Кабінет психолога

Посадові обов’язки психолога:

- здійснює професійну діяльність, направлену на збереження та поліпшення психічного та соціального благополуччя вихованців;

- сприяє охороні прав особистості у відповідності з Конвенцією про права дитини;

- встановлює фактори ,що перешкоджають розвитку дитини та вживає заходи по наданню різного виду психічної допомоги;

- надає допомогу дітям, батькам, педагогічному колективу в рішенні конкретних потреб;

- робить психолого-педагогічні заключення за матеріалами дослідницьких робіт з метою орієнтації педагогічного колективу, батьків з проблем особистісного та соціального розвитку вихованців;

- веде документацію у відповідній формі та використовує її за призначенням;

- приймає участь у плануванні та розробці розвиваючих і корекційних програм;

- здійснює психологічну підтримку творчо обдарованих вихованців, сприяє їх розвитку;

- формує психологічну культуру вихованців, педагогічних працівників та батьків.

Графік роботи практичного психолога ЗДО №11

Полянської Лілі Петрівни

Понеділок 10:00 - 18:00

Вівторок 9:00 – 17:00

Середа 9:00 – 17:00

Четвер 9:00 – 17:00

П’ятниця 9:00 – 17:00

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ:

Термін «булінг» що це таке?

В перекладі з англійської це означає хуліганство. Булінг – це багаторазовий негативний тиск на людину. Булінг довготривалий процес фізичного або психічного гноблення /цькування/ одної людини (або групи), іншою людиною (або групою). Булінг може бути ситуативним /спровокованим ситуацією і відбувається тільки раз/ і систематичним /постійним знущанням кожного дня/.

Особливості булінга в дошкільному віці.

Проблемі жорстокого відношення в дитячому середовищі приділяється велика увага, тому що прояви нпсилля в д/с відрізняються від насилля в школі. В школі – це групка дітей, а в дошкільному закладі – окремі діти, дуже рідко група дітей, дуже рідко коли втягується увесь дитячий садок. В дитячому садку при насиллі немає попереднього етапу обмірковування. Дошкільники не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків та почуття провини. Виправданням для насилля є незначний вчинок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами, не співпадає.

Як діти обирають жертву для цькування?

Стати жертвою цькування дуже легко. Достатньо відрізнятися чим небудь від інших дітей. Це може бути і як зовнішність так і поведінка. Але потрібно розуміти: можна з дитинства носити окуляри, або бути рудим, але не дозволяти себе ображати. Діти підсвідомо знаходять тих, хто не в змозі себе відстояти і не може захиститись. Основні риси дитини, яку легко зацькувати: низька самооцінка, сором’язливість, лякливість; апатичність, незацікавленість у тому, що відбувається навколо; відсутність друга чи подруги серед однолітків; прийняття всього того що відбувається (у 90% випадків булінгу, дитина нікому не розповість про те, що відбувається).

Провокаційні жертви булінгу.

Звичайно, це не означає, що дитина сама провокує, ні в якому разі. Але її поведінка настільки різниться від поведінки однолітків, що може викликати роздратування та нерозуміння навідь у педагогів: діти які погано піддаються навчанню і набагато відстають від інших; підлабузники та ябеди; діти які залежать від батьків та гіперопікаємі діти; також дуже хворобливі діти (із-за того що рідко з’являється у колективі, інші діти від них відвикають)

Як зрозуміти, що дитину ображають(цькують)?

Якщо це стосується дитячого садка, то дитина, яку ображають однолітки, може і не буде відверто відмовлятися іти в дитячий садок, але вона буде намагатися при будь-якій можливості залишитись вдома. Після спілкування з однолітками дитина робиться похмурою, сумною. На пропозицію покликати кого-небудь у гості, завжди відмовляється або відповідає, що немає кого кликати. Можуть відбуватися безпідставні капризування та сльози.

Дитина – забіяка.

Подивимось на інший бік проблеми. Психологічний портрет середньостатистичної жертви цькування ми сформували. А як виглядає дитина-булі? Діти, які не вміють співчувати; гіперактивні, агресивні, фізично більше розвинуті за своїх однолітків; дитина, яка є неформальним лідером у групі або мріє їм стати; дитина, яка хоче самоутвердитись, тому що її пригнічують в сім’ї; дитина, яка відчуває вседозволеність через неправильне виховання або через високий соціальний статус батьків.

Спостерігач або прибічник булі.

В питаннях дитячої агресії завжди є третя сторона, і провина спостерігача ані трохи не меньша ніж провина самого агресора. Чому діти бездіяльні або підключаються к цькуванню – зрозуміти доволі просто. Діти бездіяльні або підключаються к цькуванню через острах опинитися на місці жертви, страху виділятися із натовпу і тому легко піддаються чужому впливу; таклж вважають збиткування розвагою, а жорстокість та грубість нормою. Вони можливо також були на місці жертви і тепер відігруються.

Роль вихователя в профілактиці булінгу.

В дитячому садку діти про все розповідають вихователю. У школі насилля не завжди виходить за межи колективу, тому що розповідач буде вважатись зрадником. В дитячому садку вихователь – арбітр – суддя. Він слідкує, щоб не було агресії, Всі діти чекають реакції вихователя. Вихователь чітко розпізнає форми агресії і насилля. Він обов’язково повинен присікати ці прояви та привчати дітей справлятися з цією агресією. В дитячому садку у вихователя «влада», фізична перевага. Все це утримує дітей від застосування насилля. Діти відчувають це, навідь якщо вихователь ніяк не проявляє себе.

Як боротися з булінгом?

Звертайте увагу на поведінку дитини, в якій би позиції він не був: «нападник», «спостерігач», «жертва». Ніколи не відмахуйтесь від скарг дитини, навідь якщо вони здаються вам несуттєвими. Проігнорував їх один раз, ви більше ніколи не доб’єтесь відвертості від дитини і не взнаєте, коли і при яких обставинах все погіршилось.

Починати виховувати лояльність потрібно з себе самого. Ваша нетерпимість до деяких рис характеру, «навішування ярликів», тільки ваше діло, не заражайте цим дитину. Тому що ви виховуєте майбутнього «булі».

Проблема булінгу, розв’язана на самому початку, буде мати мінімум наслідків для психіки дитини

Пам’ятка для батьків ,які вперше приводять дитину до ЗДО

• У ЗДО малюка бажано привести першій половині дня, коли діти граються. Він познайомиться з однолітками і поступово включиться у спільні ігри.

• Завершивши прогулянку, дитина, можливо, сама захоче разом із новими друзями зайти в ігрову кімнату. Нехай малюк відчує, що це цікаво – відвідати «будинок де граються діти».

• Заберіть дитину перед обідом. Нехай перспектива пообідати за загальним столом бажаною і цікавою.

• Якщо умови дозволяють вам не прискорювати події, то перші три-чотири тижні малюка краще забирати перед денним сном. Оскільки денний сон – ритуал домашній, і дитина особливо потребує фізичного зв’язку з мамою.

• Візьміть у дитячий садок тарілку з чашкою, до яких звикла ваша дитина, улюблений горщик і іграшку, з якою дитина засинає.

• Забираючи дитину з ЗДО, поцікавтесь у неї, як пройшов день, що вона робила у дитсадку протягом дня. Уважно вислухайте новини, якими хоче поділитися ваша дитина.