червень


 1 червня - Міжнародний день захисту дітей 

Бібліотечна довідка

Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – «International Day for Protection of Children» ‒ прекрасне свято радості та надії.
Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

З історії Дня захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей – це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припала на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.

Офіційне затвердження

Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей саме першого червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році. ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров'я і життя дитини одним із пріоритетів у своїй діяльності.

Символ Міжнародного дня захисту дітей

У Міжнародного дня дітей є свій офіційний символ – прапор. На зеленому полотні, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі розміщені фігурки ‒ червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, ‒ це символ нашого загального дому.

Відзначення свята в Україні

В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.

Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.

Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

Джерело: https://pon.org.ua/novyny/3203-sogodni-u-sviti-vidznachayut-mizhnarodnij-den.html 

 1 червня - Всесвітній день батьків 

Бібліотечна довідка

Часто батьки, враховуючи всі ті труднощі, з якими їм доводиться стикатися, щоб ростити своїх чад, відчувають себе як якісь «хлопчики для биття». Цікаво, що така традиція дійсно була і походить з Англії. У 15-18 століттях при вихованні високих спадкоємців, оскільки бити їх строго заборонялося, то карали за провини не цих королівських осіб, а спеціальних хлопчиків, які виховувалися поряд з ними. Це покарання було дуже ефективним, адже принцу суворо не дозволяли грати більше ні з ким іншим, крім хлопчика для биття. Уявити собі зараз таке дуже складно, проте, на якомусь прихованому рівні, батьки нерідко відчувають себе саме в такому становищі. Залишається сподіватися, що все їх терпіння не дарма, адже з часом ми всі, переконуємося в цьому.

Це свято є офіційною міжнародною подією, закріпленою рішенням на рівні Генеральної Асамблеї ООН від 17-го жовтня 2012-го року № A/RES/66/292 і відзначається щорічно в перший день літа. 1-го червня на підтримку батьків по всьому світу, низкою урядових і громадських організацій багатьох країн проводяться різноманітні заходи, спрямовані на вшанування загальноприйнятих традиційних сімейних цінностей, ролі і значення батьків для всіх поколінь.

Статус батьків, їх єдності, зобов’язання і відповідальність, хвилюючі переживання і турбота про благополуччя підростаючого покоління, є абсолютно природний стан життя для багатьох з нас. Ніяка сучасна культура або новації світосприйняття, які намагаються нав’язати громадській думці, виключаючи інститут батьківства і нівелюючи вагомість простих людських понять сім’ї, не матиме жодних життєствердних перспектив.

Бути батьками для своїх дітей, прикладом і беззастережним авторитетом - це високий привілей! Це радість і нескінченне щастя! Сенс життя і її найбільш явна й практична надія.

День батьків жодним чином не заміщає таких свят, як День батька (День тата), День матері або День сім’ї. Він покликаний підтримувати кульмінаційні акценти подібних понять. Символічно, що саме в цей день відзначається і «Міжнародний день захисту дітей».

Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=639

 4 червня 2023 року - День Святої Трійці (П’ятидесятниця) 

Бібліотечна довідка


8 червня - Всесвітній день океанів

Бібліотечна довідка

Вченим більше відомо про поверхню Місяця, ніж про глибини світового океану. Наприклад, 12 осіб вже ступили на Місяць, але тільки три побували в Маріанській западині.

94% життя на Землі зосереджено у воді. Близько двох третин всіх морських мешканців залишаються недослідженими, а коли виявляються нові різновиди, це піднімає ще більше запитань про морське життя.

Є ряд звуків з глибин океанів, які вчені досі не можуть пояснити.

«Bloop» (англ. рев, завивання) може бути найвідомішим підводним звуком, виявленим в 1997 році гідрофонами, встановленими Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень (NOAA). Це один з найгучніших океанських звуків, коли-небудь записаних, та в той же час цей шум відповідає підводному льодовому потоку - великому розлому айсберга. Вчені не знають напевно, що або хто видавав цей звук.

Оскільки Bloop імітують в тому чи іншому вигляді деякі морські тварини, люди жартома приписали цей шум Ктулху - вигаданому монстру-восьминогу, створеному письменником-фантастом Говардом Філліпсом Лавкрафтом у 1928 році. Гучність звуку занадто велика для будь-кого з морських істот, відомих науці, але є і безліч істот, які ще не відкриті.

Відомо, що в океанах є підводні озера і річки, які мають свої берегові лінії і навіть хвилі. А чи знаєте ви, що в океані є водоспади?

Технічно найбільший відомий в світі водоспад знаходиться саме під водою, між Гренландією та Ісландією. Його висота становить 3505 метрів. Водоспад утворюється завдяки різниці температур між водою по обидва боки Датської протоки. Коли більш холодна і більш щільна вода зі Сходу зустрічає більш теплу і легшу воду з Заходу, холодна вода тече вниз і під теплою водою.

Цей підводний водоспад більше ніж в три рази перевершує Анхель-Фольський водоспад у Венесуелі, який вважається найбільшим надземним безперервним водоспадом на Землі. За даними Дженнінгса, цей підводний водоспад за обсягом води майже в 2 000 разів перевищує кількість падаючої води Ніагарського водоспаду.

А ви знали, що корали носять сонцезахисний крем?

Вчені з’ясували, що більш теплі океани містять більш кислу воду. Забруднення і людське втручання загрожують морському життю у всьому світі. Коралові рифи є одними з найбільш делікатних жителів океану. У корала є природний захист - «сонцезахисний крем». Відповідно до заяв CSIRO (Співдружності з наукових і промислових досліджень), на протязі мільйонів років корали у Австралійського Великого Бар’єрного рифа формували свої захисні бар’єри, які допомагають їм виживати на сонці.

Вчені вже працюють над тим, щоб перейняти у коралів їх досвід захисту від сонця, створюючи креми по догляду за шкірою.

А ще у водах світового океану знаходиться майже 20 мільйонів тонн золота. Воно розчинене просто у воді.

На морському дні є і нерозчинене золото. Видобуток цього золота є просто нерентабельним, бо воно знаходиться в скельних відкладеннях на глибині від 1,5 км. Це не кажучи вже про величезну кількість корабельних катастроф, внаслідок яких, за різними оцінками, на дні може знаходитись до 1 мільйона тонн затонулого золота.

Рішенням Міжнародного саміту на вищому рівні, який проводився в 1992-му році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), було прийнято нове і цікаве свято, під назвою «Всесвітній день океанів», яке тепер проводиться щорічно 8-го червня.

Це свято до 2009-го року офіційно не було затверджено Організацією Об’єднаних Націй, але відзначалося безліччю людей, які так чи інакше мають відношення до Світового океану, навіть найвіддаленіше. Пізніше, 5-го грудня 2008-го року, Генеральна Асамблея ООН, в резолюції № A/RES/63/111 (п. 171) виправила даний момент і Всесвітньому дню океанів було повністю присвоєно одне з найбільш гідних і узаконених статусів на міжнародному рівні.

У цей день співробітниками багатьох акваріумів і зоопарків, аквапарків та дельфінаріїв, морських і океанічних експозицій, які докладають і координують свої зусилля для боротьби за права мешканців флори і фауни морських і океанічних глибин, а також відстоюють позиції стабільної екологічної обстановки, проводяться ряд найрізноманітніших заходів, спрямованих на розширення поінформованості громадськості з питань і проблем життя та екології світового океану та його мешканців. 

Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=134

14 червня - Всесвітній день донора крові

Бібліотечна довідка

14 червня – Всесвітній день донора крові. Цей міжнародний день заснований у травні 2005 року, в ході 58-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я.

Ініціаторами запровадити 14 червня Всесвітній день донора крові виступили чотири міжнародні організації, які закликають до добровільної і безкоштовної здачі крові – ВООЗ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародна Федерація Організацій Донорів Крові і Міжнародне товариство з переливання крові.

Зазначимо, що 14 червня 1868 року також народився австрійський лікар, імунолог, Карл Ландштейнер, який відкрив групи крові людини. За це відкриття вчений отримав Нобелівську премію у 1930 році.

Відомо, що перше успішне переливання крові було проведено у 1881 році англійським акушером-гінекологом Джеймсом Бланделлом. Це врятувало життя жінки, у якої виникла післяпологова кровотеча.

Сьогодні в світі завдяки донорам щорічно збирається понад 100 мільйонів одиниць крові та її компонентів. Для довідки: одиниця крові – це 450-500 мл.

Цього року цей день для України є особливим, оскільки відзначається в умовах воєнного стану, у зв’язку зі збройною агресією російської федерації і її повномасштабним вторгненням на територію України.

Щорічно в Україні стають донорами крові близько 500 тисяч людей. У цей день привертається увага українців до необхідності регулярного добровільного та безоплатного донорства крові та її компонентів, так як завдяки донорству рятуються мільйони життів.

Потреба в донорській крові в умовах сьогодення виникає як у цивільного населення так і у наших захисників та захисниць. Здаючи кров, донор надає шанс на життя, робить свій безцінний внесок у добру справу.

Відносини щодо захисту прав донорів крові та компонентів крові та їх законних інтересів врегульовано Законом України від 30 вересня 2020 p. № 931-ІХ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», який було введений в дію 25 січня 2021 року.

Цим Законом держава гарантує донорам низку пільг та соціальних гарантій: встановлено надбавку до пенсії; зберігається середній заробіток у дні медичного обстеження; надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця після кожного дня донації крові та/або компонентів крові.

Також донору протягом року виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, якщо він протягом року безоплатно здійснив донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу.

Пам’ятаймо, що лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох пацієнтів! Можливо, саме Ваша кров подарує життя людині, яка зазнала лиха!

Ви - гордість країни і порятунок для багатьох людей.

Дякуємо кожному донору за Ваше покликання!

Джерела: https://www.ombudsman.gov.ua/news_details/sogodni-vsesvitnij-den-donora-krovi

                    https://uain.press/blogs/14-chervnya-vsesvitnij-den-donora-krovi-176056 

 15 червня - День захисту літніх людей

Бібліотечна довідка

Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей – саме так розгорнуто називається щорічна подія, що відзначається світовою спільнотою 15 червня, починаючи з 2011 року.

Хоча представники нашого суспільства, що досягнули похилого віку, дискримінуються за віковою ознакою, проте саме їм ми зобов’язані своїм існуванням, добробутом та безтурботним життям. Так, у них вже не ті ментальні та фізичні здібності, якими володіють люди у розквіті сил. Проте, на відміну від останніх, вони накопичили величезний життєвий та професійний досвід, без якого важко уявити собі успішний розвиток у будь-якій сфері людської діяльності. Коротка назва свята, покликаного привернути увагу на важливість літніх людей у нашому суспільстві, звучить наступним чином: «День захисту людей похилого віку».

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ?

День захисту людей похилого віку було впроваджено 19.12.2011 на пленарному засіданні Генасамблеї Організації Об’єднаних Націй. З цією метою було створено спеціальну Резолюцію, у якій зазначається, що до середини 21 століття кількість людей похилого віку на нашій планеті наблизиться до 20%. За розрахунками фахівців найвищими ці показники будуть у країнах, що розвиваються. 

Мета впровадження цього свята – боротьба із дискримінацією та несправедливістю у відношенні до літніх людей, а також звернути увагу на той факт, що літні люди є не тільки потрібною, а надзвичайно важливою часткою нашого суспільства.

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ

Всесвітня організація Охорони здоров’я пропонує спеціально розроблену класифікацію похилих людей. Так, представників суспільства у віці 60-74 роки називають літніми, 75-89 – старими, а люди, вік яких перескочив позначку 90 років вважаються довгожителями. 

У суспільстві до категорії літніх відносять тих, що вийшли на пенсію. Проте це дуже загальна ознака, оскільки чоловіки виходять на пенсію пізніше, аніж жінки. До того ж межі пенсійного віку у різних країнах сильно відрізняються. 

За останні роки в Україні частка громадян пенсійного віку значно зросла, те саме стосується більшості розвинених країн та країн, що розвивається. В нашій державі, наприклад, налічується понад 11 000 000 людей пенсійного віку.

Статистичні дані також свідчать про те, що кожна 6-та людина похилого віку зазнає поганого поводження з боку рідних, близьких, сусідів чи сторонніх людей. Сучасні обмеження: ізоляція, зменшення медичних послуг значно посилюють ці негативні ситуації.

ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Сьогодні немає жодної людини, якої б тим чи іншим чином не торкнулися незгоди, пов’язані з пандемією коронавірусу. Проте найбільше постраждала категорія літніх людей. По-перше, саме вони належать до найбільшої групи ризику. Найгіршою є ситуація для людей, вік яких вже перетнув відмітку у 80 років. Смертність серед представників цієї групи у 6 разів перевищує середні показники.

Як відомо, у зв’язку з коронавірусом, скоротилися обсяги лікування захворювань, не пов’язаних з коронавірусною інфекцією, а також відкладаються планові операції, що завдає найбільшого удару по найвразливіших верствах населення нашої планети. 

Супутні труднощі, пов’язані з пандемією також здебільшого торкаються людей похилого віку. Окрім загрози стосовно їхнього життя та безпеки, вони зазнають соціальних принижень, позбавляються необхідної медичної допомоги, можливості вільного пересування, гідної роботи та субсидійних виплат.

Представники суспільства похилого віку є такими ж цінними для кожного з нас, а також для загального розвитку нашої планети, як і молоді люди. У зв’язку з цим, можновладці та активні представники громадськості мають розробити більш комфортні умови для проживання людей похилого віку. Тому, впроваджуючи ефективні заходи в боротьбі з коронавірусною хворобою слід брати до уваги здоров’я, потреби та гідність літніх, не порушуючи права людини. 

Джерело:https://daytoday.ua/podiya/den-zakhystu-liudey-pokhyloho-viku-vsesvitniy-den-rozpovsiudzhennia-informatsii-pro-zlovzhyvannia-vidnosno-litnikh-liudey/ 

 26 червня - День кримськотатарського прапора

Бібліотечна довідка

Це неофіційне свято, що відзначається за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу з 2010 року, символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення.                           

Прапор кримських татар є національною символікою. Це полотно небесного (блакитного) кольору, у лівому верхньому куті із золотим знаком влади – тамгою. Колір  позначає чисте небо, мир, а однотонне тло – єдність народу.
  Кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму і Української держави загалом, оскільки сформувався на території, яка сьогодні перебуває у міжнародно визнаних кордонах України, і не має державності поза її межами. 

Тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв (Ґіреїв) і національний герб кримськотатарського народу у ХХ і ХХІ століттях. У часи Кримського ханства зображувався на печатках та монетах. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував тарак-тамгу. 

Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор) – національний прапор кримськотатарського народу.  Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. А також є одним із символів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства.

Кримське ханство з’явилося на карті Східної Європи у 1441 році, виокремившись із Золотої Орди і ставши її спадкоємцем. Згодом стало васалом Османської імперії, на початку ХVІ століття наростило силу та почало здійснювати масштабні воєнні кампанії. Воєнні підрозділи мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором. Показово, що таких прапорів блакитного кольору майже не зустрічається. Можливо тому, що цей колір вважався священним і не призначався для війни.

Кримські татари втратили державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. Як і на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії та самовизначення. Кримськотатарські суспільно-політичні сили та органи національного самоврядування почали використовувати блакитний прапор як національний. У грудні 1917 року перший  Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив під блакитним стягом. Хоча в цей час у національній конституції– Кримськотатарських основних законах  (ухвалені 26 грудня 1917 р.) – його статус формально визначено не було. «У ханському палаці, в урочистій обстановці 9 грудня 1917 року відбулося відкриття національних установчих зборів, – зазначає дослідник Андрій Іванець у книзі «Перший Курултай», – Кримськотатарські солдати та учні медресе і мектебів утворили живий ланцюг, за яким стояв кількатисячний натовп, очікуючи прибуття делегатів. Над входом у палац майоріли блакитний і червоний прапори». 

На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом визнавали зображення тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка. Це перше документальне свідчення про статус національного герба і прапора кримських татар у їхньому сучасному вигляді.

Після встановлення комуністичного режиму в Криму національний прапор вимушено перестали використовувати на публічних заходах.

Другий Курултай кримськотатарського народу, який проходив у Сімферополі,  30 червня 1991 року ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою відновив блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті в якості національного прапора. Його пропорції у  співвідношенні ширини до довжини складають 1:2. 

Нині цей стяг є символом боротьби за права корінного народу Криму, символом звільнення півострова від російської окупації та одним із символів відновлення територіальної цілісності України. 

Джерело: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/cherven/26/den-krymskotatarskogo-prapora

 26 червня - Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу

Бібліотечна довідка

Зловживання наркотиками — одне з найбільш загрозливих явищ сучасного світу. Не секрет, що наркотичні препарати досить швидко призводять людину до моральної деградації та втрати фізичного здоров’я. При цьому наркобізнес залишається найприбутковішою кримінальною індустрією, а кількість тих, хто починає вживати наркотики, лише зростає, при цьому більша частина цих людей — молодь і підлітки. Щоб посилити світове співробітництво у вирішенні цієї проблеми та підвищити обізнаність людей, у 1987 році Генасамблеєю ООН прийнято рішення щороку 26 червня відзначати Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ ЗЛОВЖИВАННЯ НАРКОТИКАМИ ТА ЇХ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ?

Зазвичай нам здається, що наркоманія та наркобізнес — досить «нові» проблеми, які постали перед людством не раніше середини минулого століття. Але насправді люди використовували опіум, канабіс, коку та інші психоактивні речовини рослинного походження на протязі тисяч років. Відомо, що наприкінці XIX століття 25 мільйонів людей вживали опіум, що на той час складало 1,5% населення планети. 

За 1906 – 1907 роки в світі було вироблено 41 тисячу тонн опіуму (для порівняння — в 2008 році ця цифра була в 5 разів меншою). Раніше опіум вироблявся на величезних територіях — в Китаї, Бірмі, Індії, Персії, Туреччині, на Балканах, тоді як зараз 92% виробництва цього наркотику сконцентровано в Афганістані. Листя коки, які є сировиною для кокаїну, вирощували в регіоні Південної Америки, а також в Азії (на Цейлоні, Тайвані та в Індонезії).  Зараз листя коки виробляється в основному в трьох країнах Андського регіону — Колумбії, Перу та Болівії. 

ПРИБУТКОВИЙ БІЗНЕС

Попри те, що в кінці XIX – на початку XX століть світова торгівля наркотиками перетворилася на суттєву проблему, перші спроби міжнародного контролю над ситуацією давалися нелегко, адже чимало національних економік залежало від цієї індустрії. Це був надзвичайно прибутковий бізнес не тільки для самих торговців опіумом чи кокаїном, а й для виробників, перевізників, банкірів і, власне, урядів країн.

Приміром, для Індії прибуток від нарковиробництва в 1880 році становив 14% від річного бюджету. В Китаї в той час тривала справжня опіумна епідемія — десятки мільйонів китайців мали згубну звичку, а майже чверть дорослого населення чоловічої статі вживали опіум щодня.

Зрештою, під натиском активістів, які виступали проти опіуму, в Шанхаї 1909 року відбулася перша конференція Міжнародної опіумної комісії. Потім була проведена Міжнародна опіумна конвенція в Гаазі 1912 року, яка вперше розробила заходи, спрямовані на контроль за виробництвом, імпортом, експортом, торгівлею та розповсюдженням кокаїну, морфію та їхніх похідних.  

З 1920 року проблемою стала опікуватися Ліга Націй і вже під її егідою в 1925 році з’явився доповнений варіант опіумної конвенції. Тоді було додано систему статистичного обліку, а також заборону на торгівлю гашишем. Наступні конвенції — 1931 та 1936 років стали фундаментом для практичних дій, які призвели до певного прогресу в сфері міжнародного контролю за обігом наркотиків.

КОНТРОЛЬ НЕЗАКОННОГО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТА ТОРГІВЛІ

Треба зазначити, що перші міжнародні зусилля з контролю над наркотиками були спрямовані в основному на дотримання законності в торгівлі цими засобами при медичній необхідності. Потім контроль було розширено й на виробництво, і тільки з кінця 1930-х років — на незаконну торгівлю наркотичними засобами. 

Після Другої світової війни функцію контролю та боротьби з цією проблемою взяла на себе ООН. Першим важливим документом був Протокол з опіуму 1953 року. Наступним кроком стало прийняття  Єдиної конвенції про наркотичні засоби в 1961 році. Відповідно до її положень, в 1968 році було створено Міжнародний комітет по контролю за наркотиками.  

1971 рік ознаменувався Конвенцією про психотропні речовини, завдяки якій контролю стали підлягати синтетичні стимулятори — амфетаміни, депресанти включно з барбітуратами, а також галюциногени, такі як ЛСД та мескалін.

ПІДТРИМКА КРАЇН З НИЗЬКИМ РІВНЕМ ЖИТТЯМ

Для підтримки країн з низьким рівнем життя, яким бракує коштів на втілення програм боротьби з наркотиками, в 1972 році було створено Фонд ООН з боротьби зі зловживанням наркотиками. Його основною функцією став збір коштів для реалізації практичних заходів у бідних країнах.

В 1987 році Міжнародною конференцією з боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом, яка проходила  у Відні,  було рекомендовано встановити щорічну подію, присвячену важливості протидії проблемі у світовому масштабі. Запропоновану  дату — 26 червня — в грудні того ж року затвердила Генасамблея ООН. Так з’явився Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу.

Прийнятою ООН у 1988 році Конвенцією проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин було доповнено дві попередні Конвенції в аспекті світового протистояння наркобізнесу. Почалася справжня боротьба проти наркоторговців, яка полягала в  контролі за відмиванням коштів та конфіскації прибутків від торгівлі наркотичними препаратами. Також були прийняті угоди про міжнародну екстрадицію наркозлочинців.

Попри постійні міжнародні зусилля, мету повністю побороти проблеми, пов’язані з наркотиками, поки що не досягнуто. В сучасному світі існує прямий зв’язок між незаконним обігом наркотиків і зростанням злочинності та насилля. Наркокартелі підривають і корумпують державну владу та законний бізнес, а прибутки від наркоторгівлі часто спрямовуються на підтримку кривавих збройних конфліктів у різних регіонах планети.   

 28 червня - День Конституції України

Бібліотечна довідка

Конституцією будь-якої країни по-суті є збірка правил, що слугують для визначення її політичного устрою, повноважень керівних інституцій, а також громадянських прав і обов’язків. Часто Конституцію іменують Основним законом, бо вона займає верховну позицію над усіма іншими законами. Для багатьох країн прийняття Конституції пов’язано з революціями чи визвольними війнами, для інших воно стало вирішальним кроком на шляху до суверенітету. Не є виключенням і Україна — нашу Конституцію було прийнято на п’ятому році незалежності. Ця довгоочікувана і визначна для українців подія відбулася 28 червня 1996 року, і відтоді щороку 28 червня ми відзначаємо державне свято — День Конституції України

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ?

Волелюбні українці здавна прагнули до самостійної державності, а отже, й до написання власної Конституції. Не всі знають, що першою з конституцій усіх європейських країн була українська. Все почалося з Полтавської битви 1709 року — після поразки в ній гетьман Іван Мазепа з частиною Війська Запорізького перебрався до міста Бендери. Там Мазепа невдовзі помер, а козаки 5 квітня 1710 року обрали собі нового очільника — Пилипа Орлика. Разом з виборами гетьмана було прийнято й Конституцію, яка складалася з 16 статей. 

КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА

Конституцією Пилипа Орлика, або, за іншою назвою, Бендерською Конституцією, декларувалося, що Україна є вільною як від Польщі, так і від Москви. Православна віра стверджувалася під егідою Константинополя, встановлювалися державні кордони та зовнішньополітичні відносини. Щодо внутрішнього устрою, то взаємодія гетьмана з підлеглими регулювалася своєрідним парламентом, представництво в якому мало не лише військове керівництво, а й рядові козаки.  

Ця Конституція фактично проголосила Україну незалежною державою, залишивши з іноземного впливу лише протекторат короля Швеції. На жаль, положенням цього документу не судилося набути реальної чинності, але його досі вважають концептуальним свідченням демократичних вподобань української нації.

У період 1845-1847 років членами українського Кирило-Мефодіївського братства було створено незвичайний проект — Конституцію Слов’янських Сполучених Штатів. Це була ймовірна держава зі столицею в Києві, яка об’єднувала слов’янські народи Європи, за виключенням Росії. Творці нереалізованого, але прогресивного документу взяли за взірець державний устрій США, а також американський принцип рівності в правах для всіх громадян.

ОСНОВНИЙ ЗАКОН

Після розпаду Російської імперії в 1917 році Україна вкотре намагалася ствердитися як окрема держава. Центральною Радою Української Народної Республіки було проголосовано Основний закон, який проголошував парламентське правління, рівність громадянських прав та свобод, а також місцеве самоврядування. Але сталося так, що саме в день прийняття цього документу, 29 квітня 1918 року, в результаті перевороту владу отримав гетьман Скоропадський. Він одразу розпустив Центральну Раду та скасував прийняті нею закони, в тому числі й Конституцію.

РОЗПАД СРСР

Наступний шанс на власну Конституцію українці отримали лише після фактичного розпаду СРСР. В 1990 році Україна задекларувала державний суверенітет, а 24 серпня наступного року обрала для себе незалежність на референдумі. Після цього потреба в Основному законі стала надзвичайно актуальною, тож у 1992 році  його проект, підготований Конституційною комісією, було оприлюднено для громадського обговорення.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ДОГОВІР

Конституційна комісія отримала від українців близько 50 тисяч пропозицій та опрацювала їх, а в жовтні 1993 року представила парламенту кінцевий варіант проекту Конституції. Але на цьому етапі через суперечності між Верховною Радою та президентом процес зупинився. Якоюсь мірою розблокувати ситуацію змогли в 1994 році після дострокових виборів президента і парламенту. 8 червня 1995 року президент і депутати підписали Конституційний договір, який регулював управління державою протягом року до появи нової Конституції.

Проте боротьба між виконавчою й законодавчою владою тривала, тому було створено ще один проект Основного закону — президентський. На той час Україна була єдиною країною з усіх колишніх радянських республік без своєї Конституції. Нарешті парламентський проект прийняли 4 червня 1996 року першим читанням, але 19 червня друге читання виявилося провальним, не отримавши необхідної кількості голосів.

При цьому назрівала серйозна криза в управлінні державою, адже строк дії Конституційного договору вже скінчився. 26 червня 1996-го Радою національної безпеки та Радою регіонів було висловлено обурення проти затягування конституційного процесу, а президент призначив референдум з прийняття власного варіанту Конституції на  вересень. 

Зрозумівши загрозу відсторонення парламенту від затвердження Основного закону країни, вже наступного дня депутати Верховної Ради прийняли постанову про розгляд проекту Конституції в другому читанні і вирішили провести цю роботу в режимі нон-стоп, домовившись не полишати залу засідання навіть вночі, доки не відбудеться остаточне голосування. 

Проте дійти згоди з усіх суперечностей було непросто. Між парламентарями точилися суперечки щодо державної мови, національної символіки, розподілу повноважень між президентською та парламентською гілками влади, статусу Криму та інших важливих питань. Зрештою, зранку 28 червня о 9 годині 20 хвилин за ухвалення Основного закону віддали голоси 315 депутатів, а цей день назавжди увійшов в історію. Нарешті незалежна Україна отримала свою Конституцію. 

Джерело: https://daytoday.ua/podiya/den-konstytutsii-ukrainy/ 

 28 червня - День молочного шоколаду 

Бібліотечна довідка

28 червня у світі відзначають День молочного шоколаду. Це неофіційне свято. Зауважимо, Іспанія була першою країною, яка представила молочний шоколад у Європі у 1600-х роках. Однак перші комерційні плитки молочного шоколаду були виготовлені у 1800-х роках англійською компанією Cadbury.

Кожен рік 28 червня у США святкують Національний день молочного шоколаду, який був заснований Асоціацією кондитерів.

ДЕНЬ МОЛОЧНОГО ШОКОЛАДУ В ІСТОРІЇ

Цей продукт вперше виник у 1839 році на фабриці німецької компанії Jordan & Timaeus. Але в ті часи він мав вигляд гарячого напою. Через 30 років швейцарський кондитер Даніель Петер знайшов спосіб, як зробити ці ласощі твердими. С тих пір ласуни всього світу вважають молочний шоколад одним із смачніших сортів.

Головним інгредієнтом шоколаду є какао-боби. Деякі народи вважали їх священною їжею, яку боги волелюбності подарували людям. Вживання зерен какао підвищувало рівень енергії, змушувало мізки працювати більш активно, рятувало від багатьох захворювань.

ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ ШОКОЛАДУ

Невелика кількість шоколаду є корисною, тому що підвищує настій, допомагає боротися з синдромом хронічної втоми, покращує пам’ять та робить людину щасливою.

Цікаво, що найдорожча шоколадка (батончик Кедбері) була продана за 687 доларів. Унікальність цієї цукерки була в тому, що у 1901 році вона побувала в Антарктиді з першою американською експедицією, яку очолював Роберт Скотт.

Джерело: https://daytoday.ua/podiya/den-molochnoho-shokoladu/