Подорож екологічною стежиною «Мала Вись»
Мета заходу: залучення максимальної кількості учнів до різних форм розумового та корисного відпочинку; активізація вивчення дітьми природи рідного краю та практичної природоохоронної роботи; виховання екологічної свідомості у підростаючого покоління (екологічної та трудової культури).
Обладнання: комплексний ландшафтний профіль зупинки «Докембрійські граніти», гербарний матеріал, демонстраційні таблиці, музичний супровід.
Форма проведення: заочна екскурсія.
Методичний коментар: подорож може бути проведена в стінах класної кімнати в якості години спілкування, але й не виключається можливість проведення екскурсії з виходом у природу, бо загальна її тривалість становить близько однієї години.
Ведучий
Географи, екологи, дослідники, біологи,
мандрівники, романтики скликаєм всіх сюди.
Тут в парку понад річкою на схилах до води,
залишила природа прекраснії сліди.
Їх треба пильнувати й старанно берегти,
а років через двадцять тут буде пишний ліс.
А може гола прерія із купою сміття,
в болото перетворена занедбана ріка.
І щоб цього не сталось, стежину ми проклали,
працюємо натхненно, оберігаєм Землю.
(Автор – учениця 8 класу Федорова Євгенія, 2000 рік)
Як відомо, доторкнутися до природи можна лише серцем. І сьогодні ми помандруємо з вами нашою екологічною стежиною, щоб доторкнутись до чуда, яке зветься «природою». Ми підемо неквапливо, прислухаючись і придивляючись, ловлячи кожен подих природи, зупиняючись в особливо цікавих місцях. Тож у добру путь!!!
Екологічна стежина простяглась в долині річки Мала Вись (лівої притоки Великої Висі, басейн Пд. Бугу), довжина її близько 1 км і має вона вигляд петлі. Місце це чарівне й екзотичне: крутий скелястий берег, вихід докембрійських гранітів, велика різноманітність рослин та тварин. І починається стежка з місця справді унікального й історичного. Тож зробимо першу зупинку.
Перший екскурсовод
Зовсім недавно ми відсвяткували 260-річчя нашого рідного міста. Ви були в краєзнавчому музеї, відвідували історичні місця Малої Виски і ми думаємо, що вам буде зовсім не важко відповісти на запитання нашої вікторини. Всі вони пов'язані з історичним минулим міста і маєтку Кудашевих.
(Проводиться вікторина. Запитання вікторини у додатку 1)
Ну що ж, ви не погано знаєте минуле свого міста. Але помандруємо далі. Відразу за маєтком розкинувся парк, який був закладений ще першими господарями. Звичайно, що парк у первісному своєму вигляді не зберігся. Ми маємо можливість бачити лише незначну його частину, яка залишилась нам у спадок від Кудашевих. Перші насадження не збереглися, але парк постійно протягом століть оновлювався, доповнювався новими видами. І зараз ця невелика за площею ділянка рослинного угруповання є прекрасним об'єктом спостереження і ведення дослідницької роботи.
Другий екскурсовод
За словами всесвітньовідомого вченого К.Тімірязєва «Рослини - це діти сонця, це зв'язківці між космосом та Землею». Саме їм ми зобов'язані життям на нашій блакитній планеті. Саме вони створюють для нас поживні речовини, виділяють кисень, необхідний нам для дихання, очищають оточуюче повітря від вуглекислого газу, шкідливих домішок, роблять можливим наше з вами існування. Але люди не завжди відповідально ставляться до природи. Бажання збагатитись і самоствердитись змушують її вирубувати ліси, забруднювати річки, погіршуючи і без того складну екологічну ситуацію. В таких умовах зростає наша відповідальність перед майбутніми поколіннями за збереження рослинного багатства планети. Ви, юні дослідники природи, можете зробити чимало корисного для охорони й збереження рослин. Але для того, щоб знати як допомогти, спочатку потрібно вивчити, дослідити навколишній світ живої природи.
Парк, про який йдеться сьогодні, ніколи не вирубувався: одні дерева змінювались іншими, на місці відмерлих насаджувались нові, деякі виростали самі по собі. Тому в парку за багато років склалося стабільне рослинне угруповання з чітко вираженою ярусністю і типовою для нашої місцевості флорою та фауною. Перший ярус представлений дубом черешчатим, що в перекладі з латинської Ruerens robur означає «гарне, міцне дерево». В Україні дуб – символ слави, невмирущості, волелюбності, вірності й могутності. Деякі екземпляри, які ростуть тут, вражають своїми розмірами й красою, деяким з них більше півтори сотні років і вони були німими свідками багатьох історичних подій. Є тут ясен звичайний та американський, клен гостролистий та американський, робінія псевдоакація, в'яз гладенький. Біля самого берега – верба ламка. Але є тут і рослини, які не є типовими для нашої флори. Непогано себе почувають декілька екземплярів катальпи бігнонієподібної. Це гарні дерева з великими світло-зеленими листками і дивовижними стручками плодів. Катальпа – прибулиця з Північної Америки. Індійська казка розповідає, що дуже давно мавпи воювали зі слонами. Слони винищували посіви мавп, руйнували їхні хижі. Якось мавпи зібралися разом і вночі напали на сплячих слонів. Ті, що залишилися живими, з переляку втекли з джунглів і назавжди оселились між людьми. Мавпи вирішили увічнити свою перемогу. Вони відрізали у побитих слонів вуха і розвішали їх на гілках дерев. Згодом вуха так міцно приросли до гілок, що й самі позеленіли. І досі вони висять на красуні-катальпі – дереві зі «слонячими вухами». До речі, саме ці дерева прикрашають набережну Інгулу в обласному центрі. Другий ярус парку представлений бузиною чорною, жимолостю,акацією жовтою, кленом польовим. А в третьому ярусі домінує купир лісовий та пшінка весняна,окремими формаціями поширена анемона жовтецева, фіалка запашна, кропива дводомна та гравілат міський. Там, де парк поступово переходить в луку, домінантами виступають злакові рослини. За допомогою екліметра ми визначали висоту дерев. Проводили фенологічні спостереження за трав'янистими рослинами, встановлювали ступінь покриття площі рослинами. Якщо розглядати з естетичної точки зору, у трав'янистому покриві парку переважає зелено-жовтий аспект, зумовлений розвитком вегетативної частини купиря лісового та яскраво-жовтих квіточок пшінки весняної, анемони жовтецевої, розсіяно зростає зірочник середній.
Третій екскурсовод
Тваринний світ парку представлений в основному комахами і птахами. Синиця велика і мала, великий і малий строкатий дятел, лелека білий, горобець хатній, ластівка міська, сойка, голуб сизий - це птахи, яких ми зустрічали найчастіше. Із заростів чагарників навесні й на початку літа лине чарівна пісня солов'я співочого. А в заростях очерету оселилась парочка білих лебедів-шипунів, які знаходяться під охороною і дружньо співіснують з дикими качками. Рухаючись уздовж берега річки від парку до шосе через міст, опиняємося серед густого травостою заплавної луки з домінуванням пирію, тонконогу лучного. Серед дводомних домінує декілька видів деревію та молочаю, кульбаба звичайна, грицики звичайні, конюшина лучна та жовта.
Четвертий екскурсовод
Мандруємо далі. З протилежного боку моста внаслідок намивання річкових наносів дуже давно утворився острів. Площа намивного острова становить близько 100 м2, він значно витягнутий (до 17 м) за течією річки , шириною до 5 м. Укритий густою лучною рослинністю з домінуванням пирію, тонконогу, тимофіївки. Острів густо вкритий мати-й-мачухою – цінною лікарською рослиною. Ця рослина символізує прекрасну пору весняного пробудження природи. Ранньої весни з'являються жовті кошики із золотаво-жовтих квіточок, які цвітуть до середини травня. Лише після відцвітання листки зверху гладенькі, а знизу запушені. Свою назву ця рослина отримала завдяки своїм листкам: верхня частина зелена гладка і холодна, немов зла мачуха у казках, а нижня – ніжна й тепла, як рідненька матуся. Багато прикмет пов'язано з цією квіткою. Якщо, наприклад, серед снігу на проталинах з'являються перші жовті квіточки мати-й-мачухи, чекайте тепла, а перед дощем вони закриваються. Острів оточений з усіх боків заростями очерету, а в самому центрі височать декілька верб віком понад 40 років. Ці «велетні-охоронці» утворюють своєю розлогою кроною тінь, якою вкривається майже весь острів. Все це перетворює його на своєрідну схованку, місце для відпочинку водоплавних птахів (диких і свійських). Наявність постійних відвідувачів цього невеликого острова надихнула нас назвати його Качиним.
Так! 3 одного боку надихає краса й чарівність острівця, оповитого прохолодою і, на перший погляд, чистою водою, а з іншого боку, на крутому схилі лівобережжя річки, привертає до себе увагу величезний смітник, який не лише не прикрашає, а й становить загрозу для здоров'я людей та тварин. У Маловисківському районі немає жодного сміттєзвалища, яке б експлуатувалося за проектом, хоча їх нараховується близько двох десятків. Отож і виникають стихійні несанкціоновані сміттєзвалища на берегах річок і водоймищ, у лісосмугах, на околицях міста, постійно зростаючі розміри яких намагаються зменшити працівники комунгоспу, періодично вивозячи великі об'єми сміття на спеціально відведені полігони. Але кілька чоловік не можуть встигнути за багатотисячним населенням, тому величезні купи відходів продовжують повільно зростати. А під час дощів, саме на крутих урвистих берегах, виникають потужні водотоки, які зносять сміття в річку. Ми вважаємо, що головна причина цього явища в низькій свідомості, в недостатньому екологічному вихованні міських жителів. Щоб хоч частково виправити це становище, ми проводили ряд заходів: прибирали берегову смугу річки, проводили анкетування жителів прибережних вулиць, роз’яснювали негативний вплив синтетичних речовин, якими насичені смітники. І ось, що показали результати опитування: деякі мешканці міста не знають повної назви річки, не бачать нічого особливого і неправильного в тому, що викидають сміття до берега і в річку, хоча воду для поливання присадибних ділянок беруть з тієї ж річки. Більшість вважає, що це влада повинна почистити річку, а від кожного з них стан річки не залежить. Це все говорить про низький рівень екологічної культури жителів міста. Ми вважаємо, що справа тільки тоді зрушить з місця, коли ми всі зрозуміємо: кожна незірвана квітка, нестоптана травинка, не зрубана до свята ялинка, не скинуте в річку сміття та кожне посаджене деревце – це наш вклад у справу збереження та охорони довкілля. Багато прийнято законів про охорону природи, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша совість.
Ми хоче вам продемонструвати, що можна зробити з речей, які зазвичай викидаються на смітник. Ці речі зроблені руками гімназистів.
(Перегляд виставки «Шедеври утилізації»)
П'ятий екскурсовод
І, нарешті, кінцевим пунктом нашої подорожі екологічною стежиною є зупинка «Докембрійські граніти». Це основний об'єкт дослідницької роботи аквавітівців, оскільки він являє собою типовий для нашої місцевості природний комплекс. І саме тут було встановлено щит із написом «Навчально-дослідницька ділянка учнів Маловисківської гімназії. Збережемо Малу Вись – артерію життя Маловисківщини!». Тут виявлені степові угруповання, представлені типчаково-полиновою рослинністю з домішками пирію. А на виходах докембрійських гранітів, які є втіленням самої вічності, сформувались петрофітно-степові комплекси, значне місце серед яких займають «плями» зеленого моху, накипних лишайників, очитку їдкого та заячої капусти (демонстрація вищезгаданих рослин), які прикрашають собою кам'яні брили і місцями співіснують з типчаком і полином австрійським. У різнотрав'ї ділянки найбільшу роль відіграють деревій звичайний, конюшина повзуча, горець пташиний, подорожники.
На поверхні ґрунту в окремих місцях утворились дрібні струмкові розмиви. Це є свідченням того, що ґрунтовий шар тут має частковий змив гумусового горизонту внаслідок виходів корінних порід (червоних гранітів) на поверхню.
(Демонстрація кольорових зображень різних видів червоних гранітів та зразків мінералогічної колекції)
У деяких місцях ці породи утворюють скелясті відслонення у вигляді кам'яних брил, що стрімко обриваються до річки. Беручи до уваги всі ці факти, у нас виникли підстави стверджувати, що рослинні угруповання цієї ділянки сформувались на чорноземних малопотужних середньозмитих ґрунтах з чітко вираженою водною ерозією, зумовленою виходами докембрійських гранітів (вік яких становить мільярди років). Протилежний схил долини в межах цієї зупинки нижчий, більш виположений і майже повністю окультурений, а в окремих місцях земельні наділи підходять упритул до води. Серед природних комплексів цього схилу виділяється лише вузька смуга заплави, де переважає лучна рослинність на лучно-чорноземних ґрунтах.
На основі зібраних даних було складено комплексний профіль досліджуваної ділянки та чітко визначено найменування природних комплексів.
(Демонстрація комплексного ландшафтного профілю ділянки)
Наприклад, ділянка №6 – це природний комплекс русла річки з гідрофільною (водною) рослинністю на мілководді.
Тваринний світ ділянки представлений комахами та різноманітними птахами, а любителі порибалити мають можливість скуштувати підсмаженого карасика. Але вони повинні пам'ятати: в заборонений нерестовий період дозволено вилов риби тільки з берега і лише однією вудкою, а добовий вилов на одного рибалку не повинен перевищувати 2кг. Таким чином, на порівняно невеликій ділянці, яка входить до складу екостежки «Мала Вись», виявлено і вивчено найрізноманітніші компоненти живої природи, що дозволить вам, молодшим нашим наступникам, їх також вивчати й охороняти.
Ведучий
Чи вміють рослини і тварини говорити? «Ні!» – скажете ви. А може ми просто не розуміємо їхньої мови або ж не дослухаємось до неї, самовпевнено вважаючи, що лише людям притаманна мова. Якби ж ми дослухались до них, то їхні слова, мабуть були б такими:
Людино! Розумна істото!
Ти можеш усе на Землі –
Відсунути можеш потопи
І будуть вцілілі кораблі.
Та знову і знову, людино,
До тебе звертаємось ми:
Ми гинемо, гинемо, гинем,
Будь ласка, ти нас збережи.
Хай будуть в нас цілі дерева,
Рослини, тварини, птахи.
Людино! Людино! Людино!
Ми просимо: нас збережи!
Ми щиро дякуємо всім за терпіння й увагу і сподіваємося, що ви запам’ятаєте на все життя ці слова: «Природа потребує того, щоб людина користувалася нею вміло і її оберігали дбайливі руки».
Додаток 1. Запитання до вікторини «Маєток Кудашевих»
1. Хто був першим власником маловисківських земель?
(Княгиня Кудашева)
2. Коли і хто передав у дарунок ці землі княгині Кудашевій?
(1768 р., цариця Катерина II)
3. Які особливості рельєфу спричинили вибір місця під маєток?
(Півострів у розлогій долині, що прилягає до садиби, річка розгалужується, утворює острів, вихід докембрійських гранітів - усе це робить місце екзотичним )
4. Що спільного у відомій вам пісеньці «В лесу родилась ёлочка» із родиною Кудашевих?
(Авторка слів Раїса Адамівна Кудашева з княжої родини Кудашевих.
Пісня була написана у 1903 році)
5. Кому було продано маєток Кудашевих у 1863 році?
(Дворянину Улашину)
6. Хто з власників маєтку дав поселенню назву Мала Виска?
(Улашин)
7. Яка установа розміщувалася в маєтку з 1922 по 1980 роки?
(Маловисківська школа №3 )