Завдання 1. Подивіться інтерв*ю з Юрієм Винничуком
Завдання 2. Подивіться буктрейлер до повісті "Місце для дракона"
Завдання 3. Прочитайте в підручнику сторінки 187 -207.
Завдання 4. Опрацюйте матеріал у презентації
Завдання 5. Розшифруйте кросенс.
Завдання 6. Прочитайте текст.
Система образів: Дракон Пустельник Князь Дочка князя Настасія Лицар Лаврін
Дракон Грицько – добрий, пише вірші, не хоче робити людям зла, бо не розуміє, навіщо….
Пустельник - навчає грамоті, хоч і намагається врятувати Грицька, але з острахом, йому це не вдається. Князь – мріє, щоб Грицька вбив лицар. Але князь цього хоче, бо так велить порядок…
В повісті-казці показано, як суспільство впливає на людину і її вибір, вчинки. Адже, князь споконвіку знав, що з драконами-зміями треба боротися. Бо так було завжди. З іншого ж боку, пращури Грицька мали не зовсім гарну репутацію. Виходить, вони чинили так, щоб потім всі знали, хто такі дракони і як до них ставитися. Грицько ж був іншим. Він не знав того, що було ДО НЬОГО, тому не розумів такої поведінки.
Головні герої твору Ю. Винничука — схожий на метелика добрий дракон Грицько, який пише вірші; мудрий пустельник, що навчає його грамоти, та хитрий князь, який прагне смерті чудовиська. В образі дракона Юрій Винничук зобразив щиру людину, яка не прагне робити іншим зла. Вона талановита, розумна, мрійлива, наївна та довірлива. Князь — утілення підступної, підлої людини, яка заради досягнення своїх цілей здатна йти до кінця, руйнуючи все на своєму шляху, навіть людські долі. Такі особистості уміють увійти в довіру, а потім зрадити друзів, морально знищивши їх. В образі пустельника змальовано досвідчену, розумну людину, яка уміє відрізняти добро від зла, бачити справжню сутність особистості, не зважаючи на зовнішність. Такі люди уміють навчати інших, піклуватися про них, це мудрі наставники, які люблять своїх вихованців та вірять у них.
На відміну від легенд, повість-казка «Місце для дракона» написана більше казково. Одна із відмінних рис авторського стилю і таланту Винничука - вміння підбирати мову, наче одяг, для своїх творів: легенди, казки, магічного оповідання чи пригодницько-еротичного роману. Якщо ви ще не знайомі - то перед Вами друг самітника Григорій - поет, мислитель і...дракон. Хоч часом він мріє стати метеликом та літати серед квіток. Знов добро і зло у Винничука помінялось масками - люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи буде щасливим поет, чия душа літає попід хмари, серед законів нашого світу? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство? Автор знову непередбачуваний.
Алегорія - це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями.
Завдання 7. Скласти інформаційне гроно до характеристики: образу князя й образу дракона (у зошиті)// або складіть порівняльну характеристику дракона та князя (завдання на вибір)
Завдання 8. Прочитате текст.
Що таке парадокс? У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
Отже Парадокс (грец. - несподіваний, дивний) - висловлювання, що суперечить звичним уявленням людей або усталеним системам знання, які ґрунтуються на певних принципах і відповідно до зумовленої історичним розвитком науки парадигми. У логічному смислі парадокс - це суперечність, але не кожна суперечність є парадоксом.
Міфологічний дракон у казці символізує випробовування, через, які потрібно пройти герою, щоб отримати дорогоцінний скарб. У казках, як правило, дракони полюбляють збирати біля себе величезні скарби золота та коштовностей (бо жадібні вони страшенно). Або замість золота дракони ще люблять викрасти якусь надзвичайно вродливу принцесу (чи просто панянку) за яку любому нормальному хлопу просто гріх не вступити з драконом у смертельну сутичку. Приз, який отримає герой після перемоги над драконом (чи то вродлива панянка, чи золото з коштовностями, неважливо), символізує безсмертя душі. Але, щоб його отримати, доведеться здолати випробовування – перемогти дракона, який насправді живе в середині кожного із нас, дракон – це наша грішна природа, егоїзм, чисельні гріховні пристрасті та вади – лише різні голови того багатоголового внутрішнього дракончика, якого нам як лицарю рано чи пізно доведеться перемогти.
Завдання 9. Прочитайте рецензію на повість-казку
З РЕЦЕНЗІЇ О. ЖИЛИ, ВІЛЬНОГО ЖУРНАЛІСТА „ХАЙВЕЙ”:
У книзі Юрія Винничука „Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум'яне дихання він спрямовує тільки вгору — щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють „драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов'язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі... роз'їхались, адже „лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди.
Ось така каламбурна зав'язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього. М'якосердий Грицько, він же „кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві.
„Життя володаря не варте й одного рядка поета,— розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник.— Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”.
Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа.
Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. „Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп'ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати — сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” — роздумує автор.
Завдання 10. Прочитайте аналіз твору.
Завдання 11. Запишіть у зошит проблеми, які порушує автор у повісті-казці , одну з проблем розкрийте детально. Завдання надішліть для перевірки.