СТОП булінг

Порядок реагування на випадки булінгу

«Що таке булінг та як з ним боротися»

Чи замислювались ви звідки виникає «комплекс жертви» або звичка проявляти агресію до інших? Багато хто не здогадується, що явище булінгу може починатися ще у дошкільному віці. Дитина може стати як жертвою, так і ініціатором цькування ще в дитячому садочку.

Що таке булінг?

Слово «булінг» походить з англійської і означає систематичне знущання або цькування. Це повторюваний психологічний або фізичний тиск на іншу особу. Булінг може мати як разовий, спровокований характер, так і стати постійним переслідуванням.

У закладі дошкільної освіти булінг може проявлятись через:

• Психологічний вплив — образи, приниження, виключення з ігор;

• Фізичний вплив — штовхання, побиття, псування речей.

Хто може бути джерелом булінгу в садочку?

Іноді саме дорослі мимоволі формують агресивну поведінку дітей. Малюки уважно спостерігають за реакцією вихователів чи батьків, переймають їх ставлення до інших. Якщо дорослий:

• глузує з дитини,

• ігнорує її скарги,

• дозволяє собі принизливі висловлювання — це може спровокувати у групі хвилю зневаги до цієї дитини.

Також негативне ставлення в родині — покарання, приниження, або, навпаки, надмірна поблажливість — може впливати на поведінку дитини в колективі.

Як змінюється поведінка дитини — жертви булінгу?

1) Вдома:

• Уникає садочка, знаходить причини залишитись вдома;

• Скаржиться на нездужання без видимих причин;

• Відмовляється грати з іншими дітьми;

• Часто перебуває у пригніченому стані.

2) У садочку:

• Тримається осторонь, не бере участі в іграх;

• Часто губить або ламає свої речі;

• Уникає спілкування, не має друзів;

• Відмовляється від активної ролі в ігровій діяльності.

Діти-дошкільнята ще не до кінця розуміють наслідки своїх дій, тому прояви агресії часто виникають спонтанно, без плану чи глибокого усвідомлення.

Як обирають «жертву»?

Будь-яка дитина, яка хоч трохи вирізняється серед інших, може стати мішенню. Це може бути:

• незвичайна зовнішність (окуляри, веснянки),

• незграбна поведінка,

• нездатність постояти за себе.

Типові риси дитини, яку легко ображати:

• Низька самооцінка;

• Сором’язливість, замкненість;

• Відсутність друзів;

• Погодження на все, навіть на зневагу.

У більшості випадків такі діти не говорять дорослим про свої переживання.

«Провокативна жертва» — хто це?

Це діти, поведінка яких відрізняється настільки, що викликає неприйняття в групі:

• Затримка в розвитку;

• Постійні скарги;

• Гіперопіка з боку батьків;

• Рідкісна присутність у колективі (через хвороби).

Як виявити «булі» — дитину-агресора?

• Фізично сильніші, нестримані, гіперактивні діти;

• Намагаються стати лідерами будь-якою ціною;

• Не вміють співпереживати;

• Мають досвід вседозволеності або авторитетних батьків.

Про спостерігачів булінгу

Ті, хто мовчки спостерігає, також відіграють важливу роль. Причини їх пасивності:

• Страх самому стати жертвою;

• Бажання залишитися «в групі»;

• Брак моральної зрілості;

• Попередній досвід цькування.

Роль дорослого — ключова!

Вихователь у садочку має стежити за стосунками в колективі, помічати тривожні сигнали та допомагати дітям навчитися конструктивного спілкування. Батьки ж повинні бути уважними до змін у поведінці своєї дитини.

Що робити батькам?

• Спостерігайте за дитиною — як вона поводиться вдома та в садочку.

• Не ігноруйте її скарги, навіть якщо вони здаються дріб’язковими.

• Розвивайте в дитині впевненість, вміння сказати «ні».

• Уникайте агресії у власній поведінці — ви приклад для дитини.

• Пояснюйте дитині, що кожна людина має право на повагу.

❗❗❗ Пам’ятайте:
Дитина, яка стала учасником булінгу — незалежно від ролі — потребує допомоги фахівця.
Якщо у вас є питання або тривоги, зверніться до практичного психолога або адміністрації ДНЗ. Вам нададуть підтримку та консультацію.