Бабин Яр. Біль нашої памʼяті
ПЛАН
проведення місячника шкільних бібліотек у 2021році
Книжкова виставка "Стежками рідного краю".
ЯК ЧИТАТИ КНИГУ
Не читай в лежачому положенні.
Не можна читати книгу, коли темно.
Промені світла повинні падати зліва або зверху.
Книгу потрібно тримати не ближче 30 см від очей.
Кожну годину потрібно давати очам відпочинок на 10 хвилин.
Відкриття тижня дитячої та юнацької книги. Нагородження переможців у номінації «Найактивніший читач шкільної бібліотеки»
Організація роботи книжкової лікарні. Перевірка стану збереження підручників.
Конкурс малюнків серед учнів 2-4 кл. «У малюнках казка знову.
Посвята першокласників в читачі шкільної бібліотеки.
Робота книжкової лікарні "Вчися книгу берегти!"
Книги люблять дбайливе ставлення і охайне поводження !
Завдання бібліотеки Добротівської гімназії
на 2021-2022 н.р.:
1. Постійно проводити бесіди про видачу навчальної і художньої літератури.
2. Вести спостереження за читачами, за читанням учнів.
3. Приділяти особливу увагу моральному і патріотичному вихованню учнів.
4. Спрямовувати діяльність бібліотеки на відродження культури українського народу, його побуту, звичаїв, мови.
5. Виховувати в учнів любов до свого народу і рідного краю.
6. Проводити літературні читання, усні журнали, бібліотечні уроки.
7. Сприяти залученню до бібліотеки учнів старших класів та учнів 1-4 класів.
8. Проводити щомісячні рейди перевірки стану підручників.
9. Постійно інформувати читачів про нові надходження літератури.
Перші бібліотеки з’явилися майже за три тисячі років до нашої ери і були архівами для зберігання інформації. Сучасні «книжкові» споруди вирізняються оригінальним і навіть незвичайним дизайном, складністю і різноманітністю форм. Далі пропонуємо поглянути на вісімку найбільш унікальних бібліотек сучасної архітектури.
Історія виникнення бібліотеки
Слово «бібліотека» — грецького походження, складається з двох слів: «biblion» — «книга» та «theke» — «сховище», тобто слово «бібліотека»у дослівному перекладі означає «книгосховище».
Бібліотеки в Україні, як збірки рукописів та рукописних книг, з’явилися у ХІ ст. при монастирях та церквах. Деякі князі дарували монастирським бібліотекам книжки з власних збірок. Перші згадки про рукописи відносяться до Києво-Печерського монастиря при кафедрі св. Софії. Є свідчення, що Ярослав Мудрий розмістив школу в одному із приміщень Софійського собору та відкрив майстерню, у якій перекладалися й переписувалися книги, створив бібліотеку, яка стала фундаментальною навчальною базою школи.
Після тривалого занепаду в добу національно-культурного відродження XVI — XVII ст. в Україні стали з’являтися бібліотеки в Острозі, при братствах, в монастирях та колегіях, які мали значні, як на той час, збірки книг видатних церковних і світських діячів цього часу.
Бібліотеки в сучасному розумінні слова, як упорядковані книгозбірні, призначені для широкого користування, набули поширення у ХІХ ст. Неабияке значення мали бібліотеки, засновані при вищих школах Києва, Львова, Харкова, Одеси, Чернівців та ін.
Після революції та війни 1917-20 рр. стан бібліотек в Україні сильно змінився: загинула значна кількість цінних приватних (переважно поміщицьких), а також монастирських збірок. Культурним діячам вдалось врятувати лише їх частину. У 1918 р. було видано закон про заснування Національної бібліотеки України в Києві, яка у 1919 р. була перейменована на Всенародну бібліотеку. Вона увібрала в себе ряд найцінніших збірок Києва, а 1935 р. була об’єднана з бібліотекою Української Академії наук. Нині це Державна публічна бібліотека, що є найбільшою книгозбірнею в Україні.
Читачі мають право:
Отримувати у тимчасове користування наукову, навчальну, художню, довідкову, методичну літературу на абонементі та в читальному залі;
Користуватися всіма видами довідково-бібліографічного обслуговування;
Брати участь в читацьких конференціях, літературно-музичних вечорах, диспутах та інших заходах, що їх проводить бібліотека.
Перед записом у бібліотеку читач повинен ознайомитися з правилами користування бібліотекою і підтвердити своє зобов’язання їх виконання підписом на читацькому формулярі.
Художня література видається у кількості не більше трьох примірників строком на 15 днів.
Рідкісні та цінні видання, альбоми, атласи, енциклопедії, інші додаткові видання, а також поодинокі примірники, книжки підвищеного попиту видаються лише в читальному залі.
Бібліотекар має право продовжити термін користування літературою на прохання читача, якщо на неї нема попиту з боку інших читачів.
Читач розписується у читацькому формулярі за кожний одержаний примірник, що засвідчує факт видачі читачу літератури.
Читачі зобов’язані дбайливо ставитися до книжок, одержаних із фондів бібліотеки, повертаючи їх у встановлені терміни, не робити в них ніяких поміток, не виривати і не загинати сторінок, не виймати картки із каталогів та картотек, не порушувати розстановку фондів з відкритим доступом.
При отриманні літератури читач має ретельно передивитися її, і якщо виявить якісь дефекти – повідомити бібліотекаря, який зобов’язаний зробити на виданні відповідні службові позначки.
Відповідальність за зіпсовану літературу несе читач, який користувався нею останній.
Читачі, що завдали бібліотечному фонду збитків, несуть матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.
Читачі, що втратили книжки з бібліотечного фонду або завдали їм непоправно шкоди, повинні замінити їх відповідно такими ж або визнаними бібліотекою рівноцінними. Грошова компенсація встановлюється по ринкових цінах, що діють на день розрахунку.
На час літніх канікул учні повинні повернути до бібліотеки книжки та інші отримані матеріали.
На початку кожного навчального року читач повинен перереєструватися.
Читачі, що закінчують школу, повинні повністю розрахуватися з бібліотекою та підписати обхідний лист.
Читачі повинні дотримуватися тиші в читальному залі бібліотеки.
За порушення правил користування бібліотекою читач може бути позбавлений права користуватися всіма пунктами видачі літератури на термін, що визначається адміністрацією бібліотеки.
Як працювати з підручником
Прочитай увесь заданий текст, глибоко вдумуючись у його зміст. Пам’ятай, що читання підручника без напруження думки – марна трата часу.
Працюй завжди з ручкою або олівцем в руках.
Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки й записи.
Поділи в думці текст на частини і знайди основну думку.
Читаючи текст, пов’язуй його з часом, картою,графіками, схемами підручника. Пам’ятай, що безхронології та карти немає історії.
Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал, факти,явища з іншими.
Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного. Коли такий план подано вчителем, то вивчай матеріал за планом.
Намагайся в тексті знайти відповідь на кожне запитання, наведене в кінці параграфа.
Привчай себе до самоконтролю: обов’язково перекажи вголос або про себе заданий матеріал,спочатку частинами, а потім – у цілому весь параграф. Роби це так, щоб словам було тісно, а думкам – просторо.
Виконуй завжди домашні завдання.
Долай труднощі, а не тікай від них. Працюй систематично і наполегливо над книжкою.
Як працювати з довідковою літературою
Навіть найрозумніша людина в світі не може пам’ятати великі події сучасного та минулого, численні дати, цифри, факти. Доповнюють пам’ять людини книги, які все знають, словники, довідники, енциклопедії. Ці книги – друзі нашої пам’яті, вони дають відповідь на будь-яке питання. Як же ці книги побудовані? Як ними користуватися в роботі? Найпростіші з них :
1. Словники. В них зібрані слова, розташовані в алфавітному порядку. Найбільшим попитом користується орфографічний словник. Майже всі ми ним користуємося, коли не знаємо, як писати те чи інше слово. Коли ж Вас цікавитиме значення слова та історія його походження – користуйтеся «Тлумачним словником». Словник російського вченого і письменника В.Даля, де автор зібрав 200000 слів, особливо відомий. Кожне слово тут має пояснення і тлумачення. Цей словник надає велику допомогу причитанні російської дореволюційної літератури, пояснює слова, які нам сьогодні незрозумілі. Читаючи газети та журнали, ви часто зустрічаєтесь зі словами, які прийшли з інших мов народів світу – тут вам допоможе «Словник іншомовних слів». Кожен учень – повинен мати відповідні навички роботи зі словником. Уважно переглядайте передмову до словників,знайомтеся з умовними позначеннями.
2. Енциклопедії. Саме слово взяте з грецької мови і означає: «коло знань». В наш час енциклопедіями називають книги, в яких коротко викладено у певній системі дані про науку,техніку, культуру, природу, мистецтво та ін. У більшості матеріал в енциклопедіях розміщено аалфавітному порядку.Винятком з цього є «Дитяча енциклопедія». В ній матеріал розташований по системі знань. В її створенні брали участь педагоги, письменники, художники.Кожний том присвячений окремій галузі знань. У кожному томі вміщуються таблиці й різні допоміжні покажчики: хронологічний, алфавітний,бібліографічний. Останній рекомендує найбільш цікаві книги з теми, якій присвячено даний том. Як же користуватися «Дитячою енциклопедією»? Насамперед, потрібно визначити, в якому томі знаходиться потрібний матеріал. Припустимо, що вас цікавить історія середніх віків. «Історія людського суспільства» знаходиться в 7-му томі, отже, необхідний матеріал ми знайдемо в 7-му томі. Є ще галузеві енциклопедії: географічна, хімічна,технічна... Вони також допоможуть вам у вивченні шкільної програми.