ВСТУП
Актуальність проблеми. Нова українська школа - це реформа, що має на меті створення такого навчального закладу, де дітям цікаво буде отримувати знання, які вони зможуть застосовувати в повсякденному житті.
Вона є унікальною, тому що поєднує українські традиції освіти та запозичений досвід інших держав. В основу реформи покладено рекомендації Ради Європи.
Програма змін розрахована на півтора десятка років. До першого класу реформованої школи пішли діти в 2018-2019 навчальному році. На рік раніше наш заклад був у числі 100 українських шкіл, що пілотували новий Державний стандарт початкової загальної освіти. Взяли в ньому участь два перші класи. https://www.youtube.com/watch?v=iEVHtOa44mA
Бібліотека надавала інформаційну підтримку, задовольняла потреби вчителів та учнів, з огляду на всі нововведення. І коли в наступному році розпочалася реформа, то ми вже мали певний досвід роботи з учнями першого класу Нової української школи.
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання і змісту освіти. Замість запам’ятовування фактів і визначень понять, учні набувають ключових компетентностей: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, математична компетентність, компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій, інноваційність, екологічна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом та здоровим способом життя, культурна компетентність, підприємливість та фінансова грамотність та інші компетентності, передбачені стандартом освіти [1].
Спільними для всіх компетентностей є наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми та здатність співпрацювати з іншими [1].
Змінюється ставлення до дитини та освітнє середовище, що робить це питання актуальним для нас, шкільних бібліотекарів як учасників навчально-виховного процесу.
Аналіз попередніх досліджень і напрацювань. Особливістю Нової української школи є організація такого освітнього середовища, яке б сприяло вільному розвитку творчої особистості дитини. Крім зміни програм та засобів навчання, змінюється і просторово-предметне оточення. Відповідно бібліотека закладу теж шукає своє місце в інноваційних змінах, свою нову модель. Ми завжди прагнули зробити бібліотечний простір зручним та привабливим для користувачів.
У квітні 2007 р. у м. Вельс (Австрія) відбулася перша європейська конференція з проблем шкільних бібліотек. Учасники висловлювали думку про те, що шкільні книгозбірні та інформаційні центри поступово стають інтегрованою частиною освітнього середовища, що передбачає ознайомлення учнів з новими, зокрема й електронними формами навчання, та стимулює в них прагнення до оволодіння інформаційною грамотністю. Отже, і самі бібліотеки потребували змін [5].
У різних країнах світу діють різні бібліотечні моделі. Фінську модель гібридної бібліотеки вважають лідером. Вона оснащена новою технікою і технологіями, а також поєднує традиційне обслуговування й сервіси електронної бібліотеки. Інтернет, музика, диски, ігри, курси з вивчення мов – безкоштовно та доступно[5].
У Великобританії одним із чинників успішного викладання в школі є співробітництво між учителем і бібліотекарем, уміння створювати такий навчальний простір у шкільній аудиторії та шкільній бібліотеці, в якому учні мали б доступ до необхідних джерел інформації та навчальних матеріалів [5].
У Франції більшість бібліотек у материнських і початкових школах трансформовано в бібліотеки-центри документації (bibiiothdques centres documentaires — BCD), a бібліотеки коледжів і ліцеїв — у центри документації й інформації (centres de documentation et d'information — CDl). Ha практиці це означає, що бібліотеки материнських і початкових шкіл комплектують фонди не тільки друкованими документами, а й матеріалами на будь-яких інших носіях і мають обладнання для їхнього зчитування й демонстрації. Коледжі й ліцеї отримали в розпорядження інформаційні центри, які, крім фонду документів на будь-яких носіях, мають вихід в Інтернет і можливість пошуку необхідної інформації [5].
Сучасні шкільні бібліотеки Австрії виконують різноманітні завдання й можуть використовуватись як інформаційні, мультимедійні, навчальні центри, а також центри читання та спілкування [5].
У сучасній практиці є багато інноваційних бібліотечних моделей [3]. ttps://bokmal.com.ua/places/biblioteky-maibutnyogo/
Протягом 20 років існування нашого закладу ми прагнули створити бібліотеку, яка б теж була привабливою та повністю задовольнила потреби учнів та вчителів.
Було втілено декілька проєктів:
1.«Бібліотечно-інформаційний цент» (2001-2010 рр.). Результатом стало значне збільшення книжкового фонду (художня та методична література, періодика), укомплектування комп’ютерною технікою, ксероксом, проведено Інтернет. Було здійснено реконструкцію приміщення: розширено територію (читальня на 40 місць), вибудовано окремо приміщення для книгосховища, придбано меблі. Наші успіхи в реалізації проєкту відображені в ролику до 10- річчя бібліотеки, який вже є нашою історією.
2.«Автоматизована бібліотека» (2013-2015 рр.). Проєкт передбачав створення автоматизованої бібліотечної системи як каталогізатора інформаційних ресурсів. Була придбана програма «ІРБІС», у якій ведеться каталогізація художньої літератури.
Нова українська школа внесла корективи у нашу роботу. Виникла потреба змінити бібліотечний простір.
Мета досвіду. Продемонструвати модель бібліотеки НУШ, яка, на нашу думку, може задовольнити сучасні потреби учнів та вчителів.
Нова українська школа передбачає зміни не лише у змісті освітніх програм, а і у ключових підходах до освітнього процесу. Шкільна освіта в Україні переходить від повідомлення інформації до розвитку життєвих компетенцій, від одноманітного стандартизованого підходу – до дитиноцентризму та особистісної орієнтації, від педагогіки інструктажу та впливу – до педагогіки партнерства [7].
В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат [1]. З огляду на це, бібліотека теж вибудовує свою роботу так, щоб бути місцем такого партнерства, де буде можливість спілкування та співпраці учнів, вчителів та батьків. Відкритість - це головна особливість бібліотечного простору НУШ. Такий відкритий простір спонукає до пізнавальної діяльності, заохочує дітей до дослідження та розвитку. При всьому треба пам’ятати, що сучасні діти особливі. Першокласники краще управляються з смартфоном ніж з ручкою. Інформаційно-комунікатавні технології - їхня реальність.
Сучасний освітній простір базується на поєднанні стабільності та гнучкості. Стабільність проявляється у незмінності підходів до навчання, єдності та системності роботи. А гнучкість дає можливість коригувати форми роботи, змінюючи цим і освітній простір.
Тому модель розроблена у вигляді пазлів, оскільки, не є статичною, а гнучкою, залежно від потреб навчального закладу.
Дана модель містить чотири пазли:
1.Сучасний інформаційний ресурс.
2.Відкритий простір та зонування.
3. ІКТ та е-послуги.
4.Діяльнісні форми роботи.
Зважаючи на можливості, кожна бібліотека організовує і здійснює свою роботу так, щоб пазли склалися у потрібну для них модель.