Мацієвич Лев Макарович
МАЦІЄВИЧ ЛЕВ (ЛЕВКО) МАКАРОВИЧМацієвич Лев (Левко) Макарович народився 13 січня 1877 року в містечку Олександрівці, загинув 7 жовтня 1910 року в Петербурзі, де й похований. Вітчизняний корабельний інженер і льотчик, капітан. Закінчив Харківський технологічний інститут (1901) і Миколаївську морську академію (1906). З 1908 року служив в Морському технічному комітеті, потім призначений у Відділ повітряного флоту. Приймав участь у спорудженні (в Севастополі) броненосця "Іоанн Златоуст". Займався питаннями теорії і практики авіації. Створив в 1909 році проект гідролітака. Автор першого в світі проекту авіаносця. У 1910 році у Франції закінчив льотну школу А.Фармана, організував приймання літаків і двигунів, замовлених для Росії, вивчав організацію льотного навчання. В Росії був учасником багатьох успішних польотів, в т.ч. першого нічного (одночасно з М.Єфімовим). Підняв у повітря перших в Росії пасажирів. Загинув під час польоту при проведенні першого Всеросійського свята повітроплавання (перша жертва російської авіації). Заснував (разом з іншими) Революційну українську партію(РУП) - першу політичну партію в Наддніпрянській Україні (соціал-демократичного напрямку).
MATSIEVYCH LEV (LEVKO) MAKAROVYCH
Matsievych Lev (Levko) Makarovych was bora on the 13th of January 1877 in Olexandrivka, he died on the 7th of November 1910 in St.Petersburg. He is a patriotic ship-building engineer and a pilot. He graduated from Kharkiv Technology Institute (1901) and Navigation Academy (1906) in Mykoiayiv. He took part in the building of the battleship "loan Zlatoust" in Sevastopol. He was occupied with the questions of theory and practice of aviation. In 1909 he created the project of a hydroplane.
Увага! В бібліотеку надійшла книга про Левка Мацієвича:
Панченко В. Небо Левка Мацієвича: нарис/ Панченко В; упоряд. ілюстр. Білошапка В.В.- К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2009.- 52с,іл. Левко Макарович Мацієвич - талановитий конструктор морських кораблів, авітор та громадський діяч, який прожив коротке, але яскраве, насичене життя. З ідеологічних мотивів ім'я Л.Мацієвича замовчувалось, у тому числі й на його батьківщині, у містечку Олександрівка на Кіровоградщині. І цей нарис - одна з перших спроб повернути з історичного забуття ім'я славного сина України. До видання включено копії документів з фондів Державного архіву Кіровоградської області, Державного архіву Харківської області, Чернігівського літературно- меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського, Олександрівського районного краєзнавчого музею та його філії - кімнати-музею Л.Мацієвича, музею історії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".Підкорювач "Фармана"