Посвята в першокласники
Посвята в першокласники
Обладнання: музичний супровід, плакати, малюнки, різнокольорові стрічки та кульки.
Хід свята
Вчитель. Дорогі гості: батьки, діти, вчителі. Ось і настав довгожданий для дітвори день – день посвяти в першокласники. Стало доброю традицією зустрічати початок нового навчального року, як велике і радісне свято. Раніше, вас називали малятами, дошкільнятами, а тепер ви школярі. І чому ви навчилися, за цей короткий час ми зараз розкажемо і покажемо…
Пісня. «Поспішай до школи».
ПОСПІШАЙ ДО ШКОЛИ Музика В. Лепешка, слова В. Зінченка
Знову промінь сонця
в листі мерехтить.
Під моїм віконцем
вересень стоїть.
З книгами в портфелі,
з айстрами в руці,
а з-під стріх веселі
скачуть горобці.
Осінь — та навколо
стільки різних барв!
— Поспішай до школи! —
вересень сказав.
1. Світлий вересень знову скликає
В рідні школи своїх дітлахів.
І до книжки, до знань закликає,
Щоб учився тут кожен й мужнів.
2. Вересень. Сонця повінь.
Золотиться осінній лист.
Дім наш знову усмішок усмішок повен,
Ми його невмирущий зміст.
3. Вся родина зійшлася до хати:
Старшокласники і первачки.
Усміхаються мами і тата:
«Стали старшими діточки».
4. Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім’я.
Нас біля школи чекає
Вчителька перша моя.
5. Здрастуй школо! Чекають уроки
І веселі перерви на нас.
Ми до знань робим впевнені кроки,
І перейдемо з класу у клас.
6. Світлий вересень в школу скликає
В цей чудовий, і радісний час.
Школа двері для нас відчиняє
І запрошує в затишний клас!
7. Я люблю рум’яну осінь,
Над садами чисту просінь.
Золото пшениці в полі,
Перший дзвоник в нашій школі.
8. Школа! Вулик ти дитячий,
Ну, а діти, як бджолиний рій.
Вчаться тут і йдуть сюди терпляче
І беруть початок з нього свій.
9. Як були ми дошкільнята,
То ходили в дитсадок.
А тепер вже інший час –
Зустріла радо школа нас.
Пісня «Подоляночка»
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала, до землі припала,
Личка не вмивала, бо води не мала.
Ой встань, встань, подоляночко,
Обмий личко, яко шкляночко,
Возьмися за боки, поскачи три кроки
В горохлянім вінку, бери собі дівку,
Плини по Дунаю, бери дівку скраю.
Вчитель. Любі діти! Сьогодні ви ступили ще на одну життєву сходинку. І поведе вона вас в широкий світ Знань. Я хочу подарувати вам оцей символічний ключ від цієї цікавої країни. Нехай він завжди допомагає вам.
10. Щоб пізнати землю нашу,
Знати все на світі краще,
Щоб любити край свій рідний,
Ключ від знань нам необхідний.
11. Ключі ці незвичайні –
Відкриють усі тайни.
Ведуть в країну Знань,
Де тисячі питань.
12. Життя цікаве, трудівниче
Розпочинається у нас.
Багато треба знати, вміти,
Бо вимагає цього час.
13. Ми тепер – не просто діти,
Шестирічки-неумійки,
Шестирічки – перший клас,
Школярі тепер всі з нас.
14. Якщо вчимося ми у школі,
То звемося – школярі.
Радо в школі зустрічають
Однокласники мої.
15. У цьому році перший раз
Пішов я в школу в перший клас,
І першим в класі з того дня
З’являтись буду в школі я.
16. В путь щасливу і широку
Всіх виводить перший клас.
До уроку, до уроку –
Чули дзвоник кличе вас!
17. Таке велике сьогодні свято,
Радіють мами, бабусі і тата.
18. Жовтіє листя на тополі.
Летять у небеса хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі, –
Ідуть до школи первачки.
19. Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
20. Пахне прив’яленим цвітом
З гаю, з городу, з двора.
Ми розпрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
21. Здрастуй, осінь! Піснею новою
Ми тебе вітати готові.
Бо сьогодні перший раз
Зустрічає школа нас!
Діти виконують український таночок.
22. Я хвилююсь, як ніколи,
Я хвилююся весь час,
Адже я прийшла до школи
Перший раз у перший клас.
23. На п’ятірки вчитись хочу.
Є вже зошит з Букварем.
Був я вчора просто хлопчик,
Став сьогодні школярем.
24. Ми сьогодні прокидались
До світанку безліч раз
Через те, що так боялись
Запізнитися у клас.
25. Ми старанно і сумлінно
Будем вчитись на відмінно.
Учитель. До нас сьогодні завітала гарна дівчинка Василинка-Веселинка.
Василинка-Веселинка. Добрий день, діти! Я чула, що ви — веселі діти: пісні, танці, сміх ділите порівну на всіх. Я прийшла не з порожніми руками, а принесла торбинку сміху!
1. Оберемо депутата
І дамо йому наказ:
Щоб перерв було багато,
А урок – в неділю раз.
2. Проведемо конкурс гарний
«Міс» і «Містер» 1 – й клас.
Як знайдеться спонсор класний,
Так поїдемо до США.
3. Отакі в нас перші плани,
Ви поправте, як не те.
І на нас уважно гляньте –
Гідна зміна Вам росте!
4. Ось і піснею залився
У шкільнім дворі дзвінок –
Урочисто вже почався
Вперше справжній наш урок.
5. Б’ється радість через край.
Свято – як ніколи!
Наш садочок, прощавай!
Здрастуй, школо!
6. Найсвітліша дорога на світі –
Це дорога до знань, до школи,
Пам’ятайте це, любі діти,
Не забудьте цього ніколи.
7. І хоч вчитись нелегко буває,
Та наука завжди хороша.
Кожна в світі людина знає,
Що знання – це найлегша ноша.
8. Хай не ваблять витребеньки,
Хай вас лінощі не точать.
Хай живеться вам легенько
І навчається охоче!
9. Ми першокласники. Це значить
У світ навчання ідемо,
Тому урочисто сьогодні
Свою ми клятву даємо.
Грамотій
- Ти в нас грамотний такий,
- Хвалить мене мама. –
Тільки хто ж чита книжки
Догори ногами!
Книгу я кручу – дива!
Не збагну нічого –
Де у книжки голова?
Де у книжки ноги?
Песик вчився рахувати
Песик вчився рахувати:
«Гав-гав-гав і гав-гав-гав!»
Хоч дітей і небагато,
Додавав і додавав.
Катерина, Гриць, Оксана,
Мотря, Гліб, Семен, Павло,
Олексій, Денис, Тетяна –
Скільки в мами їх було? О. Савченко-Гнатюк
Учитель. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наша прадіди, діди, тут живуть наша батьки, тут корінь українського роду, що сяє давнини. Де б ми не були, скрізь почуваємо поклик рідної землі.
12.Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
13.Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній,
Україна в рідній школі,
Майбутності ясній.
14.Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами,
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.
15.Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
Степом котиться диво – луна.
Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,
Що, як мама, як тато – одна.
16.Світи, сонце, світи, ясне.
На міста, на села,
Щоб наша рідна Україна
Все була весела.
Хлопчики виконують банок «В мене коник стрибунець».
Сценка . Діючі особи: Шапокляк, вчителька, першокласники.
Шапокляк: Чому це ви тут усі зібралися? Та й ще такі гарні! І чому так багато квітів? (Звертається до вчительки). Гей, громадяночко! Може ви знаєте, що тут за свято? І хто ви така?
Вчителька: По-перше, добрий день, шановна! По-друге, я вчителька і звати мене Валентина Борисівна. А ви, якщо я не помиляюсь, пані Шапокляк?
Шапокляк: Так, це я. А діток як ваших зовуть?
Вчителька: Зараз ми дізнаємося. Дітки по черзі піднімайтеся і називайте своє прізвище та ім’я. (Діти по черзі піднімаються і називають свої імена та прізвища).
Вчителька: Сьогодні у нас велике свято. Настав вересень і всі діти України прийшли до школи.
Шапокляк: Всі-всі?
Вчителька: Всі-всі.
Шапокляк: А як же я?
Вчителька: Вибачте, а скільки ж вам років?
Шапокляк: Неважливо. І взагалі питати про вік у жінки нетактовно. Але знаєте я ніколи зовсім нічому не вчилася. Ані буковки не знаю, ані циферки. Валентино Борисівно, дорогенька, дозвольте мені вчитися у вас з дітками.
Вчителька: Я навіть не знаю, пані. Хіба що, як виняток.
Шапокляк: Ура! Я йду до школи! Малечо, віддай портфель. (Забирає портфель у дитини). Я готова вчитися.
Вчителька: О ні, шановна Шапокляк! Поставте портфель на місце. Я бачу, що вам і в перший клас йти ще рано.
Шапокляк: Оце так. То пізно, то рано. Але, я дуже хочу вчитися. (Плаче).
Вчителька: Не плачте. Давайте ми з вами окремо позаймаємося, індивідуально.
Шапокляк: Окремо? Не згодна. А хто мені буде підказувати? Хто писатиме шпаргалки? За чиї спини я ховатимусь, коли не вивчу урок? Ні, якщо вчитися, то в колективі.
Вчителька: Я думаю, що діти захочуть вам допомогти у навчанні без підказок і шпаргалок. Так, діти?
Діти: Так!
Шапокляк: Спасибі, малята. З чого ж почнемо? З математики? З фізкультури?
Вчителька: З етики!
Шапокляк: З чого?
Дівчинка: З вивчення правил поведінки. Слухайте і запам’ятовуйте:
Заходить вчитель – треба встать.
Коли дозволить, тихо сядь.
Спитати хочеш – не шуми,
А тільки руку підніми.
У школі парту бережи,
І на парті не лежи.
Щоб урок пройшов немарно,
Треба сісти рівно, гарно.
Не базікай на уроках,
Як папуга чи сорока.
Шапокляк: О, ці правила мені до вподоби. Я їх буду завжди виконувати.
Дівчинка: Діти, ви вже знаєте, що звертаючись один до одного, виховані люди говорять чарівні слова: спасибі, дякую тощо. Зараз пані Шапокляк буде звертатися до вас з різними проханнями, але ви виконуйте їх лише тоді, коли почуєте чарівне слово «будь ласка».
Шапокляк: Встаньте, будь ласка.
Поплескайте в долоні.
Поплескайте в долоні, будь ласка.
Посміхніться один одному, будь ласка.
Підніміть ліву ногу.
Пострибайте на лівій нозі, будь ласка.
Порухайте вухами. Тощо.
Дівчинка: Молодці. Пані Шапокляк, я думаю, що ви готові вчитися з нашими дітками.
Шапокляк: Ні, не готова. Мені не вистачає найголовнішого.
Дівчинка: Чого найголовнішого?
Шапокляк: Здогадайтеся самі:
Новий дім несу на спині.
Що за дім, хто скаже нині?
А живуть у домі тому
Книги, ручки та альбоми.
Діти: Портфель (ранець, рюкзак).
Дівчинка: А про те, що покласти в рюкзак подумали, добродійко?
Шапокляк: Що покласти? Цукерку, парасольку, криску Лариску…
Дівчинка: Так… Ви схожі на Миколку-першокласника із вірша Надії Кир’ян. А щоб краще знати, що носять у портфелі, відгадайте загадки. (Загадує загадки про шкільні речі, організовує гру «Збери портфель»).
Шапокляк: Дякую всім за допомогу, але мені час вертатися у казку. Обіцяю, що буду добре вчитися у своїй казковій школі. Бувайте! Бажаю успіхів!
Вчителька, дівчинка і діти: До побачення, пані Шапокляк! Щасти вам!
Входять казкові герої.
2 ведучий. А зараз хвилинка-відпочинку для батьків.
Вікторина. Як ви доповните прислів’я?…
1. Книга вчить, як… (на світі жить).
2. Книга-твій друг, без неї…(як без рук).
3. Мудрим ніхто не вродився, а…(навчився).
4. Вчення-світ, а…(невчення тьма).
5. Наука в ліс не веде, а …( з лісу виводить).
6. Дім без книги, день -…( без сонця).
7. Книгу читай…(розуму набирай).
8. Золото добувають із землі, а знання…( із книг).
9. Без хліба легше прожити, а ніж…( без книги).
10. З потічків-ріки, з книжок -…( знання).
Частівки першокласників
Ми маленькі, шестирічки,
Дуже-дуже симпатичні!
Ми веселі і слухняні
Не ліниві, а старанні!
Просто завтра в перший раз
Ми йдемо у перший клас.
Значить, вже ми справжні учні,
Школярі! Ми – перший клас!
Всі ми учимось дружити.
В колективі добре жити!
Ми тепер – одна родина,
І мета у нас єдина.
Добре вчитися щодня,
Здобуваючи знання,
Щоб пишалися батьки:
Ось які в нас малюки!
Я прийшов учитись, звісно,
Адже вирішив давно:
Стану класним футболістом
Або зіркою кіно!
Я прийшла до школи вчитись,
Бо у мене є мета –
Генеральшою зробитись,
А це справа непроста!
Я старанно вчитись буду
І міцні знання здобуду.
Стану я дослідником,
Славетним винахідником!
Буду вчитися як слід
І прославлюсь на весь світ,
Щоб пишалися батьки
Славнозвісної дочки!
Я також не підведу –
У політику піду!
Буде наша Україна
Найславетніша країна!
В мене теж чудові плани:
Буду вчитися старанно,
Спершу стану я студентом,
Трохи згодом – Президентом.
Стану я артисткою,
Може, танцюристкою,
Може, буду я співати –
На таланти я багата!
Мрію я пілотом стати,
Літаками керувати.
Буду вчитися як треба
І злечу у синє небо!
В мене мрії є також
Неабиякі, атож!
Буду архітектором
Чи шкільним директором.
Я у космос полечу
Або через Інтернет
Мови нашої навчу
Мешканців усіх планет!
Художником я буду,
Малюватиму споруди,
І портрети, і пейзажі –
Все, що мама мені скаже!
Я у космос полечу
Або через Інтернет
Мови нашої навчу
Мешканців усіх планет!
Всі ми любимо трудитись,
Хочемо відмінно вчитись.
Буде в нас усе гаразд
Ми – найкращий перший клас!
Слово для привітання надається директору школи Василевичу Володимиру Леонардовичу.
Звучить пісня «Як чудово в школі вчитися мені».
Заключне слово вчителя.
Джерела