Виховна робота

Додаток

до листа відділу освіти

від 30.08.2021 № 01-14/812

Методичні рекомендації з питань організації виховної діяльності

в закладах освіти Полтавської області

в 2021-2022 навчальному році

Зміст

Нормативно-правова база виховного процесу у закладі освіти

Перший урок у 2021-2022 навчальному році

Національно-патріотичне виховання

Створення безпечного освітнього середовища

Учнівське самоврядування

Діяльність шкільних європейських клубів у закладах загальної середньої освіти

Особливості викладання курсів духовно-морального спрямування

Використання веб-технологій при організації виховної діяльності

Рекомендації для батьківської громадськості щодо безпеки дітей в Інтернеті

У Новій українській школі виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти (ст. 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту») і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту», та спрямовуватися на формування:

відповідальних та чесних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;

поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина;

нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якою ознакою;

патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини Українського народу, усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну цілісність України;

усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та порушень академічної доброчесності;

громадянської культури та культури демократії;

культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;

прагнення до утвердження довіри, взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;

культури свободи та самодисципліни, відповідальності за своє життя, сміливості та реалізації творчого потенціалу як невід’ємних складників становлення особистості.

Виховання – це наскрізний процес, що формує цінності, здатність справлятися з невизначеністю та складністю, учитися вчитися, підтримувати фізичне та емоційне благополуччя, співпереживати і конструктивно вирішувати конфлікти. Сьогодні варто зробити наголос на активному вихованні, вихованні через дію, створенні ситуацій успіху, проєктів, тренінгів та інших інтерактивних форм роботи.

Метою виховання є розвиток духовно-моральної особистості, здатної бути повноцінним суб’єктом суспільно значущих соціальних взаємин. І саме цінності є інтегративним, стрижневим утворенням у ціннісному ставленні людини до себе та інших, ознаками якого є спрямованість на прояв в учнів власної гідності, поваги до інших та відповідальності за вчинки у своєму житті, готовність здійснювати моральний вибір та керуватися ним у повсякденній діяльності й спілкуванні. Базовими духовно-моральними цінностями є: любов, повага до інших, гідність, відповідальність, совість, свобода, толерантність, справедливість, рівноправ’я, ініціативність.

Нормативною базою виховного процесу у закладі освіти є:

Конституція України;

Конвенція про права дитини (ратифікована Постановою ВР від 27.02.91 № 789-XII);

Закони України:

«Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII;

«Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX;

«Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ;

«Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VI;

«Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 09.04.2015 № 314-VIII;

«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945

років» від 09.04.2015 № 315-VIII;

«Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 № 317-VIII;

«Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 229-VIII;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII;

Укази Президента України:

від 13.05.2019 № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання»;

від 30.09.2019 № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»;

від 25.05.2020 № 195 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі»;

Постанови Кабінету Міністрів України:

від 02.08.2008 р. № 594 «Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України»;

від 09.10.2020 р. № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки»;

від 02.06.2021 № 579 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2021- 2025 роки;

від 30.06.2021 № 673 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України:

від 11.04.2018 № 281-р «Про схвалення Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні»;

від 20.03.2019 № 171-р «Про затвердження плану заходів на 2019-2022 роки з реалізації Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні»;

від 03.10.2018 № 710-р «Про схвалення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні»;

від 09.06.2021 № 614-р «Про заходи з відзначення у 2021 році Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України»;

наказ Міністерства освіти і науки України:

від 29.07.2019 № 1038 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641», де викладено Концепцію національно-патріотичного виховання в системі освіти України та заходи щодо її реалізації;

листи Міністерства освіти і науки України:

від 14.08.2020 р. №1/9-430 «Про впровадження Концепції «Безпечна і дружня до дитини школа»;

від 16.07.2021 № 1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»;

від 09.07.2021 № 4.5/1992-21 «Щодо відзначення Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України»;

Концепція Нової української школи (схвалена рішенням Колегії МОН України від 27.10.2016 р.);

програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей», яка розглянута та затверджена Вченими Радами Інституту проблем виховання (протокол № 6 від 02 липня 2018 року) та Інституту модернізації змісту освіти (протокол № 7 від 26 вересня 2018 року).

Означені вище документи ставлять перед педагогічною спільнотою завдання виховання у здобувачів освіти любові до рідної Батьківщини, формування якостей громадянина-патріота України, створення безпечного освітнього середовища тощо.

Перший урок у 2021-2022 навчальному році

Початок нового навчального року для малят, які вперше переступають поріг школи, напевне, стане одним з найяскравіших вражень на все життя. Для інших школярів і школярок, які йдуть у наступний клас, це не менш значуща подія. Адже вони дорослішають, набувають нових знань, а новий навчальний рік - важливий етап у їхньому життєвому становленні. Разом зі своїми учнями і ученицями перше вересня зустрічають і вчителі і вчительки, для яких також починається новий період життя та професійної діяльності. Отже, цей важливий і хвилюючий день повинен стати незабутнім для всіх.

Немає різниці, в якому класі навчаються учні – перший урок завжди запам’ятовується дитині. Кожна сім’я цікавиться першим навчальним днем й радо ділиться у соцмережах урочистими світлинами.

В 2021-2022 навчальному році тематику Першого уроку педагоги вибирають самостійно, враховуючи актуальність проблематики та вік школярів. В рамках святкування 30-річчя незалежності України, рекомендуємо присвятити Перший урок саме цій події.

Це може бути урок-подорож, урок-екскурсія, урок-квест, урок-виставка тощо. Основна мета уроку: збагачувати знання учнів про Україну, історичні та культурні символи українського народу; познайомити учнів з видатними місцями та особистостями України; сприяти формуванню національної свідомості, осмислення себе як частини великого українського народу; розвивати пізнавальний інтерес до історії рідного краю, мислення, пам’ять; виховувати любов до рідної Землі, почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину.

Найголовніше правило Першого уроку – спланувати завчасно, продумати всі деталі та проводити його з бажанням подарувати дітям відчуття радості та щастя.

Національно-патріотичне виховання

В Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, сповідування європейських цінностей.

Основними складовими національно-патріотичного виховання є: громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» затверджена Стратегія національно-патріотичного виховання, яка розроблена відповідно до положень Конституції України, законів України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років», Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-VIII "Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді" та інших нормативно-правових актів.

В Полтавській області прийнято Обласну програму національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021–2025 роки, що затверджена другим пленарним засідання четвертої сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради від 09.04.2021 № 136.

Основними напрямами реалізації Програми є:

формування української громадянської ідентичності, ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації;

духовно-моральне виховання дітей та молоді. Формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей;

військово-патріотичне виховання дітей та молоді, формування у зростаючої особистості готовності до захисту України, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби;

формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання – здійснення заходів, спрямованих на розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання.

В основу Обласної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021−2025 роки покладені завдання, визначені Стратегією національно-патріотичного виховання дітей, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019, Концепцією національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641(зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29 липня 2019 року № 1038 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641»).

Обласна програма національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021−2025 роки створена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020−2025 роки» і розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 954-р «Про затвердження плану заходів щодо популяризації державних символів України, виховання поваги до них у суспільстві».

Реалізаторами Програми є різні суб’єкти громадянського суспільства: Департамент освіти і науки Полтавської облдержадміністрації, Департаменти культури і туризму, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами облдержадміністрації, Полтавський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування облдержадміністрації, державних підприємств, установ і організацій облдержадміністрації, КУ «Обласний молодіжний центр», КЗ «Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді», КЗ «Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського», КУ «Полтавський обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Полтавської обласної ради, органи управління освітою міських, селищних та сільських рад, інститути громадянського суспільства.

На виконання Обласної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021–2025 роки на друге півріччя 2021 рік Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти планує організацію та проведення заходів:

Заходи, спрямовані на досягнення пріоритетних завдань

Строк виконання

Організувати та провести обласні змагання інтелектуальної гри «Дебати»

жовтень-грудень 2021 року

Організувати та провести обласний фестиваль-конкурс учнівських проектів самоврядування «Ми віримо в гарне майбутнє»

жовтень-листопад 2021 року

Організувати та провести обласний конкурс на кращий захід з національно-патріотичного виховання в освітніх закладах області

грудень 2021 року

Забезпечити організацію та проведення обласного конкурсу на отримання стипендії імені Героя Небесної Сотні – Героя України Ігоря Сердюка для учнів,студентів та молодих учених

жовтень-листопад 2021 року

Забезпечити організаціїю та проведення обласного конкурсу на отримання стипендії імені Героя України – Андрія Конопльова для учнів, студентів закладів освіти Полтавщини

жовтень-листопад 2021 року

Забезпечити організацію та проведення обласного конкурсу серед закладів освіти області на кращу матеріальну базу військово-патріотичного та фізичного виховання

жовтень-листопад 2021 року

Створення безпечного освітнього середовища

Відповідно до пункту 1 частини першої Закону України «Про повну загальну середню освіту» безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Важливе завдання, яке стоїть перед закладом освіти - формування безпечного освітнього середовища. Вчені, які вивчають коло проблем, пов’язаних із питанням психологічної безпеки освітнього середовища, вважають, що психотравмуючі ситуації прямо чи опосередковано впливають на фізичне і психічне здоров’я особистості. Зокрема, до психотравмуючих ситуацій у освітньому процесі закладу освіти належать:

конфлікти у стосунках вчитель – учень, учень – учень, учень – батьки, вчитель – батьки;

проблема адаптації в освітньому середовищі;

атмосфера конкуренції між однолітками;

надмірна вимогливість педагогів тощо.

Не менш важливою є й інформаційна частина безпеки освітнього середовища, яка через застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий, глобальний вплив на особистість. Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище виокремлюють: відсутність належних механізмів контролю якості інформації, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.

Таким чином, безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

Розглянемо фактори, що впливають на безпечне освітнє середовище:

1. Якість міжособистісних відносин – позитивні фактори (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність) та негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).

2. Захищеність в освітньому середовищі – оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору. Для того, щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не лише про те, що вважається насильством, але й про те, як мінімізувати ризики та небезпеки, і як результат – створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. Це стає можливим лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків.

3. Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу. Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу дитини, а у педагогів – до емоційного вигорання і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому, і в другому випадку створить серйозну загрозу психічному здоров’ю особистості.

4. Задоволеність освітнім середовищем, зокрема задоволення базових потреб дитини у:

допомозі та підтримці;

збереженні та підвищенні самооцінки;

пізнанні та діяльності;

розвитку здібностей і можливостей.

Основними характеристиками процесу взаємодії всіх учасників освітнього середовища є особистісно-довірливе спілкування, а його відсутність спричиняє досить негативні наслідки (емоційний дискомфорт, небажання висловлювати свою точку зору, негативне ставлення до себе, втрата особистої гідності, небажання звертатися по допомогу, ігнорування особистих проблем і труднощів оточуючих дітей і дорослих, неуважність до прохань і пропозицій).

Принцип запобігання та реагування на насилля, жорстоке поводження та експлуатацію дітей має бути ключовим у організації освітнього процесу закладів освіти. Більше інформації можна знайти на сайті www.unicef.org/ukraine.

Корисні посилання щодо теми антибулінгу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu

Безпечна школа – Нік Вуйчич (ВІДЕО)

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/bezpechna-shkola-nik-vujchich-video

Організації, які займаються проблемами булінгу в Україні

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/orgaizaciyi-yaki-zajmayutsya-pitannyami-buingu-v-ukrayini

Для побудови безпечного освітнього середовища у закладі освіти можна скористатися методичним посібником «Кодекс безпечного освітнього середовища», який передбачає навчання школярів, батьків, педагогічних працівників закладів освіти правилам безпечної поведінки особистості, формування навичок уникнення потенційних ризиків та небезпек, а також навичок подолання труднощів у власному житті. Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/protidia-bulingu/21kbos.pdf

Детальна інформація про створення безпечного середовища подана в листі Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».

Учнівське самоврядування

Вимогою сьогодення є формування нового покоління лідерів, яке здатне бути зразком адаптивної поведінки, уміння приймати виважені і мудрі рішення, створювати атмосферу взаємоповаги, творчості, креативності і взаєморозуміння в колективі.

Елементи свідомої активної участі в суспільному житті держави моделюються в закладі освіти засобами учнівського самоврядування, яке має діяти на основі демократичних цінностей. Актуальність учнівського самоврядування зумовлена необхідністю виховання особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, але й має здатність активно включатися у демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні.

Саме тому важливо розвивати лідерські якості особистості ще в шкільному віці. Так виникла ідея проєкту „Полтавська обласна школа лідерів учнівського самоврядування”, завдяки якому маємо можливість об’єднати дітей з різних закладів освіти для формування їх лідерської позиції, громадянської відповідальності, патріотизму і любові до країни, міста, громади, відповідальності за все, що відбувається навколо. Проєкт спрямований на підтримку ініціатив учнів і реалізовується на теренах Полтавщини з 2018 року.

В 2021-2022 навчальному році продовжується діяльність школи і пройти онлайн реєстрацію учням 8-11 класів можна за адресою: https://forms.gle/PUX4Kokw4mwt6YWj7

Важливу роль у діяльності органів учнівського самоврядування відіграють педагоги. В 2021-2022 навчальному році продовжує свою діяльність Полтавська обласна школа координаторів учнівського самоврядування, мета якої об’єднати педагогів, які опікуються учнівським самоврядуванням. В цьому році планується зробити цикл онлайн занять для підтримки та обміном досвідом координаторів учнівського самоврядування усіх рівнів. Реєстрацію можна пройти за адресою:

https://forms.gle/z5yeMbHk6irLjEfL9

Про діяльність шкільних європейських клубів

у закладах загальної середньої освіти в 2021/2022 навчальному році

Одним із пріоритетних напрямів стратегічного розвитку України є її інтеграція у європейське співтовариство. Відповідно, завдання сучасної освіти ― сприяння розвитку демократичної культури, формуванню політико-правових і соціально-економічних знань молодого покоління.

Євроклуб – це форма добровільної організації молоді, що сприяє творчій реалізації та громадянській освіті її членів, залученню молодого покоління до участі у європейських ініціативах, інформуванню з питань європейської інтеграції. Ідея діяльності євроклубів довела свою актуальність і життєздатність у різних країнах Європи. Вона захоплює молодь, стимулює її ініціативність і творчість, виховує любов до власної культури і повагу до інших народів, допомагає самореалізації у великій об’єднаній Європі. Через євроклуби відбувається популяризація загальноєвропейських демократичних цінностей, ознайомлення із способом життя і культурою населення інших країн Європи, молодь формує своє уміння представити власну культуру, країну.

На Полтавщині діє 38 європейські шкільні клуби та 6 центрів дитячої дипломатії. Серед заходів їх діяльності: інформаційний експрес, уроки-подорожі, зустрічі, мовні екскурсії, вікторини, європейська кухня, вечори про різні країни, фотовиставки, євроквести тощо.Деякі підтримують зв’язки з міжнародними організаціями. У шкільних євроклубах проводяться заходи з європейської інтергації школярів.

Рекомендовано шкільним євроклубам організовувати клуб європейського кіно і клуб віртуального туризму «Європеєць», куточки Європейського Союзу у шкільних бібліотеках, де буде висвітлено історію, принципи функціонування, керівні іституції, органи ЄС та їх діяльність, європейські цінності, відносини Євросоюзу та України та багато іншого.

Метою діяльності шкільного європейського клубу є надання широкого доступу до інформаційних ресурсів з питань європейської інтеграціїю

Робота з організації діяльності європейських шкільних клубів здобула нову якість завдяки використанню електронних ресурсів, акумульованих для педагогів області на сайті Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського в зручному для них вигляді.

Мова про те, що на сайті Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського створено банер «Євроклуби Полтавщини: горизонти можливостей». Натиснувши на банер, користувач знайде корисну інформацію із зазначеної теми. Перший блок банера містить повідомлення про проведення грантів, конкурсів, проектів, програм від Erasmus + (програма ЄС , що підтримує проекти міжнародної співпраці партнерства, заходи і мобільність у сфері освіти). Другий блок повідомляє про новини євроклубного життя, а саме діяльність шкільних євроклубів, новини України й світу, про досвід участі шкіл України у конкурсах, проектах, програмах. Третій блок подає перелік корисної літератури та сайтів із європейської тематики для вчителів та учнів. Четвертий блок присвячено рекомендаціям щодо проведення Дня Європи в школі та особливості створення щоденника координатора євроклубу, а також презентаціям євроклубівців із закладів загальної середньої освіти Полтавщини.

Другим важливим напрямом роботи з координації діяльності європейського шкільного клубу на Полтавщині Полтавський обласний іститут ім. М. В. Остроградського вбачає співпрацю з центром Європейської інформації, що діє в приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Робота і діяльність центру зумовлена потребою у підвищенні обізнаності громадськості Полтавщини щодо різних аспектів європейської інтеграції. Із центром Європейської інформації активно співпрацюють європейські шкільні клуби міста Полтави, а саме Полтавський багатопровільний ліцей №1 ім. І.П. Котляревського, євроклуб «Nika», 8-11 кл.; Полтавська гімназія № 17, євроклуб «Bridge», 10 кл; Полтавська загальосвітня школа № 28 євроклуб «Європростір», 8-11 кл; євроклуб «DreamTeam», Плосківська ЗОШ I-IIIст., Решетилівського району.

Рекомендовано використовувати блог центру Європейської інформації, що містить різну інформацію і план роботи заходів центру (блог: https://peinewblogspotadress.blogspot.com).

У приміщенні спеціальної навчально-педагогічної бібліотеки Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського працівниками бібліотеки і центром методології та формування цінностей забезпечено функціонування інформаційних стендів з питань європейської інтеграції України та історії і сучасності Європейського Союзу, особливостей розвитку партнерства і співпраці та «Українська освіта на шляху до спільного європейського простору», два рази на рік готується бібліографічний список для проведення в закладах загальної середньої освіти інформаційної роботи.

Враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію, згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19.04.2003 р. № 339/2003, День Європи в Україні відзначається у третю суботу травня. Це день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Проєктом «Інформаційна підтримка молоді та мереж ЄС», партнером проекту є Міністерство освіти і науки України, була проведена всеукраїнська онлайн Євровікторина від Представництва ЄС в Україні. Учасники змогли перевірити свої знання про Європу (веб-сторінка Євровікторини на сайті: www.euroquiz.org.ua.)

Рекомендується адміністраціям шкіл та керівникам шкільних євроклубів сприяти участі європейських клубів у заходах шкільного, міського, обласного рівнів. Активізувати роботу щодо організації Європейських днів, святкування Дня Європи в закладах освіти, розвивати співробітництво з недержавними громадськими, молодіжними організаціями, що не мають політичного характеру, а також із закладами вищої освіти, налагоджувати контакти з дипломатичними представництвами країн Євросоюзу в Україні.

До роботи Євроклубів радимо залучати експертів ― учених, дипломатів, спеціалістів з питань європейського економічного співробітництва, проблем міжнаціональних та міжрелігійних відносин, міжнародного права.

Відповідно, є певна користь євроклубів і для батьків учнів: активне залучення їх до шкільної діяльності, можливість для дитини активно та цікаво проводити свій час, залучення до творчої діяльності, розширення кругозору, поінформованість про життя у Євросоюзі у цікавій формі, можливість проявити свої здібності і таланти і стимул до подальшого самовдосконалення.

Роль євроклубів для вчителя така: якісне підвищення ефективності роботи у позашкільній діяльності, нові знайомства, співпраця з колегами з України та за кордону, нові знання, налагодження співпраці між учителями та учнями та реалізація власних задумів.

Євроклуби мають велике значення і для навчального закладу: підняття престижу школи, співробітництво з іншими школами, фаховий ріст професійних кадрів, нові форми роботи з учнями, залучення ЗМІ до життя навчального закладу, мотивація батьків та активність шкільного самоврядування.

Майданчиком для спілкування євроклубівців в Україні слугує вебресурс «Євровікторина»: https://euroquiz.org.ua/.

Більше інформації та ідей щодо організації чи участі у цікавих подіях, про відносини між ЄС та Україною у таких джерелах:

ЄС в Україні: https://euukrainecoop.net/link/;

European Schoolnet: http://www.eun.org/home;

SALTO-YOUTH: https://www.salto-youth.net/;

Європейська служба зовнішньої дії: http://www.eeas.europa.eu;

EuropeAid for Development and Cooperation: http://ec.europa.eu/europeaid/index_en.htm;

Представництво Євросоюзу в Україні: https://eeas.europa.eu/delegations/ukraine_uk;

молодіжні програми ЄС для українців: http://bit.ly/2khJPQc;

проєкти для школярів: http://www.etwinning.com.ua/.

Про особливості викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти в 2021/2022 навчальному році

Впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання, які виходять з традицій українського державотворення; є одним із напрямів досягнення мети Стратегії національно-патріотичного виховання.

Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в закладах загальної середньої освіти відбувається за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо. Предмети духовно-морального спрямування варто викладати в тісній співпраці з батьками, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.

Першочерговою є необхідність забезпечення належної уваги керівників закладів освіти та їх педагогічних колективів, батьківської громадськості до виховання дітей і молоді в Україні на засадах традиційних для нашого народу духовних і моральних цінностей, зокрема в контексті національно-патріотичного та духовно-морального виховання.

Здійснювати духовно-моральне виховання учнів перших класів у контексті реалізації реформи нової української школи, видається доцільним, практикуючи інтеграцію духовно-морального спрямування з іншими предметами.

Для належного підвищення кваліфікації вчителів християнської етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання рекомендуємо створити районні (міські) спільноти вчителів, творчі групи, кабінети.

Доцільно впроваджувати інтегровані заняття з курсів духовно-морального спрямування, трудового навчання, предметів художньо-естетичного циклу.

Рекомендуємо активізувати участь педагогів та здобувачів освіти у різноманітних конкурсах, виставах, форумах, презентаціях, олімпіадах, турнірах, семінарах із предметів духовно-морального спрямування, зокрема у Всеукраїнській олімпіаді «Юні знавці Біблії», Всеукраїнському конкурсі «Учитель року з предметів духовно-морального спрямування», що проходять на базі Національного університету «Острозька академія» та Всеукраїнському конкурсі «Християнська пісня».

У Всеукраїнській олімпіаді «Юні знавці Біблії» учасники демонструють свої знання з святого письма. Школярі виконують письмові тести, досліджують святе Письмо, висловлюють власні міркування та розуміння відомих біблійних віршів.

Всеукраїнський конкурс «Учитель року предметів з духовно-морального спрямування» має на меті привернути увагу українського суспільств до вихователя, вчителя, сприяти професійному становленню, зростанню професійної майстерності. Конкурсна програма складається з тесту на знання святого Письма та основних віх становлення та розвитку християнства в Україні, презентації уроку, демонстрації власної творчості під час уроку або виховного заходу духовно-морального-спрямування, висловлювання думки щодо відомих біблійних віршів.

Всеукраїнський конкурс «Християнська пісня» проводиться серед учнів 1-11 класів по вікових категоріях. Виконання пісні на християнську тематику соло (одна особа) і виконання пісні групою (співає 2-3 особи). Пісня може бути авторською чи неавторською. Надсилаються на конкурс аудіо чи відеозаписом з виконанням пісні учасником. На фіналі учасник конкурсу презентує свою пісню.

Проводиться конкурс малюнків на біблійну тематику серед учнів 1-11 класів, виконується на одну з поданих тем у форматі А3, різними техніками та фарбами. Також додається опис малюнка, обсягом до однієї сторінки.

Такі заходи не лише об’єднують молодь навколо вивчення Біблії, а й виховують й закріплюють в юного покоління морально-етичні якості: любов, доброту, порядність, благочесність, яких так бракує нашому суспільству.

Під час проведення уроків з курсів духовно-морального спрямуваня, позакласних і позашкільних занять для дітей 6-14 років радимо використовувати навчально-методичний комплект «Я пізнаю світ із Суперкнигою» (схвалено для використання в навчальних закладах «Інститутом модернізації змісту освіти МОН України 22.10.2018 № 22.1/12-Г-936), який містить:

методичну розробку «Зустрічі в Клубі Суперкниги»;

посібник для творчості «СуперСаморобки»;

методичну розробку «Табір Суперкниги. Рятівники»;

аудіовізуалізовані матеріали «Суперкнига», які побудовані на прикладах біблійних оповідань для дітей шкільного віку.

Рекомендуємо тісну взаємодію між школою та громадою в освітній діяльності з метою не втратити спадку християнської педагогіки. Оскільки особистість не може творитись самостійно, громада є тісною об’єднаною ланкою, яка координує та організовує чітку роботу різних соціальних інститутів на шляху найважливішого завдання суспільства-соціалізації та виховання на моральних принципах підростаючого покоління.

Під час дистанційного навчання слід дотримуватись концептуальних засад вивчення предметів духовно-морального спрямування (курсів «Етика», «Основи християнської етики», «Основи релігійної етики»). Дистанційне навчання організовується за умови наявності відповідного кадрового й системотехнічного забезпечення та здійснюється через такі форми: самостійна робота; навчальні заняття; контрольні роботи.

Використання веб-технологій при організації виховної діяльності

Веб-технологія – це сукупність методів та програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою ефективного опрацювання веб-ресурсів, які знаходяться у веб-просторі (локальному або глобальному, наприклад, мережі Інтернет).

Використання інформаційних та веб-технологій робить виховний процес сучасним, різноманітним, насиченим; значно розширює можливості представлення виховної інформації; здійснює комплексний вплив на різні канали сприйняття, різні види пам’яті; забезпечує наочність, красу, естетику оформлення виховних заходів; підвищує інтерес до них, робить процес виховання більш привабливим для дітей.

Перевагами використання інформаційних технологій у виховному процесі є:

можливість моделювання і демонстрації наочності, підвищення якості її використання; логізація та структурування поданого матеріалу, що значно підвищує рівень сприйняття учнями нової інформації;

урізноманітнення форм проведення виховних заходів; інформаційна насиченість матеріалу;

можливість зацікавити більшу кількість учнів до участі у виховних заходах;

удосконалення в учнів уміння стисло формулювати свою думку, виступати перед аудиторією;

розвиток в учнів особистісних і соціальних навичок, впевненості у собі;

чітке визначення мотивації до навчання та виховання;

ширші можливості для використання інтерактивних технологій у виховному процесі;

активізація інтересу кожного учня;

можливість публікувати результати досліджень, висвітлювати поточну інформацію, спілкуватися з широкою аудиторією в мережі Інтернет, здійснювати пошук інформації, обмінюватися думками, враженнями;

розширення можливостей учителя, удосконалення його діяльності, поштовх до творчого пошуку.

Використання сучасних технологій стало не просто трендом, а необхідністю, адже інформаційні та веб-технології – це не просто можливість зацікавити дітей, а ще й чудовий шанс зробити спілкування з ними значно цікавішим. І тому застосування веб-технологій у виховному процесі – різноманітне і широке поле діяльності. Воно розширює можливості надання виховної інформації, надаючи комплексний вплив на різні канали сприйняття, формує інформаційну культуру школярів.

Для організації дистанційної виховної діяльності рекомендуємо використовувати такі веб-сервіси:

Електронна пошта – це стандартний сервіс Інтернету, що забезпечує передавання повідомлень, як у формі звичайних текстів, які в інших формах (програмах, графіці, звуках, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді. У системі освіти електронна пошта використовується для організації спілкування викладача й учня, а також учнів між собою.

Форум – найпоширеніша форма спілкування вчителя та учнів у дистанційному навчанні. Кожний форум присвячений будь-якій проблемі або темі. Модератор форуму (мережевий викладач) реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий. Наприклад, під час роботи малої групи учнів над проектом, створюються форуми для кожної окремої групи з метою спілкування під час проведення дослідження над вирішенням поставленого для даної групи завдання, потім – обговорення загальної проблеми проекту усіма учасниками навчального процесу (веб-конференція).

Чат – спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіовідеочат. Найбільш поширений текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час вивчення іноземної мови у дистанційній формі є важливим моментом. В освітніх цілях за необхідності можна організувати спілкування в чатах з носіями мови. Це реальна можливість мовної практики, яка проводиться у рамках запропонованої для дискусії проблеми, сумісної проектної діяльності, обміну інформацією.

Відеоконференція – це конференція реального часу в on-line режимі. Вона проводиться у визначений день і в призначений час. Для якісного проведення відеоконференції, як і телеконференції, необхідна її чітка підготовка: створення програм (цим займається мережевий викладач), своєчасна інформація на сайті і розсилка за списком (виконує педагог-куратор). Відеоконференція – один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і викладач знаходяться на відстані. Отже, обговорення й прийняття рішень, дискусії, захист проектів відбуваються у режимі реального часу. Викладач і учні можуть бачити один одного, викладач має можливість супроводжувати лекцію наочним матеріалом.

Блог. Це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей. В Інтернет-курсі з мови технології блогу можна використовувати під час навчання у колективі. Наприклад, автор (один учень чи їх група) виконав певне завдання (твір, есе), яке розміщується на сайті свого мережевого щоденника (блогу), потім автор блогу дає можливість іншим учням прочитати і прокоментувати розміщений матеріал. У учнів з’являється можливість обговорення й оцінки якості публікації і коментарів іноземною мовою, що сприяє розвитку мовленнєвих навичок.

Для організації дистанційного виховного процесу в закладах освіти можна використовувати наступні веб-технології та програмні засоби:

Google інструменти (Google Docs, Google Drive, Gmail, Classroom та інші).

Платформи для створення онлайн-курсів, інтерактивних вправ, вікторин, пазлів тощо (Edmodo LearningApps.org, Stepik, Kahoot, Quzizz, IDroo, Miro та інші).

Сервіси для відеозвязку (Skype, Linphone, Discord, WhatsApp, Google Hangouts, WeChat, Appear.in, Talky, Viber, LINE, Facebook Messenger, Google Duo, Tango та інші).

З використанням веб-технологій рекомендовано:

- проведення конкурсів презентацій або фотозвітів різної тематики (до Дня міста (села), Дня українського козацтва, Дня соборності України тощо);

- створення відеороликів різного спрямування (рекламні, соціальні, профілактичні тощо) та розміщення їх на сайті закладу;

- розроблення та презентація проєктів виховного спрямування;

- створення циклів відеофільмів з участю дітей закладу («Україна: забута історія» (розповіді про історію рідного краю, видатних діячів та історичні події), «Ми за здоровий спосіб життя», «Шкільні лайфхаки» тощо);

- випуск інформаційних буклетів, флаєрів та розміщення їх в Інтернеті;

- проведення виховних годин, конференцій, засідань онлайн з використанням інтернет ресурсів;

- створення вітальних відеолистівок до Дня вчителя, дня матері тощо;

- створення челенджів (Арт челендж, «Моє здоров’я», «Я і природа», «День вишиванки», Тиждень милосердя та добрих справ, Танцювальний, «Я в історичній події», «Мої здобутки» тощо);

- проведення віртуальних екскурсій;

- розробка та проведення онлайн-ігор різної тематики з використання онлайн-вікторин, онлайн-тестів тощо;

- розробка та проходження веб-квестів виховного спрямування;

- інформування батьків про життя закладу освіти (презентації, sms- інформування, створення спільнот у соціальних мережах, налагодження електронної пошти, наповнення інтернет-сторінки закладу освіти, організація форумів для обговорення подій, проведення опитування та анкетування, публікація фотоальбомів проведених заходів, робота блогів педагогів).

Застосування цифрових технологій дозволяє оптимізувати виховний процес, залучити до нього учнів як суб’єктів освітнього простору, розвивати самостійність, творчість і критичне мислення. Використання цих технологій на виховних заходах сприяє розвитку інтересу учня до цього заходу; розвитку вмінь і навичок роботи з інформаційними ресурсами; ефективному керуванню увагою учня; активізації пізнавальної діяльності; формуванню навичок дослідницької роботи; підвищенню інформаційної культури, сприяє тристоронньому контакту в системі «освітній заклад – учні – батьки».

Рекомендації для батьківської громадськості

щодо безпеки дітей в Інтернеті

Захист дітей від сексуального насилля в інтернеті

Інтернет змінив світ навчання, бізнесу, стосунків та навіть дитинство стало іншим. Діти використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв’язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки.

Щоб допомогти батькам і педагогам отримати інформацію щодо захисту дітей від впливу шкідливої інформації, розроблено посібники, шкільні уроки та складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть дітям безпечно користуватись цифровими технологіями.

Поряд з усіма позитивними моментами розвитку цифрових технологій та мережі Інтернет у нашому житті з’явилися і нові небезпечні явища. Все частіше ми чуємо про кіберзлочини, шахрайства в мережі, заволодіння особистими даними. Особливо вразливими у цій ситуації стають діти.

За даними світового огляду впливу пандемії коронавірусу на дітей в онлайн в період карантину діти стали проводити на 80% більше часу в Інтернеті, значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в Мережі збільшилась удвічі. На жаль, в Україні такі випадки також почастішали.

Загроза неприйнятного контенту - найбільш поширена для дітей. Величезна кількість матеріалів у мережі представляють порнографію, зображення і відео зі сценами насильства, матеріали, що розпалюють ненависть і дискримінацію, а також веб-сайти, які пропагують вживання алкоголю, наркотиків, членоушкодження або самогубство.

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібербулінгу, кібергрумінгу та сексторшену.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.

І з багатьох причин секстинг цікавий для дітей: за його допомогою вони вивчають власну сексуальність, висловлюють довіру, а ще часто вважають, що це безпечніше, ніж сексуальні відносини. Національна гаряча дитяча лінія «Ла Страда-Україна» постійно отримує запити з приводу секстингу.

Батьки, вручаючи дитині планшет чи новий телефон, мають обов’язково пояснити їй, чому не варто ділитися будь-з-ким особистими фото чи відео. При цьому особливу увагу потрібно звернути на те, що у разі виникнення будь-яких незрозумілих ситуацій, дитина зможе без остраху та сумнівів розповісти про все рідним і отримати захист, пораду і підтримку. Тому, беручи до уваги вищезазначене та з метою профілактики та захисту дітей від шантажу в цифровому просторі, сексуального насильства та експлуатації, в Україні запустили відеоролик Stop Sexting, що носить соціально значимий, некомерційний характер.

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:

- поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;

- повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків в анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.

Загрозу небезпечних контактів для дітей представляє спілкування з дорослими, які переслідують різні сексуальні цілі, хочуть схилити дитину до певних дій або шантажують її за допомогою психологічного тиску. Експерти називають це терміном «сексторшн» – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей. Таким чином зловмисники, наприклад, можуть обіцяти розіслати інформацію або відверті фотографії, які отримали від дитини раніше, друзям і близьким, якщо не отримають певну суму грошей.

З огляду на те, що переважна частина дітей віком від 9 до 17 років використовують Інтернет для перегляду відеороликів, онлайн-ігор, спілкування в соціальних мережах, споживання інформації через пошукові платформи, публікацію своїх фото, створення контенту, блогів тощо ‒ молоді користувачі можуть наражатися на будь-які з перерахованих загроз кілька разів протягом дня.

Щоб дитина не стала жертвою секстингу, кібербулінгу, кібергрумінгу чи сексторшену, педагогам закладів освіти потрібно тісно взаємодіяти та співпрацювати з батьками: звертати увагу на поведінку та настрій дітей, їх фізичний та психічний стан. Підтримка – це найперше, чого дитина потребує у той момент. Якщо виявили проблему, пов’язану з булінгом та кібербулінгом, батькам необхідно поговорити з класним керівником, потім з директором школи. Якщо проблема не вирішиться, то звертатися із заявою до поліції та закладів охорони здоров’я з фіксацією побоїв (якщо такі були). Після того, як дитину визнають потерпілою, необхідно звертатися за призначенням адвоката, гарантованого державою, до найближчого центру/бюро правової допомоги.

Відповідальність батьків

Батьки мають навчити свою дитину відповідальності за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки. Можуть призначити штраф, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. Ухиляння батьків від виконання обов’язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою адміністративну відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.

Нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням), оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу, інших дій кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо. За такі дії з 16 років, а в окремих випадках з 14 років настає кримінальна відповідальність:

– Побої і мордування − штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи − до 1 року, групове − обмеження/позбавлення волі до 5 років (ст. 126 Кримінального кодексу України).

– Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози − арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 2 років (ст. 129 ККУ).

– Хуліганство − штраф, арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до 5 років.

– Умисне легке тілесне ушкодження − штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи на строк до одного року (ст. 125 ККУ).

Додаткову інформацію можна отримати на сайті Міністерства освіти і науки України: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti

Підготували:

Красницька О. А., Романенко А. М., Ігнатова А. Г., Дика І. В. – методисти центру методології та методики формування цінностей ПОІППО ім. М. В. Остроградського.

Указ

Президента України

Про Стратегію національно-патріотичного виховання

З метою дальшого розвитку в суспільстві національної свідомості, формування почуття патріотизму на засадах духовності та моральності, популяризації духовно-культурної спадщини Українського народу, а також активізації взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об'єднань у питаннях національно-патріотичного виховання постановляю:

1. Затвердити Стратегію національно-патріотичного виховання (додається).

2. Кабінету Міністрів України забезпечити в установленому порядку:

1) розроблення та затвердити до 1 серпня 2019 року план дій на 2020 - 2025 роки щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої цим Указом;

2) розроблення за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених та затвердити до 1 грудня 2019 року державну цільову програму з національно-патріотичного виховання;

3) підготовку та оприлюднення щороку до 10 жовтня звіту про виконання у поточному році плану дій на 2020 - 2025 роки щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої цим Указом;

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям активізувати роботу з національно-патріотичного виховання, зокрема, за участю представників координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання, утворених при місцевих державних адміністраціях, а також органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, розробити проекти обласних (місцевих) цільових програм з національно-патріотичного виховання та сприяти їх затвердженню.

4. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580 "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки".

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

СТРАТЕГІЯ

національно-патріотичного виховання

1. Загальні положення

В Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, сповідування європейських цінностей.

Національно-патріотичне виховання є важливим засобом громадянської освіти.

Утвердження поваги до державної мови, піднесення її престижу серед громадян є важливим аспектом формування й розвитку особистості та основою національно-патріотичного виховання.

Актуальність національно-патріотичного виховання громадян зумовлюється необхідністю консолідації та розвитку суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають постійного вдосконалення національно-патріотичного виховання.

Національно-патріотичне виховання набуває характеру системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, організацій громадянського суспільства, громадян з формування у людини і громадянина високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй Українській державі.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму та утвердження національних цінностей.

Основними складовими національно-патріотичного виховання є: громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості здійснюється на прикладах героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013 - 2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією.

У національно-патріотичному вихованні важливо використати й виховний потенціал, пов'язаний із героїзмом українців, які боролися в арміях держав - учасників Антигітлерівської коаліції та в рухах опору нацистській Німеччині та її союзникам під час Другої світової війни 1939 - 1945 років, учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є шанобливе ставлення до пам'яті про жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів в Україні, зокрема жертв Голодомору, політичних репресій і депортацій.

Водночас важливою складовою національно-патріотичного виховання є поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту, висвітлення внеску представників корінних народів та національних меншин України та громадян інших держав у боротьбу за державну незалежність і територіальну цілісність України, процес її державотворення, вітчизняну наукову, духовно-культурну спадщину.

Стратегія національно-патріотичного виховання (далі - Стратегія) розроблена відповідно до положень Конституції України, законів України "Про освіту", "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років", Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-VIII "Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді" та інших нормативно-правових актів, а також на основі аналізу стану і проблем національно-патріотичного виховання в Україні за часів її незалежності.

2. Стан і потреби національно-патріотичного виховання

Досвід державної політики впродовж усіх років незалежності України свідчить про необхідність приділення особливої уваги сфері національно-патріотичного виховання, що є невід'ємною складовою забезпечення національної безпеки України.

Державна політика у сфері національно-патріотичного виховання потребує постійного удосконалення з урахуванням потреб і викликів, що стоять перед суспільством.

У зв'язку з цим актуалізувалися такі потреби:

впровадження ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання;

подолання імперсько-тоталітарних рудиментів у суспільній свідомості та зумовлених русифікацією, нищенням української духовно-культурної спадщини та історичної пам'яті розбіжностей в уявленнях про історичне минуле, зокрема про тоталітарну добу, голодомори і політичні репресії;

формування національного мовно-культурного простору на основі утвердження державної мови, стійкості його ціннісної основи перед зовнішнім втручанням;

формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовних цінностей Українського народу, національної самобутності;

сприяння створенню, розвитку, підвищенню якості, а також популяризації україномовного культурно-інформаційного продукту та забезпеченню доступу до нього;

здійснення постійної комунікації з громадянським суспільством з питань національно-патріотичного виховання;

розвиток духовності і моральності у суспільстві, утвердження традиційних сімейних цінностей;

усунення впливів держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України;

проведення єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо національно-патріотичного виховання;

запобігання перетворенню інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації;

гармонізація законодавства й управлінських практик у сфері формування громадянської позиції із законодавством та кращими практиками держав Європейського Союзу та держав - членів НАТО, зберігаючи в основі національні цінності і традиції;

впровадження єдиного методичного та термінологічного підходу до процесу національно-патріотичного виховання;

формування та впровадження єдиних стандартів щодо процесів, суб'єктів, їх компетенції та повноважень, якості діяльності у сфері національно-патріотичного виховання;

підготовка кваліфікованого кадрового потенціалу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у закладах освіти, молодіжних центрах для організації та здійснення програм, проектів та заходів із національно-патріотичного виховання, розвиток низової ланки в системі координації виховних процесів у цьому напрямі;

підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання.

Отже, потреба постійного вдосконалення національно-патріотичного виховання, надання системності цьому вкрай важливому для держави процесу залишається актуальною.

3. Мета Стратегії

Метою Стратегії є визначення пріоритетів та основних напрямів національно-патріотичного виховання, зокрема дітей та молоді, розвитку відповідних інститутів держави і суспільства, забезпечення змістового наповнення національно-патріотичного виховання на основі:

формування національно-культурної громадянської ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвитку суспільно-державницьких та духовно-моральних цінностей Українського народу;

готовності громадянина до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України;

усвідомлення досягнень Українського народу, його інтелектуальних, духовних та інших надбань;

розвитку діяльнісної відданості у розбудові України як суверенної держави, формування активної громадянської та державницької позиції, почуття власної та національної гідності;

скоординованої роботи та взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання, їх ефективної співпраці з громадськістю;

постійного формування широкої громадської підтримки процесів національно-патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських об'єднань, підвищення ролі сім'ї, активної участі волонтерів, активістів;

сприяння консолідації суспільства навколо ідей спільного майбутнього, всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя, захисту територіальної цілісності України, успішних реформ і державотворення.

4. Основні напрями досягнення мети Стратегії

Досягнення мети Стратегії здійснюватиметься за такими основними напрямами:

удосконалення нормативно-правової бази стосовно національно-патріотичного виховання;

підвищення ролі української мови як національної цінності та невід'ємного елемента національно-патріотичного виховання, здійснення заходів з її популяризації;

забезпечення підтримки україномовних дитячих і молодіжних друкованих видань, спрямованих на виховання молодого покоління в дусі патріотизму, поваги до історичного минулого та духовної й культурної спадщини, популяризація читання як соціально важливого вміння;

популяризація та поширення україномовного культурного продукту;

здійснення проектів та заходів, спрямованих на підвищення престижу військової служби;

упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки;

забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання;

розроблення та впровадження сучасних виховних систем, технологій і методик у сфері національно-патріотичного виховання, узагальнення та поширення кращого досвіду у цій сфері;

впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання, які виходять з традицій українського державотворення;

підтримка та розвиток сімейних традицій, активне залучення сім'ї до процесу національно-патріотичного виховання;

розроблення єдиних підходів у сфері національно-патріотичного виховання у діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування;

підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання, налагодження конструктивної взаємодії, соціального партнерства між суб'єктами національно-патріотичного виховання;

сприяння створенню центрів національно-патріотичного виховання та розвитку напряму національно-патріотичного виховання у молодіжних центрах;

забезпечення скоординованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання;

превенція негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму, насамперед серед дітей та молоді, зокрема шляхом залучення до участі у заходах із національно-патріотичного та духовно-морального виховання;

забезпечення належної підтримки з боку держави для ефективної діяльності організацій громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання, зокрема надання всебічного сприяння громадським об'єднанням ветеранів та учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях у реалізації проектів (заходів) з національно-патріотичного виховання;

створення сприятливих умов для діяльності молодіжних організацій, насамперед для розвитку пластового руху в Україні та Спілки Української Молоді, що відновили свою діяльність в Україні із здобуттям незалежності;

розроблення рекомендацій для роботи установ та закладів національно-патріотичного спрямування, інших організацій, які здійснюють проекти (заходи) з національно-патріотичного виховання, та надання підтримки таким установам, закладам та організаціям;

розвиток співпраці з державами Європейського Союзу та державами - членами НАТО, які успішно впроваджують проекти та заходи у сфері національно-патріотичного виховання;

створення системи ефективного моніторингу та досліджень у сфері національно-патріотичного виховання.

5. Сфери національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання охоплює усі сфери життєдіяльності суспільства, насамперед освіту і науку, молодь та сім'ю, культуру і мистецтво, рекламу, профорієнтацію на військові спеціальності, відновлення та збереження національної пам'яті, краєзнавство, туризм, охорону довкілля, фізкультуру і спорт, цивільну оборону, безпеку і оборону України, зв'язки із закордонним українством.

6. Шляхи та механізми реалізації Стратегії

Для об'єднання зусиль органів державної влади, органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання існує потреба у впровадженні єдиної державної політики, адекватних механізмів для консолідації і координації відповідної роботи в економічній, політичній, соціальній, культурній та інших сферах.

Ефективна реалізація Стратегії потребує:

чіткої координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері національно-патріотичного виховання;

здійснення заходів з активізації національно-патріотичного виховання, насамперед серед дітей та молоді, на всіх рівнях такої діяльності у тісній взаємодії між державою та організаціями громадянського суспільства на принципах взаємозацікавленого співробітництва;

постійного підвищення рівня організації, покращення функціонування як окремих елементів системи національно-патріотичного виховання, так і всієї системи в цілому;

механізмів підтримки об'єднань, центрів, клубів, діяльність яких пов'язана з національно-патріотичним вихованням, закладів освіти, культури та мистецтв, а також їхніх працівників;

розроблення системи заохочення громадських об'єднань та активістів, закладів освіти та педагогічних працівників за плідну діяльність у сфері національно-патріотичного виховання, яка відповідає ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії.

Для цього має бути розроблено і впроваджено дієвий механізм формування і реалізації державної політики.

Активізація роботи з національно-патріотичного виховання на місцевому рівні потребує створення структурних підрозділів з питань національно-патріотичного виховання при місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, постійної роботи при місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання як дорадчих органів із залученням до складу таких рад фахівців з питань освіти, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, культури і мистецтва, запобігання надзвичайним ситуаціям, а також представників організацій громадянського суспільства відповідного спрямування.

7. Підвищення кваліфікації та професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання

Важливим кроком реалізації Стратегії є кадрове забезпечення процесу національно-патріотичного виховання. У зв’язку з цим зусилля державних органів і неурядових організацій мають бути зосереджені на організації підготовки фахівців із національно-патріотичного виховання, підвищенні кваліфікації таких фахівців, оволодінні ними відповідними знаннями, уміннями і навичками, розробленні для цього належних освітніх та навчальних програм, що забезпечить ефективне впровадження змісту національно-патріотичного виховання, визначеного Стратегією.

З метою підвищення рівня національно-патріотичного виховання в підготовці фахівців необхідним є активне залучення ветеранів та учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях у реалізації проектів (заходів) з національно-патріотичного виховання, які є носіями духу патріотизму та національної свідомості.

Удосконалення професійної компетентності фахівців із національно-патріотичного виховання має відбуватися за допомогою сучасних інтерактивних форм і методів роботи.

8. Удосконалення нормативно-правової бази з національно-патріотичного виховання

Дальша гармонізація нормативно-правової бази з питань національно-патріотичного виховання відбувається комплексно та у стислий період часу шляхом підготовки нових та внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо:

закріплення в установленому порядку завдань та повноважень центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

визначення механізму взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання, ураховуючи процеси децентралізації влади.

9. Реалізація, моніторинг впровадження Стратегії

Реалізація Стратегії забезпечуватиметься спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти і наукових установ, організацій громадянського суспільства, із залученням коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а також з інших незаборонених законодавством джерел.

Для здійснення моніторингу реалізації Стратегії залучатимуться в установленому порядку представники органів державної влади, місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, вчені, фахівці.

Оцінка ефективності реалізації Стратегії ґрунтуватиметься на результатах виконання відповідного плану дій та програм.

Індикаторами ефективності національно-патріотичного виховання мають стати, зокрема:

збільшення відвідуваності закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;

підвищення серед громадян України та представників світового українства рівня знань про видатних особистостей українського державотворення, визначних українських учених, педагогів, спортсменів, військових, підприємців, провідних діячів культури, мистецтв, а також духовних провідників Українського народу;

збільшення передплати та обсягів розповсюдження україномовних (насамперед дитячих і молодіжних) друкованих видань національно-патріотичного спрямування;

збільшення кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, що розкривають героїчне минуле та сьогодення Українського народу, його боротьбу за незалежність та територіальну цілісність;

розширення сфер застосування української мови;

збільшення частки україномовного інформаційного та культурного продукту;

збільшення кількості громадян, зокрема, дітей і молоді, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;

збільшення кількості громадян, які подорожують в інші регіони України;

збільшення кількості і якості культурних продуктів, спрямованих на національно-патріотичне виховання;

збільшення кількості і якості соціальної реклами з питань популяризації національно-патріотичного виховання;

забезпечення проведення конкурсів з визначення проектів національно-патріотичного виховання, розроблених організаціями громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка з Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

забезпечення збільшення кількості підготовлених фахівців національно-патріотичного виховання та розвитку системи підготовки активістів, волонтерів, що займаються питаннями національно-патріотичного виховання;

збільшення кількості проведених зустрічей дітей і молоді з борцями за незалежність України у XX столітті, ветеранами та учасниками антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях;

збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України;

збільшення кількості громадян, зокрема, дітей та молоді, залучених до проектів та заходів з національно-патріотичного виховання місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів, які відповідають ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії;

збільшення кількості заходів із вшанування героїв боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.

Національно-патріотичне виховання Комунального закладу "Тростянецького навчально-виховного комплексу Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області"

Національне виховання – це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації школярів, передавати їм соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку.

Актуальність створення системи національного виховання в умовах творення Української державності визначається потребами суспільства у всебічній активізації інтелектуального і духовно-творчого потенціалу національних та загальнолюдських цінностей, суперечливими процесами входження особистості в соціальне життя, необхідності забезпечення єдності, наступності та послідовності виховних впливів різних соціальних інститутів, постійного коректування виховного процесу.

Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної культури народу, його національної ментальності, спорідненості світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову культуру, розвиток здібностей та талантів особистості.

В стінах Комунального закладу "Тростянецького навчально-виховного комплексу Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ведеться багаторічна та наполеглива робота з формування в учневі громадянських прав і свобод.

Учителі початкових класів (Сіровська О. О., Літвінова А. А., Торіна Г. М та Гуржій Н. Д.) на своїх уроках проводять патріотичні фізкультхвилинки, вчать дітей любити та поважати свій народ, його традиції та звичаї.

Вчителі української мови та літератури (Максименко О. М. та Ярош Н. І.) прищеплюють в учнів любов до рідного слова, вчать шанувати та поважати рідну мову, як ДНК нацією

Вчителі іноземної мови та зарубіжної літератури (Дверій Ю. О., Городчаніна О. О. та Максименко О. М.) наводять приклади поваги та любові до Батьківщини в різних країнах світу таким чином формуючи національну свідомість учнів.

Вчителі історії та правознавства (Драч Н. В. та Прокопенко Я. В.) спираючись на багаторічний історичний та літературний матеріал змальовують героїчні постаті князів, гетьманів, героїв національно-визвольної боротьби, простих людей, для яких державність України була найвищим сенсом їхнього життя. Саме ці постаті є яскравим прикладом для наслідування в учнівської молоді.

Вчителі природничих дисциплін (Чуприна О. М., Францев В. О., Прокопенко Я. В., Хмелик Н. І., Гудзь А. О.) своїх уроках використовують вислови видатних українців, наводять приклади внеску українських вчених та дослідників в розвиток наук природничого циклу.

13 вересня вихованці ГПД здійснили екскурсію на зерносклад місцевого господарства.

Діти з цікавістю розглядали територію та слухали розповідь комірника – Хоменка В.Д. про призначення будівель та господарської техніки.

Продовжуючи тему екскурсії, Шокодько О.В.- вихователь ГПД, розповіла учням про довгий шлях зернинки до хлібного короваю. Ольга Вікторівна також дозволила подивитись на зерно та трішки його потримати.

Ми пишаємось тим ,що цьогорічний урожай зернових сс "Тростянець" є найвищим по Полтавському району.

Щороку в Україні третього четверга відзначають День Вишиванки.

Красива вишита українська сорочка вважається символом здоров'я та краси,любові та святковості,оберегом і захистом.

Нині вишиванка переживає піднесення і відродження.

Вихованці ГПД, з любов'ю підтримуючи власні традиції,святково пройшлися центральними вулицями рідного села у вишиванках під гаслом "Я по світу іду в вишиванці".

Святковий парад супроводжувався піснями та особливим українським колоритом.

До відзначення Міжнародного дня біорізноманіття на групі продовженого дня Тростянецького НВК було проведено низку заходів. Вихованці презентували книжково-ілюстраційну виставку "Наш дім-наша земля",яка познайомила дітей з традиційними формами природокористування та їхнє значення для збереження компонентів біорізноманіття в Україні

Продовженням став еко-квест"Збережи свою планету". Діти розшукували заповідні місця рідного села. Відвідали місцевий парк та побували у лісі . Всі дійшли висновку,що природа потребує нашого захисту.

Користуючись нагодою звернути увагу спільноти на актуальні проблеми збереження біосистеми,учні ГПД виготовили та розповсюдили буклети природоохоронного змісту: Знай! Люби! Бережи!

Весна іде, красу несе, а в тій красі радає все!

Хлопці 3 класу привітали дівчаток зі святом - 8 березня. А потім ми провели конкурс "Нумо, дівчата." Шукали найкращу господиню, майстриню, розумницю, мамину помічницю. Свято пройшло весело і цікаво.

Класний керівник Торіна Г.М.

Виховна година «Крюківська трагедія»

У французькому селищі Орадур (червень, 1944 р.) нацисти замордували 642 жителі, у чеській Лідіце (червень, 1943 р.) - 320, у білоруській Хатині (березень 1943 р.) - 149 (за сучасними німецькими даними - 152). Про це знає Європа, про це відає весь світ.

А чому ми замовчуємо про трагедію, яка була наймасштабніша й найкривавіша не лише на теренах Радянського Союзу, а й усієї Європи?

Людській пам’яті притаманна здатність забувати, але те, що творили фашисти в перші весняні дні 1943 року в простому українському містечку Корюківці, забути неможливо.

Навіть через багато років згадувати про ті події надзвичайно боляче і гірко. Велика Вітчизняна війна і період німецько-фашистської окупації стали для корюківчан суворим випробуванням. Корюківка була центром партизанського руху на Чернігівщині. Звідси почали свій шлях Чернігівський партизанський загін, партизанське з’єднання О.Ф.Федорова, тут постійно діяло партійне та комсомольське підпілля. Саме ці факти стали причиною фашистської розправи над мирними жителями Корюківки в березні 1943 року.

Уночі 27 лютого 1943 року партизани розгромили фашистський гарнізон, визволили в’язнів з тюрми – сім’ї партизанів, активістів з усього району, і поїхали в ліси.

Налякані люди сиділи вдома або сім’ями вирушали до знайомих на околицю Корюківки, щоб звідти було легше втекти до лісу.

Та з’ясувалося, що вони йшли назустріч смерті, бо вона чекала саме тут.

Багато чоловіків і юнаків повтікали, бо вважали, що кара впаде в першу чергу на них, як це було в Тополівці, Єліно та інших селах.

Наказ коменданта Корюківки був однозначний:

„... Попереджаю населення сіл Гути Студенецької, Перелюба, Тихоновичів, Корюківки, що коли воно не припинить зв’язків з партизанами, названі села будуть спалені, а їх мешканці розстріляні...”.

Але більшість людей не вірила в найгірше, не наважувалася залишити домівку. Та й Корюківка - не хутір. Хіба ж можна розправитися з тисячами людей?

Біда прийшла за наказом гітлерівського генерала Хайзінгера вранці 1 березня.

Неспроможні розгромити партизанів у лісах, підкорити населення, фашисти вирішили знищити Корюківку. Каральний загін есесівців та поліцаїв оточив щільним кільцем містечко.

Таких звірств, які вчинили окупанти в Корюківці, історія ще не знала.

Усе почалося з околиць. Есесівці заходили до хат, де збирались у тривозі люди для перевірки документів.

Убивали всіх – від немовлят до людей похилого віку. Йшли від хати до хати, а за ними йшли ті, що підпалювали.

Гітлерівці збирали і гнали юрби людей, зокрема і дітей, по вулиці Шевченка в центр міста до ресторану. Прикладами заганяли в приміщення. Палач стояв на прилавку з автоматом. Мертві лежали один на одному в декілька рядів, аж по вікна. Кати вбивали старих, душили та різали дітей, ґвалтували жінок.

За три дні фашисти розстріляли, забили, спалили живими близько 7 тисяч мирних людей та повністю спалили місто.

Очевидці кажуть, що дим і зарево від пожеж було видно у Щорсі, Сосниці, у Холмах. З 1300 будинків, наявних у місті до акції, залишилося 10 - переважно цегляних.

За кількістю жертв Корюківська трагедія майже в 45 разів жахливіша за горезвісну білоруську Хатинь. Але, на відміну від Хатині, не відома всьому світу, проте (я на це сподіваюся!) історія з часом усе розставить на свої місця.

Учні 3 класу працювали над проектом "Людина має творити добро".

Метою якого було виховати у дітей ввічливе ставлення один до одного, до людей старшого покоління, любити тварин. А висновок учні зробили такий, що потрібно поспішати робити добро, тому що доброта врятує світ.

Голодно і холодно птахам взимку. Учні другого класу Тростянецького НВК прийшли їм на допомогу.

Практичною частиною виконання навчального проекту на уроці природознавства була операція «Годівничка». В пришкільному саду діти розвісили власноруч виготовлені годівнички. Вони насипали в них зерна, а для синичок повісили ще й сала. Хай смакують, а влітку оберігають дерева від шкідників.

Учитель 2 класу: Гуржій Н. Д.

На виховній годині учні 7класу разом з класним керівником провели акцію Продовж життя книзі. Книгу треба берегти, бо то культура, надбання нашої історії…

Знай, учителю, від тебе залежить, чи сформований в дитини культ книги.

Справжній культ, що викликає смак до літератури, поезії,

смак до культури побуту, культури взаємовідносин між людьми.

Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою. Виростають діти – і добра казка зникає, а Миколай залишається. Кожного року відзначають два свята Миколая. Перше - 22 травня, а друге - 19 грудня - сьогодні. Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він - захисник усіх бідних, і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він - почесний охоронець і завжди приходить з подарунками.

Бо найбільше щастя в житті - це робити добро. Саме тому сьогодні учні першого класу запросили до себе на гостини своїх рідних та поринули в традиції святкування Святого Миколая.

Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

Вчитель 1-го класу

А.А.Літвінова

Свято Миколая відзначали у 2, 3 та 4 класах

«Ми проти насильства»

7 грудня 2017 року, у рамках всеукраїнського тижня правознавства,класним керівником 6 класу Дверій Ю.О. було проведено виховний захід «Ми проти насильства», головним завданням якого було навчити дітей

РОЗПІЗНАТИ насильство

НЕ ДОПУСКАТИ насильства

ВМІТИ ЗАХИСТИТИСЬ від насильства.

На жаль, ми живемо у світі де існує таке негативне явище, як насилля. Прояви насильства супроводжують людство з давніх-давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Ми вже звикли сприймати це як щось неминуче. Але ж прояви насильства порушують права людини, принципи вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч з нами, чи у нас в домі, на вулиці, ми можемо зупинити його.

У ході проведення заходу, діти були ознайомлені із правами, що гарантуються законом України та важливістю дотримання конституційних та правових норм у повсякденному житті.

Учні 1 класу взяли активну участь в рамках проведення Всеукраїнського тижня права.

Було проведено виховний захід «Знай свої права, дитино!», де обговорили проблеми правового захисту сім'ї та дитинства, що тривалий час перебувають в центрі уваги міжнародної спільноти. Ознайомилися з основними правами дитини, які проголошує Конвенція ООН.

Отже, знаючи свої права, кожна дитина має більше шансів на щасливе майбутнє.

У проведенні заходу прийняли участь і батьки наших першокласників.

5.12.2017р. класним керівником 7 класу Пушкар В.С. було проведено виховний захід на тему: «Права та обов’язки дітей» з метою становлення активної позиції учнів щодо реалізації прав людини та створенню умов для набуття ними досвіду громадської дії, демократичної поведінки та конструктивної вдаємодії.

У першачків сьогодні справжнє свято,

Гостей зібралося багато.

Традицій скарб нам нагадали,

Зі святом Покрови нас привітали.

В 1 клас Тростянецького НВК завітали козаки з пізнавальним святом Українського козацтва – Покрови Присвятої Богородиці.

Діти отримали масу цікавої інформації, стосовно історії козацтва та звичаїв нашої славетної України. З учнями козаки провели ігри та естафети, які залишили в душах маленьких козачат незабутні емоції.

13 жовтня учні 2 класу відзначали Свято Покрови, День Козацтва та

День захисника України.

Учні розширили свої знання про ці свята. Вони розповідали вірші,

а майбутні козаки позмагалися своїми силами під час спортивних змагань. Закінчилося свято смачною козацькою кашею.

Учитель: Гуржій Н.Д.

Ліси – наше багатство

«Ліси – наше багатство» - під такою назвою учителем Торіною Г.М. проведено екскурсію для учнів 3 класу закладу. Метою заходу було виховувати дбайливе і гуманне ставлення до природи, бажання її охороняти,формувати інтерес до навколишнього середовища,що ліс один з найдорожчих скарбів людства, унікальний і безцінний дарунок природи, прикраса рідної землі.

Після екскурсії для учнів проведено різноманітні заходи, на яких діти малювали малюнки, писали твори, розповідали прислів’я про ліс.

Безпечний Інтернет

2 жовтня у 5 класі відбулася виховна година ,присвячена темі безпечного користування мережею Інтернет. Учні узагальнили і дізналися багато нової та корисної інформації для себе.

П’ятикласники Тростянецького НВК захищені від загроз у мережі Інтернет.

В другому класі Тростянецького НВК навчається 18 «чомучок».

Я назвала їх так тому, що їхній цікавості і запитанням «Чому?»-

Немає меж.

Кожного четверга я проводжу гурток «Чомучки».На заняттях цього гуртка ми розширюєм знання про навколишній світ, вчимося спостерігати, аналізувати, робити висновки.

Учитель: Гуржій Н.Д.

Олімпійський тиждень – 8 -15 вересня

Проведення олімпійського тижня в нашій школі стало традиційним. Учні 3-4 класів змагалися у спортивній грі «Веселі старти». З задоволенням « саджали та збирали» картоплю, бігали наввипередки, стрибали, хто далі. Перемогла, як завжди дружба. Але всі отримали гарний настрій, пропагуючи здоровий спосіб життя. 1 місце з бігу серед дівчат - Мирошниченко Марія, серед хлопців – Крук Євгеній.