Наш Музей хліба в черговий раз підтвердив звання
«Зразковий музей»
Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.07.2008 року нашому музею Хліба присвоєння звання «Зразковий музей». У 2012 році наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.02.2012 року № 213 «Про присвоєння та підтвердження звання «Зразковий музей» при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерством освіти і науки, молоді та спорту», це звання підтверджено. У 2016 наказом Міністерства освіти і науки України від 21.04.2017 року № 622 «Про затвердження рішення комісії Міністерства освіти і науки України з присвоєння звання «Зразковий музей» в черговий раз нашому музею це звання підтверджено.
МУЗЕЙ ХЛІБА
при Тростянецькому навчально-виховному комплексі
Полтавської районної ради Полтавської області
Відкриття музею хліба відбулося 13 грудня 1999 року на свято Калити. На підставі наказу №563 від 20 листопада 2003 року по Полтавському обласному управлінню освіти і науки йому видано Свідоцтво № 16-114 про відомчу реєстрацію музею при закладі освіти Міністерства освіти і науки України. В зв’язку із збільшенням експонатів наш Музей тричі змінював своє місце розташування. У 2010 році було оформлено окрему музейну кімнату про наш край в роки війни, а влітку 2015 року музей Хліба і музейну кімнату об’єднано та розміщено всі експонати, матеріали, стенди в одній кімнаті площею 54 кв. м. Завідувачем Музею на громадських засадах працює педагог – організатор Лавроненко Оксана Олексіївна.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.07. 2008 року музею Хліба присвоєння звання «Зразковий музей». У 2012 році наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.02.2012 року №213 «Про присвоєння та підтвердження звання «Зразковий музей» при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерством освіти і науки, молоді та спорту», це звання підтверджено. У 2016 наказом Міністерства освіти і науки України від 21.04.2017 року № 622 «Про затвердження рішення комісії Міністерства освіти і науки України з присвоєння звання «Зразковий музей» в черговий раз нашому музею це звання підтверджено.
Протягом 2011-2016 років продовжувалася робота з пошуку нових експонатів, документів, публікацій в пресі, матеріалів про участь наших односельців в афганській війні, у антитерористичній операції на сході України; по переоформленню Музею та оформленню нових стендів, поновленню текстів екскурсій, , а також поширенню інформації про Музей шляхом проведення екскурсій, виховних заходів, зустрічей, публікацій у пресі, участі у семінарах, конференціях, конкурсах, виставках, оглядах.
У оновленому Музеї збережено дві тематичні лінії, які умовно розділяють його на дві тематичні частини: «З історії хліба» та «Наш край в роки війни».
1.1. Розділ «З історії хліборобства» представлений стендами «З історії хліборобства», «Що дають зернові культури?», «Від зернини до хлібини», «Хліб у полі», «Хліб у коморі», «Хліб на столі» та натуральними експонатами: ярмо для запрягання волів, кукурудзосаджалка, серпи для зрізування стебел зернових, ціп – для їх обмолоту, зразки злакових культур, снопи зернових, які вирощуються в нашому господарстві, коряк – для набирання зерна, макітри для замішування тіста, форми для вироблення хлібобулочних виробів, сито для просіювання борошна, форми для випічки тіста і печива, качалка для розкачування тіста і повний набір інвентарю для печі: дерев’яні лопати, кочерга, чаплія, рогач.
1.2. Розділ «Хлібом дорожить умійте» представлений стендами «Хлібом дорожить умійте», «Хліб у народних звичаях і обрядах», а також зібраними і оформленими спогадами, іншими матеріалами про Голодомор 1932-1933 років, про обряди і традиції, пов’язані з використанням зерна та хліба, про участь нашого музею Хліба у Всеукраїнському фестивалі «Українська паляниця» у 2003, 2014 роках.
1.3. Розділ «Шануймо працю хлібороба» - це стенди «Хлібороби нашого краю» та «З історії досягнень господарства», де наведено таблицю вирощення зернових у господарстві, фотографії і описи роботи млина, пекарні, макаронного цеху, які у 80 - і роки були гордістю нашого господарства. Зібрано фотографії керівників господарства, які його очолювали у різні роки, подано списки випускників школи, що працювали чи працюють у господарстві.
Серед натуральних експонатів – снопи зернових, вирощених на полях господарства, зразки продукції, що випускали млин, пекарня, макаронний цех; папки з повідомленнями у пресі про досягнення господарства СТОВ «СС «Тростянець» та про музей Хліба, екземпляр газети «За заможне життя» №31-32 за 1967 рік, яку випускала партійна організація, правління колгоспу імені Дзержинського та виконком сільської ради. Зокрема в ній надрукована замітка «Висока нагорода зобов’язує», в якій розповідається, за що за вирощені високі врожаї зернових колгосп нагороджено перехідним Червоним Прапором, який так і залишився в господарстві на довгі роки, а потім урочисто переданий нам у Музей. Дуже цінний документ, виданий Полтавською Губернською Землеустрійною Комісією 4 листопада 1915 року, передав Музею житель с. Нижча Вільшана Тополя Степан Гнатович. Це посвідчення на право одноосібної власності земельною ділянкою, яка складалася з чотирьох ділянок загальною площею три десятини одна тисяча сімсот сорок дев’ять квадратних сажнів: «Выкопировка съ плана разверстанія надельной земли». Документ оформлено на 2 аркушах розміром 24 на 40 см із записами на всіх чотирьох сторінках.
1.5.У розділі «Вони за щастя онуків воювали» на стенді «Згадаймо всіх поіменно» представлено списки жителів села, які не повернулися з фронтів війни і посмертно занесені до Книги Слави. На стендах «За щастя онуків воювали», «Вони відчули радість перемоги» - фотографії жителів сіл сільської ради, яким випало щастя повернутися живими і продовжити свою трудову діяльність на мирному фронті. Стенд «Вони визволяли наші села» розповідає про бойовий шлях 89 гвардійського мінометного полку, який визволяв наші села в роки війни. Про дітей війни розповідає стенд «Дитинство, опалене війною». Їх дитинство пройшло під гуркіт канонади, свист куль, вибухи бомб.
1.6. Розділ «В житті завжди є місце подвигу» представлений двома стендами: «Афганістан болить в моїй душі», що розповідає про жителів сіл нашої сільської ради, яким довелося взяли участь у Афганській війні 1979-1989років та «Учасники АТО», що знайомить нас з односельцями, які брали участь в антитерористичній операції. Це випускники нашої школи: Борута Руслан, Сердюк Євген, Кожушко Віталій, Матьоха Роман, а також батьки учнів нашої школи: Бернацького Євгена – Бернацький Ігор Борисович, Листопад Аліни – Листопад Ростислав Гнатович.
Так як музей Хліба є центром національно – патріотичного виховання, то на його базі вчителі проводять уроки та виховні заходи. Учні навчально-виховного комплексу використовують матеріали Музею для написання творчих робіт, ведення дослідницької роботи. Щороку 1-2 студенти Полтавського національного педагогічного університету (факультет журналістики) знайомляться з матеріалами нашого Музею для написання курсових чи дипломних робіт та доповнюють його власними зібраними матеріалами в ході спілкування із жителями сіл сільської ради.
Учениця Баранова Каріна у 2012 році використала матеріали Музею для написання своєї роботи та виступу на обласній науково – практичній краєзнавчій конференції «Полтавщина – земля моя свята».
Драч Людмила (2012 рік), Мирошниченко Яна (2013 рік), Баранова Каріна (2014 рік), Гайдамашко Анастасія (2015 рік), Заєць Оксана (2016 рік) використали матеріали Музею для участі у Всеукраїнській філософській історико-краєзнавчій конференції учнівської молоді «Пізнай себе, свій рід, свій нарід».
У 2014році учениця 9 класу Козакова Валерія писала науково – дослідницьку роботу в МАН з теми «Вплив участі учнів у позакласній пошуковій роботі на їх навчальну успішність».
У жовтні 2014 року члени ради музею Хліба (Гайдамашко Анастасія, Пеляк Яна, Боровенська Анжела та Заєць Оксана) стали призерами ( друге місце) Всеукраїнського фестивалю «Українська паляниця», де презентували роботу Музею та показали обряд випікання хліба.
Надалі цей обряд у відеозаписі чи особисто учасниками було показано на семінарах учителів району, які проводилися на базі школи, для учнів інших шкіл, батьків, громадськості.
Щороку у січні місяці члени ради Музею та учасники художньої самодіяльності, використовуючи матеріали Музею, готують новорічний Вертеп, з яким вітають громаду Тростянецької сільської ради, адміністративні та громадські організації району, хворих, які лікуються на той час в центральній районній клінічній лікарні, з Новим роком та Різдвом Хрестовим (керівник Шевченко Г.М.)
У березні 2016 року в Музеї на науково – практичній конференції «Формування дослідницьких компетенцій учасників навчально-виховного процесу шляхом позакласної пошукової роботи» зустрілися учні та випускники школи, які в різні роки були членами ради Музею та його екскурсоводами. У своїх виступах учасники конференції також обмінялися думками з приводу того, яку роль відіграв музей Хліба в їх подальшому житті.
На базі Музею також пройшов семінар відповідальних за туристсько-краєзнавчу роботу, де в обговоренні питань та проведенні екскурсії для учасників семінару взяли участь члени ради Музею.
У квітні 2016 року музей Хліба відвідали директори шкіл Полтавської області, які в цей час перебували на курсах у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічних освіти. Вони взяли участь у обговоренні питання «Роль музею в національно – патріотичному вихованні учнів». Свої науково – дослідницькі роботи презентували члени ради Музею, які потім провели і екскурсії для присутніх.
За останні 5 років про музей хліба писали газета «Вісті»:
13.05.2011 року «З промінчики зоря – із зернини хліб» (автор студентка Полтавського інституту економіки і права Ілона Чорногор),
01.02.2012 року «Таємниця голови колгоспу»,
21.11.2014 року «Свята і хлібна земля Полтавська»,
21.11.2014 року «Берегиня хліба з Тростянця»,
21.11.2014 року «Наш музей – лауреат «Української паляниці – 2014».
Протягом 2011-2016 років на базі Музею проведено 34 заходи, серед яких 7 виховних годин, 4 науково – практичні конференції, 6 зустрічей, 17 екскурсій. В музеї Хліба побували директори шкіл області разом зі своїми керівниками – методистами ПОІППО, керівники адміністрації та районної ради Полтавського району, працівники районної газети «Вісті», випускники школи, які в минулому були екскурсоводами Музею, учителі шкіл району, учасники АТО та воїни – афганці.
Педагог – організатор О.О.Лавроненко