Пам'ятка для батьків із профілактики труднощів адаптації

Необхідно:

• Поступово формувати в дитини звичку дотримуватись певного режиму дня. Найкраще здійснювати це в домашніх умовах перед початком відвідування дитячого садочка.

• Формувати навички самообслуговування (вміння самостійно їсти, одягатися, складати іграшки, одяг тощо).

• Розвивати ігрові навички та навички спілкування, поступово розширювати коло знайомств малюка.

• Організувати позитивне емоційне спілкування дитини з вихователем і персоналом дитячого садка.

• Поступово збільшувати тривалість перебування дитини в ДНЗ (спочатку – тільки прогулянка, через кілька днів – прогулянка, обід, сон і т.д.)

• Розширювати коло близьких людей які приводять дитину до дитячого садка (не тільки мама, а й тато, сестра, дідусь – це полегшує прощання).

ВІДМІННОСТІ ХЛОПЧИКІВ І ДІВЧАТОК

Дитинство для людини — це унікальний час розвитку всіх психічних функцій, механізмів мовлення, мовного мислення, нам яті, соціальних емоцій, механізмів контролю довільних рухів,

за які відповідають вищі структури мозку.

За короткий час у малюків формуються різні типи мислення:

наочно-дійове, наочно-образне, абстрактне — мовленнєве,

в основі яких лежать асоціативні процеси.

Записуючи біотоки мозку в немовлят (новороджених і дітей перших місяців життя) вчені переконалися, що мозок хлопчиків і дівчаток вже в цьому ніжному віці працює не однаково. Процеси сприймання аналізу і інформації хлопчиком і дівчинкою різняться.

УВАГА

Хлопчики:

Увага пов’язана з інтересом до діяльності: чим вона цікавіша та змістовніша, тим простіше їм бути уважними, не відволікатися на стороннє. Зауваження дорослого істотно не впливає на перебіг уваги. Відповідаючи на запитання дорослого, дивляться здебільшого на стіл, убік або перед собою. Не чекають у нього підтримки.

Дівчата:

Увага залежить від складності завдання та його соціальної значущості: чим воно складніше, тим важче утримується увага. Відповідаючи на запитання дорослого, дивиться йому у вічі, шукаючи підтвердження правильності своїх слів.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Хлопчики:

Не схильні до одноманітної роботи, швидко втомлюються. Важко даються завдання, організовані за типом конвеєра. Не люблять легких знайомих завдань, надають завданню пошукового характеру. Не вимогливі до якості, ретельності, акуратності у виконанні та оформленні. Довго «розкачуються», пік працездатності настає не одразу. Зорієнтовані не на результат, а на процес діяльності. У взаємодії з однолітками переважає ділова форма.

Дівчата:

Орієнтуються на зразок, шаблон, намагаються виконувати «як треба», «як вимагає дорослий». Здебільшого виконують роботу ретельно, люблять прикрашати. Доводять до досконалості. В діяльність включаються відразу, швидко настає пік працездатності. Цікавить не процес, а результат діяльності та його оцінка. У взаємодії з однолітками переважають особисті мотиви, розрахунок.

ЕМОЦІЙНІ СТАНИ

Хлопчики:

Здебільшого збудливіші, неспокійніші, дратливіші, нетерплячіші, нестриманіші за дівчат. Пік емоційної активності припадає на перші хвилини, не можуть довго утримувати емоційне напруження. Щоб не зламатися, виключають слухову інформацію, не чують дорослого і не реагують на його слова. Сила переживань висока, проте зовнішні прояви здебільшого стриманіші. Чутливіші до неприємного на дотик. Знімають емоційне напруження, швидко переключаючись на інше.

Дівчата:

Рідше виявляють дратливість та агресивність. Частіше перебувають у позитивному настрої. Проте емоційні стани не стійкі, легко переходять від плачу до сміху. Пік емоційної активності припадає на середину розмови, можуть досить довго утримувати емоційне напруження. Уважно вдивляються в обличчя дорослого, прагнучи розпізнати характер ставлення до себе. Чутливіші до приємного на дотик.

МИСЛЕННЯ

Хлопчики:

Ставлять дорослому запитання, щоб отримати конкретну інформацію. Висловлюють здебільшого індивідуальні, нестандартні міркування. Характеризуються хорошими відео просторовими вміннями, охоче розв’язують просторово-зорові задачі. Намагаються зрозуміти сутність, встановити закономірність, виявити причинно-наслідкові зв’язки.

Дівчата:

Ставлять дорослому запитання заради встановлення контакту з ним. Мислення однотипніше, ніж у хлопчиків. Запитання і відповіді одноманітніше, думки схематичніші. Запитання більше стосуються взаємин людей, побутових ситуацій, ніж з’ясування закономірностей та причинно –наслідкових зв’язків. Із зростанням труднощів зменшується кількість розв’язаних математичних задач.

ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ ДИТИНИ

1. Створюйте в сім’ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.

2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини.

4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці.

5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій.

6. Запобігайте виникненню депресивних станів.

7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні.

8. Наповніть свою душу й серце любов’ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім’ї, особистого здоров’я – вашого й ваших дітей.

9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.

10. Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.

11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.

12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок.

13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.

14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить.

15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.

16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!

17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей.

18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.

19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.

20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.

21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.

22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу.

23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов’язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.

24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав’язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині.

25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв’язку з цим.