Дієслово: загальне значення

Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Читання мовчки тексту, визначення вжитих у ньому дієслів. Правопис –ться, -шся в дієсловах. 

21.09.2023

Очікувані результати: опанувавши теоретичний матеріал та виконавши практичні завдання, учні поглиблять і систематизують знання про дієслово як самостійну частину мови, вмітимуть розпізнавати форми дієслова в текстах, визначати їх морфологічні, синтаксичні та стилістичні функції. 

Завдання №1Теоретичний блок 

Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що. Л.Костенко

Вислів Ліни Костенко, узятий за епіграф до уроку, можна продовжити словами - синонімами:

• Мовити

• Казати

• Балакати

• Відати

• Розмовляти

• Ректи (урочисто проголошувати)

• Гутарити (ладно домовлятися)

• Цвірінькати (лагідно говорити)

• Тьохкати (розмовляти, як пара соловейків)

• Лепетати (дитяча мова)

• Шкабарчати (не дуже приязно говорити)

• Прорікати (майбутнє)

• Цвікати (докоряти)

• Пащекувати (грубо говорити)

• Бормотати (мовити не розкриваючи рота)

• Гомоніти (лагідно, приглушено говорити)

• Сокотати (ніжно, солодко говорити)

• Наговорювати (текст у мікрофон; на когось)

• Лаяти (сварити)

• Висловлювати (думку)

• Гиркати (перекидатися словами, сваритися)

• Туркотіти (мило перемовлятися)

• Цвенькати (мовити іноземною мовою)

• Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю)

• Провіщати (ладну погоду, майбутнє)

• Ґерґотати (незрозуміло балакати)

• Звіщати (добру новину)

• Балабонити (пустомовити)

• Верзти (незрозуміло говорити)

• В'якати (мовити)

• Жебоніти (мовити ласкаво)

• Базікати (про пусте)

• Бельмекати (не розуміючи щось казати)

• Варнякати (мовити уві сні)

• Проказувати (напам'ять поезію)

• Глаголити (говорити)

• Шепотіти (тихенько мовити)

• Гаркавити (нечітко вимовляти літеру "Р")

• Агакати (мовити часто слово "ага")

• Гуморити (мовити смішне)

• Гарчати (грубо говорити)

• Ляпати (язиком; говорити)

• Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом)

• Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови)

• Воркотати (тихо говорити)

• Гурити (научати)

• Бурчати (незадоволено говорити)

• Цабанити (зневажливими словами докоряти комусь)

• Квохтати (мама до своїх дітей)

• Кликати (звертатись до когось)

• Кпити (висміювати)

• Напучувати (научати словом)

• Голосити (голосно плакати, причитаючи)

• Повідати (історію, бувальщину)

• Лебедіти (закохано говорити)

• Розпатякувати (секрети всім)

• Торохтіти (швидко говорити)

• Брякати (невдало вставляти слово)

• Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж)

• Патякати (говорити не те і не тим)

• Бубоніти (глухо мовити)

• Теревенити (мовити про незначне)

• Радити (щось добре або зле)

• Галдіти (розмовляти голосно)

• Славити (словом)

• Вуркотіти (говорити ніжно, як голубки)

• Мимрити (розмовляти з закритим ротом)

• Розраджувати (втішати словом)

• Словоблудити (обманювати інших)

• Скоромовити (говорити скоромовкою)

• Примовляти (лихо)

• Переказувати (усно твір у школі, виші; вітання)

• Нараяти (побажати щось хороше іншим)

• Торочити (настійно повторювати те ж саме)

• Благословляти (словом)

• Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти)

• Шпетити (присоромлювати)

• Розпатякувати (розказувати секрети всім)

• Підмовляти (налаштовувати на авантюру)

• Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму)

• Базарити (сленґ: говорити, домовлятись)

• Бубніти (читати вголос)

• М'ямлити (нечітко мовити)

• Галасувати (гуртом промовляти різні слова).

• Молестувати (дражнити)

• Лементувати (говорити дуже голосно)

• Жвиндіти (безперервно дорікати)

• Гундіти (скиглити, скаржитися)

• Гримати (голосно лаяти, дорікати кому-небудь у чомусь)

• Бовкати (говорити навмання; говорити те, чого не слід)

• МолОти (надто швидко говорити, верзти нісенітницю)

• Просторікувати (багато, часто беззмістовно говорити)

• Теленити (говорити про щось монотонно, набридливо)

• Горлати (голосно говорити, кричати або співати на все горло)

• Цідити (говорити неохоче, недбало)

• Рокотати (говорити, співати, сміятися низьким, розкотистим голосом)

• Пискувати (говорити нахабно, грубо)

• Шваркотіти (говорити незрозуміло)

• Витійствувати (вправлятися в красномовстві, говорити вишукано)

• Белебенити (базікати)
  ( Джерело https://maximum.fm/novini_t2 )
  Сподіваюсь, що цим прикладом вдалося переконати в багатстві, неповторності, милозвучності й красі української мови й мотивувати поглибити знання з морфології, зокрема про дієслово.

Дієслово — частина мови, яка за кількістю слів є однією з найчисельніших. Дієслова ми використовуємо в кожному реченні. Завдання, пов’язані з дієсловом, є в кожному тесті ЗНО. Тому не зволікайте і вивчайте дієслово детальніше!

ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ

Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання:

• що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет?

• що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? Наприклад: читає, читає прийшов, малюватиму, морозило тощо.

Діслово може означати: 

• переміщення у просторі: бігати, пливти, стрибайти, йти... 

• процес мовлення: говорити, розмовляти, теревенити;

• стан особи чи предмета: сидіти, висіти;

• ставлення до когось або чогось: ненавидіти, кохати;

• процес сприйняття органами чуття: бачити, чути, нюхати;

• конкретну фізичну дію: вмиватися, читати;

• процес мислення: думати, мудрувати;

• бажання: хотіти, прагнути, воліти;

• зміни: молодіти, сивіти.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
Дієслова мають такі граматичні категорії: час ( минулий, теперішній, майбутній) число (однина, множина), особу ( 1 ,2, 3) , рід ( чоловічий, жіночий. середній у минулому часі та умовному способі), вид ( доконаний чи недоконаний), спосіб ( дійсний, умовний, наказовий), перехідність або неперехідність, дієвідміну.

Дієслова із суфіксом -ся(-сь), які виражають зворотну дію, називаються зворотними: навчатися, закохатися. Сучасний дієслівний суфікс -ся(-сь) — це давня коротка форма зворотного займенника себе в Зн. в. однини: Я не боюся. — Я ся не бою (діал.). Уживається -ся(-сь) після інфінітивного суфікса -ти(-ть) або закінчення в особових формах дієслова: вмивати — вмиватися, взувати — взуватися.
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
Дієслово в реченні найчастіше виконує функцію присудка, але може бути будь-яким членом речення.

Завдання 1. Записати в зошит

1.Спишіть текст, поставивши дієслова в дужках у потрібну форму.

2. Визначте число, особу та дієвідміну дієслів (дивись правила вище).

«Скільки людей — стільки й характерів», — часто (повторювати) ми. І це справді так, двох однакових людей не (знайти). Навіть близнюки, яких не (могти) (розрізнити) з першого погляду, (виявлятися) зовсім різними людьми. Люди (мати) різні системи цінностей, захоплення, принципи і світогляд, по-різному (реагувати) на події. Характер людини (зумовлювати) її вчинки, з яких і (складати) життя.

Прочитайте .

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА (ІНФІНІТИВ) — це початкова незмінна форма дієслова. Вона називає дію, стан або процес, але не вказує ні на час, ні на особу, ні на рід, ні на число, і відповідає на питання що робити? що зробити? Наприклад: казати, любити, перемогти, відчути. На кінці дієслово в неозначеній формі має суфікс -ти (-ть).

Неозначена форма дієслова може бути різним членом речення:

• підметом: Пізнать себе — то справа нелегка (П. Воронько).

• присудком: Пізнати мову народу — зрозуміти його душу (М. Бурмака).

• додатком: Не любив я {чого?) ловити птахів (П. Перебийніс).

• означенням: Настав час (який?) прощатися^ (Л. Дмитерко).

обставиною: Прийшов я (з якою метою?) сповідатися калині (І. Драч). Найчастіше дієслово в неозначеній формі виступає в ролі головного члена речення в односкладному безособовому реченні: У школі тільки його й чути . Дієслово в неозначеній формі може бути частиною присудка, що складається з двох і більше слів: Намагайтеся пізнавати свої недоліки (Петро Могила). Присудок, який складається з двох І більше слів, називається складеним.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо один із головних членів речення або обидва виражено неозначеною формою дієслова, між ними ставлять тире: Вік прожити — не ниву пройти .

Завдання 2. Перепишіть речення, розставляючи роздыловы знаки. Визначте й підкресліть у кожному з них граматичну основу. З ’ясуйте синтаксичну роль дієслів у неозначеній формі.

1. Найбільша радість жити на землі . 2. Велике щастя посадити дерево. Подвійне щастя виплекати сад (Ю. Береза). 3. Сад саджати життя прикрашати (Народна творчість). 4. Яке це щастя дарувать вологу квітам деревам травам! (М. Рильський). 5. Відповідати на добро добром справа кожного. Відповідати на зло добром справа відважного. 6. Просити ганьба а не давати ганьба подвійна (Туркменські прислів’я).