Акція «Збережи ялинку»

Раз я взувся в чобітки,

Одягнувся в кожушинку,

Сам запрягся в саночки

І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,

Ледве став ялинку брати,

А на мене зайчик - плиг!

Став ялинку віднімати.

Я - сюди, а він - туди...

«Не віддам, - кричить, - нізащо!

Ти ялинку посади,

А тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси!

І цяцьками можна гратись:

Порубаєте ліси -

Ніде буде і сховатись.

А у лісі срізь вовки,

І ведміді, і лисиці,

І ворони, і граки,

І розбійниці-синиці».

Страшно стало... «Ой, пусти!

Не держи мене за поли!

Бідний зайчику, прости, -

Я не буду більш ніколи!».

Низько, низько я зігнувсь,

І ще нижче скинув шапку...

Зайчик весело всміхнувсь

І подав сіреньку лапку.

Олександр Олесь