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;

- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР?

- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;

- Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;

- Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

- Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;

- Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

   Директору ЗДО №14 «Зірочка» Надії БЕЗИЛЬ                      ________________________ 

    ( П І Б   матері, батька або особи яка їх  заміняє)

__________________________________

                                                                     (ПІБ вихованця)

_____________________________групи

_________________________________

                                                                                                                              (моб. телефон)  

 

 

 

Заява

        Я,____________________________________ батько або мати вихованця

(ПІБ батьків)

_____________________________________________________повідомляю, що

(ПІБ вихованця, вказати групу)

вихованець __________________________________________________________ 

(вказати ПІБ вихованця, групу)

ображає/ображають мою дитину. Це виражається в тому, що_______________________________________________________________________________________________________________________________________

(перерахувати види образ, цькувань)

Були застосовані до неї.

Прошу допомогти у вирішенні даної ситуації, що склалася.

 

        __________________________                                          __________________________________

дата                                                                                                підпис


ПОРЯДОК 

реагування на випадки булінгу (цькування)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

неврівноважена поведінка;

агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

різка зміна звичної для дитини поведінки;

уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

відлюдкуватість, уникнення спілкування;

ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

занижена самооцінка, наявність почуття провини;

поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

схильність до пропуску навчальних занять;

відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

депресивні стани;

аутоагресія (самоушкодження);

суїцидальні прояви;

явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

намагання приховати травми та обставини їх отримання;

скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:

служба освітнього омбудсмена;

служби у справах дітей;

центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

органи місцевого самоврядування;

керівники та інші працівники закладів освіти;

засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Ознаки булінгу в постраждалих дітей та дітей-кривдників

Ознаки булінгу у постраждалої дитини

Якщо перелічені нижче ознаки повторюються регулярно, то дитина, ймовірно, є мішенню традиційного булінгу:

Сайт stopbullying.com.ua, розроблений за підтримки ЮНІСЕФ, зазначає наступні ознаки, які мають постійний та регулярний прояв:

 

ОЗНАКИ, КОЛИ ДИТИНА Є КРИВДНИКОМ У БУЛІНГУ

Певні ознаки 

Які ж ознаки можуть свідчити, про те. що дитина виступає агресором? Що має змусити насторожитися?

Перераховані ознаки не є беззаперечним доказом наявності булінгу, але є тривожними симптомами, які мають привертати увагу батьків. У будь-якому випадку не треба мовчати і сподіватися, що воно саме якось вирішиться. Батьки мають займати активну позицію і, якщо бачать тривожні ознаки, звертатися до педагогів, психологів, можливо – до правоохоронних органів.

Інформацію взято з відкритого джерела: https://eo.gov.ua/oznaky-bulinhu-v-postrazhdalykh-ditey-ta-ditey-kryvdnykiv/2020/06/19/

Консультація для батьків на тему:

"Булінг в ЗДО — міф чи реальність"

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої. Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Проблеми жорстокого поводження в дитячому сеедовищі приділяється найпильніша увага. Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дуже рідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий сад.

У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.

Хто провокує булінг в дитсадку

 Булінг серед дітей дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя:

·         зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

·         ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

·         глузує із зовнішнього вигляду дитини;

·         образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

·         проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.

Батьки або члени сім’ї:

·         б'ють та ображають дитину вдома;

·         принижують дитину у присутності інших дітей;

·         проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

·         ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО


Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

Вдома:

·         не хоче одягатися вранці;

·         шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

·         просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

·         плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі;

·         грає наодинці.

В дитячому садку:

·         не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

·         усамітнюється при будь-якій нагоді;

·         часто губить свої іграшки або речі;

·         бруднить чи псує одяг;

·         грає поламаними іграшками;

·         відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

·         не має друзів у групі.

Що робити батькам 

·         У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

·         Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

·         Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

·         Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

·         Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися довго у ДНЗ тощо).

·         Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось вихователю чи помічнику вихователя.

·         Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.

·         Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до адміністрації.

·         Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.

·         Обов’язково рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

·         Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

·         Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Пам'ятайте: дитина, що стала  учасником цькування (нападник, спостерігач або жертва), яку б позицію вона  не дотримувалась  при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.


Звіт про проведення моніторингу ефективності виконання плану заходів,  спрямованих на запобігання і протидію булінгу на 2023/2024 н.р

 https://drive.google.com/file/d/18vEQm4YB90wV8IevAdB6dTvhiENZJ88G/view?usp=sharing

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої. Булінг у дитячому колективі може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Проблеми жорстокого поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага. Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дуже рідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий сад.

У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.

Хто може провокувати булінг в дитсадку

Булінг серед дітей дошкільного віку в садочку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя:

зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

глузує із зовнішнього вигляду дитини;

образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.

Батьки або члени сім’ї:

б'ють та ображають дитину вдома;

принижують дитину у присутності інших дітей;

проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють

(неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

Вдома:

не хоче одягатися вранці;

шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура

тіла, починають боліти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі; грає наодинці.

В дитячому садку:

не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній

самостійній художній діяльності тощо;

усамітнюється при будь-якій нагоді;

часто губить свої іграшки або речі;

бруднить чи псує одяг;

грає поламаними іграшками;

відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

не має друзів у групі.

Що робити батькам

У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися довго у дитячому садку, тощо).

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось вихователю чи помічнику вихователя.

Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.

Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до адміністрації.

Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Обов’язково рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Пам'ятайте: дитина, що стала учасником цькування (нападник, спостерігач або жертва), яку б позицію вона не дотримувалась при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.

булінг 2022.pdf
Булінг 2023.pdf