Бібліотечна довідка

      Щороку 8 травня в Україні та світі відзначають День пам’яті та примирення.

   Друга світова війна 1939–1945 років стала найбільшою трагедією загальносвітового масштабу в ХХ ст. Забравши десятки мільйонів життів, зламавши долі сотням мільйонів людей, зруйнувавши вщент цілі міста й навіть країни, вона проклала свій кривавий шлях також і Україною.

    Фронт двічі прокотився землями України — спочатку із заходу на схід, потім зі сходу на захід. Мільйони українців поклали життя заради перемоги над нацизмом і відновлення миру. Мільйони зазнали поневірянь під час і після завершення війни, яка давалася взнаки впродовж наступних десятиліть і є відчутною до сьогодні.

    Зламані долі тих, хто опинився у таборах чи у вимушеній еміграції вже після завершення війни, вибухи боєприпасів, які з часів війни таїлися в землі, а потім калічили й убивали вже у мирний час, важкі хвороби й тяжкий тягар суму за загиблими по сьогодні не відпускають людей у всьому світі.

     Друга світова війна - трагедія людства у ХХ ст. Про неї слід пам’ятати, бо війна не повинна повторюватися.

Ніколи знову!

На жаль, нині це гасло не спрацювало.

Вкотре. Знову.

Українське і світове «Ніколи знову!» не зупинило російських агресорів з їхнім «Можем повторить».

І росіяни повторюють. А українці зупиняють.

Росіяни прагнуть зруйнувати мир і славлять війну.

Українці нищать війну і боронять мир.

Щоб зупинити російське «можем повторить».

Щоб перемогло українське і загальносвітове — «Ніколи знову!»

Бібліотечна довідка

      15 травня виповнюється 150 років від дня народження очільника Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (1873–1945).

    У ході Першої світової війни почалося падіння імперій, у Центрально-Східній Європі поставали національні держави. На боротьбу піднялися й українці. Українська Держава (29 квітня – 14 грудня 1918 року), очолювана Скоропадським, була однією з форм української державності й одним з етапів національно-визвольних змагань.

      Історики по-різному оцінюють постать гетьмана. Проте без знань про нього та період його правління неможливо сформувати вичерпне уявлення про Українську революцію 1917–1921 років, яка є важливою віхою в історії української державності.

Факти з життя Павла Скоропадського

       1 Народився 15 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені. Походив з одного з найстаріших козацько-шляхетських родів. Дитинство Павло Скоропадський провів у родинному маєтку Тростянець на Чернігівщині. На формування його поглядів великий вплив справив дід Іван, меценат, засновник Тростянецького дендропарку. Скоропадські шанували українські пісні, звичаї й традиції. Їхню оселю прикрашали портрети гетьманів, козацька зброя.

     2 За сімейною традицією, Павло здобув військову освіту – в 1886–1893 роках навчався у Пажеському корпусі в Петербурзі.

     3 У січні 1898-го одружився з Олександрою з роду Дурново. Подружжя мало шістьох дітей – доньок Марію (1898–1959), Єлизавету (1899–1976), Олену (1919–2014) та синів Петра (1900–1956), Данила (1904–1957) і Павла (1916–1918). Данило брав участь в організації політичного, громадського та культурного життя українців у Великій Британії, а від 1949 року був почесним головою Союзу українців в цій країні. Наймолодша донька Олена із 1975-го очолювала Союз гетьманців-державників.

   4 Бойовий шлях у Першій світовій війні Скоропадський розпочав командиром Кінного полку. Нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня. Від 1916-го – командир 34-армійського корпусу на Волині у званні генерал-лейтенанта.

    5 У 1917 році, після початку революції в Російській імперії, долучився до формування та очолив І Український корпус, який постав на базі українізованого 34-го корпусу російської армії. До його складу входили 8 полків, об’єднаних у 2 дивізії. Полкам присвоїли імена: 1-й Київський імені Богдана Хмельницького, 2-й Стародубський імені гетьмана Скоропадського, 3-й Полтавський імені гетьмана Сагайдачного, 4-й Чернігівський імені гетьмана Полуботка і т.д.

У жовтні 1917 року з’їзд Вільного козацтва в Чигирині обрав Павла Скоропадського отаманом.

       6 29 квітня 1918 року внаслідок за підтримки німецьких військ Павло Скоропадський прийшов до влади в Україні. Прихильник козаччини, Скоропадський проголосив «Грамоту до всього українського народу», якою «призначив» себе гетьманом всієї України. Держава стала називатися Українською Державою, а форма правління – гетьманатом.

      7 В Українській Державі Скоропадського розбудовувалися державні інституції, формувався розгалужений апарат на місцях, започатковано інститут державної служби в Україні.

     8 14 грудня 1918-го Скоропадський зрікся влади й таємно виїхав до Німеччини. Як виявилося, назавжди. Мешкав у Ванзеє, одному з районів Берліна. На запрошення Українського союзу хліборобів-державників (УСХД), створеного В’ячеславом Липинським та Сергієм Шеметом, у 1921 році Скоропадський став членом Ради присяжних УСХД.

   9 У 1926 році завдяки зусиллям Скоропадського за підтримки уряду Німеччини постав Український науковий інститут при Берлінському університеті. Він згуртував наукові сили української еміграції – його очолювали колишній міністр закордонних справ Української Держави Дмитро Дорошенко, а згодом філософ, історик української літератури Іван Мірчук, кафедрою історії української державності завідував В’ячеслав Липинський. Також там працювали такі вчені, як Дмитро Антонович, Олександр Колесса, Іван Крип’якевич, Степан Смаль-Стоцький, Дмитро Чижевський тощо.

    10 Помер Павло Скоропадський 26 квітня 1945 року від поранення, отриманого під час бомбардування в Баварії. Похований у місті Оберстдорфі в родинному склепі.

   Джерело: https://znayshov.com/News/Details/informatsiini_materialy_do_150-richchia_pavla_skoropadskoho 

Бібліотечна довідка

   18 травня в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв геноциду кримських татар.

       Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року й тривала до початку червня.

Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

       За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 особи; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих.

Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилася майже в 10 разів.

   У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу.

      З 2014 року в результаті окупації Кримського півострова російське керівництво знову повернулося до переслідування, дискримінації та незаконного насильства проти кримськотатарського народу.

Бібліотечна довідка

     Це день пам'яті всіх українців та українок, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України.

   Сьогодні новітні Герої та Героїні України виборюють наше право продовжувати бути незалежною державою, наближають Перемогу України. Вони надихаються прикладами мільйонів українців, які розбудовували Україну протягом більше тисячі років, воюючи з споконвічним російським загарбником. Українські Герої поставили свободу рідного народу понад своє життя.

      У сьогоднішній день це свято – не лише данина пам’яті Героям та Героїням минувшини, а й день шани новітніх Захисників та Захисниць, які сьогодні віддають свої життя за соборність та незалежність нашої України. Цей день є символом незборимості України! Також своє професійне свято відзначають військовослужбовці морської піхоти. Мої слова подяки українським морпіхам за професійність, стійкість та витривалість.

Світла пам’ять усім, хто віддав своє життя за Україну!

Вічна шана всім нашим Героям! Слава всім, хто сьогодні в бою за Батьківщину!

Слава Україні! Героям слава!

Бібліотечна довідка

   Під час експедицій Колумба індіанці дарували їм тютюнові листя, які використовувалися ними для куріння, жування, як лікарські препарати. Сам Колумб не оцінив цю рослину, а ось один з його моряків Родеріго де Перез привіз з експедиції звичку палити, після чого і став першою європейською жертвою тютюнопаління.

Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗ ТЮТЮНУ 2023: ПРОГРЕС УКРАЇНИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

   Опитування виявило інформацію, що підкреслює важливість всеосяжного регулювання тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕНи) та електронних сигарет наряду із традиційними тютюновими виробами. Заборона їх використання в приміщеннях та заборона ароматизаторів в сигаретах та рідинах для електронних сигарет постають важливими факторами боротьби з вживанням цих продуктів, що викликають залежність.

   Крім того, воно підкреслило попит на послуги з припинення куріння та важливу роль працівників первинної медичної допомоги у цьому процесі. ВООЗ у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України та Центром громадського здоров’я представили результати опитування та наголосили на важливості застосування науково обґрунтованих заходів.

    Доктор Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ в Україні, високо оцінив активні зусилля України в боротьбі з тютюнокурінням до війни. Він підкреслив, що після повного впровадження нові правила і надалі сприятимуть зниженню рівня поширеності куріння та рятуватимуть життя. Доктор Хабіхт також застеріг від оманливих тверджень про те, що новітні тютюнові вироби допомагають кинути курити, і підкреслив необхідність їх суворого регулювання.

   «Ми знаємо, що у період надзвичайних ситуацій тягар вживання тютюну може зростати. Тому для нас важливо знати теперішню ситуацію та розуміти які заходи необхідно вживати. Наприклад, ми бачимо із дослідження, що значна частина споживачів тютюнових та нікотинових виробів є залежними від продуктів з ароматичними добавками. Серед споживачів цих продуктів - значна частка жінок та молоді. Тож очевидним є те, що ароматичні добавки – це успішний маркетинг цих небезпечних для здоров’я виробів. З 11.07.2023 згідно з новим законодавством, сигарети та рідини для е-сигарет з ароматичними добавками будуть заборонені для продажу в Україні. Такий крок сприятиме подальшому зниженню поширеності вживання тютюну», — зазначила Тетяна Скапа, начальник відділу з питань профілактики неінфекційних захворювань та обігу наркотичних засобів, департаменту громадського здоров’я МОЗ України.

    «Результати дослідження свідчать, зокрема, що готовність людей кинути курити є  помітно високою. Своєю чергою, медичний працівник має можливість допомогти людині з тютюновою залежністю. Центр громадського здоров'я допомагає підвищити обізнаність сімейних лікарів щодо мотиваційного консультування, а також працює над оновленням онлайн сервісу — stopsmoking.org.ua, для допомоги кинути курити. Іншою очевидною проблемою є прогалини у виконанні законодавства. Центр розробив та просуває сайт, де кожен охочий може подати скаргу щодо порушення їхнього права на бездимне середовище. Тільки системний підхід допоможе подальше скорочення вживання тютюну в Україні», — додає Ірина Сорока, завідувач відділу профілактики неінфекційних захворювань Центру громадського здоров’я МОЗ України.

     Основні результати опитування

• Поширеність куріння та вживання нових тютюнових виробів серед дорослого населення не показало істотних змін, з деякими ознаками зниження.

•  Приблизно 27,4% респондентів (44,0% чоловіків і 13,7% жінок) на цей час вживають будь-які тютюнові та нікотинові вироби. Серед них щоденних споживачів – 23% (37,5% чоловіків та 11,1% жінок).

• 22,2% є теперішніми курцями сигарет (37,8% і 9,3%), тоді як щоденні курці становили 19,5% (33,3% чоловіків і 8,1% жінок). Найбільш вживаним тютюновим виробом залишаються сигарети (83% споживачів усіх тютюнових виробів).

• Поширеність вживання новітніх тютюнових та нікотинових виробів є порівняно низькою: електронні сигарети (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальян (2,6%).

•  Серед основних причин використання ТВЕН користувачі назвали можливість їх використання у місцях, де традиційне куріння заборонено (54,3%).

• Серед основних факторів споживання електронних сигарет споживачі назвали привабливі смакові добавки (50,0%) і соціальні норми (42,3%).

• Зберігається пасивне куріння: 28,8% респондентів повідомили про вплив тютюнового диму вдома та 21,7% - у приміщенні на робочому місці. 

• Дані щодо припинення куріння показали, що 63,1% курців планують кинути курити, а 16,4% висловились про необхідність професійної допомоги.

Джерело: https://phc.org.ua/news/vsesvitniy-den-bez-tyutyunu-2023-progres-ukraini-ta-rezultati-opituvannya