Повторення про художній стиль:
Художній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в поетично- художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передбачає попередній відбір літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови.
Терміни:
Багатосполучниковість, або Полісиндетон (грецьк. poly – багато і syndeton — зв’язане) — одна з фігур поетичного мовлення, виповнена повторюваними однаковими сполучниками задля посилення ліричної виразності чи медитативності. Цікавим прикладом є сонет Б.-І.Антонича “І”, насичений сполучником “і” в анафоричній та епіфоричній позицій
І вітер, що жене на руннім полі,
і дощ, що жне руді хмар руна в млі,
і злотий усміх зір на синім тлі,
і долі спів пшеничної в стодолі.
І виноград, і водоспад удолі,
і сад, і дзвінкодзвонні солов’ї,
і їх пісні, немов фонема “і”,
і гай, і водограй, і край на волі.
І сон на сіні й сонні лісу тіні,
і смерк в руїні, і казки в країні,
і чалі коні, й чвал баский по степі,
І грунь, і рунь, і завтра у вертепі,
і гарний світ удень і серед ночі,
і найгарніший, як лиш замкнеш очі.
Також, як засіб градації використовується також у прозових творах, надаючи їм напруженого експресивного колориту, як, приміром, у новелі Ю.Яновського “Подвійне коло” з роману “Вершники”.
Асиндетон, або Безсполучниковість
Така фігура поетичної мови, коли спеціально пропускаються сполучники між однорідними членами речення, щоб прискорити розповідь, відтворити швидкий рух, раптову зміну явищ тощо. Безсполучниковість протилежна багатосполучниковості (полісиндетонові).
Приклади:
Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем:
Стоїть Катря серед поля,
Дала сльозам волю.
Утомилась завірюха,
Де-де позіхає...
(Т. Шевченко).
Хрипіння коней. Вигук. Гуп копит.
Сталь цілить в сталь. Удар списа об щит.
Чиїсь прокльони. Стогони чиїсь.
Зіткнулися. Зійшлися. Завелись.
(М. Б а ж а н).
Безсполучниковість може мати місце і в прозовому творі, виконуючи ті ж функції, наприклад: "Бастувала чугунка, бастували робочі, скрізь було глухо, каламутно, самотньо якось..."
(М. Коцюбинський).
Інверсія – це зміна значення слова або виразу шляхом перестановки слів у реченні. Тобто це нестандартна послідовність слів у реченні.
Термін «Інверсія» зустрічається у багатьох науках. Цей термін поширений в математиці, фізиці, але нас цікавить яке значення це слово має в літературі.
Інверсія часто використовувалася в поезії
Приклад інверсії:
1. «Зелена гілка в лузі на вербі // Від доторку твого зів’яне» (Д. Павличко), замість: Зелена гілка в лузі на вербі зів’яне від твого доторку.
2. «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ // Лиш приходить подібне кохання» (В. Сосюра), замість: Ніхто не кохав так. Подібне кохання приходить лише через тисячі літ.
3. «Ця любов, наче овочі цінні. // Дозрілі, пізні» (Б. Рубчак), замість: Ця любов наче цінні, дозрілі, пізні овочі.
4. «Простелю тобі, раю, // Притулюсь собі скраю» (І. Драч), замість: Простелю тобі, раю, скраю собі притулюсь.
5. Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?
Виконання вправ:
Заповнити пропуски. Розставити потрібні розділові знаки.
Було те давно. Багато тисяч років тому. В пр..азовс..ких ст..пах тоді ж..ло плем..я молочаїв. Це були завзяті і запал..ні люди. Одного теплого ранку не/подалік стоянки плем..ні на м..якому ст..повому кил..мі борсалися двоє хлопців. То (Я,я)р і (Г,г)ул зч..пилися в борні що вже не/раз в..снажувала обох Але так і не/в..являла п..р..можця. (Я,я)р повалив (Г,г)ула на спину і здавалося от/от пр..тисне коліном до з..млі та в..юнкий (Г,г)ул пручнувся висл..знув з (Я,я)рових рук і вже стояв на/в/проти готовий продовжити герць.(Я,я)рбувкр..мезнішийі ду..чий за (Г,г)ула і його завше дратувала не/покора суперн..ка що прот..ставляв силі в..тр..валіс..т.. і ..притніс..т.. .
Це намаган..я бути у вс..ому першим сер..д ровесн..ків під..юджувало обох з д..тячих років скіл..ки вони пам..ятают.. себе. Лед.. зіп..ялися на ноги // шпурляли камінці //хто далі. Звикли міцно стояти на ногах // пон..сло в/гору на дер..во. ві..штовхуючи одне/одного зр..ваючис.. та хапаючис.. за гіл..яки дерлися на маківку могут..н..ої в..рби і там гойдал..ся завм..раючи від страху. Росли і забавки/змаган..я ставали не/бе..печнішими. Подражнити л..ютого собаку і тікати від н..ого ..кочити на спину тіл..ки/но пр..руч..н..ому бикові забратися у вутлому човникові в самісін..ку гущав..ну плавнів де варто зробити один хибний рух як п..р..кинешся і довгасті рослини з білими квітками залоскочут.. затягнут… у мул… 195 слів
( Ю.Хорунжий «Мелодії кам’яної гори»)
Домашнє завдання: (після перегляду відеоуроку)
Складіть і запишіть речення:
1) із полісиндетоном;
2) із асиндетоном;
3) із інверсією;
4) зі звертанням в іронічному контексті;
5) із вставним словом/вставленим компонентом в іронічному контексті.