https://drive.google.com/open?id=0B-G6UlC4oCvFZTcxQm9DOVRFa3cВитяг із Закону про наукову та науково-технічну діяльність, що прийнятий ВР України 26 листопаду 2015 року
"....
Стаття 1 Терміни та визначення.
...
6) державна дослідницька інфраструктура – об’єднання наукових установ та (або) вищих навчальних закладів державної форми власності, що створюється з метою оптимального використання їхніх ресурсів (кадрів, матеріалів, устаткування, обчислювальних ресурсів та зберігання банків даних і знань) та координації їх ефективного використання для проведення наукових, науково-технічних досліджень і науково-технічних розробок на найвищому рівні, а також забезпечення спільного проведення заходів щодо якісної підготовки фахівців у відповідних галузях знань;
9) дослідницька інфраструктура – сукупність засобів, ресурсів та пов'язаних з ними послуг, які використовуються науковим співтовариством для проведення досліджень на найвищому рівні, що охоплює найважливіші об’єкти наукового устаткування та обладнання або набори приладів, ресурси, що базуються на знаннях (колекції, архіви, депозитарії або банки даних наукової інформації), інфраструктуру, засновану на технології комунікацій (грід, комп'ютери, програмне забезпечення і мережевий зв’язок), та інші структури унікального характеру. Дослідницькі інфраструктури можуть бути локально розташованими, віртуальними або розподіленими (організована мережа ресурсів), державними або приватними. Дослідницькі інфраструктури можуть входити до міжнародних мереж;
10) Європейський дослідницький простір – система програм та політичних інструментів, що об’єднує інституційне середовище досліджень і розробок держав – учасниць Європейського Союзу та асоційованих членів з метою розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, вільного трансферу знань, мобільності дослідників;
....
Стаття 66. Державна підтримка міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва
.......
4. Держава забезпечує інтеграцію національного дослідницького простору до Європейського дослідницького простору шляхом реалізації його пріоритетів, зокрема:
1) підвищення ефективності національної дослідницької системи;
2) оптимізації міжнародної співпраці задля вирішення глобальних викликів, що стоять перед людством;
3) забезпечення участі у рамкових та спільних міжнародних програмах Європейського Союзу;
4) узгодження стратегії створення державних дослідницьких інфраструктур з дорожньою картою Європейських дослідницьких інфраструктур;
5) створення сприятливих умов для мобільності вчених;
6) забезпечення гендерної рівності;
7) повноцінного обміну, передачі та доступу до наукових знань.
...."
(див. Пріоритети ERA)
Інтеграція в Європейський дослідницький простір складається з декількох, пов'язаних етапів.
Необхідно увійти до складу комітету європейського дослідницького простору та інших сім стратегічних груп ERA представникам виконавчої влади у сфері науки, і забезпечити кожну позицію експертної підтримкою з боку України. Забезпечити комунікацію з науковим співтовариством щодо використання можливостей, що відкриваються. Забезпечити зміни законодавства для вирівнювання процедур і можливостей для перетину кордонів обладнанням, людьми, послуг та загальних благ, а також можливість їх відкритого використання на паритетних умовах. Створення або входження в загальні розподілені дослідницькі інфраструктури, включаючи електронні інфраструктури (особливо там де потрібно зусилля Держави – МОН та наукових інституцій). Спільні дослідницькі інфраструктури є містком для участі в міжнародних коллабораціях під егідою програми Горизонт 2020. Це забезпечить вільний обмін вченими замість односторонньої витоку мізків, синхронізацію дослідницьких програм щодо перспективних напрямків для ліквідації дублювання і спільну реалізацію отриманих результатів, розробку стратегії розумної спеціалізації регіонів спільно з ЄС.
Окреме питання - входження до Програмного комітету Горизонт 2020, який має 14 конфігурацій.
Результатом цього буде запущено національний дослідницький простір, інтегрований в Європейський і підготовлено фундамент для розумної спеціалізації та інноваційного стрибка, якщо к тому часу держава зможе створити умови для дрібного і середнього бізнесу для використання загальних благ і створення з них інноваційних продуктів.
Завдання для потенційних представників МОН в ERA
Завдання 1. Вивчити (навчити) потенційним представникам що таке ERA, як воно працює і управляється. Визначити завдання, які необхідно здійснити на міжнародному рівні, в законодавстві України та організаційно.
Завдання 2. Створити робочу групу з представників МОН, НАНУ, МЗС, Мінфін, Мінюст щодо зняття бар’єрів для міжнародного наукового співробітництва, в першу чергу для безперешкодної роботи консорціумів Горизонт 2020.
Завдання 3. Створити механізми регулярної комунікації з потенційними українськими зацікавленими сторонами і створити експертну групу з кращих (!) вчених у цій галузі, які представляють різні наукові об'єднання (НАНУ, НАМН, асоціації університетів).
Завдання 4. Почати процес реалізації завдання групи з інтеграції українських наукових організації та створенню взаємозв'язків між ними як основи майбутнього національного дослідницького простору.
Результатом цієї діяльності має стати 100% використання механізмів Європейського фінансування науки.
Завдання 5. Розпочати процес створення стратегії розумною спеціалізації не менше ніж для трьох регіонів (областей). Провести переговори про можливість використання структурних фондів, фонду єднання і спільно з Горизонт 2020.
Одним з побічних результатів буде створення національного дослідницького простору, національних органів координації - МОН та експертні комітети, а також механізми взаємодії між ними і один з одним.
Попутно будуть створені документи:
а). Дорожня карта науково-технічного співробітництва.
б). Дорожня карта національних реформ у сфері досліджень
в). Дорожня карта спільних програм перспективного розвитку
г). Дорожня карта дослідних інфраструктур
д). Дорожня карта вільного ринку дослідників, кар'єрного зростання, створення лідерів напрямків (лідерів ERA) та приєднання до Європейської соціальної програмі для мобільних дослідників.
е). Дорожня карта розвитку цифрової науки для прискореного обміну даними, знаннями і проведення спільних досліджень не залежно від місця знаходження вчених.
з). Створення сервісно-орієнтованої системи надання послуг вченим для проведення ними досліджень світового рівня.
ж). Розвиток законодавства про захист інтелектуальної власності в умовах реалізації моделей відкритого доступу та відкритих інновацій.