«Розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність ріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід'ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, цілеспрямованої політики у забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.»
Створення потрібної інфраструктури для досліджень з кожним роком стає фінансово виснажливим для окремої країни. Світова спільнота працює над об’єднанням зусиль з створення інфраструктур у проривних напрямках розвитку науки. Одним з таких прикладів є створення всім відомої дослідної інфраструктури ЦЕРН.
Термін «дослідницьких інфраструктур» відноситься до засобів, ресурсів та сервісів, що має до них відношення, які використовує наукова спільнота для проведення досліджень світового рівня у відповідних сферах, від суспільних наук до астрономії, геноміки та нанотехнологій. Прикладами є унікальні великомасштабні устаткування для дослідників, колекції, спеціальні середовища для життя, бібліотеки, бази даних, біологічні архіви, чисті кімнати, інтегровані масиви установок для досліджень, комунікаційні мережі високої потужності та високої швидкості, розподілені обчислювальні ресурси, інфраструктури даних, науково-дослідницькі судна, супутники та засоби спостереження за літаками, прибережні обсерваторії, телескопи, синхротрони та прискорювачі, мережі обчислювальних ресурсів, а також інфраструктурні центри компетентності, що надають сервіси для більш широкої наукової спільноти на засадах зібрання методів та ноу-хау.
Європа з 2002 року використовує дослідницькі інфраструктури для об’єднання національних зусиль країн, зменшення фрагментації цих зусиль, а відтоді зменшення дублювання, що надає більш ефективне використання державних коштів. Як правило дослідницькі інфраструктури створювались державами-членами та асоційованими країнами ЄС, оскільки підтримувались окрім членських внесків країн, ще й бюджетом ЄС. Але з моменту розробки нової Європейської програми підтримки дослідницького простору та інновацій у Європі, що дала можливість приєднуватись й третім країнам була розроблена й прийнята у 2009 році нова юридична форма Консорціум Європейської дослідницької інфраструктури(ERIC). Згідно ухваленого рішення такий консорціум має статус не тільки міжурядової організації, але й міжнародної організації. Оскільки за останній час найбільшого розвитку, завдяки IT технологіям набули розподілені інфраструктури, ці інфраструктури базуються на об’єднанні національних інфраструктур, що надають послуги дослідникам як в національних межах, так й за кордоном. Функціонування таких інфраструктур в Україні потребує законодавчого їх забезпечення, що повинна мати процедуру визнання міжнародних організацій ERIC та має регулювати відносини міжнародної організації та її національного виконавця, національного виконавця та дослідників-національних та закордонних. Аналогом такого регулювання в Українському законодавстві є функціонування Українського науково-технічного центру (УНТЦ) , що надає пільги не тільки самій міжнародній організації та її представництвам, але й виконавцям грантів та послуг. Іншою, існуючою, законодавчою формою взаємодії є законодавство про надання технічної допомоги Україні, що провадиться під наглядом та за процедурою Міністерства економічного розвитку.
Оскільки, згідно останнього засідання ЕС з ERICів у березні 2013 року, до 2015 року таких інфраструктур ERICов буде 19, до більшості з яких буде необхідно долучитись Україні, то законодавчому забезпеченню потребує не окремий ERIC, а форма таких дослідницьких консорціумів, що визначена директивою ЄС з утвердженою формою статуту (COUNCIL REGULATION (EC) No 723/2009 of 25 June 2009). Законодавчо забезпечувати кожний конкретний ERIC можливо, але це дасть невиправдане додаткове навантаження на Верховну Раду та відтермінує участь у ERICах з цієї ж причини.
Безумовно питання участі в кожному конкретному ERICу повинно законодавчо визначити процедурою розгляду й затвердження окремих ERICов Кабінетом Міністрів до відома якого, згідно з Законом про міжнародні договори України відноситься наукова-технічна сфера. І оскільки кожний ERIC не потребує окремих змін законодавства, а тільки визнання всієї форми ERIC в цілому, то достатньо буде затвердження входження до конкретного ERIC постановою КМ. Розгляд членських внесків у кожному випадку буде визначати КМ у межах річного державного бюджету при розгляді фінансування науки, науково-технічних програм та включення окремого рядку у бюджеті: виконання вимог міжнародних договорів на наступний рік. Залучення України до існуючих міжнародних інфраструктур має значні переваги перед самостійним їх створенням, використання їх за допомогою розподіленої інфраструктури дає змогу заощаджувати кошти на відрядженнях, запобігає відтоку мізків, відкритість доступу дає змогу спільно використовувати надбання інфраструктур для розвитку України, для навчання студентів та молодих вчених у проривних напрямках науки, створює умови для промислового використання найновіших розробок.
Процедура входження до конкретного ERIC потребує три актора(дійові особи): Кабінет Міністрів, що підписує угоду, Державний представник(и) у асамблеї ERIC та виконавець-національна інфраструктура або наукова організація, що може транслювати послуги загальної інфраструктури на національному рівні та навпаки від кожного ресурсного центру до штаб-квартири міжнародної організації .
Хто може бути виконавцем ERIC?
Наприклад, для співпраці з C-ERIC, що створює Європейську інфраструктуру з унікальних приладів для вивчення нових матеріалів, це може бути відділення НАНУ, що координують центри використання унікального устаткування, або Технічний центр при НАНУ, участь у інфраструктурі з соціальних досліджень до останнього часу приймала НАНУ та факультет соціології КНУ (зараз це ESS ERIC - European Social Survey), інфраструктура з створення біологічних банків даних BBMRI-ERIC (Biobanking and Biomolecular Resources Research Infrastructure) може бути ключова лабораторія з біології, або її головний науково-дослідний інститут, цілий ряд медичних установ, що зараз розпочинають роботу з медичною грід-інфраструктурою можуть брати участь у інфраструктурах ECRIN-ERIC (European Clinical Research Infrastructures Network), у створенні цифрової дослідницької інфраструктури, що базується на Європейській грід ініціативі (EGI), приймає участь Український національний Грід, який репрезентується Базовим координаційним центром УНГ та його операційним центром, що інтегрувалися (на початку 2012 року) на технічному рівні до EGI для надання віддаленого доступу Українським вченим до європейських обчислювальних ресурсів та ресурсів збереження даних через участь у дослідницьких віртуальних організаціях.
Це проявлений тільки на сьогодні інтерес до співпраці з Європейськими дослідницькими інфраструктурами, але цим переліком він не обмежується. Наприклад, дуже цікавим є приєднання до лінгвістичних інфраструктур, що розробляє систему «єдине вікно» для дослідників з гуманітарних наук до баз знань на всіх європейських мовах. Цікавими є інфраструктури з культурного надбання Європи, не кажучи про екологічні інфраструктури та інфраструктури про спостереження за Землею, астрономічні та з нейтронної фізики, що переводяться на форму ERIC.
Які процедури ЄС повинні бути враховані.
Важливим моментом є необхідність прописати взаємодію між виконавцями та органами державного управління, а також контроль з боку Верховної Ради (комітету ВР з питань науки та освіти) та Президента, а також процедура їх втручання при виникнені потреби.
Оскільки виконання взаємодії між експертним середовищем (виконавцями) та Єврокомісією (департаментом ЄС) вибудуване, згідно рішенням ЄС, на засадах комітетах при ЄС з «процедурою управління» , що розглядає необхідність створення нових ERICов, надані по ним матеріали, відповідність до існуючої стратегії розвитку досліджень та надає своє рішення до ЄС на затвердження, то доцільно зробити дзеркальну процедуру в Україні, а саме:
з представників можливих відповідальних виконавців (згідно законодавства України) науково-дослідних програм, що будуть або надавати послуги інфраструктури, або їх використовувати, створити комітет по ERICам при державному органу управління, якому (комітету) надати повноваження розглядати подані до державного органу управління пропозиції від організацій, залучення до існуючих та документів з функціонування ERIC у певній сфері, визначати національну інфраструктуру або організацію, що має досвід, компетентність та ресурси для транслювання послуг Європейської інфраструктури та навпаки та інші питання.
Розгляд питань та процедуру взаємодії між органом управління наукою та таким експертним комітетом установити згідно процедури управління (стаття 4 рішення ЕС 1999/468/EC), як це пропонується у документі ЄС про ERIC.
Кількісний склад учасників від кожного відповідального виконавця пропонується встановити пропорційно до рядків про бюджетне фінансування науки, визначеного на поточний рік у Державному бюджеті України . Відбір якісного складу представників у комітеті від відповідального виконавця залишити на їх власне розуміння, але визначити, що це повинні бути вчені, що активно співпрацюють з Європейською науковою спільнотою в останні 5 років, та є визнаними фахівцями в певних напрямках.
Слід зауважити, що приєднання до ERICів можливо незалежно від статусу України – третя країна або асоційована до ЄС.
Прийняття закону про ERIC дає можливість відкрити двері до реального інтегрування у Європейський дослідницький простір колективам науковців, а не тільки окремим вченим, брати участь у програмі HORIZON 2020 не тільки як окремі учасники проектів, але також як учасники дослідницьких інфраструктур. Розвиток дослідницьких інфраструктур дає можливість реалізувати існуючий науково-технічний персонал, за кількістю якого ми займаємо 25 місце у світі згідно індексу конкурентоспроможності World Economic Forum за 2012-13 роки, а не чекати коли ця перевага зійде нанівець. Крім того, національні осередки Європейських інфраструктур можуть стати центрами інноваційного розвитку в Україні.
Примітка. Процедура управління (стаття 4 рішення ЕС 1999/468/EC) визначає взаємодію органів управління ЄС з комітетами із представників громадськості країн ЄС, що допомагає розробляти та формувати рішення ЄС, там де це пов’язано з використанням значних бюджетних коштів. Сама процедура по суті є консенсусним прийняттям рішення, що влаштовує і комітет і орган управління. Робота комітета зорганізується представником (керівником) органа управління, але який не приймає участь у голосуванні. Комітет приймає рішення по матеріалам, що надав орган управління більшістю голосів. Якщо рішення комітету входить у протиріччя з пропозицією органа управління, то документ відправляють на доопрацювання, або виноситься на розгляд вищого органу.
1. Закон України «Про міжнародні договори України» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1906-15
2. Рішення ЄС про ERIC - COUNCIL REGULATION (EC) No 723/2009 of 25 June 2009 on the Community legal framework for a European Research Infrastructure Consortium (ERIC)
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2009:206:0001:0008:EN:PDF
3. Процедура управління ЄС(стаття 4) на яку посилається стаття 20 Рішення про ERIC - 1999/468/EC: Council Decision of 28 June 1999 laying down the procedures for the exercise of implementing powers conferred on the Commission
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31999D0468:EN:HTML
4. Адміністративні процедури у ЄС, найбільш цікаві пп. 19-24 та 29
ADMINISTRATIVE PROCEDURES IN EU MEMBER STATES, http://www.oecd.org/site/sigma/publicationsdocuments/42754772.pdf
5. Питання про міжнародні організації - Frequently asked questions - International Organisations - http://ec.europa.eu/europeaid/work/procedures/faq/international_organiszations_en.htm
6. Приклад змін у законодавстві UK http://www.legislation.gov.uk/uksi/2012/2907/made
7. Практичний довідник з ERIC http://ec.europa.eu/research/infrastructures/pdf/eric_en.pdf#view=fit&pagemode=none
8. Практичний довідник з дослідницьких інфраструктур http://www.ramiri-blog.eu/
9. Інформація про УНТЦ та опис у законодавстві України http://www.stcu.int/documents/stcu_inf/
10. Посилання на існуючи ERIC http://ec.europa.eu/research/infrastructures/index_en.cfm?pg=eric
11. Посилання на дослідницькі інфраструктури, що підтримувались FP7
http://ec.europa.eu/research/infrastructures/index_en.cfm?pg=ri_projects_fp7
12. Концепція цифрової науки у програмі HORIZON 2020 http://ec.europa.eu/information_society/newsroom/cf/dae/document.cfm?doc_id=2124