Бібліотечна довідка

    Перший день весни було обрано Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) невипадково. Довга зима, недостатня кількість сонячного світла суттєво послаблюють організм: уповільнюється процес обміну речовин, виснажується запас вітамінів та мінеральних речовин, зменшується опірність інфекціям.

    Імунітет – це здатність організму протистояти шкідливим впливам зовнішнього та внутрішнього середовища. Це система захисту організму, що охороняє здоров’я.

Імунна система створена так, що вміє до всього пристосовуватись і від усього нас захищати. Імунна система людини формується ще в утробі матері. А першою речовиною, що стимулює імунітет, є материнське молоко. Тому дуже велике значення має грудне вигодовування: із грудним молоком в організм дитини надходять і захисні антитіла матері.

   Потім імунітет накопичується організмом протягом усього життя після перенесених хвороб чи щеплень – це набутий імунітет. Крім того, людина має і вроджений імунітет – це генетично успадкована несприйнятливість до хвороби.

      ГОЛОВНИМИ РУЙНІВНИКАМИ ІМУНІТЕТУ ВВАЖАЮТЬСЯ:
• часті стреси;
• голодування та нераціональне харчування;
• постійні недосипання;
• довге перебування на сонці;
• надто великі фізичні навантаження або навпаки, сидячий спосіб життя;
• дефіцит вітамінів та мікроелементів;
• перенесені травми, опіки, операції;
• забруднення навколишнього середовища;
• безконтрольне вживання ліків;
• шкідливі звички – куріння, алкоголь, наркотики.

    Основними ознаками неполадок в імунній системі є: часті застудні захворювання, що тривають понад 2 тижні бронхіти, запалення в носоглотці, тривала підвищена субфебрильна (37-38 градусів) температура, розлад шлунково-кишкового тракту. Якщо у Вас спостерігається будь-яка з перелічених вище ознак, неодмінно зверніться до лікаря!

       І найголовніше – треба завжди прислухатися до свого організму та допомагати йому!

      А Всесвітній день імунітету – ще одна нагода задуматися про своє здоров’я та вжити всіх заходів для його зміцнення.

Бібліотечна довідка

    Всесвітній день письменника святкують не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри пера, а й журналісти, критики, культурологи, історики, блогери, викладачі, студенти та випускники філологічних навчальних закладів, любителі читання.

У цей день вони збираються, щоб обговорити тенденції сучасної літератури, нагородити найталановитіших авторів, послухати нові вірші та уривки з романів своїх колег.

Історія свята

Професія письменника з’явилася багато століть тому, але майстри слова отримали своє свято лише в січні 1986-му на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу.

ПЕН-клуб, до слова, був заснований у 1921-му. Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти. Ідея створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт.

Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923-му відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.  

ПЕН-клуб виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни та між усіма країнами.

В Україну свято прийшло аж у 2012-му завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

В Україні існує Національна спілка письменників України (НСПУ) – добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів. НСПУ має власне книжкове видавництво – «Український письменник» (раніше – «Радянський письменник»). У Будинку письменників працює одна з кращих в Україні бібліотек з книжковим фондом у понад сто десять тисяч томів.

Бібліотечна довідка

1863 народився Володимир Вернадський (1863-1945), природознавець, філософ, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології; перший президент Національної академії наук України. Академік АН СРСР (1909) та АН УРСР (1919), Паризької АН, Чеської АНМ. Член НТШ. Основоположник теорій біосфери й ноосфери. Збагатив науку глибокими ідеями, зокрема про роль живих організмів у геохімічних процесах, висунув ряд наукових положень важливого практичного значення: пошуків радіоактивних мінералів, визначення абсолютного віку гірських порід та ін. Він – автор понад 400 наукових праць, опублікованих за життя, сотень інших, опублікованих пізніше і ще не опублікованих. Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету (1885). У 1888–1890 подорожував Європою, вивчаючи музеї Парижа та Лондона, працював у Мюнхені й Парижі. Великий вплив на Вернадського мали дружні стосунки з М. Драгомановим. В. І. Вернадський справив глибокий особистий вплив на формування в Україні національної наукової системи і національної системи вищої освіти.

Один із засновників та 1-й президент УАН (1918–1921). В. І. Вернадський розробив життєздатну, далекоглядну модель Академії. Згідно з його задумом, Академія має задовольняти такі важливі вимоги: 1) національні (допомагати зростанню української національної самосвідомості та української культури), 2) державні (сприяти підвищенню продуктивних сил країни і людини) і 3) місцеві (бути якнайтісніше пов’язаною зі звичайними питаннями практичного життя). В організацію академічного життя В. І. Вернадським також покладено три головні принципи: державний статус, самоврядність Академії у наукових справах, гармонійне поєднання природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Реалізація цієї моделі невдовзі перетворила Академію на головну наукову установу України і визнаний у міжнародному середовищі центр фундаментальних досліджень, що відіграло величезну роль у формуванні науково-технічного і економічного потенціалу України у 20 столітті.

Засновник 1-ї наукової бібліотеки в Україні (нині НБУ ім. В. Вернадського). Як і в модель створюваної Академії, так і в модель бібліотеки він заклав організаційні принципи установ загально-національного і світового значення, зокрема, бібліотека мала бути триєдиним комплексом – бібліотечним, інформаційним, освітнім. В.Вернадський вникав у всі деталі бібліотечної справи: від обміну літературою, організації читальних залів і каталогів до наукової бібліотечної роботи. Особисто займався комплектуванням, закупівлею бібліотечних колекцій, організацією передачі Національній бібліотеці бібліотек закритих установ, видачею охоронних грамот для бібліотек, посилав гінців за кордон для пошуків і закупівлі найновішої літератури чи рукописів та стародруків. Концепція Національної бібліотеки була викладена у "Відозві від Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в Києві". Спеціальним завданням ставилося закласти українське відділ (Ucrainica), присвячений літературі про Україну та український народ, і в ньому збирати все, що друкувалося будь-коли і будь-де українською мовою, літературу, писану всіма мовами про історію і культуру українського народу, про народи, які живуть на території України, про природу України та ін. На основі записки Вернадського розроблено й прийнято Статут бібліотеки. Встановлювалась загальнодоступність і безплатне користування бібліотечними фондами. До обов'язків бібліотеки входила підготовка зведеного каталогу, де б були відображені книжки всіх книгозбірень України. На неї поширювалися всі пільги, що передбачалися для Академії. З ініціативи В. Вернадського було встановлено, що Національна бібліотека одержує безплатно по два примірники всіх видів видань з усіх друкарень України. У 1920–1930 роки в бібліотеці працювали відомі українські вчені: Д. Балика, Г. Житецький, Б. Зданевич, В. Козловський, Ф. Максименко, С. Маслов, Ю. Меженко, С. Постернак, П. Попов, М. Сагарда, Є. Ківлицький, М. Ясинський та ін. Вони створили не тільки бібліотечну , а й наукову установу, яка мала всебічно, ґрунтовно вивчати книгу.

Як учений-мислитель В. І. Вернадський піднявся до масштабних світоглядних узагальнень: розробив вчення про біосферу Землі, став разом із французькими вченими Е. Леруа і П.-Т. де Шарденом основоположником вчення про ноосферу. Зокрема, лекції В. І. Вернадського з геохімії в Сорбонні у 1922–1923 роках дали поштовх Леруа і де Шардену до розроблення теорії ноосфери. Головною рисою біосфери, як вважав вчений, є те, що у ній існує велика геологічна, можливо, космічна сила, планетарна дія якої не береться до уваги в уявленнях про космос, таких, що мають наукову основу. Цією силою є розум людини, спрямована й організована воля її як істоти суспільної. Отже біосфера під впливом освіченої людини з часом перетворюється в ноосферу – сферу розуму. В останній своїй опублікованій праці "Несколько слов о ноосфере" (1944) В. І. Вернадський визначив кілька умов, які необхідні для становлення ноосфери. По-перше, людство має бути єдиним в інформаційному відношенні. По-друге, оскільки ноосфера – явище всепланетне, людство повинне прийти до повної рівності рас, народів, незалежно від кольору шкіри. По-третє, ноосфера не може бути збудована до припинення війн між народами світу.

Президією НАН України заснована премія ім. Вернадського; 2003 – Золота медаль ім. Вернадського як найвища нагорода НАНУ.

Джерело: http://www.nbuv.gov.ua/node/4825

Бібліотечна довідка

Щорічно 14 березня відзначається нове наукове свято – Міжнародний день математики. Подію створив Міжнародний математичний союз у листопаді 2019 року на конференції ЮНЕСКО. Дата святкування обрана на честь Міжнародного дня «Пі» та, власне, перших трьох знаків цієї математичної константи (3.14 за американською системою запису). Вперше День математики відзначили у 2020 році.

Цікаві факти:

•  Захворюванням дискалькулія пояснюють труднощі у розумінні математики

•  Досі існує багато нерозв’язаних математичних задач

•  Сума чисел на рулетці в казино дорівнює 666 (“диявольське число”)

Бібліотечна довідка

20 березня кожного року світ відзначає молоде, проте важливе свято – Міжнародний день щастя. Подію започаткувала Організація Об’єднаних Націй 28 червня 2012 року. З ініціативою створення Дня щастя виступив Джейм Ілайен у 2011 році, одразу зазначивши, що день весняного рівнодення як мить відновлення дуже підходить для святкування.

Генеральна Асамблея ООН  встановила відзначення Міжнародного дня щастя з метою нагадати урядовим організаціям, що під час визначення показників добробуту нації важливо враховувати рівень щастя, бо виключно економічні показники не відображають реальності.

Міжнародний день щастя має за мету звернути увагу людства до щастя та нагадати, що прагнення до щастя – визначальне і невід’ємне бажання кожної людини на планеті.

Бібліотечна довідка

Генеральна асамблея ООН оголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Метою проведення цього Дня є підвищення рівня обізнаності про значення і важливість води для продовження життя на Землі, а також про те, як раціональне використання водних ресурсів сприяє підвищенню рівня економіки і соціального добробуту. З 1993 року офіційно на всій планеті стали святкувати Всесвітній день води. Цього дня організації із захисту довкілля звертається до всіх держав, що існують на планеті, із закликом приділяти більше уваги захисту водних ресурсів планети і проводити конкретні дії на національних рівнях. У червні 1999 року на ІІІ Конференції міністри екології і охорони здоров’я 35 європейських країн, у тому числі й України, підписали Протокол про проблеми води і здоров’я, зобов’язавшись оберігати своїх громадян від захворювань, пов’язаних із забрудненням води, захищати водні ресурси, створювати системи усунення небезпечних ситуацій.

Бібліотечна довідка

Згідно з Указом президента День Національної гвардії України є офіційним святом національного значення. Як самостійна силова структура Нацгвардія існувала з 1991 по 2000 роки, а як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України із залученням нових військових кадрів на добровольчій основі — з 13 березня 2014 року.

Безпосереднє військове керівництво Національною гвардією України здійснює командувач Національної гвардії України, який призначається та звільняється Верховною Радою України за поданням Президента України.

Законом передбачена максимально допустима кількість військовослужбовців, що можуть перебувати у складі Нацгвардії – вона становить 60 000 осіб. До її складу увійшли внутрішні війська України, добровольці і патріоти, що стали на захист народу і державності України в один з найважчих моментів у новітній історії країни, посягань на її цілісність і суверенітет.