Мацієвич Лев Макарович
МАЦІЄВИЧ ЛЕВ (ЛЕВКО) МАКАРОВИЧМацієвич Лев (Левко) Макарович народився 13 січня 1877 року в містечку Олександрівці, загинув 7 жовтня 1910 року в Петербурзі, де й похований. Вітчизняний корабельний інженер і льотчик, капітан. Закінчив Харківський технологічний інститут (1901) і Миколаївську морську академію (1906). З 1908 року служив в Морському технічному комітеті, потім призначений у Відділ повітряного флоту. Приймав участь у спорудженні (в Севастополі) броненосця "Іоанн Златоуст". Займався питаннями теорії і практики авіації. Створив в 1909 році проект гідролітака. Автор першого в світі проекту авіаносця. У 1910 році у Франції закінчив льотну школу А.Фармана, організував приймання літаків і двигунів, замовлених для Росії, вивчав організацію льотного навчання. В Росії був учасником багатьох успішних польотів, в т.ч. першого нічного (одночасно з М.Єфімовим). Підняв у повітря перших в Росії пасажирів. Загинув під час польоту при проведенні першого Всеросійського свята повітроплавання (перша жертва російської авіації). Заснував (разом з іншими) Революційну українську партію(РУП) - першу політичну партію в Наддніпрянській Україні (соціал-демократичного напрямку).
MATSIEVYCH LEV (LEVKO) MAKAROVYCH
Matsievych Lev (Levko) Makarovych was bora on the 13th of January 1877 in Olexandrivka, he died on the 7th of November 1910 in St.Petersburg. He is a patriotic ship-building engineer and a pilot. He graduated from Kharkiv Technology Institute (1901) and Navigation Academy (1906) in Mykoiayiv. He took part in the building of the battleship "loan Zlatoust" in Sevastopol. He was occupied with the questions of theory and practice of aviation. In 1909 he created the project of a hydroplane.
Увага! В бібліотеку надійшла книга про Левка Мацієвича:
Панченко В. Небо Левка Мацієвича: нарис/ Панченко В; упоряд. ілюстр. Білошапка В.В.- К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2009.- 52с,іл. Левко Макарович Мацієвич - талановитий конструктор морських кораблів, авітор та громадський діяч, який прожив коротке, але яскраве, насичене життя. З ідеологічних мотивів ім'я Л.Мацієвича замовчувалось, у тому числі й на його батьківщині, у містечку Олександрівка на Кіровоградщині. І цей нарис - одна з перших спроб повернути з історичного забуття ім'я славного сина України. До видання включено копії документів з фондів Державного архіву Кіровоградської області, Державного архіву Харківської області, Чернігівського літературно- меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського, Олександрівського районного краєзнавчого музею та його філії - кімнати-музею Л.Мацієвича, музею історії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".Підкорювач "Фармана"
Підкорювач двох стихій
Щедра на таланти наша земля українська… Вона подарувала людству цілу плеяду геніальних співаків і композиторів, поетів і письменників, учених і винахідників. Та через ряд історичних обставин, синам і дочкам цієї благословенної землі доводилось збагачувати скарбницю знань нашої цивілізації, перебуваючи далеко за межами рідного краю. А серед них чимало таких, чиїми відкриттями пишається весь світ.
Наш земляк Левко Мацієвич – яскрава, але, на жаль, досі призабута постать української історії. Він присвятив своє життя розвитку військової науки й техніки, зробив помітний внесок у розробку новітніх на той час конструкцій кораблів і літаків. «Слава Мацієвича розляглась по всьому світу, але Україні належить честь, що один з її синів записав своє благородне ім’я на скрижалях вселюдського поступу»,- писав Микола Вороний. Талановитий вітчизняний корабельний інженер, льотчик, громадський діяч Левко Мацієвич народився у новорічний день 1877 року (13 січня – за новим стилем). Закінчив Харківський технологічний інститут (1901) і Миколаївську морську академію (1906). Брав участь у будівництві (в Севастополі) броненосця «Іоанн Златоуст». Займався питаннями теорії і практики авіації. Створив одні з перших у світі проекти авіаносця і гідролітака, багато проектів підводних човнів. Першим в Російській імперії підняв на літаку пасажирів у повітря, одним із перших здійснив нічні польоти. Загинув 7 жовтня 1910 року під час польоту, ставши першою жертвою російської авіації.
З ідеологічних міркувань ім’я Левка Мацієвича тривалий час замовчувалось. Нарис Володимира Панченка «Небо Левка Мацієвича» - одна з перших спроб повернути з історичного забуття ім’я славного сина України. Книга присвячена життю і діяльності видатного уродженця Олександрівки. Упорядником ілюстрацій до видання став краєзнавець Василь Білошапка. У 2016 році вийшов збірник «Небо Левка Мацієвича», який є ще одною спробою розкрити перед читачами цю непересічну особистість. Лев Макарович був одним із перших льотчиків Російської імперії, конструював підводні човни, працював над проектом авіаносця. А ще – був великим патріотом , одним із співзасновників Революційної української партії (РУП) - першої політичної партії, що відстоювала ідеали незалежності України. У колі його товаришів і знайомих – М.Вороний, М.Міхновський, С.Петлюра, О.Олесь, М.Коцюбинський та десятки інших із плеяди української інтелігенції початку ХХ століття. Видання вміщує переклад «Сборника памяти Л.М.Мациевича», виданого 1912 року у С.-Петербурзі, пізніші спогади людей, які особисто знали Левка Мацієвича, листи Л.Мацієвича до М.Коцюбинського і М.Грушевського та добірку фотознімків, більшість із яких опубліковані вперше.У 2003 році у будинку, де народився наш видатний земляк відкрито кімнату-музей Л. М. Мацієвича. На його честь в Олександрівці у 2015 році встановлено пам’ятник.
До дня народження Левка Макаровича Мацієвича працівники бібліотеки підготували історико-краєзнавчий відеонарис, який можна переглянути на відеосторінці або за посиланням https://youtu.be/5tYLnRLBOp4
Запрошуємо завітати до нашої бібліотеки, щоб із книг дізнатися більше про видатного земляка Левка Мацієвича.