Фольклор. Історичні пісні. Думи.

1. Пригадайте різновиди народних пісень.

2. Сформулюйте визначення історичної пісні.

Термін *історичні пісні* застосував Микола Гоголь у статті *Малоросійські пісні*.

Ознаки історичних пісень:

• ліро-епос (сюжет і ліризм)

• конкретні події та герої.

матеріал до уроку

Хто такий Станіслав (Нестор) Мрозовицький (Морозенко) (стаття Г.Черкаської)

Заповніть паспорт твору.

Складіть інформаційне гроно про Морозенко, використавши рядки з пісні.

Савур-Могила (Вікіпедія)

Слово «савур» походить від тюркського «сауир», у слов'янській вимові «саур, савур» — степова височина зі згладженим вершком круглої форми неначе кінський круп (дослівний переклад тюркського слова «сауир»). Народна етимологія пояснює її назву як назву могили козака Савура або Сави чи Савки, який загинув на височині в нерівному бою з ординцями.

У народі розповідали, що батьків Богдана ніхто не знав. Знайшли його біля церковної огорожі, густо засотаної хмелем. Назвали його Богданом Хмель -ницьким. Богдан – посланий Богом, Хмельницький – тому що знайшли дитину у хмелі…

Також легенда розповідає, що хлопчик ріс дуже швидко, сильним та розумним.

Побудувавши з козаками церкву біля свого дому, вирив там глибокі льохи, з яких зненацька нападав на ворогів… Символічно, чи не так?

Портрет Марусі Чурай

Один із сучасників авторки зазначав, що «чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді; обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка, а голос. Ах, що то за голос був! Такого дзвінкого і солодкого співу не чувано навіть від київських бурсаків…».

Олександр Шкляревський, який у дитинстві бував у письменника Григорія Квітки-Основ’яненка і бачив там портрет Марусі Чурай, так описує легендарну співачку: «Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто невелика на зріст, трохи худорлява, мініатюрно складена), струнка, як струна, .. з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглим личком, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями. Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками. Але при цьому у Марусі Чурай було круте, трохи випукле, гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбиком ніс».

Матеріал до уроку С. Возна

Матеріали

Народні думи. Виконавці дум. "Дума про Марусю Богуславку" (матеріали С. Возної)

Картки до твору