Назва цього виду мистецтва виникла від латинського слова sculpo — вирізаю; часто скульптуру називають також пластикою (грецьк. plaste — ліплю). Ці дві назви одного виду мистецтва свідчать про існування різних технік створення скульптурних образів. Скульптура — це тривимірне зображення, що має реальні форми, які розміщені у реальному просторі.

Видатним українським скульптором XVIII століття був галичанин Іван Георг Пінзель.

Розрізняють два основних види скульптури — круглу та рельєф. Кругла скульптура вільно розміщується у просторі, а рельєф розташовується на площині, яка й слугує їй фоном.

До творів круглої скульптури належать статуї (фігури на повний зріст), скульптурні групи (декілька фігур, що створюють єдину композицію), статуетки (фігури, що значно менші ніж оригінал за розміром), торси (зображення тулуба людини), погруддя (погрудне зображення людини) та ін.

Рельєф також може бути досить різноманітним. За своїм призначенням і положенням (на стіні чи стелі) рельєф буває фризовим (якщо розміщується у вигляді смуги — фризу), у вигляді плафону або фронтальної композиції. Ще рельєф розрізняють за висотою та глибиною зображення. Низький рельєф має назву барельєф, високий — горельєф.

Монументальна скульптура дуже велика за розмірами та втілює значні ідеї. Вона завжди закріплена на одному місці. Приклади цієї скульптури: пам'ятники видатним діячам, героям, меморіальна скульптура. Пам'ятники — найпоширеніший вид монументальної скульптури, скульптурне зображення однієї людини або групи людей. Пам'ятники створюють із міцних матеріалів: бронзи, граніту, мармуру, бетону, сталі.

Скульптуру, яку використовують для прикрашання, називають декоративно-монументальною. Вона містить усі види оздоблення архітектурних споруд і комплексів (атланти, каріатиди, фризи; фронтонна, фонтанна, садово-паркова скульптура). Декоративно-монументальна скульптура не тільки прикрашає, а й розвиває та поглиблює задум зодчого.

Інший вид скульптури використовують для виставок та прикрашання інтер'єрів. Порівняно з попередніми видами, ця скульптура не занадто велика, її розглядають з невеликої відстані. Виконують таку скульптуру на спеціальному станку (це дерев'яний триніг із підставкою, яка обертається; під час роботи скульптор обертає її для того, щоб обробити всі частини майбутнього твору), звідси її назва — станкова скульптура. Найвідоміші види станкової скульптури — статуя, портрет, анімалістка (зображення тварин).

Інтер'єри кімнат також прикрашають маленькими скульптурками, що належать до дрібної пластики. Матеріали для цього виду скульптури — кістка, фарфор, фаянс, срібло, цінні породи каменю, скло, усі види кераміки.