Діяльнісні форми роботи
Це четвертий пазл нашої моделі. «Діяльнісний підхід в освіті - спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію» [4].
У Новій українській школі учні навчатимуться за діяльнісним підходом, тобто частіше робитимуть щось практично, що і сприятиме виробленню їхніх наскрізних умінь. Як може сприяти цьому нова модель бібліотеки?
Читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно та письмово. Багаторічні спостереження за молодшими школярами показують, що далеко не в усіх дітей є бажання читати чи слухати книжку, відсутні навички роботи з книгою та усвідомленого читання. Віртуальна сучасна дійсність, перегляд мультфільмів значно простіше для дітей, ніж читання.
Зацікавити першокласників читанням можна використовуючи таку методику як сторітайми. Story time – звичне явище в Англії й Америці, де їх регулярно влаштовують громадські бібліотеки і книгарні для слухачів різного віку. Ми користуємося цією методикою для першокласників. Ґрунтується вона на спільній моделі: протягом години разом із бібліотекарем діти читають книгу, а потім майструють, граються, виконують завдання, пов’язані з прочитаним.
Дітям і раніше читали книжки батьки, вчителі на уроці. Сторі-тайми –ще один спосіб читання. Читання першокласникам у бібліотеці є незвичним для них і тому цікавим. Це для них новий досвід. Діти ще не вміють добре читати. Дорослий робить це емоційно та захопливо, викликаючи інтерес до книги. Читати треба швидко, активно залучати міміку й жести, коротко апелювати до слухачів. Використовувати цю технологію в роботі з найменшими читачами з перших днів навчання ми почали ще в пілотних класах Нової української школи.
Які книги ми використовуємо для сторітаймів? Це видання великого або середнього формату, щоб діти, навіть сидячи трохи далі, могли добре його бачити. Шрифт великий, адже деякі діти захочуть теж продемонструвати свої вміння. Книга повинна мати короткі абзаци і бути гарно ілюстрована. Це можуть бути казки та кумедні історії. Головне, щоби текст був новим для дітей та викликав інтерес.
Ми читали дітям невеличкі розповіді з книг серії «Світ навколо нас. Для маленьких патріотів», «Світ навколо нас. Для допитливих дорослих та дітей». Книги яскраві, гарно ілюстровані, з цікавою національно-патріотичною тематикою.
Креативно проходило читання книги про динозаврів. Діти люблять цю тему. На заняття вони принесли іграшки, пазли, розкладки та розмальовки. Після читання всі гралися, складали пазли, малювали, переглядали книги на цю тематику, обговорювали.
Сторітайми демонструють, що читання не лише монолог, коли говорить одна людина. Діти усвідомлюють, що не буває лише одного, правильного, розуміння прочитаного. Кожна людина може мати свою думку.
Саме першокласників Нової української школи ми стали записувати в бібліотеку не чекаючи, коли вони всі навчаться читати. Перший бібліотечний урок проходить більше як знайомство: діти розглядають усе навколо, разом дивляться мультики, грають в ігри. Пропонуємо записатися, наголошуючи, що прочитати книжку можна трьома способами:
«Читай картинки»
«Читай слова»
«Перекажи історію» [6].
Маленьким дітям подобається часто приходити до бібліотеки й коли вони чують, що переглядання картинок теж читання, то роблять це ще з більшим завзяттям. Бібліотекар має можливість раніше почати спілкування з першокласниками, обговорити книгу, прищепити їм навички самостійної роботи та вміння розуміння прочитаного.
Результати роботи з учнями значно поліпшуються, якщо використовувати такі засоби персоніфікації навчання як: окремі індивідуальні дослідницькі проекти та індивідуальні траєкторії навчання. За відповідями для своєї проєктної діяльності діти йдуть до бібліотеки. Бібліотекар може просто видати книги на певну тему, а може під час особистого спілкування розділити інтереси та порадити, як краще використати запропоновану інформацію. І це сприяє виробленню таких умінь як: критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію та проявляти ініціативність. Координуючи роботу з вчителем – класоводом, завжди можна правильно обрати траєкторію навчання першокласника.
Двері бібліотеки дитина відкриває не обов’язково з думкою почитати. Вона може зробити ксерокопію, почекати секцію або гурток, зробити уроки, поки батьки не приїхали її забрати. Але головне це те, що дитина зайшла до бібліотеки. А далі все залежить від бажання та професіоналізму бібліотекаря: поспілкуватися з дитиною, запропонувати книгу, один раз, другий і вона читач. Тому людно в нас у бібліотеці до вечора – читають, журнали переглядають, уроки роблять, вишивають, грають у настільні ігри. Вони ближчими стають до бібліотеки, отже й до читання. Головне, що є можливість, під час діяльності, виробити в дитини певні прорізні вміння, що потрібні для самоосвіти.
Для зацікавлення дітей у нас є два осередки розвитку такого уміння як творчість. Перший - музичний, який розташований у читальні. Піаніно та підбірка нот притягують до себе любителів-меломанів. А інший є на дитячому абонементі. На столику розміщені матеріали для творчості: фарби, олівці, розмальовки, інструменти, кольоровий папір та картон для аплікації, пластилін для ліплення, інші матеріали для рукоділля. Поряд на дошці демонструються творчі поробки. Дітей цікавлять іграшки, саморобки казкових героїв, розміщені поряд із книгами. Умови відкритого доступу дають можливості для розкриття дитячої допитливості, дозволяють самостійно вибирати уподобану книгу та задовольнити свої інтереси.
Десять років, двічі на тиждень, першокласники приходять до шахового клубу «Пішачок». Цей гурток є дієвою методикою залучення до бібліотеки та читання. Першокласники починають відвідувати гурток і бібліотека стає місцем їхнього спілкування. А згодом, вони переглядають книги з виставок, читають у вільну хвилину дитячі журнали, проводять вікторини на шахову тематику, переглядають водночас безліч літератури та інтернет. Робота такого гуртка дуже цікава. Шахи розвивають пам'ять, мислення, логіку та виробляють уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми та здатність співпрацювати з іншими. І найголовніше, що учні з першого класу звикають приходити до нашої бібліотеки.
Сучасні першокласники - шестирічки, і треба врахувати їхні вікові, фізіологічні та психологічні особливості. Початок навчання в школі – такий момент у житті дитини, який кардинально змінює весь спосіб її буття. Безпечне й безтурботне середовище змінюється світом, наповненим безліччю вимог, обов’язків і обмежень: жорсткий режим відвідування школи; систематична праця, укладена в більші часові рамки; нові норми і правила поведінки; виконання вказівок учителя [6].
В основі навчання молодших школярів перебуває взаємодія дітей і дорослих – гра, спільна праця, пізнання, спілкування. Поступово дитина стає активним учасником цього процесу. У цей період життя змінюється психологічний портрет дитини, перетворюються його особистість, пізнавальні й розумові можливості, сфера емоцій і переживань, коло інтересів [6].
Тому форми бібліотечної роботи мають бути нестандартними, мати здебільшого елементи гри, щоби зацікавити дітей. У першокласників пам'ять фіксує яскраві, емоційно насичені моменти тому все, що ми використовує у своїй роботі має бути неординарним та яскраво забарвленим візуально та змістовно. Цікавість являється головним стимулом до роботи наймолодших школярів.
Як же зацікавити учнів Нової української школи бібліотекою? Екскурсії, ігри, правильно організовані тематичні осередки, мобільні меблі - усе це, зазвичай, важливо. Проте головним, на нашу думку, є цілісність усього цього, гармонійне поєднання всіх компонентів. Тому наша модель має саме форму пазлів. ЇЇ можна змінити, означивши нові пріоритети, доповнити складниками, збільшивши візуально. Головним є те, що картинка, яку ми отримаємо, сприяла б роботі та іміджу бібліотеки.
Мати позитивний імідж для бібліотеки НУШ означає бути найкращим, бути не таким як усі. Важливими є заходи, що рекламують бібліотеку: цікаві презентації, віртуальні екскурсії, конкурси малюнків «Наша бібліотека», слайд-колажі «Портрет із книгою».
Щороку ми проводимо День «Відкрита бібліотека», коли всі, хто має бажання (діти, вчителі, батьки), можуть прийти й поспілкуватися в бібліотеці, продемонструвати свої уподобання та хобі. У цей день ми демонструємо і своє хобі. Багато років ми збираємо колекцію мініскульптури, обов’язковим атрибутом якої є книга. Кількість її налічує близько ста.
Саме один екземпляр колекції і став нашим талісманом. Це біла сова, рідкісний залітний вид в Україні, символ знання та мудрості, уособлення проникливості та книжкової ерудиції. Ми прагнемо бачити нашу бібліотеку незвичайною, не схожою на всі інші, тому й назвали так бібліотечний сайт.
https://sites.google.com/view/bilasova
Ми не хочемо, щоби наша праця була формальністю, а сам сайт просто віртуальною візиткою бібліотеки. Він має працювати й надавати послуги, які дійсно необхідні в реальному часі.
Сайт нашої бібліотеки має стати інструментом дистанційного забезпечення інформаційних потреб користувачів та розширення віртуальних бібліотечних послуг.
Ми створили сайт на Google –диску. Користувачами сайту являються учні та вчителі нашого закладу. Робота сайту – це тестування їхніх потреб та наших можливостей. А ще це досвід, який допоможе створити справжній сучасний і серйозний ресурс.
Зараз ми визначаємося з рубриками сайту, обираємо пріоритети.
Віртуальна викладка. Виставки книг у режимі онлайн мають значні переваги. Це економить час користувачів, акцентує увагу на цікавих документах, позбавляє потреби витрачати час на особистий вибір. Ролики та інші віртуальні виставки мають необмежений термін доступу й дистанційного перегляду.
Інтернет-компас. Це рубрика про корисні посилання, навчальні та розважальні сервіси, скерування до відкритих інформаційних ресурсів у мережі інтернет.
Крім інформації про бібліотеку, віртуальних виставок про книги, корисних посилань ми просуваємо дистанційний блок, який зможе надавати наші послуги цілодобово.
Онлайн-послуга в бібліотеці — це електронний інформаційний бібліотечний сервіс, що забезпечує взаємодію між адміністратором вебсайту та віддаленими користувачами в режимі реального часу через інтернет.https://sites.google.com/view/bilasova/%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8
Індивідуальне інформування. Тут користувачі можуть заповнити спеціальну форму про тематику потреб. Ця послуга передбачає надсилання електронною поштою інформації про книги, статті з газет і журналів із тем, які їх цікавлять.
Запитай бібліотекаря. Це зворотній зв'язок, де можна задати будь-яке питання про роботу бібліотеки та її ресурси.
Книга то Сила. Рубрика містить різноманітні дослідження, анкети та рейтинги про книги та читання. Засоби Google-форми дають можливість переглянути відповіді в режимі таблиць та діаграм. https://sites.google.com/view/bilasova/%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8/%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F?authuser=2
Є інші послуги, які ми теж вважаємо доцільними. А саме:
1.Електронна доставка документів.
2.Пошук у електронному каталозі.
3.Електронна бібліотека.
Проте можливості такої ще нема. На нашу думку, ці сервіси краще було б розміщувати на певній загальноосвітній платформі, яка б об’єднала їх на базі, наприклад, ДНПБ України імені В.О. Сухомлинської https://dnpb.gov.ua/ua/ або Е-платформи Нова Українська школа http://nus.inf.ua/