квітень
2 квітня - Всесвітній день розповсюдження знань про аутизм
Бібліотечна довідка
Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму, встановлений у резолюції Генеральною Асамблеєю ООН, прийнятої 18 грудня 2007 року № A/RES/62/139 і відзначається тепер щорічно 2 квітня.
Сучасне значення поняття «аутизм» в якості назви хвороби, з’явилося не так давно. У минулому сторіччі, в 1938 році австрійський педіатр і психіатр Ганс Аспергер на одній зі своїх лекцій з дитячої психології став використовувати термін, введений швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером для визначення досліджуваної ним симптоматики, названої Аспергером як «аутистичні психопати». Саме Блейлеру належить сучасне поняття термінології аутизму.
Аутизм – це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку дозрівання синоптичних зв’язків в головному мозку зростаючого організму дитини. Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування і соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями. Гостроту цих ознак можна визначити вже у віці до трьох років. Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак своєчасна реабілітація дитини з ранніх років його життя дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.
Дитячий аутизм є результатом особливої патології, в основі якої лежить недостатність центральної нервової системи (ЦНС). Основні його причини – органічні ураження ЦНС внаслідок патології вагітності та пологів, запальних процесів головного мозку, перенесених черепно-мозкових травм. Згідно зі статистикою, діагноз “аутизм” трапляється досить часто – один випадок на 100-160 дітей. Проте ця цифра дуже приблизна. Частіше на аутизм страждають хлопчики, ніж дівчатка (приблизно у пропорції 4:1).
Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування та соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями. Гостроту цих ознак можна визначити вже у віці до трьох років. Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, проте своєчасна реабілітація дитини з ранніх років життя дозволяє в багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.
Приблизно 60% дітей, хворих на аутизм, котрі своєчасно пройшли лікування у віці 2-4 роки, в подальшому змогли успішно опанувати програму загальноосвітньої школи та досить непогано адаптуватися в суспільстві. Відомо, що 10% аутичних дітей володіють видатними здібностями. У світовій науці є достатньо тому прикладів. Так, Ейнштейн у дитячому віці тримався відокремлено, не грався з однолітками, до 7 років нав’язливо повторював одні й ті самі речення, в 15 років покинув школу, впродовж усього життя не вмів організувати свій побут і добувати засоби для існування загальноприйнятим шляхом. Ньютон мав труднощі у спілкуванні, хоча добре викладав свої думки на папері. Серед відомих аутистів – Вінсент Ван Гог, Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман, Авраам Лінкольн, Вуді Аллен, Боб Ділан і багато інших. Досягнувши значних успіхів у кар’єрному рості, вони залишалися суспільно та сімейно дезадаптованими у зв’язку з проблемами вербальної комунікації. Сьогодні таким людям можна допомогти незалежно від віку.
Аутизм – це не вирок, це всього лише діагноз, своєчасне визначення якого в більшості випадків допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації і адаптації.
3 квітня 2023 року - 120 років від дня народження Лесі Верховинки (Ярослави Миколаївни Кучковської)
Бібліотечна довідка
Леся Верховинка (Ярослава Лагодинська-Кучковська) народилася 3 квітня 1903 року в містечку Делятині, яке називають північними воротами Гуцульщини. Поетеса, авторка прозових та драматичних творів. Батько майбутньої літераторки був відомим у краї політичним і громадським діячем. У травні 1919 р., трагічно сприйнявши поразку Української революції, доктор Лагодинський раптово помер від серцевого нападу, залишивши дружину і чотирьох доньок. Ярослава виростала під впливом українського культурного середовища, книг із батькової бібліотеки, народних пісень, казок та оповідок. Світогляд дівчини формувався завдяки спілкуванню з Іваном Семенюком (Марком Черемшиною), який працював у батьковій канцелярії, Василем Стефаником та іншими відомими людьми, котрі не раз бували у домі Лагодинських, і звичайно під впливом батька, який для дівчини був прикладом любові до України і служіння рідному краю.
У 1913 році Ярослава вступила до приватної жіночої гімназії сестер Василіянок у Львові. Згодом відвідувала українські гімназійні курси у Відні, навчалася в цісарській українській гімназії у Станіславові. У 1921 році закінчила навчання, одержавши «Свідоцтво зрілості» з відзнакою – воно давало право вступати до університету. У 1923 році дівчина переїхала до Відня, вступила на відділення германістики Віденського університету, а згодом студіювала там же ще й медицину. В студентські роки активно працювала в «Жіночому Союзі» (громадсько-політичне, культурно-виховне товариство), виступала з доповідями. Тут, у Відні, Ярослава зустрілася з лікарем Теофілом Кучковським. Матеріальне становище Ярослави, яка почала працювати над докторською дисертацією, на той час було нелегким. Родина не мала змоги допомагати. Роботи не було.
Замислилася, чи не повернутися додому. Якийсь час Ярослава і Теофіл мешкають у Делятині. У 1929 році вона захищає докторську. Влітку 1929 року молоді люди побралися, а наступного року подружжя придбало власну невелику оселю, де Теофіл відкрив свій медичний кабінет. Та щастя виявилося нетривалим. У жовтні 1935 року Теофіл помирає від невиліковної хвороби. Життя, здається, втратило сенс. Якби не донечка і не література… Щоб забрати доньку, що перебувала у батьків, Ярослава поїхала до Делятина. Застудившись, захворіла на запалення легень. 21 лютого 1936 року Ярослава Лагодинська-Кучковська померла. Літературна творчість Лесі Верховинки багатогранна. Вірші та оповідання Ярослава почала писати ще у 15 років. Перший її вірш мав назву «Любов до Вітчизни» й був присвячений Україні. З 1921 року Я. Лагодинська співпрацює з львівським видавництвом «Світ дитини», де вийшли друком книжки її п’єс для дітей «Іменини Влодка» та «Стріча в лісі». Не без творчого впливу Марка Черемшини письменниця поступово віддає перевагу прозовим творам. Друкувалася в журналах «Молода Україна» і «Нові шляхи», серійному виданні «Діточа бібліотека» та ін. Писала оповідання для дітей: «Портрет татуся», «Велика п’ятниця на Гуцульщині», «На цукорки», цикл оповідань із гуцульського життя «Старе лихо» (1923); «Вечерниці» (1929); «На полонині» (1926); «Невістка» (1929) та ін. В оповіданні «Дівчинка з лялькою» (1927) змалювала нужденне життя дітей міських підвалів. Написала ряд автобіографічних оповідань: «Казка минулих літ» (1923); «Пробудження» (1930) та ін., літературознавчі праці: «Жінка в творах Франка» (1925) та «З нового Відня» (1932).
Леся Верховинка прожила коротке життя – лише 33 роки. Тривалий час про її творчість мало хто згадував.
У 2013 році зусиллями меценатів вийшла друком збірка «До Делятина на крилах мрій», до якої увійшли вірші, оповідання, драматичні твори, есе, листування письменниці. Ще одна збірка побачила світ у Івано-Франківську. До неї увійшли п’єси для дітей.
5 квітня - Конституція Пилипа Орлика
Бібліотечна довідка
Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.
Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документу – у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.
Прогресивне людство зберігає пам’ять про Пилипа Орлика, насамперед, як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.
Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років потому.
Джерело: https://pon.org.ua/novyny/1246-konstituciya-pilipa-orlika-persha-konstituciya-u.html
6 квітня - Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку
Бібліотечна довідка
До цього дня вчені та історики не можуть прийти до однозначного висновку - де ж вперше людина вигадала спорт. Це не дивно, так як діяльність, яку сучасна наука відносить до такого поняття, як заняття спортом, була притаманна без винятку всім людям по всій землі і схоже, що в усі часи. Змагання, гра, розвага, активний відпочинок, численні інтелектуальні вправи, досягнення кращих результатів, тренування фізичних та інших навичок, ось лише невеликий перелік тих видів діяльності, які включає в себе це широке поняття. І не дивлячись на максимальний накал зусиль і емоцій, які іноді додаються при занятті спортом, однозначно одне - це абсолютно мирний процес. Він сприяє розвитку і є життєствердним в усіх відношеннях.
Відзначаючи ці характерні і безцінні моменти спортивної діяльності для кожної людини і для суспільства в цілому, враховуючи ряд міжнародних ініціатив, 23-го серпня 2013-го року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № A/RES/67/296, в якій проголосила 6-е квітня Міжнародним днем спорту на благо миру та розвитку.
Нагадаємо, що повага, і по можливості гідне ставлення до спорту, і спортивних змагань, супроводжувало суспільне життя протягом різних історичних поворотів. Наприклад, в Україні «День фізичної культури і спорту» відзначається в другу суботу вересня, згідно до Указу Президента України від 29-го червня 1994-го року № 340/94. Також є і «Міжнародний день спортивного журналіста», який відзначається щорічно 2-го липня.
Спорт на благо миру та розвитку - ключове формулювання цієї міжнародної події, яке підкреслює важливість і необхідність цього виду загальнолюдської діяльності для всіх нас, для суспільства, держави, урядових та неурядових організацій. Здоровий спосіб життя, фізична і інтелектуальна активність є запорукою нашого загального процвітання і благополуччя.
Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=505
7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці
Бібліотечна довідка
Благовіщення Пресвятої Богородиці — велике дванадесяте свято, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового.
В цей день архангел Гавриїл провістив діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого — Ісуса Христа.
Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престол Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця.» Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слові»
В Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діву Марію, побудований храм в пам’ять Благовіщення Богородиці.
Історія свята
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення< встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Святі Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив чоловіка в день 25 березня. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не відміняється, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. У залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.
В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.
До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни. У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я — «щоб чули весну і самі про себе дбали». Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.
У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив». Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.
Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок — будеш вродливою.
Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить (Номис, 418). На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не заплідниться. Не можна, казали, також підкладати того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами, або вилупляться з них каліки.
Все, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення — це свято землі, і тому, як писав проф. Грушевський, супроти нього наказувано боязкий містицизм, щоб, бува, чимсь його не споганити, не порушити. Бог благословляє на Благовіщення землю, або, як казали гуцули. — “вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі — мурахи, жаби, гади. Від Введення до Благовіщення не можна порати землі, а від Благовіщення можна вже над нею працювати, бо Бог поблагословив того дня рослини — «і всяке диханіє». Господар виганяв того дня всю свою худобу і дріб, і бджіл, і навіть пса, на сонце, на волю, щоб почули весну і самі вже про себе дбали. Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в’яжуться з цією основною ідеєю розбудження землі і скритого в ній життя, що її український народ прив’язував до свята Благовіщення.
Джерело: http://blyzhchedoboga.com.ua/blagovishchennia-bogorodytsi/
9 квітня 2023 року - Вербна неділя
Бібліотечна довідка
Вербна неділя - так в народі відзначають християнське свято Вхід Господній в Єрусалим. Це одне з головних великодніх свят, яке відзначається рівно за тиждень до Великодня. В Україні на Вербну неділю прийнято освячувати у церкві гілки верби з котиками.
Історія свята Вербна неділя
У цю дату відзначається Вхід Господній в Єрусалим - подія з життя Ісуса Христа, коли він верхи на віслюку в'їхав у священне місто. Жителі Єрусалиму зустрічали Ісуса вигуком "Осанна", а на його шляху кидали пальмові гілки. Зазвичай так урочисто зустрічали тільки царя.
Свято Вхід Господній в Єрусалим відзначається всіма християнами, а його символом є пальмова гілка. В Україні пальми не ростуть, тому їх замінила верба. Це дерево розквітає навесні одним з перших, а також наділяється цілющими властивостями.
Традиції та звичаї Вербної неділі
У Ранок Вербної неділі на вулиці всюди можна побачити людей з гілками квітучої верби. Віруючі відвідують богослужіння в храмі і освячують гілки верби. Гілочки несуть додому і ставлять у вазу - вони вважаються потужним оберегом від усього поганого. Їх залишають вдома, поки верба не засохне.
За традицією освяченими гілочками жартома злегка б'ють один одного, примовляючи:
Не я б'ю - верба б'є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!
Також гілочками злегка ляскають хворих дітей. Християни вірять, що такий ритуал обов'язково допоможе дитині швидше одужати. А кілька "котиків" з гілки можна проковтнути, щоб горло ніколи не боліло.
Що не можна робити у Вербну неділю
У Вербну неділю не можна їсти м'ясо, яйця і молочні продукти, оскільки ще триває Великий піст 2023. Однак на честь свята дозволяється невелике послаблення - можна їсти рибу.
Також в цей день не варто займатися важкою фізичною працею, працювати на городі і в саду. Присвятіть свято відпочинку і богослужінню.
11 квітня - Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона
Бібліотечна довідка
Кожного року 11 квітня за ініціативою ВООЗ проводиться Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона. Для населення - це хороша можливість підвищити обізнаність щодо хвороби та заходів з її профілактики.
Хвороба Паркінсона – поволі поступальне дегенеративне захворювання центральної нервової системи, яке головним чином проявляється руховими порушеннями у вигляді гіпокінезії, ригідності м’язів, тремору спокою і пасторальних розладів, а також вегетативними, когнітивними, афективними та іншими розладами.
Варто зазначити, що тремтіння – це основний, але не обов’язковий симптом хвороби Паркінсона.
Попри досягнутий останніми роками прогрес в розумінні механізмів хвороби Паркінсона, залишається невідомою справжня етіологія спорадичних форм цього захворювання. До основних причин розвитку хвороби належить вік, фактори середовища (вплив пестицидів, гербіцидів і т.д.), генетична схильність, побічна дія ліків.
Зараз у світі налічується понад 4 млн хворих, переважно це люди літнього віку. Вчені прогнозують, що до 2040 року їх кількість сягне понад 14 млн, оскільки людство стрімко старіє.
На сьогодні хвороба Паркінсона, на превеликий жаль, належить до когорти невиліковних хвороб. Вона не є смертельною, однак істотно знижує якість життя пацієнтів. Сучасна медицина у всьому світі має багато методів для покращення стану хворого. Якщо вчасно діагностувати хворобу, відповідно, призначити адекватне лікування, то пацієнти тривалий час можуть продовжувати активне життя.
Перші симптоми захворювання найчастіше з’являються у віці 55-60 років, однак, за даними ВООЗ, на вікову групу 20-50 років припадає приблизно 5% усіх зареєстрованих випадків. Такі випадки класифікують як хвороба Паркінсона молодого віку.
Неможливо передбачити, у кого є ймовірність виникнення хвороби. Так само не існує жодного способу захистити себе від недуги на 100%. Науковці усього світу активно шукають засоби, які б мали здатність покращувати роботу мозку та відновлювати втрачені нейрони. Нині єдиним ефективним доведеним методом є заняття фізичними вправами.
Ведення здорового способу життя є основним засобом профілактики хвороби Паркінсона:
· повноцінне здорове харчування, не зловживання алкоголем;
· рухливий спосіб життя, людям похилого віку для підтримки фізичної активності доцільно мати хобі, наприклад, садівництво;
· психологічна готовність до стресових ситуацій;
· своєчасний профілактичний та медичний огляд, своєчасне лікування будь-яких захворювань.
У разі виявлення будь-яких симптомів хвороби потрібно негайно звернутися до сімейного лікаря, який назначить подальше обстеження.
А з особами, які захворіли – будьте особливо терплячі, коли вони щось роблять самі та підтримуйте їх емоційно!
Джерело: https://www.bsmu.edu.ua/blog/11-kvitnya-vsesvitnij-den-borotby-z-hvoroboyu-parkinsona-2/
11 квітня - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
Бібліотечна довідка
11 квітня у всьому світі відзначається пам'ятна дата – Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Вона встановлена на спомин про міжнародне повстання в'язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Концтабори - це місця ув'язнення великих мас людей, поміщених туди за політичними, соціальними, расовими, релігійними та іншими ознаками. Широкого розповсюдження вони набули у роки Другої світової війни та були розташовані, як у самій Німеччині, так і на окупованих нею територіях.
22 березня 1933 року в Дахау почав діяти перший концентраційний табір у нацистській Німеччині, а наступні роки фашисти створили величезну мережу цих таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.
Загалом на території Німеччини та окупованих нею країн діяло понад 14 тисяч концтаборів, гетто та в'язниць. Одним із найбільших нацистських концентраційних таборів був Бухенвальд, який почав функціонувати біля німецького міста Веймар 19 липня 1937 року. До 1945 року він мав 66 філій та зовнішніх робочих команд.
За роки Другої світової війни через табори смерті пройшли понад 20 мільйонів людей із 30 країн світу. Приблизно 12 мільйонів людей так і не дожили до визволення, серед них близько 2 мільйонів дітей. Лише у Бухенвальді було знищено понад 56 тисяч людей 18 національностей.
На Нюрнберзькому процесі 1946 року міжнародний суд визнав, що ув'язнення в неволю мирних громадян іноземних держав, так само як і використання у примусовому порядку їхньої праці на користь Німеччини, не лише воєнний злочин. Він було кваліфікований як злочин проти людства.
12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики. Міжнародний день польоту людини в космос
Бібліотечна довідка
Космічний простір часто називають майбутнім людства, а його освоєння — найперспективнішою сферою людської діяльності. Проте в історичному вимірі ще зовсім нещодавно перебування людини в космосі здавалося нездійсненним.
12 квітня 1961 року це стало реальністю — на орбіту Землі було виведено перший космічний корабель-супутник з людиною на борту. Цій визначній події передували довгі роки нелегкої праці багатьох спеціалістів авіакосмічної сфери.
12 квітня відзначали в тодішньому СРСР як День космонавтики з 1962 року, а в 1968-му свято отримало назву Всесвітнього дня авіації й космонавтики. Пізніше 12 квітня було проголошено ООН Міжнародним днем польоту людини в космос.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АВІАЦІЇ І КОСМОНАВТИКИ?
Людство завжди прагнуло розсунути межі можливого, зокрема, піднятися в небо. З давнини найвидатніші мислителі проектували літальні апарати, проте на практиці втілити цю мрію в реальність не вдавалося. Відчути політ людям вдалося лише у 1780-х роках завдяки повітряній кулі. Трохи пізніше з’явилися перші планери, а їхній розвиток заклав основи знань з аеродинаміки.
Одним з перших вчених, натхненних польотами в космос, був Костянтин Ціолковський, який спроектував міжпланетну ракету в 1903 році. І хоч до ракет було ще далеко, з моменту здійснення братами Райт їхнього знаменитого польоту розвиток авіації було вже не спинити.
Спершу літаки використовували в основному у військових цілях під час Першої світової війни, згодом застосування їх значно розширилося — почалися вантажні та пасажирські перевезення. Вже в 1933 році було створено перший авіалайнер в сучасному розумінні — Boeing 247.
Авіація відіграла надзвичайно важливу роль в Другій світовій війні, з іншого боку й війна сприяла стрімкому розвитку цієї галузі. До прикладу, станом на 1939 рік США мали всього 300 літаків, а наприкінці війни авіабудівна промисловість країни виробляла 50 тисяч літаків на рік. Саме під час Другої світової в Німеччині, США, Великобританії та СРСР почалося виробництво реактивних літаків, а також застосування радарів.
КОСМІЧНІ ПЕРЕГОНИ: СРСР VS США
Після закінчення війни між СРСР та США розгорілися так звані «космічні перегони». Уряди обох країн прагнули забезпечити свою космічну авіацію гідним фінансуванням та найкращими спеціалістами. В 1957 році завдяки конструкторському бюро Сергія Корольова в СРСР було здійснено запуск першої в світі міжконтинентальної балістичної ракети, а також першого штучного супутника нашої планети.
Перед тим, як відправити в космос людину, проводилися експерименти з тваринами на борту космічних апаратів. В США використовували мавп, а в СРСР для цієї мети обрали собак. Першою та найвідомішою була собака на ім’я Лайка, яка, на жаль, загинула в ході польоту. Проте цей політ став доказом принципово можливого перебування живих створінь на орбіті.
12 квітня 1961 року з космодрому Байконур ракетний носій «Восток» вивів на орбіту однойменний космічний корабель, на борту якого був 27-річний лейтенант Юрій Гагарін. Під час польоту, на протязі 1 години 48 хвилин, пілот підтримував зв’язок з Землею, вів спостереження з оглядових ілюмінаторів та контролював роботу механізмів космічного корабля. Після одного обороту навколо планети спусковий апарат приземлився в Саратовській області, а космонавт планово катапультувався та приземлився з парашутом неподалік.
Політ Гагаріна міг стати лише другим, оскільки в США запуск корабля з людиною на борту планувався на березень 1961 року. Проте польоту завадили погодні умови і його вимушено перенесли на травень. Американець Алан Шеппард полетів в космос через місяць після Гагаріна, але на фоні тріумфу СРСР ця подія вже не виглядала такою значною. Тому уряд США прийняв рішення сконцентрувати увагу на освоєнні Місяця.
Незабаром, в серпні 1961 року, в СРСР було здійснено другий космічний політ — Герман Титов тоді провів у космосі добу; а також запуск одразу двох космічних кораблів — з Павлом Поповичем та Андріаном Ніколаєвим. В 1963 році в космос вперше відправили жінку — Валентину Терешкову. Наступного року було запущено корабель одразу з трьома космонавтами — Феоктистовим, Єгоровим та Комаровим. 18 березня 1965 року Леонід Леонов став першим землянином, який побував у відкритому космосі. Кілька хвилин він знаходився назовні космічного корабля, проводячи відеозйомку та спостереження.
“ВЕЛИЧЕЗНИЙ СТРИБОК ДЛЯ ЛЮДСТВА”
Наступним етапом в розвитку космічних польотів в СРСР стало створення орбітальної станції «Салют», а також багатоцільового космічного корабля під назвою «Союз», який міг виконувати зближення й стикування з іншими кораблями. В результаті в 1969 році став можливим довготривалий політ космонавтів Севастьянова й Ніколаєва, які перебували на орбіті 18 діб.
1969-й також став роком появи людини на поверхні Місяця. 20 липня американський «Аполлон-11» спустився на земний супутник разом з двома астронавтами — Нілом Армстронгом та Базом Олдріном. Загалом США шість разів відправляли своїх астронавтів на Місяць.
1975 рік ознаменувався першим міжнародним космічним польотом — радянський корабель «Союз-9» стикувався на орбіті з американським «Аполлоном».
У 1980-х роках орбітальну станцію «Салют» змінила нова позаземна лабораторія — орбітальна станція «Мир». Ця станція функціонувала до середини 2000 року, на ній було проведено чимало довготривалих і коротких експедицій, а також розміщено наукове обладнання більш ніж 27 країн. Наступницею «Миру» стала Міжнародна космічна станція, збудована за участі 16 країн.
15 квітня - День пам’яті жертв політичних репресій
Бібліотечна довідка
У цей день в Україні вшановують пам'ять жертв політичних репресій.
Це День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.
Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.
Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681 692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15 717 осіб, у 1937-му – 159 537, в 1938-му - 106 096, в 1939-му – 11 744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
Цього дня ми привертаємо увагу нашого суспільства та світу в цілому до безчинств комуністичної ідеології, котра досі не вивітрилася з голів нащадків одвічних ворогів України.
Російських окупантів, котрі, не засвоївши уроків 1932-1933, 1937, ставши на шлях Голодомору, репресій та "розстріляного Відродження", Биківні, Сандармоху, Соловків та ГУЛАГу, жорстоко пройшлися "косою смерті" по Україні, нашими мужніми і затишними містами: Бучі, Гостомелю, Ірпіню, Маріуполю, Харкову, Волновасі, Миколаєву, Чернігову, Охтирці.
Катування, гвалтування, вбивства і мученицька смерть, мародерства, приниження, вивезення сотень тисяч українців до країни колючого дроту - далеко не повний перелік російських злодійств - геноциду українського народу.
Цілеспрямоване знищення громадян України та їх переслідування за національною ознакою на окупованих територіях, як і заборона мови, культури, освіти, знищення шкіл і бібліотек, спалення церков, житлових масивів і лікарень, вивезення сільськогосподарської техніки, продуктів харчування, - складові геноциду.
Пам'ятаймо трагічні сторінки історії.
Подбаймо про вшанування пам'яті кожного, хто став жертвою комунізму-рашизму.
Зробімо все від нас можливе для покарання зла і його знищення.
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
(Василь Симоненко).
Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=385
16 квітня 2023 року - Світле Христове Воскресіння – Пасха – Великдень
Бібліотечна довідка
З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.
Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!"
У 2023 році православні християни відзначають свято Великодня — 16 квітня. Українські католики зустрінуть свято на тиждень раніше, ніж православні — 9 квітня.
Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.
ДАТА СВЯТА
Зазвичай, православний і католицький Великдень відзначається в різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.
Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським. Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.
СКІЛЬКИ ТРИВАЄ СВЯТО
Воскресіння Ісуса Христа - є найважливішою подією всієї людської історії.
За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.
Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.
ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ
Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.
«СВЯТИЙ ПОЦІЛУНОК»
Ще один із найдавніших ритуалів на Великдень, який зберігся до нашого часу, — ритуал христосування.
Люди вітають одні одних "святим поцілунком" - тричі цілуючись у щоки зі словами: "Христос воскрес"— "Воістину воскрес!". Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.
ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ
За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
ЗВИЧАЙ РОЗФАРБОВУВАТИ ЯЙЦЯ
Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому характерні риси, розфарбовуючи яйця притаманними українській народній культурі орнаментами.
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
КРАШАНКИ ТА ПИСАНКИ
В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки). Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі). Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
НАЙСТАРІША ПАСКА В СВІТІ
Найстаріша святкова паска, котра зберігся до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера).
Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.
НАЙБІЛЬША ПАСКА УКРАЇНИ
А от найбільшу паску спекли в Україні 2011 року, в Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі селища Ялта Донецької області.
Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.
На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок. Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.
ДО ЧОГО ТУТ КРОЛИКИ
Ці тварини характеризуються своєю надзвичайною плодючістю, тому не дивно, що люди почали дарувати один одному великоднього кролика — символ благополуччя і родючості.
Ця традиція зародилася в Німеччині в XVI столітті, з часом поширилася по всьому християнському світу і протрималася до цих пір в основному серед вірян західного обряду.
За європейською традицією, великодній кролик на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Діти самі роблять гніздечка в таємних місцях і чекають великодніх подарунків від кролика.
Спочатку великодні яйця несли лисиця, півень, лелека і навіть зозуля. Але заєць поступово витіснив усіх своїх "конкурентів" та став улюбленим символом Великодня в Європі та Америці.
18 квітня - Міжнародний день пам’яток та історичних місць. День пам’яток історії та культури
Бібліотечна довідка
Міжнародний день пам'яток і визначних місць започаткований в липні 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (International Council on Monuments and Sites; ІCOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 р.
Діяльність цієї організації присвячена збереженню і охороні культурно-історичних місць в усьому світі. ІCOMOS була заснована в 1965 р. після прийняття Венеціанської хартії 1964 р. Рада оцінює об’єкти, які пропонуються країнами до Списку всесвітньої спадщини ООН.
Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.
В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури» і встановлений згідно з Указом Президента від 23 серпня 1999 р. № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня.
У липні 2000 р. набув чинності Закон «Про охорону культурної спадщини», який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно з Законом об’єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.
15 січня 2016 р. Україна приєдналась до Статуту Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей» (ICCROM).
Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць є дорадчим органом ЮНЕСКО та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини.
На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебуває 7 об`єктів, а саме:
Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра (з 1990 р.);
Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.);
Геодезична дуга Струве (з 2005 р.);
Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007 р., 2011 р.);
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (з 2011 р.);
Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України (з 2013 р.);
Стародавнє місто Херсонес Таврійський (з 2013 р.).
Крім того, станом на сьогодні у переліку об’єктів-кандидатів (Tentative List) на включення до Списку всесвітньої спадщини знаходяться 16 українських об’єктів (у дужках зазначено рік внесення до попереднього списку):
а) об’єкти культурної спадщини:
«Торгівельні осередки та укріплення на шляхах генуезької комерції. Від Середземного до Чорного моря» (з 2010 р.);
«Київ: Cобор Святої Софії з монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви, Києво-Печерська лавра» (розширення об’єкта «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра») (з 2009 р.);
Історичний центр міста-порта Одеса (з 2009 р.);
Астрономічні обсерваторії України (з 2008 р.);
Миколаївська астрономічна обсерваторія (з 2007 р.);
комплекс об’єктів VI–XVI ст. Судакської фортеці (з 2007 р.);
археологічний комплекс «Кам’яна могила» (з 2006 р.);
Бахчисарайський ханський палац (з 2003 р.);
історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї (з 2012 р.);
історичний центр м. Чернігів (з 1989 р.);
культурний ландшафт та каньйон м. Кам’янець-Подільський (з 1989 р.);
культурний ландшафт «печерних міст» Кримської готії (з 2012 р.).
б) об’єкт природної спадщини:
біосферний заповідник «Асканія-Нова» (з 1985 р.);
в) змішані об’єкти культурної, природної, індустріальної спадщини:
дендрологічний парк «Софіївка» (з 2000 р.);
Канівський заповідник «Могила Тараса Шевченка» (з 1989 р.);
Держпром (з 2017 р.).
Джерело: https://nubip.edu.ua/node/59793
22 квітня - Міжнародний день Землі
Бібліотечна довідка
Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі.
Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.
Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Через 100 років у 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став проводитися по всій території США. Вже через рік у США було створено державне агентство з охорони навколишнього середовища, яке сьогодні діє досить активно і має тісні контакти з державними структурами багатьох країн, в тому числі і в Україні.
Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У той рік безліч обрізків матерії з написами і малюнками були пронесені по нашій планеті. З них склали прапор Землі площею660 кв. м, який символізує єдність людей в турботі про майбутнє планети і закликає ставитися з повагою до оточуючого нас світу. За ініціативою американських природоохоронців зі Стенфордського університету 90-ті роки було проголошено “Десятиліття навколишнього середовища». Ця акція отримала підтримку в більш ніж 120 країнах світу, а понад 40 країн об’єднали свої зусилля для проведення кампанії по збереженню біологічного різноманіття. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.
Саме тоді про День Землі вперше почули і в Україні. І тільки через 2 роки День Землі став відзначатися в Україні як день захисту природи, день акцій з метою залучення уваги громадськості до проблем нашої планети.
У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому.
Джерело: https://www.bsmu.edu.ua/blog/4429-22-kvitnya-mizhnarodniy-den-zemli/
23 квітня - Всесвітній день книг і авторського права
Бібліотечна довідка
«Люди, які читають книжки, завжди керуватимуть тими,
хто дивиться телевізор».
23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Чому саме 23 квітня і чому так важливо на світовому рівні запроваджувати такий день, спробуємо розібратися далі.
«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.
Але, заглядаючи в офіційний документ ЮНЕСКО, яка й запровадила це свято Резолюцією № 3.18 на XXVIII сесії 15 листопада 1995 року, знаходимо таке формулювання: «Генеральна конференція … проголошує 23 квітня "Всесвітнім днем книги та авторського права", оскільки саме в цей день 1616 року померли Міґель де Сервантес, Вільям Шекспір та Інка Ґарсіласо де ла Веґа».
Найцікавіше те, що до померлих 23 квітня 1616 року чомусь помилково зараховують Міґеля де Сервантеса. Насправді ж, Сервантес помер 22 квітня, але датою смерті, за іспанськими звичаями тих часів, було записано дату поховання. Тим паче, «літературний батько» Дон Кіхота помер 22 квітня за григоріанським календарем, а за юліанським (який тоді зберігався в Англії часів Шекспіра) – 2 квітня. А втім, з якої б нагоди не було запроваджено День книги, добре, що це все ж трапилося.
Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.
Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник.
Цікаво, що ще з XV століття 23 квітня відзначають День Святого Георгія, заступника Каталонії. У Барселоні та Каталонії в цей день, також відомий як День троянд і подібний багато в чому до Дня Святого Валентина, чоловіки традиційно дарують жінкам троянди, а жінки чоловікам – книжки. Щоправда, зараз звичаї змінилися, і книжку, на щастя, можуть отримати всі. Чому книжка? Бо саме у цей час 1929 року в Барселоні проходив масштабний книжковий ярмарок. Це значною мірою вплинуло на запровадження Всесвітнього дня книги та авторського права саме 23 квітня.
З нагоди смерті Міґеля де Сервантеса по світу, а найбільше, звісно, в Іспанії, влаштовують різноманітні літературно-книжкові заходи. Одна з таких подій – дводенний марафон читання (readathon) найвідомішого твору іспанського письменника – роману «Премудрий Гідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
Крім того, саме 23 квітня, у день смерті письменника, з 1976 року відбувається нагородження переможців Премії Міґеля де Сервантеса. Кандидатами на премію є письменники з іспаномовних країн. Премією відзначають за загальні творчі досягнення, а не за конкретну книжку. Переможець отримує грошову винагороду в розмірі € 125 000. На сьогодні це одна з найпрестижніших та найдорожчих премій серед іспаномовної літератури. Серед відомих українському читачеві переможців – Хорхе Луїс Борхес, Маріо Варґас Льйоса.
Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання. З 2001 року світовими книжковими столицями вже побували Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Боґота, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван, Бангкок, Вроцлав та ін. Цьогоріч нею стало місто Конакрі (Ґвінея).
Особливістю впровадження такого дня на світовому рівні є усвідомлення книжки як потужної зброї у налагодженні миру й нівелюванні соціальних проблем: книжка, що втілює творчі поривання людини і її прагнення поділитися власними ідеями і здобутками зі світом, має сприяти діалогу, взаєморозумінню і толерантності. Крім того, ЮНЕСКО в межах Всесвітнього дня книги та авторського права виступає за надання рівного доступу до знань та підвищення грамотності населення. Ще одним важливим аспектом є усвідомлення цінності книжки і її незамінності у поширенні знань і формуванні культури, незалежно від форми представлення інформації.
Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши українського видавця або замінивши, наприклад, перегляд телевізора на читання.
Джерело: https://starylev.com.ua/blogs/vsesvitniy-den-knygy-ta-avtorskogo-prava-koly-i-navishcho
23 квітня - Всеукраїнський день психолога
Бібліотечна довідка
23 квітня своє професійне свято відзначають послідовники Фрейда, Юнга і Карнегі — українські психологи. І в цьому наші фахівці випередили колег з інших держав, які не можуть похвалитися офіційним днем в календарі. Навіть у світової психологічної спільноти такого немає.
Психологія - це прикладна й академічна наука, що вивчає поведінку, психіку і психічні процеси людини. Наукова психологія постійно розвивається і є система теоретичних, експериментальних і методичних властивостей пізнання. Дослідження психічних явищ є фундаментальною основою сучасної психології.
Іноді говорать, що психологія - це наука про душу, але в матеріалістичному розумінні з неї виключено дослідження самої душі, так як це поняття ніяк не вкладається в чіткі прагматичні рамки матеріалістичного світогляду. Однак психологія, як наука і не прагне зайняти духовну нішу людської культури. Її доля - це пошук закономірностей і особливостей виникнення, формування і розвитку психічних процесів і психологічних станів людини, властивостей його психіки та поведінкових характерів. Прагнення людини підмінити властиву йому духовність психологічними доктринами, як правило може привести його у глухий кут, проте якщо не змішувати ці два поняття, то наука психологія може виявитися вельми корисна. На практиці в багатьох областях людської життєдіяльності вже давно застосовуються численні напрацювання і спостереження, які стали доступні завдяки науці психології. Психологія вносить значний внесок у розвиток і життя сучасного суспільства.
Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=395
25 квітня - Всесвітній день боротьби проти малярії
Бібліотечна довідка
Всесвітній день боротьби проти малярії відзначається щорічно 25 квітня починаючи з 2008 року. У травні 2007 року на 60-й сесії ВООЗ він був встановлений спільно з Всесвітньою асамблеєю з охорони здоров’я і Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я.
Цей пам’ятний день був встановлений на додаток до дня, який відмічається з 25 квітня 2001 року і має назву «День боротьби проти малярії в Африці».
Мета проведення Міжнародного дня боротьби проти малярії - роз’яснення того, що малярія виліковна, пояснення громадськості необхідності профілактичних заходів, залучення уваги як експертів, так і науково-дослідних і навчальних інститутів, компаній та фондів до пошуку варіантів розв’язання цієї проблеми.
За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно малярією захворює більш 500 мільйонів чоловік, а більш одного мільйона чоловік помирає від цієї хвороби. Найважчий тягар малярії лежить на країнах Африки на південь від Сахари, але хвороба також вражає людей в Азії, Латинській Америці, Близькому Сході і навіть в деяких частинах Європи.
Малярія - гостре інфекційне захворювання, що супроводжується періодичними нападами гарячки, прояв яких відповідає циклу розвитку збудника малярії. Захворювання знайоме людству здавна і розповсюджене по всій земній кулі, особливо у країнах із жарким кліматом.
Збудником малярії є малярійний плазмодій із класу найпростіших, їх описано чотири види: тропічний, триденний (2 види), чотириденний. Збудник проходить складний цикл розвитку в організмі людини і комара. Джерелом хвороби є хвора людина, або носій, а переносить збудника самка комара. Малярія характеризується сезонністю, пов’язаною з активністю комарів.
Шлях передачі інфекції трансмісивний - при укусі комара, в організмі якого є плазмодій, або при переливанні зараженої крові.
Інкубаційний період. При тропічній малярії – 8-10 діб, при триденній – 10-14 діб, при чотириденній – 20-25 діб.
Клінічні ознаки. В клінічній картині захворювання, викликаного різними видами збудників малярії, є багато спільного, але наявні й відмінності. Для малярії взагалі характерні приступи гарячки, що виникають вранці: раптовий озноб, який трусить упродовж 1,5 години.
При триденній малярії приступи повторюються через добу, при чотириденній – через 2 доби. Температура тіла під час ознобу швидко піднімається і через 1-1,5 години досягає 41-41,5 °С. Хворі скаржаться на головний біль, нудоту, спрагу, біль у крижах, печінці й селезінці. Під час приступу збільшується печінка та селезінка. Потім температура швидко падає до 35,5-36 °С, хворий починає пітніти і засинає. Між приступами самопочуття хворого цілком задовільне. Ускладненнями хвороби є розвиток анемії, малярійної та/або гемоглобінурійної коми, що виникає внаслідок прийому хініну.
Діагноз малярії ставиться на основі клінічної картини, епідеміологічних та бактеріологічних досліджень, які не тільки можуть встановити діагноз, але й з’ясувати форму захворювання. Сприйнятливість людей до малярії загальна, особливо часто хворіють діти.
Невідкладна допомога. Потрібно негайно починати системне і комплексне лікування, яке проводиться специфічними протималярійними препаратами з метою припинення нападів малярії, відновлення порушених функцій організму хворого, запобігання рецидивів, а також ліквідації носіїв.
При ранній діагностиці та своєчасному, правильному лікуванні хвороба виліковується.
Профілактика і протиепідемічні заходи. Запобігання укусам комарів. При виїзді за кордон у країни, де велика небезпека зараження малярією, проводять індивідуальну профілактику протималярійними препаратами. Протиепідемічні заходи направлені на знищення місць, де розмножуються комахи (осушування боліт), використання репелентів.
Джерела: https://trostyanecka.crl.org.ua/news/10-45-26-31-05-2018/
25 квітня - Міжнародний день ДНК
Бібліотечна довідка
Щорічно 25 квітня в різних країнах світу відзначають незвичайне свято – Міжнародний День ДНК (DNA Day), який визнає важливість генетики і наукових досягнень, зроблених в цій області.
Така дата була обрана в пам’ять про те, що 25 квітня 1953 року в журналі Nature вчені Джеймс Уотсон і Френсіс Крік спільно з Морісом Вілкінсом і Розалінд Франклін вмістили невелику статтю під заголовком «Молекулярна структура нуклеїнових кислот» в якій опублікували результати дослідження структури молекули ДНК. Починаючи з 2010 року, День ДНК набув міжнародного статусу. Ініціатором виступив американський Національний інститут дослідження геному людини.
ДНК – це дезоксирибонуклеїнова кислота. Саме в ДНК зберігається наша генетична інформація, і саме цей тест є одним з найбільш популярних для встановлення родинних зв’язків.
Пропонуємо вам добірку цікавих фактів про ДНК.
· Якщо зібрати по одній молекулі ДНК всіх людей планети, а це становить понад 7,6 мільярда осіб, разом ці молекули цілком можуть розміститися в одній чайній ложці і будуть важити близько 1,2 грама.
· Кожен дюйм ДНК може зберігати двадцять п’ять гігабайт інформації.
· У вас і ваших батьків 50% загального ДНК. Те ж саме можна сказати про ваших братів і сестер.
·Щоб зберегти всю інформацію на планеті, яка переведена в цифровий вигляд, потрібно лише 2 грами ДНК.
· Люди ближче один одному, ніж може здатися – різниця в наших ДНК становить всього 0,1 відсотка.
· Якщо розгорнути ДНК лише однієї людини, то вони розтягнуться до Плутона і назад.
·ДНК здатна зберігатися надзвичайно довго – період напіврозпаду для неї становить 521 рік.
Відкриття спіралі ДНК стало для науки революційним. Завдяки виявленню ДНК був розкритий код спадковості, ідентифікований генетичний ризик, розпочато формування запрограмованих властивостей організму, здійснюється оздоровлення спадковості, створюються технології генної інженерії.
Джерело: https://tobm.org.ua/25-kvitnya-mizhnarodnyj-den-dnk/
26 квітня - День Чорнобильської трагедії (1986). Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу
Бібліотечна довідка
Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Ліна Костенко
26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна аварія, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 р., розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
8 грудня 2016 р. Генеральна асамблея ООН (резолюція A/RES/71/125) проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.
Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 р. та в 1996 р. призвели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, 3 реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.
У 2019 р. завершилося будівництво нового саркофагу, основна функція якого полягає в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об’єкті «Укриття». Ця умова повинна виконуватися як за нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнація існуючого об’єкту «Укриття»). За проєктом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 р.
Для всіх нас 26 квітня є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 тис. людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі. Тому Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.
24 лютого 2022 р. російські окупанти захопили Чорнобильську АЕС. Окупанти облаштували на території атомної електростанції командний пункт для угрупувань військ Східного ВО та КП і «перевалочну базу», через яку проходило десятки тонн снарядів. Чорнобиль також був «транзитною зоною» для відходу окупантів.
На ЧАЕС окупанти знищили і розграбували унікальну радіологічну лабораторію світового значення. Ця лабораторія була унікальним комплексом з потужними аналітичними можливостями й могла надавати послуги на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами. Лабораторія виконувала стратегічні функції під час роботи з пробами радіоактивних відходів, допомагала їх аналізувати й забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку.
Мілітаризація в рази підвищувала рівень радіоактивної небезпеки. Було перервано на декілька днів електропостачання об’єкту «Укриття», спровоковані пожежі у лісових масивах. Необхідно зважити на неймовірний героїзм персоналу ЧАЕС, адже лише 20 березня 2022 р. відбулася часткова ротація персоналу і евакуація осіб, які знаходились на станції. Також, у Чорнобилі російські військові викрали з лабораторії АЕС небезпечний радіоактивний пил і речовини. Як відомо, 31 березня 2022 р. близько 20:00 російські окупанти покинули територію промислового майданчику ЧАЕС. Станом на початок 2023 р. територія заповідника зберігає мінну небезпеку.
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров'я, без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті.
Джерело: https://nubip.edu.ua/node/126713
26 квітня - Міжнародний день інтелектуальної власності
Бібліотечна довідка
Відома пісня «Happy Birthday to You» до недавнього часу перебувала під захистом авторських прав у США. Її можна було безкоштовно співати в звичайному колі родини або друзів, але за комерційне використання, наприклад, у фільмі або вітальній листівці, необхідно було платити відрахування. Пісня приносила щороку 2 мільйони доларів компанії-власнику прав на неї, Warner Music. Однак в 2015 році суд постановив, що права на текст насправді їй не належать і переглянув статус «Happy Birthday to You» в сторону суспільного надбання.
Видавці географічних карт іноді малюють на них вигадані міста або інші об’єкти, які служать так званими «копірайтними пастками», тобто можуть бути доказом крадіжки карт іншими компаніями. У 1920-х роках однією з таких пасток стало містечко Agloe в штаті Нью-Йорк, що з’явилося на картах від General Drafting Company. Однак уже через п’ять років віртуальний об’єкт став реальним, так як тут побудували рибальський будиночок, який так і назвали - Agloe. Згодом цей факт допоміг видавництву Rand McNally виграти позов про порушення авторських прав від General Drafting. Після того, як будиночок став непридатним, Agloe довгий час зберігалася в різних путівниках і навіть була присутня в Google Maps.
Міжнародний день інтелектуальної власності відзначається 26 квітня.
Генеральна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) на своєму засіданні у вересні 2000 року прийняла рішення про встановлення цього свята. При цьому вона виходила з того, що 26 квітня знаменує собою народження ВОІВ, організації, покликаної сприяти охороні і розвитку інтелектуальної власності в усьому світі.
Міжнародний день інтелектуальної власності надає можливість підкреслити значення інновацій у повсякденному житті людини і вдосконаленні суспільства.
Патенти, товарні знаки, авторське право і суміжні права як результати творчості і знань є потужними інструментами сприяння економічному та культурному розвитку.
Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=87
28 квітня - Всесвітній день охорони праці
Бібліотечна довідка
Щорічно 28 квітня у понад 100 країнах світу, з метою привернення уваги суспільства і, головне, влади - до проблеми безпеки людини на робочому місці, відзначають Всесвітній День охорони праці.
Всесвітній день охорони праці відзначається 28 квітня. Це свято започаткувала Міжнародна організація праці (МОП), яка вирішила розширити масштаби своєї діяльності з просування ідеї охорони праці в сучасному суспільстві. Одним з головних аспектів цієї роботи є розробка заходів щодо зниження рівня смертності на виробництві.
Святкування дня охорони праці вперше відбувалося в 2003 році, але ще в 1989 році американські і канадські робочі відзначали День пам'яті на честь загиблих на робочому місці. Після цього подібні заходи організовувалися по всьому світу.
З часом цей день об'єднав усіх, хто прагне зробити роботу людини більш безпечною для її здоров'я та життя. В офіційних заходах, присвячених цьому святу, зазвичай беруть участь керівники великих компаній, промислових гігантів, громадських організацій і т.д.
За оцінками МОП:
Кожний день у світі в середньому близько 5000 чоловік вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві, сумарно досягаючи за рік від 2 до 2,3 мільйона випадків виробничо обумовленої смертності. З цього числа близько 350000 випадків складають нещасні випадки зі смертельним результатом і близько 1,7-2 мільйонів смертей, викликаних пов'язаними з роботою захворюваннями.
Крім того, щорічно працівники страждають приблизно від 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які ведуть до відсутності на робочому місці протягом більше 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату.
З історії започаткування свята
Ідея проведення Всесвітнього Дня охорони праці бере початок від Дня вшанування пам’яті працівників, які загинули на роботі. Він вперше був організований американськими та канадськими робітниками в 1989 році.
У 1996 році Міжнародна організація праці (МОП) приєдналась до ініціативи Міжнародної конференції вільних профспілок про визнання 28 квітня всесвітнім Днем охорони праці, який вперше офіційно був відзначений в 2003 році.
Метою Дня охорони праці було привернути увагу світової громадськостi до масштабів проблеми, виявити на скільки створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню смертності на робочих місцях. З огляду на тяжкість наслідків від нещасних випадків і захворювань, пов’язаних з працею на виробництві та, зважаючи на необхідність створення належних умов праці для людини за принципом пріоритетності її життя та здоров’я, Міжнародна організація праці (МОП) щороку відзначає Всесвітній день охорони праці.
МОП першою заявила, що економічні, соціальні та культурні права так само важливі для людини, як і громадські та політичні. Дотримання Конвенцій і Рекомендацій МОП забезпечує право кожного працівника, на кожному робочому місці на здорові та безпечні умови праці.
Згідно з Указом Президента України від 18 серпня 2006 р. № 685/200 встановлено національний День охорони праці. Він проводиться 28 квітня на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та галузей економічної діяльності України.
Джерело: https://www.pedcollege.kiev.ua/index.php/650-28-kvitnia-vsesvitnii-den-okhorony-pratsi
29 квітня - Міжнародний день танцю
Бібліотечна довідка
У 1518 році у Франції сталася справжня танцювальна чума. Вона тривала місяць і призвела до загибелі десятків людей в Страсбурзі. Це сталося через виснаження або серцеві напади. Люди просто безконтрольно танцювали, поки не падали. Звичайно ж, все повинно бути в міру!
Деякі хореографи вважають, що за рухами тіла ховаються справжні рухи душі. Танець - невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів і режисерів театру і кіно. Люди, які займаються танцями, відрізняються, як правило, цілеспрямованістю і у них хороше здоров’я. Навіть медичні експерименти показали, що у тих жінок, які перенесли операцію з видалення злоякісної пухлини, при додаванні до звичайної післяопераційної терапії, танцювальних занять, одужання проходило набагато швидше.
Найбільш чуттєвий танець сучасності, без сумніву, - танго. Цей танець виник в 1890-му році в Аргентині, але він швидко став дуже успішним в Європі.
За деякими твердженнями, жінці набагато простіше танцювати сальсу, ніж чоловікові. Народився цей запальний танець, який довгий час вважався забороненим, в підпільних гральних закладах Куби.
Відомо, що рухи для багатьох витончених аристократичних танців хореографи запозичили в народних танцях. А перші вчителі танців з’явилися тільки у 15-му столітті.
29 квітня відзначають свято, яке присвячене усім танцювальним стилям. Його проведення ініціювала Міжнародна рада танцю, в день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новерра, який увійшов в історію як «батько сучасного балету». Танцюристи, звичайно, вважають, що свято танцю у них щодня, але і офіційну дату люблять та відзначають особливо.
Танцюють всі! Але деякі роблять це своєю професією і сьогодні саме вони відзначать Міжнародний день танцю: колективи театрів опери і балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального і народного танцю.
При всій своїй красі та легкості, танці — це важка праця і дисципліна, щоденні репетиції і тренування. Тому вибирають цю професію ті, хто жити не може без музики, чиє серце б’ється з нею в такт, а ноги постійно повторюють степи та па.
І хоча найтанцююча нація в світі — бразильці, українці однозначно — одні з найбільш танцюючих по цей бік океану. Адже саме нам належить рекорд з масового одночасного танцю. Встановили його в 2011 році, у Кропівницькому. 14 585 чоловік зібралися на стадіоні та станцювали «рок-н-рол».
Так що денс, денс, денс! Сьогодні і завжди.
Джерела: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=90