…українська мова здатна бути мовою науки, як і всі інші мови…
І. Огієнко
Погляд на українську педагогічну термінологію як на відкриту систему, що постійно еволюціонує і розширює свій функціональний статус, ґрунтується на усвідомленні того, що її розвиток завжди детермінувався запитами національного життя українців, станом європейської науки, від якої Україна ніколи не була відірваною, ізольованою.
Основу української педагогічної термінології складають слова загальнонародної мови. Їхнім ядром є давньоруський лексичний фонд, що сягає епохи праслов’янської єдності. Ці лексеми становлять основу педагогічної лексики української мови, оскільки саме вони стали основою для багатьох сучасних педагогічних словосполучень і термінів, утворених у результаті афіксальної і семантичної деривації.
Отже, процес називання спеціальних наукових понять безпосередньо пов’язаний з мовною номінацією. Творення української термінології підпорядковується загальним словотворчим законам мови. Збагачення термінології виходить за межі словотвору, оскільки у цій системі наявні аналітичні конструкції та входження з чужих мов. Сучасна українська термінологія неоднорідна за походженням. Значну її частину становлять терміни, запозичені з різних мов, проте основою є власне українські номінації.
Формування педагогічної терміносистеми здійснювалося в основному на питомій мовній основі із залученням запозичень із чужих мов. Серед таких найпомітнішими є запозичення із старослов’янської, грецької мови, латини.
ЗАВДАННЯ
1. Ознайомтеся із корисними посиланнями до квесту.
2.Дослідіть особливості існування власномовних термінів та запозичень в українській педагогічній термінології.
3.Використовуючи програмні можливості Fingerling, створіть інтерактивний плакат «Українська педагогічна термінологія з погляду походження» для презентації результатів дослідження.
4. Розмістити матеріали, що створені учасниками групи, на веб-сайті або блозі квесту.
5.Підготуйте публічний захист проектів.