Болехівська солеварня. Культурний шар.

В археології, як історичній науці, одним з ключових термінів є термін “культурний шар”. У Вікіпедії можна прочитати, що “Культу́рний шар — ґрунт на місці давніх поселень, в якому наявні предмети матеріальної культури, сліди господарювання. Цей ґрунт відрізняють від материкового, який утворювався природним шляхом, поза впливами діяльності людини. Давні споруди або їх залишки завжди певним чином співвідносяться з товщею землі, в якій вони збудовані та іноді й поховані. Наявність культурного шару визначає цінність певної території як археологічної пам'ятки, а предметне наповнення розповідає про заняття та побут давнього населення, дозволяє датувати та класифікувати пам'ятку”.

Як утворюється культурний шар:

«Припустимо на необжитій місцевості з’явились люди і стали споруджувати житла і господарські об’єкти, внаслідок чого утворився новий шар, що складався з глини, трісок, соломи тощо. Все це змішалося з землею, яку відкидали, викопуючи півземлянку чи канави для фундаментів... Мешкаючи на забудованій території, люди збільшували цей шар, викидаючи сміття, кістки, рештки їжі, непотрібні речі, гублячи різні предмети...Восени опадало листя з дерев, взимку господиня викидала попіл і вугілля з печі, сміття, влітку вітер наносив пил і пісок. Минув певний час, житло стало старим і його розібрали... нове житло вже опинилось вище від старого. При спорудженні нового житла знову викидалась зайва глина, дерев’яна стружка і т.п. А тим часом земля ніби «росла» і в ній залишились речі, які свідчили про господарську діяльність людей, їх побут, культуру, суспільні відносини та й загалом про епоху. «

— М. Кучинко, О. Златогорський Пам’ятки археології..(Михайло Кучинко, Олексій Златогорський Пам’ятки археології Луцького району Волинської області. - Луцьк, "Волинські старожитності", 2010, стор. 14-15)

Культурний шар характеризується:

- глибиною залягання під землею;

- потужністю або товщею, — чим більшим є прошарок «окультуреного» ґрунту, тим довше тривала людська діяльність на даній території;

- наявністю відмінних між собою культурних горизонтів, їх належністю до різних епох та культур;

До вивчення культурних шарів застосовуються методи стратиграфії. Під час розкопок обов'язково фіксується вертикальний зріз ґрунту. Глибина залягання (з урахуванням процесів ґрунтоутворення, ерозії та пізнішої людської діяльності) має свідчити про давнину пам'ятки.

Потужність культурного шару може сягати десятків метрів.

Деякі пам'ятки містять в собі культурні шари різних епох, що свідчить про неодноразове заселення та спустошення територій. Таким чином, їх класифікують як одно-, дво- та багатошарові пам'ятки.

І от подумалось, що ті поїздки і те фотографування це як стратиграфія людської діяльності на нашій території. Фіксація тих своєрідних тонких і відмінних між собою культурних шарів, які на протязі життя навіть одного покоління складались при неодноразовій і швидкій зміні на нашій території державних устроїв, укладів, видів людської діяльності.

В мережі є фотографії nick-coll Болехівської солеварні, зроблені ним всередині того, з годинником, головного корпусу. Ці фотографії використовувала Г. Пагутяк при написанні свого “Реквієму за галицькою сіллю”. Фотографії зроблені приблизно в той же час, що робив і я. Видно вже половину поламаних дверей головного входу, які я фотографував в такому стані уже в другій поїздці. При перших відвідинах вони були ще цілі. Я робив тільки зовнішні фотографії і природжена скутість не дозволяла мені заходити в чуже, з незрозумілим статусом, приміщення. Тут же фотограф зайшов через ті поламані двері і зробив фотографії залишків виробничого мотлоху і сміття. “Культурний шар” знищеного уже радянського виробництва. Неважко здогадатись, що навіть той короткий проміжок між часом існування підприємства і часом фотографування, уже робив ці залишки незрозумілими і дивними для молодого сучасного спостерігача. Ті плакати і лозунги на стінах, колективний договір...

Більшість тих залишків зникають безслідно і таке фотографування це як спроби "законсервувати" їх. Ну і вже використовувана мною цитата французького історика Жака Ле Гоффа з книги «Цивилизация средневекового Запада»:

"здесь, как и во всем прочем, они ускорили, отягчили и усугубили упадок, наметившийся в эпоху поздней империи. Закат они превратили в регресс, утроив силу варваризации: своим варварством они амальгамировали варварство одряхлевшего римского мира и выпустили наружу дикие примитивные силы, скрытые ранее лоском римской цивилизации. Регресс был прежде всего количественным: загубленные человеческие жизни, разрушенные памятники архитектуры и хозяйственные постройки, быстрое сокращение народонаселения, исчезновение произведений искусства, разрушение дорог, мастерских, складов, систем орошения, уничтожение посадок сельскохозяйственных культур. Шло непрекращающееся разрушение, поскольку руины античных памятников служили карьерами для добычи камня, колонн, украшений. Неспособный творить и производить, варварский мир занимался «утилизацией»"