Сторінка для батьків

Перший полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Міщенка, 2, тел. (0532) 50-27-22.

Другий полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40.


Пам’ятка для батьків

Ваша власна поведінка – найвирішальніша річ. Ви вважаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її щомиті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. 

А.С. Макаренко. 

– Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а тільки за те, що вона – ваша рідна дитина. 

– Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтесь її справами і проблемами. 

– Надавайте дитині самостійності у діях і в прийнятті рішень. 

– Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Розв’язуйте всі справи із нею. 

– Стежте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами. 

– Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці. 

– Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає, і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. 

– Ви – перший друг і порадник дитини.

• У дітей, які не знають, що їм робити в час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині обрати корисне завдання.

1. Не навчайте того, з чим самі необізнані. Для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості. 

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей. 

3. Довіряйте дитині. Пояснюйте, що вона робить краще, а не гірше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина опанує вміння їх самостійно виправляти. 

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість. 

1. Національна дитяча «гаряча лінія» -

• Дбайте про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим,холодним, байдужим і жорстоким у результаті «виховання».

• Батьки! Пам’ятайте, що фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я.

• Ремінь та стусани вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину, одурманюють її отрутою брехні.

• Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.

• Говоріть із дитиною так, щоб не залишилось жодного сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою і тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.

• Будьте зі своїми дітьми до кінця правдивими і чесними навіть у дрібницях. Незначну домішку брехливості, штучності діти помічають дуже добре.

• Не забувайте поділитись зі своїми дітьми досягненнями і невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.

• Батьки! Пам’ятайте, що вашу дитину виховують кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.

• Урахуйте основні методи виховання й переконання, вправи, стимулювання.

Десять заповідей для батьків

5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості, демонстрація вашої невпевненості у собі. 

6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю. 

7. Потурбуйтеся про те, що ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозвольте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою. 

8. Не використовуйте у своїй практиці вислів: «Роби, якщо я наказав!» Замініть цю форму на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це не принесе тобі користь». Дитина має звикнути до того, що діяти необхідно не за наказом, а тому, що це доцільно, потрібно для когось. 

9. Оцінюючи дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а про те, що вас радує. Не порівнюйте її із сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше опанувати ази батьківської мудрості. 

10.Ніколи не говоріть, що вам бракує часу виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити». Ми виховуємо своїх дітей прикладом власного життя, власною системою цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, облаштуванням у квартирі, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.