Інтеграція в Європейський дослідницький простір.
Європейський тренд: розвиток цифрової науки (концепція до програми Горізонт 2020, липень 2013) як інструмент інтеграції розподілених ресурсів в дослідницькі інфраструктури(нижче) і використання їх ресурсів незалежно від місця розташування. Цифрова наука є також інструмент забезпечення науки "довгого хвоста". Основними методами є високопродуктивні обчислення, обробка великих об'ємів даних, збір розподілених даних, наукове ПЗ і платформи (EGI - грід-інфраструктура, PRACE - європейська мережа суперкомп'ютерів, EUDAT - європейська мережа банків даних, GEANT - європейська освітня мережа). Основними принципами для забезпечення ефективності цифрової науки є відкритий доступ для наукових комунікацій, прозорість методів досліджень, повторне і спільне використання коду і дослідницьких інструментів. Вона забезпечує нову якість розподілених дослідницьких колабораций і міждисциплінарність досліджень, мережевий колективний інтелект і спільне використання персональних дослідницьких ресурсів і знань.
Починаючи з 2007 року була розвинена стратегія інноваційного розвитку в Європі через створення розподілених дослідницьких інфраструктур. Ця стратегія розширила процес створення локального інноваційного кластера на загально - європейські кластери. Згідно неї необхідні елементи кластера : інфраструктура, людський капітал (знання і навички людей), соціальний капітал (стійкі зв'язки і практика взаємодії) і фінансування об'єднуються у рамках розподіленої дослідницької інфраструктури. Основне завдання інтегрувати ресурси (як матеріальні так і нематеріальні) від різних організаційних форм (НДІ, внз, приватні фірми) без передачі прав власності і забезпечити доступ і використання на виробничому рівні (виробництво даних, знань, зразків). Для забезпечення безперешкодного переміщення матеріальних ресурсів для досліджень і послуг через кордони, з 2009 року був прийнятий закон про форму European Research Infrastructure Consortium для дослідницьких інфраструктур. Ця форма має статус міжнародної та міжурядової організації, тому для їх функціонування потрібно ухвалити окремий закон про ERIC, де прописати створення паралельного до ЄС комітету і процедур цієї взаємодії з органами управління та ERIC.
На цей час, в Україні, НАНУ координує роботу національної грід- інфраструктури в якій беруть участь 38 організацій та їх ресурсні центри з усіх науково-освітніх центрів. Національна грід- інфраструктура інтегрована на технічному рівні з Європейською грід- інфраструктурою. Входження до Європейської структури на політичному рівні дозволить українській грід-інфраструктурі брати участь в проектах Горизонт 2020 в рамках загально європейської структури. З 2015 року EGI об'єднується з PRACE, EUDAT, GEANT в єдиний DRI - ERIC (Digital research infrastructure). Ухвалення закону в Україні про DRI - ERIC дозволить додатково підключитися до суперкомп'ютерної мережі і загально європейським банкам даних. Таким чином, це завершить створення повноцінної системи використання основних елементів цифрової науки для досліджень і інновацій як для співробітників НАНУ, так і внз і інших Національних академій. Запровадження хмарних технологій на цій інфраструктурі дозолить запровадити державно – приватні партнерства за принципом «pay-to-use». Ця мережа дозволяє забезпечити ефективну взаємодію і дослідження в інших дослідницьких інфраструктурах. Наприклад, C - ERIC - мережа унікального устаткування для нових матеріалів, EATRIS - ERIC - трансляційна медицина (зв'язок науки з клінікою), BBMRI - ERIC (біологічні ресурси), SHARE (запит даних дослідження старіння та його вплив на спільноту для прийняття рішень), CLARIN (цифрові мовні ресурси для доступу вчених в гуманітарних та соціальних дисциплінах), ESS ERIC (ресурси Європейських соціологічних та політичних досліджень), ECRIN - ERIC (сервіси для багатонаціональних клінічних досліджень), DARIAH(цифрові ресурси забезпечення досліджень та навчання в області мистецтва та гуманітарних наук), JIV - ERIC (в області радіоастрономії), European Spallation Source - прискорювач нейтронів. До 2015 року в Європі буде зареєстровано 19 ERIC.
Участь в них забезпечить українських вчених із внз, включаючи студентів і аспірантів, і НАНУ сучасною інфраструктурою і можливості проведення спільних досліджень згідно конкурсів Горизонт 2020.
Спільні дії з ЄС стосовно участі в ERIC,можуть увійти до дорожньої карти на 2014-2016 року угоди про науково-технічну співпрацю Україна -ЕС, а фінансові внески можуть увійти до програми фінансової допомоги Україні. Необхідно відновити або/і створити паралельний громадський комітет для активізації виконання цієї угоди.
Пропозиції до зміни законодавства : закон про ERIC, внесення змін, пов'язаних з цифровою наукою і дослідницькими інфраструктурами в закон про науково-технічну діяльність, в стратегію розвитку інформаційного суспільства, програму інформатизації.
Внесення змін до постанови КМ 1993 року про сумісницю, щоб зняти обмеження з оплати праці для науково-технічної роботи в декількох проектах, що дозволить мотивувати учених та на рівних конкурувати з комерційними структурами щодо залучення ІТ фахівців для роботи в науці. В закон про єдину банківську систему (?) про можливість відкриття держ.установами рахунків в комерційних банках, окрім держказначейства, при роботі за грантами. Спрощення електронних платежів і через (на) банківські картки за надані послуги (конференції, квитки і так далі) за кордоном з авансовою оплатою та відкладеним наданням платіжних документів.