Порядок реагування на випадки булінгу
«Що таке булінг та як з ним боротися»
Чи замислювались ви звідки виникає «комплекс жертви» або звичка проявляти агресію до інших? Багато хто не здогадується, що явище булінгу може починатися ще у дошкільному віці. Дитина може стати як жертвою, так і ініціатором цькування ще в дитячому садочку.
Що таке булінг?
Слово «булінг» походить з англійської і означає систематичне знущання або цькування. Це повторюваний психологічний або фізичний тиск на іншу особу. Булінг може мати як разовий, спровокований характер, так і стати постійним переслідуванням.
У закладі дошкільної освіти булінг може проявлятись через:
Психологічний вплив — образи, приниження, виключення з ігор;
Фізичний вплив — штовхання, побиття, псування речей.
Хто може бути джерелом булінгу в садочку?
Іноді саме дорослі мимоволі формують агресивну поведінку дітей. Малюки уважно спостерігають за реакцією вихователів чи батьків, переймають їх ставлення до інших. Якщо дорослий:
глузує з дитини,
ігнорує її скарги,
дозволяє собі принизливі висловлювання — це може спровокувати у групі хвилю зневаги до цієї дитини.
Також негативне ставлення в родині — покарання, приниження, або, навпаки, надмірна поблажливість — може впливати на поведінку дитини в колективі.
Як змінюється поведінка дитини — жертви булінгу?
1) Вдома:
Уникає садочка, знаходить причини залишитись вдома;
Скаржиться на нездужання без видимих причин;
Відмовляється грати з іншими дітьми;
Часто перебуває у пригніченому стані.
2) У садочку:
Тримається осторонь, не бере участі в іграх;
Часто губить або ламає свої речі;
Уникає спілкування, не має друзів;
Відмовляється від активної ролі в ігровій діяльності.
Діти-дошкільнята ще не до кінця розуміють наслідки своїх дій, тому прояви агресії часто виникають спонтанно, без плану чи глибокого усвідомлення.
Як обирають «жертву»?
Будь-яка дитина, яка хоч трохи вирізняється серед інших, може стати мішенню. Це може бути:
незвичайна зовнішність (окуляри, веснянки),
незграбна поведінка,
нездатність постояти за себе.
Типові риси дитини, яку легко ображати:
Низька самооцінка;
Сором’язливість, замкненість;
Відсутність друзів;
Погодження на все, навіть на зневагу.
У більшості випадків такі діти не говорять дорослим про свої переживання.
«Провокативна жертва» — хто це?
Це діти, поведінка яких відрізняється настільки, що викликає неприйняття в групі:
Затримка в розвитку;
Постійні скарги;
Гіперопіка з боку батьків;
Рідкісна присутність у колективі (через хвороби).
Як виявити «булі» — дитину-агресора?
Фізично сильніші, нестримані, гіперактивні діти;
Намагаються стати лідерами будь-якою ціною;
Не вміють співпереживати;
Мають досвід вседозволеності або авторитетних батьків.
Про спостерігачів булінгу
Ті, хто мовчки спостерігає, також відіграють важливу роль. Причини їх пасивності:
Страх самому стати жертвою;
Бажання залишитися «в групі»;
Брак моральної зрілості;
Попередній досвід цькування.
Роль дорослого — ключова!
Вихователь у садочку має стежити за стосунками в колективі, помічати тривожні сигнали та допомагати дітям навчитися конструктивного спілкування. Батьки ж повинні бути уважними до змін у поведінці своєї дитини.
Що робити батькам?
Спостерігайте за дитиною — як вона поводиться вдома та в садочку.
Не ігноруйте її скарги, навіть якщо вони здаються дріб’язковими.
Розвивайте в дитині впевненість, вміння сказати «ні».
Уникайте агресії у власній поведінці — ви приклад для дитини.
Пояснюйте дитині, що кожна людина має право на повагу.
❗❗❗ Пам’ятайте:
Дитина, яка стала учасником булінгу — незалежно від ролі — потребує допомоги фахівця.
Якщо у вас є питання або тривоги, зверніться до практичного психолога або адміністрації ДНЗ. Вам нададуть підтримку та консультацію.