Профілактика грипу.

Грип належить до тих інфекційних захворювань, які перебувають під епідеміологічним наглядом ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я). Він становить у середньому одну третину всіх випадків захворювань на гострі респіраторні інфекції. Особливість цієї вірусної інфекції — величезна швидкість поширення. Вона може охопити велике місто за 1,5-2 тижні, а регіон і навіть країну — за 3-4' тижні. Під час епідемічних спалахів хворіє від ЗО до 50 відсотків населення країни.

Національні та міжнародні центри грипу розробляють методи профілактики хвороби, обмінюються інформацією про виділені штами, прогнозують шляхи боротьби з епідемією. Проте прогнози ці справджуються далеко не завжди, що робить небезпечну інфекцію малокерованою та неконтрольованою.

В Україні на грип хворіє щороку 11-13 млн. осіб, а особливо часто — діти віком до 10 років: у період епідемії — кожна п’ята дитина. В цьому сезоні Укра-

їнський центр грипу прогнозує штам вірусу типу А — той самий, що й протягом двох попередніх сезонів.

За прогнозом епідемія може початися вже в грудні. Що ж треба знати, щоб, по можливості, убезпечити себе від неї?

Джерелом інфекції, як правило, буває хвора людина — носій вірусу, Небезпеку становлять і хворі з легкими та нетиповими формами грипу, які практично не звертаються до лікаря, а отже, й не ізолюються.

Умови вірусоносності ще мало вивчені. Проте відомо, що вона може спричинятися імунодефіцитним станом. Імунітет людини серотипоспецифічний, і перша зустріч з вірусом грипу лишається в імунній пам’яті назавжди, Яким би новим підтипом вірусу не була вражена людина, першими в крові виробляються антитіла до вірусів, що вже траплялися раніше. Але варто цим вірусам хоч трохи змінитися, і хвороба спалахує з новою силою. Саме цією мінливістю вірусів і пояснюється частота епідемій та пандемій. Найбільш “віроломний" вірус грипу типу А, більш стабільний — вірус типу В, і найстабільніший — вірус типу С. Саме вірус грипу типу А і спричиняє найчастіше епідемічні спалахи — кожні два-три роки, вірус типу В — кожні п’ять-сім років, вірус типу С спричиняє лише спорадичні випадки.

Захворювання має виражений сезонний характер, його пік припадає переважно на зимові місяці.

У клініці можна виділити два основні синдроми: інтоксикаційний та катаральний. Найпоширенішими є прояви трахеобронхіту. Захворювання починається гостро — із загальної інтоксикації: спочатку озноб, потім жар, сильний головний біль (переважно в ділянці лоба, скронь), біль в очах, ломота у попереку, суглобах загальна слабкість, м’язовий біль, почервоніння шкіри, порушення сну.

У першу добу тривання хвороби прояви інтоксикації домінують над катаральним синдромом. Проте вже протягом другої доби розгортається повний катаральний синдром: з’являється сухий кашель, інтенсивність його швидко зростає, пече та болить за грудиною, особливо під час нападів кашлю. Загальний вигляд хворого: гіперемія та набряклість обличчя, блиск в очах. У перші дні хвороби на слизовій оболонці м’якого піднебіння, дужок задньої стінки глотки з’являється яскраво розлита гіперемія. Хворих на середньотяжку та легку форми грипу лікують удома.

Люди з тяжким перебігом (за наявності хоча б однієї зтаких ознак, як гіперемія, температура 40-41°, блювання, судоми, ціаноз, аритмія, висипи на шкірі, зниження тиску, сильний головний біль) підлягають безумовній госпіталізації.

Неспецифічна сезонна профілактика

1) загартовування;

2) прийом загапьнозміцнювальних і тонізуючих препаратів (екстракт елеутерококу, женьшеню), препаратів більш вираженої імуномодулювальної дії — екстракт або пігулки ехінацеї, імунсил, імунал).

3) прийом вітамінних комплексів або вітаміну С у дозі 0,5 г на добу;

4) систематичне споживання цибулі, часнику, лимонів;

5) дотримання належного повітряного режиму: постійне провітрювання приміщень, їх ароматизація ароматичними оліями шавлії, чайного дерева тощо.

Специфічна профілактика:

1) щеплення, проведене в потрібний час та в належному об’ємі живою (інтраназально) або інактивованою вакциною (парентерально).

Щепленню насамперед підлягають особи з підвищеним ризиком розвитку ускладнень, з хронічними захворюваннями дихальної системи, хворі на

цукровий діабет тощо. їх за бажанням можуть робити всі, хто не має протипоказань.

2) інші засоби за рекомендаціями лікарів.

Не забуваймо про вітаміни

У зимовий період раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м'ясо, риба, нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування.

І звісно ж, не можна забувати про овочі й фрукти. Холодної пори року найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. Його у великій кількості містять петрушка, солодкий болгарський перець, брюссельська, цвітна, білоголова капусти та шпинат. Аби максимально зберегти цінні речовини в овочах, варіть їх не надто довго. Найбільш корисними фруктами взимку вважаються ківі, лимон, апельсин, грейпфрут і мандарин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина, аґрус.

Застуді жодного шансу

Якщо помітили у малюка перші ознаки застуди, негайно починайте лікування. Три-чотирирічному малюкові приготуйте гарячку ванночку для ніг. Для цього залийте суміш із чотирьох столових ложок лікарських трав (листя волоського горіха і ромашки) чотирма літрами гарячої води. Нехай дитина попарить ніжки десь з п’ять хвилин. Потім ретельно витріть ступні, натріть їх спиртом, надіньте спочатку бавовняні, а потім вовняні шкарпетки і Складіть малюка у ліжко, Періодично пропонуйте йому випити щось тепле, скажімо, липовий час з малиною — рідина виводить з організму продукти інтоксикації.

Профілактика ГРВІ.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) — це велика група гострих вірусних захворювань, які виникають через багатьох збудників (аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси тощо), а також вірус грипу. Виникнення ГРВІ характеризується переважним ураженням дихальних шляхів та загальним інтоксикаційним синдромом.

Грип є найпоширенішим гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого полягає в надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації організму. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Заразитися ГРВІ можна двома шляхами:

• повітряно-крапельним — під час чхання, кашлю хворої людини;

• контактним — через забруднені руки хворої людини, яка прикриває рот під час кашлю або чхання, та забруднені нею речі.

Рекомендації для батьків, щодо профілактики ГРВІ

Загартовуйте організм дитини та більше гуляйте з нею на свіжому повітрі.

Частіше провітрюйте приміщення, де перебуває дитина, та проводьте його щоденне вологе прибирання.

Не допускайте переохолодження або перегрівання організму дитини.

Привчіть дитину завжди мити руки з милом під проточною теплою водою перед прийманням їжі та після прогулянки.

Потурбуйтеся, щоб дитина вживала продукти з високим умістом вітамінів, особливо вітаміну С. Також включайте до раціону дитини продукти, що містять фітонциди, — часник, цибулю, хрін, редьку тощо.

Стежте за тим, щоб дитина не контактувала із хворими, у яких лихоманка, озноб, кашель, біль у горлі, нежить.

Можете давати дитині для профілактики противірусні препарати, утім лише за призначенням лікаря.

Якщо на ГРВІ захворів хтось із членів родини, намагайтеся ізолювати його, особливо від дитини.

Якщо вирішили зробити дитині щеплення від грипу, зважайте, що захисна реакція організму виробляється лише через два тижні після щеплення.

Профілактичні заходи спрямовують насамперед на підвищення опірності організму дії збудникам ГРВІ. Особливо ефективними є:

· повноцінне харчування з включенням вітамін

у природному вигляді;

· загартування;

· вживання загальнозміцнювальних препаратів препаратів цілеспрямованої імуностимулювальної дії.

Під час підвищення рівня захворюваності на ГРВІ для його профілактики надзвичайно важливо дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог:

• часто та ретельно мити руки з милом, особливе після відвідування громадських місць;

•звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

• змазувати слизову оболонку носа оксоліновою маззю перед виходом з дому;

• промивати носоглотку та ніс, це очищує їх від шкідливих мікроорганізмів, слизу та пилу;

• використовувати чотиришарову марлеву маску для захисту рота і носа під час перебування в громадських місцях та спілкування з людьми;

• провітрювати приміщення та проводити вологе прибирання якомога частіше.

Дифтерія та її профілактика

Дифтерійні захворювання викликає особливий специфічний мікроб – дифтерійна паличка Леффера. Зараження відбувається при безпосередньому контакті хворої людини із здоровою крапельним шляхом, або ж через предмети, забруднені виділеннями (посуд, білизна, іграшки і т. д.). Особливе значення в поширенні цієї хвороби мають, так звані, бацилоносії. Бацилоносії, самі залишаючись здоровими, одначе можуть передавати інфекцію людям, які знаходяться з ними у контакті. Особливо небезпечні бацилоносії серед дітей і працівників дитячих установ. Інкубаційний період дифтерії від 2 до 10 днів.Дифтерійне захворювання – місцеве запалення слизової оболонки , причому на її поверхні утворюється товста плівка сірувато-білого кольору,; частіше всього буває уражена слизова зіву, носа, горла, рідше статеві органи ( частіше у дівчаток), слизова очей, вух. Крім місцевого процесу, дифтерійний яд, що виробляється дифтерійними мікробами викликає загальне отруєння всього організму. Токсин також може потрапити у кров і вразити серце, нирки і нервову систему.

Ускладнення від дифтерії можуть включати:

· блокування дихальних шляхів

· пошкодження серцевого м’яза ( міокардит)

· ушкодження нерва ( полі невропатія)

· легеневу інфекцію 9 дихальну недостатність або пневмонію).

Особливо небезпечна дифтерія гортані – ДИФТЕРІЙНИЙ КРУП.. тому, що гніздиться вона в життєво-важливому органі – гортані.

Дифтерійний (справжній круп), на відміну від несправжнього, починається поступово і у дитини з’являється сиплий голос і грубий гавкаючий кашель. Потім з’являються ознаки утруднення дихання; втягуються при вдиху податливі місця грудної клітки, дитина стає неспокійною. Якщо в цьому періоді хвороби не надати дитині належну допомогу, то сили дитини, в зв’язку з неможливістю подолати утруднення дихання, вичерпуються – замість неспокою ми будемо бачити у дитині млявість, байдужість, вона навіть засинає, шкіра і слизові оболонки її стають синіми, руки і ноги холонуть і дитина гине.

Профілактика дифтерії

При виявленні хворого чи бацилоносія дифтерії. даних осіб потрібно негайно ізолювати, а в приміщенні зробити дезінфекцію стін, підлоги, меблів. Посуд, білизну миють і знешкоджують кип’ятінням. М’які речі, які не можна кип’ятити і мити дезінфікують в дезкамері.

При появі захворювання на дифтерію, у всіх контактних беруть мазок з носа і зіву на дослідження на наявність дифтерійної палички. Дитину, яка перехворіла, допускають у колектив лише після одержання у неї дворазових негативних аналізів.

Профілактичні щеплення проти дифтерії

Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводяться за віком: у 2 місяці (перше щеплення), у 4 місяці (друге щеплення), у 6 місяців (третє щеплення), та у 18 місяців (четверте щеплення) – вакциною АКДП.

Ревакцинацію проти дифтерії та правця проводять у 6 років анатоксином дифтерійно-правцевим (АДП). Наступні: у 16 років анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (АДП-М), у 26 років з подальшою плановою ревакцинацією з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення.

При відсутності щеплення проти вказаних хвороб або при порушенні календаря щеплень, профілактичні щеплення можна проводити у будь-якому віці, але інтервал між першою, другою і третьою дозами має становити – 1 місяць. а між третьою і четвертою дозами – 6 місяців.

Всі ці щеплення в Україні можна зробити безкоштовно, але як і будь-який лікарський препарат, вакцина може викликати реакцію. Проте, ризик померти від дифтерії набагато вищий, ніж ризик серйозної реакції на щеплення. Серйозні реакції на вакцини вкрай рідкісні. Побічні ефекти, такі як болісні відчуття і припухлість в місці ін’єкції або невелике підвищення температури, це звичайне явище.

У зв’язку з небезпечністю хвороби та низьким рівнем охоплення щепленнями в Україні, МОЗ рекомендує провести вакцинацію для дітей і ревакцинацію для дорослих. Адже, це єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень.