ВІДДІЛ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

нагадує о правилах поведінки населення під час грози

• Під час грози, якщо ви перебуваєте вдома, зачиніть всі вікна та двері. Вприміщенні не повинно бути протягу, що як магніт притягує кульову блискавку.

• У приватному будинку ні в якому разі не палити у печі – блискавка може проникнути в будинок через димохід. Тримайтеся чимдалі від електроприладів, антен, проводів- всі вони притягають разряд.

• Якшо ви перебуваєте на вулиці, уникайте високих дерев, металевих парканів, стін, біля яких растуть дерева.

• Якщо ви опинилися в лісі, не хавайтеся від грози на узвишші. Знайдіть низькі дерева, що стоять поряд. Ховатися під одиноким високим деревом небезпечно для життя. Ні в якому разі не бігайте й не плавайте.

• Звернить увагу на місцевість: якщо на деревах помітні сліди від потрапляння блискавки, отже, грунт навколо має високу провідність електрики, і блискавка б’є туди постійно. Дуб, тополя, сосна та ялина найбільш проводимі для розрядів електрики, найменше-верба, клен та кущі.

• Якщо ви опинилися в полі, знайдіть заглибнення в землі. Воно повинне бути сухим-волога земля сільнише проводить електрику. Якщо по близу немає сухого заглиблення, сховайтеся в мокрій землі, але не лягайте в повний зріст.

• Якщо у вас з собою є парасолька , ні в якомуразі розкривайте ії – в парасольці є металеві прути, які притягують розряди.

• Якщо гроза застала вас під час прогулянки на велосипеді чи мотоциклі, , терміново зупиніться. Це небезпечно.

• Якщо ви знаходитеся в автомобілі, небезпека вам не загрожує. Але не забудьте зняти всі металеві антени з поверхні автомобіля, які можуть притягувати розряди.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Всі електричні прилади, закрема мобільні телефони, є своєрідними приймачами для кульових блискавок. Тому ні в якому разі не користуйтеся ними під час грози.

Знову вимкнули світло...

Вечір... Ти сидиш в кімнаті і дивишся телевізор. Раптом — блись! Вимкнули світло: щось негаразд в електромережі твого міста чи села.

Образливо — якраз на найцікавішому місці! Але нічого не вдієш. Прослідкуй, щоб ця неприємна ситуація не переросла в небезпечну.

Декілька хвилин посидь на місці, доки очі не звикнуть до темряви.

Якщо ти ще не вмієш добре орієнтуватися без світла — візьми кишеньковий ліхтарик. Він повинен завжди знаходитись в одному й тому ж місці.

Коли під рукою ліхтарика нема, повільно рухайся вперед, навпомацки знаходячи собі дорогу.

Найперше: вимкни з розеток всі електроприлади, котрі працювали, коли було світло.

Газовою плитою в темряві теж не варто користуватися, особливо якщо вдома нема дорослих. Вимкни і її.

Перевір, чи закриті крани з холодною та гарячою водою.

Чи обов'язково сидіти в темряві?

Дійсно, сидіти в неосвітленій оселі — приємного мало. Хочеться, щоб в кімнаті було хоча б якесь світло. Згадав? У мами є гасова лампа та свічки. Є й сірники. Ці речі називаються відкритим вогнем.

Як же навчитись користуватися відкритим вогнем, не допускаючи при цьому пожежі?

Запам'ятай!

• При користуванні свічкою треба мати для неї металеві підсвічники.

• Не можна ходить з свічкою по кімнаті.

• Гасова лампа не повинна стояти поряд з їжею, ліками, ватою, книгами, паперами, легкозаймистими речовинами (лаками, спиртом, розчинниками).

• Не можна залишати гасову лампу без нагляду.

• Сірники потрібні для того, щоб запалити свічку чи лампу. Гратись ними категорично заборонено!

• Засвітивши свічку чи гасову лампу, ретельно погаси сірника. Перевір, щоб він не димів.

• Якщо сірники погано запалюються, не кидай їх під ноги чи на стіл. Від тліючого маленького сірника може розгулятися величезна пожежа.

• Найкраще гасити сірника водою.

Якщо темно лише в твоїй оселі

Коли в твоїй домівці запанувала темрява, не зашкодить поглянути у вікно: чи й у інших будинках темно? Якщо скрізь відключенням електромережі керують спеціалісти, тобі турбуватись нічого.

Коли ж світла немає лише в твоїй оселі, клич дорослих: батьків, сусідів, знайомих.

Світло може зникнути при:

— загоранні електропроводки;

— короткому замиканні;

— пошкодженні електроприладів.

Всі ці несправності можуть виникнути і без зникнення світла. Тоді тобі загрожує ураження струмом.

Як уникнути ураження електричним струмом:

— Уважно поглянь навколо: чи ніде не димить, чи не чути неприємного запаху, що виникає при горінні, тлінні, плавленні.

— Якщо з якогось електроприладу чується тріскотіння, йде дим чи пробиваються язики полум'я — не поспішай смикати за шнур, що включений в розетку. Тебе може вдарити струмом! Клич дорослих.

— Треба відключити струм в усьому приміщенні. Коли рубильника не дістатись, дорослий повинен витягти шнур палаючого електроприладу з розетки за допомогою сухої палиці, гумової рукавиці тощо.

— Відключивши струм, палаючий електроприлад накривають мокрою цупкою тканиною, яка не пропускає повітря. Для гасіння вогню можна використати пісок.

— Ні в якому разі не лий воду, якщо електричний струм не вимкнуто! Вода — добрий провідник електрики. Ти можеш постраждати!

Кухня — обличчя господарів

Кажуть, що людина найбільше часу проводить на кухні. Тут вона готує їжу, в переважній більшості випадків, тут і споживає її. Якщо немає ванної кімнати, то в кухні ще й перуть та прасують. А ще консервують, майструють, шиють, плетуть... Навіть дивляться телевізор.

Майже все кухонне, електричне та газове приладдя теж знаходиться на кухні. Інколи тут розміщені ще й опалювальні пристрої.

Всі ці прилади прекрасно уживаються разом, якщо господарі дотримуються елементарних правил безпеки.

Щоб уникнути неприємностей на кухні:

— Не чіпай без дозволу дорослих ножі, різні пристрої, незнайомі тобі рідини, що зберігаються в шафках.

— Перш ніж брати до рук ніж, навчись користуватись ним в присутності батьків.

— Користуватись кухонним, електричним та газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі детально пояснять правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти все виконуєш.

— Перш, ніж користуватися всім кухонним начинням, батьки повинні пояснити тобі, як діяти в разі виникнення пожежі та інших нещасних випадків.

— Користуватися печами та камінами, самостійно розводити в них вогонь дітям твого віку заборонено.

Увага!

Під час виконання будь-якої роботи на кухні завжди є небезпека травмувати себе. Це можуть бути опіки, порізи, колючі рани, ураження струмом... Від таких неприємностей не застрахований ніхто. Але обережна людина таких поранень майже не отримує. Якщо це все ж таки трапилось, ти повинен, не панікуючи, надати домедичну допомогу і потерпілому, і самому собі.

Що необхідно знати про опіки?

Опік — це пошкодження тканин організму, викликане дією високої температури. Опік може бути не лише від вогню, але й від окропу, пари, праски, електроструму тощо.

Тяжкість пошкоджень залежить від висоти температури; тривалості дії вогню; від того, яке місце обпечене; чи великі його розміри. Частіше трапляються опіки рук, ніг, очей; рідше — тулуба і голови.

— Якщо на місці опіку шкіра лише почервоніла і відчувається біль — це опік першого ступеня.

— Якщо на шкірі з'явилися пухирі — опік другого ступеня.

— Якщо обпечені всі шари шкіри — опік третього ступеня.

— Якщо м'язи і навіть кістки обвуглені — опік четвертого ступеня.

— Коли обпечена третя частина поверхні тіла — наступає смерть. Від опіків страждає весь організм. Тканина, що відмирає, виділяє речовини, при всмоктуванні яких в кров виникає отруєння всіх органів. Від болю з'являються порушення нервової системи і мозку.

Перша домедична допомога при опіках.

— Щоб зупинити дію високої температури на потерпілого, необхідно погасити полум'я на людині, зняти тліючий одяг.

— Не можна збивати полум'я на потерпілому. Потрібно накинути на нього цупку тканину, пальто, ковдру чи килим, щоб зупинити доступ кисню.

— Знімаючи одяг, не можна стягувати його: просто розріж на частини.

— Всю поверхню опіку покривають чистою пов'язкою.

— Потерпілого зігрівають, дають тепле питво й відправляють до лікарні.

— Ні в якому разі не можна змазувати опіки жирами. Це тільки прискорить потрапляння мікробів в рану.

— Опіки першого та другого ступенів лікують вдома, їх протирають спиртом і накладають чисту пов'язку.

Опіки без вогню.

Інколи, щоб отримати серйозний опік, не потрібно ні вогню, ні окропу. Всі хімічні речовини можуть викликати найтяжчі опіки. Щоб не трапилось біди, запам'ятай:

— Ніколи не можна нюхати, брати до рук, куштувати невідомі тобі речовини, порошки, пасти і. інші речі з маминої шафки чи татової майстерні.

— Ніколи не слухай друзів, які пропонують тобі скуштувати невідому речовину чи рідину, Хімічні опіки дуже важко піддаються лікуванню.

— Якщо на шкіру потрапляє кислота — відразу утворюється коричневий чи чорний струп.

— Якщо ж кислота потрапила в рот чи була випита, — вона наскрізь пропалює слизову оболонку.

Як допомогти потерпілому?

— Перед відправкою до лікарні опік прикривають чистою пов'язкою.

— Якщо на шкіру потрапив фосфор, він спалахує. Людина страждає удвічі: від хімічної речовини і від вогню. Обпечене місце потрібно опустити під воду і паличкою видалити шматочки фосфору та накласти пов'язку.

— Якщо на шкіру потрапило негашене вапно, ні в якому разі не можна допустити, щоб туди потрапила вода — виникне бурхлива хімічна реакція! \ Необхідно змазати опік олією.

Увага!

Навіть незначний хімічний опік вимагає обов'язкового втручання лікаря.

Чи всі рани однакові?

Всіляке пошкодження шкіри — це рана. Рани можуть бути поверхневими і глибокими.

Якщо рана глибока, життю людини загрожує сильна кровотеча з судин і пошкоджених органів.

Незначна рана теж може бути небезпечною, бо одночасно з пораненням в неї потрапляють бруд, мікроби — збудники інфекцій.

Найнебезпечнішими хворобами, які викликають інфекцію, є правець і гангрена. Інколи гній від рани потрапляє в кров і тоді починається сепсис. При сепсисі у хворого до 40° С підвищується температура тіла, його морозить. Він марить, втрачає свідомість. Такий стан часто закінчується смертю.

Образливо, що таке страшне ускладнення виникає від незнання елементарних правил безпеки; від легковажності потерпілого і людей, що його оточують.

Кожна людина повинна знати, що рани можуть бути різані, колоті, забиті, рвані. У всіх цих ранах уже є мікроби, що потрапили туди одночасно з пораненням.

Тому усяку, навіть незначну, ранку та подряпину обов'язково потрібно обробити дезинфікуючим розчином, тобто таким засобом, що вбиває мікроби. Йод, зеленка, перекис водню, розчин марганцівки захистять тебе від інфекцій при порізах, подряпинах, інших пораненнях.

Чи можна самому зупинити кровотечу?

Якщо у людини рана чи навіть невеличка ранка — обов'язково буде йти кров. Інколи кров тільки точиться, наприклад, при саднах на коліні. В цьому випадку кровотеча зупиниться сама по собі, утворивши на поверхні ранки свіжу криваву шкірочку, бо пошкоджені капіляри.

Потрібно накласти на ранку декілька легких витків бинта, обробити її дезінфікуючим розчином, і проблема вирішена.

Буває, що кров витікає спокійною цівкою темно-червоного кольору. Це постраждала вена, тому рана більш серйозна, хоча й з нею можна справитись самостійно. Треба накласти здавлюючу пов'язку. Через деякий час кровотеча зупиниться, рана заживе і пов'язку можна буде зняти.

Дуже важко зупинити кровотечу, коли яскраво-червона кров б'є поштовхами. Це пошкоджена артерія. Артеріальну кровотечу остаточно можна зупинити лише в лікарні. Але доки потерпілий потрапить до рук лікарів, він може померти від втрати крові. Тому до приїзду швидкої допомоги проводять тимчасову зупинку кровотечі,

З цією метою використовують джгути, закрутки з матеріалів, які знайдуться під рукою.

Можна тимчасово зупинити кров навіть згинанням руки чи ноги. Головне — перетиснути ушкоджену судину вище поранення, і кровотеча зупиниться.

Після зупинки кровотечі потрібно продезинфікувати рану і накласти на неї чисту пов'язку.

Увага!

Кінцівку, стиснену джгутом, зручно підв'язують, чи укладають, якщо людина знаходиться на ношах. До джгута обов'язково прикріплюють записку з указанням часу, коли він накладений. Якщо джгут тримати більше 2 годин, може початися омертвіння тканини. Про це треба пам'ятати!

Поради лікаря Будьздоровченка

• Якщо ти порізався — приклади до рани шматочок цибулини. Вона швидко спинить кров.

• Якщо злегка обпік шкіру — допоможуть примочки із свіжовиготовленого розчину питної соди, марганцівки або спирту.

Враження електричним струмом

Тебе оточує безліч корисних, полегшуючих життя речей: прасок, пилососів, кавоварок, настільних ламп, телевізорів, холодильників тощо. Всі вони — твої помічники. А помічників потрібно «годувати». Тому всі, навіть маленькі діти знають, що їх «годує» електричний струм — теж наш товариш і помічник, коли з ним поводитися обережно, виконуючи всі правила користування електроприладами.

Вирвавшись на волю, електричний струм може наробити багато лиха: влаштувати страшну пожежу, сильно уразити господаря. Пошкодження, що виникають від дій електричного струму, називаються електротравмою.

При електротравмі можуть бути:

— слабкість;

— почервоніння;

— втрата чутливості;

— запаморочення;

— втрата свідомості.

Якщо сила струму більша, діяв він довго, шкіра людини була вологою, в місці входу і виходу струму можуть виникнути глибокі опіки. До того ж:

— Страждає нервова система.

— Потерпілого важко відірвати від джерела струму.

— Знижується температура тіла.

— Зупиняється дихання.

— Недостатньо працює серце.

Перша допомога при ураженні струмом.

В першу чергу слід зупинити дію електроструму. Пам'ятай, що тіло ураженого являється провідником струму, і якщо доторкнутися до нього, можна отримати електротравму. Тому краще виключити струм, використовуючи рубильник, електропробки. Якщо це неможливо, треба:

— Відвести провід від ураженого при допомозі гумових чи дерев'яних предметів.

— Опіки покрити пов'язкою.

— Якщо потрібно, зробити штучне дихання.

— Потерпілого відправити до лікарні. Ускладнення можуть виникнути навіть через декілька годин.

Поради Королеви Безпеки

Щоб відвести від постраждалого провід:

— відключи електрику в квартирі;

— стань на гумовий килимок, книгу чи будь-який сухий дерев'яний предмет;

— сухим дерев'яним або пластмасовим предметом відведи провід від постраждалого.

— Часто при ураженні струмом, коли потерпілий доторкнувся до неізольованого проводу, він не може розтулити пальці, зведені судомою. Якщо людина в свідомості, треба крикнути: «Падай!». При падінні руки розімкнуться самі собою і дія струму припиниться.

Не зайве нагадати:

— не вмикай незнайомі електроприлади сам, без дорослих. Дроти, по яких іде струм, ізольовані, але ізоляція може зіпсуватися — вивільнена електрика наробить тобі лиха;

— не встромлюй пальці, або будь-які предмети, в розетку;

— користуйся лише вимикачем, який ти добре знаєш. Якщо в гостях чи на дачі помітив незнайомий тобі вимикач, запитай дорослих, як з ним поводитися.

Пожежа…

Корисно знати!

Причиною найбільшої кількості пожеж є коротке замикання електроприладів, яке виникає внаслідок зіпсованих електроприладів або порушення правил їх використання.

При короткому замиканні зростає сила струму, з'являється полум'я електричної дуги, температура якого досягає 4000 ° С. Вона швидко поширюється на довколишні предмети. Виникає пожежа, яка з часом може охоплювати дедалі більші ділянки приміщення. Горіння супроводжується іскрінням, виділенням великої кількості диму, чадного газу. Це ускладнює процес гасіння пожежі. Причиною короткого замикання є порушення ізоляції в електричних проводах, зумовлене перенапругою, механічним пошкодженням, недостатнім доглядом за електрообладнанням. Найчастіше пошкодження ізоляції проводів бувають механічними, коли люди:

— неправильно кладуть електричні проводи;

— кидають їх на підлогу;

— скручують, перегинають;

— зачищають електричні проводи, які знаходяться під напругою;

— викручують електричну лампочку, не відключивши напруги;

— лізуть в патрон металевими предметами;

— кидають на електроприлади різноманітні предмети.

Перевантаження електромережі й електрообладнання є особливо небезпечним, оскільки при ньому проводи загораються в важкодоступних місцях і гасити їх складно. Перевантаження можливе:

— коли використовують електричні подовжувачі, а до них підключають різноманітні комбіновані розетки на 2—4 гнізда, розподільні трійники тощо;

— коли одночасно підключають телевізор, праску, інші електроприлади, це створює значне перевантаження і електричний подовжувач може загорітися.

Правила користування кухонним, електричним та газовим приладдям.

При користуванні кухонними плитами забороняється:

— користуватись зіпсованими засобами обігріву;

— розпалювати дрова бензином, гасом та іншими горючими рідинами:

— залишати плити, що топляться, без догляду;

— зберігати біля них дрова, торф, вугілля;

— просушувати одяг та інші речі над плитами чи біля димоходу;

— встановлювати столи, стільці, шафи, інші меблі біля плити, ближче як за 0,5 м;

— розводити вогонь, якщо перед дверцятами немає металевого листа;

— висипати гарячий попіл, шлак, вугілля біля будівель.

Паливо (дрова, вугілля, торф) треба зберігати в спеціально обладнаних приміщеннях не ближче як за 10 м від будівель.

При користуванні газовими лампами, примусами керогазами треба пам'ятати, що:

— можна користуватися лише справними приладами, що стоять на надійній міцній підставці, бо в разі падіння від палаючої рідини можуть зайнятися навколишні предмети;

— не можна залишати біля них легкозаймисті речі;

— під час роботи цих приладів треба стежити за рівнем полум'я: від перегрівання резервуара посилюється газообмін, що може призвести до вибуху;

— не можна доливати гас під час роботи приладу, бо спалахнуть пари палива;

— гасові ліхтарі не накривають абажурами з тканини або папером, оскільки ті легко спалахують. При користуванні електричними приладами:

— забороняється включати в одну розетку декілька приладів;

— категорично забороняється залишати їх без догляду, увімкненими в мережу;

— після закінчення їх використання завжди виключати;

— в разі появи специфічного запаху, диму потрібно швидко відключити прилад і повідомити про це дорослих;

— забороняється закривати прилади будь-яким покривалом;

— не можна колупатись в перемикачах, вилках, розетках, вставляти в них якісь предмети, особливо металеві;

— недопустимо користуватись перемикачами, розетками і вилками, які нагріваються;

— учням категорично забороняється самостійно ремонтувати електрообладнання: крім ураження електричним струмом, можна одержати серйозні опіки, пошкодження очей.

При користуванні телевізором потрібно пам'ятати, що:

— його слід ставити в місцях, які не перекривають виходів з приміщення. Найкраще це робити на протилежному від виходу боці на відстані 1—1,5 м від опалювальної системи;

— щоб при потребі негайно виключити телевізор, розетка для нього повинна знаходитись у доступному місці;

— не можна залишати включеним телевізор, якщо в кімнаті нікого немає;

— якщо в телевізорі щось зіпсоване, його необхідно виключити і не включати до приходу спеціаліста;

— не можна встановлювати телевізор поблизу легкозаймистих предметів (він може загорітися або вибухнути!);

— якщо під час телепередачі в телевізорі потух екран, ні в якому разі не можна по ньому стукати;

— якщо корпус телевізора пошкоджений, з'являється гудіння та потріскування, — він може перегрітись і загорітись.

При користуванні електропраскою:

— прасувати дозволяється лише в спеціально обладнаному місці;

— на столі для праски повинна стояти металева підставка, що запобігає нагріванню дерева та тканини;

— забороняється користуватися несправною праскою, ставити її на стіл без ізолюючої підставки. При користуванні електрочайником чи електросамоваром потрібно;

— перед вмиканням їх в мережу впевнитись, що в них є вода, у разі потреби долити її;

— стежити за поповненням води в цих приладах по мірі її витрачання;

При користуванні електрокип'ятильником;

— ні в якому разі не можна перевіряти рукою, чи нагрілась вода, попередньо не відключивши струм. Не можна у воду навіть пальчик встромляти! Може уразити струмом! Бували смертельні випадки.

При користуванні електрозапальничкою:

— не можна братися за неї мокрими руками;

— потрібно навчитись одночасно однією рукою включати електрозапальничку, а другою — газову плиту;

— не можна допускати перекручування, згинання електропроводу.

При користуванні газовими плитами недопустимо:

— відкривати кран на газопроводі, не перевіривши, чи закриті крани на самій плиті;

— допускати заливання пальників рідиною (якщо це трапиться, треба виключити пальник і вичистити його);

— стукати по кранах, пальниках та лічильниках;

— самостійно ремонтувати плиту;

— прив'язувати до газових труб мотузки і вішати на них білизну та інші речі.

Поради пожежного Гасивогонька

Якщо ти виявив витік газу:

— не включай електрику;

— не користуйся сірниками; не користуйся відкритим вогнем;

— провітри приміщення; перекрий крани газо-подачі;

— виклич аварійну службу по телефону 04.

При наближенні грози необхідно негайно вимкнути електроприлади. Найбільш вогненебезпечні такі матеріали:

— поролон — під час його горіння виділяються дуже токсичні гази;

— целулоїд — інтенсивно горить.

Різні круп'яні вироби, борошно, сушені плоди і ягоди, масло, жири відносяться до пожежонебезпечних. Особливо легко займається пил, що літає в повітрі. Змішавшись з названими продуктами, пил може навіть вибухнути!

Увага!

Загасити палаючий газ дуже важко. Не можна робити цього водою: горюча рідина легша і, піднімаючись на поверхню води, продовжує палати. Треба припинити доступ повітря: щільно накрити вогонь товстою ковдрою і притоптати зверху ногами. Можна засипати його піском, землею. Вогонь на навколишніх предметах заливають водою.

Безпека праці під час роботи з...

Ножицями:

— не тримай ножиці кінцями догори;

— не залишай ножиці розкритими;

— передавай ножиці лише закритими кінцями в сторону товариша;

— при роботі слідкуй за пальцями лівої руки.

Шилом:

— передавай шило товаришеві ручкою вперед;

— не носи шило в кишені;

— тримай річ, що проколюєш, на дощечці.

Голками та шпильками:

— передавай голку товаришеві тупим кінцем;

— не губи голок: перевіряй їх кількість перед початком і закінченням роботи;

— не заколюй голками одяг;

— не бери шпильки та голки до рота;

— зберігай їх в спеціальній подушечці;

— не ший дуже довгою ниткою;

— при шитті та вишиванні користуйся наперстком.

Граблями:

— перед початком роботи упевнись, що держак граблів не має тріщин, задирок;

— під час роботи не піднімай граблі високо над землею;

— не залишай їх зубцями доверху;

— зберігай граблі підвішеними зубцями догори, щоб уникнути небезпеки наступити на зубці і набити собі лоба.

Цвяхами і молотком:

— передавай цвях товаришеві капелюшком вперед;

— не розкидай цвяхи по підлозі — можуть постраждати ноги;

— не бери цвяхи до рота;

— слідкуй, щоб молоток міцно тримався на держаку, бо зіскочивши, він може завдати серйозної травми;

— забиваючи цвях, слідкуй за пальцями лівої руки.

Як користуватися печами та камінами?

Дитина твого віку не повинна самостійно топити піч чи камін. Але якщо в домі пічне опалення, ти повинен знати правила безпеки:

— небезпечно тримати відкритими дверцята печі, коли в ній горить вогонь;

— перед дверцятами на підлозі повинен бути прибитий металевий лист;

— забороняється зберігати дрова та інші легкозаймисті матеріали біля печей і використовувати легкозаймисті рідини (бензин, гас тощо) для їх розпалювання;

— не можна розвішувати білизну чи ганчірки біля гарячої печі для сушіння.

Причини виникнення пожеж.

Вогонь — друг і ворог людини. Від нас залежить, яким він буде: добрим чи злим. Коли з вогнем поводитись необережно, може статися пожежа. Під час пожежі небезпеку для життя людей становить вогонь і дим. Вогонь спричиняє опіки тіла, а від диму можна учадіти. Щоб запобігти пожежам, треба знати, від чого вони виникають.

Причинами пожеж можуть бути:

— необережність у поводженні з вогнем (кинутий запалений сірник, багаття, розкладене у недозволеному місці);

— пустощі дітей з вогнем, ігри з запаленими предметами;

— порушення правил користування електроприладами;

— недотримання правил користування газовими плитами;

— неправильне користування печами;

— полум'я свічки або гасової лампи;

— близьке знаходження хімічних речовин від джерела вогню;

— витік газу;

— використання піротехнічних засобів;

— спеціальні підпали;

— використання саморобних електрогірлянд для ялинки; легкозаймистих маскарадних костюмів з марлі, вати та паперу;

— удари блискавки.

Запам'ятай!

Пожежі легше запобігти, ніж її загасити.

Поради лікаря Будьздоровченка

Як себе поводити, коли ти...

Порізався:

— промий рану перекисом водню;

— продезинфікуй розчином йоду або зеленки;

— щоб не потрапила з навколишнього середовища інфекція, рану заклей лейкопластиром або перебинтуй.

Опікся:

— при легких опіках (почервоніння шкіри) допоможуть примочки із свіжого розчину питної соди, марганцівки або спирту;

— тяжкі опіки не можна змащувати розчинами і мазями: обпечену поверхню слід обв'язати як свіжу рану і звернутися до лікаря;

— не можна видаляти з рани шматки обгорілої шкіри чи одягу, проколювати пухирі, бо це призведе до її забруднення.

Перша допомога при опіках — це оберігання обпеченої поверхні шкіри від забруднення.

Вдарився:

— щоб уникнути крововиливу під шкіру («синця»), до місця удару приклади змоченого холодною водою рушника чи шматочок льоду.

Що таке сторонній предмет?

Малі діти й діти твого віку полюбляють не лише гратися всілякими негожими для гри предметами невеликого розміру, але й тягти їх до рота. Один необережний рух — і каблучка з пальця опиняється у шлунку, монетка застряє в горлі чи дихальних шляхах, насінина потрапляє в ніс, камінець чи уламок скла — в око.

Очі, ніс, вуха, дихальні шляхи виконують важливу роботу в організмі людини, і тому ти повинен берегти їх. Слідкуй, щоб в очі, ніс, вуха та рот не потрапляли сторонні предмети: смітинки, пил, комахи.

Якщо все ж таки це сталося, постарайся допомогти собі або постраждалому.

Як діяти, коли сторонній предмет потрапив у око?

Сторонній предмет (смітинка, пил, комаха, вуглинка), потрапивши в око, подразнює слизову оболонку і викликає біль, витікання сліз, хворобливу реакцію на світло.

Сторонній предмет виймають з ока шляхом промивання його ваткою, змоченою теплою водою (у напрямку до перенісся).

Інколи смітинку можуть вимити власні сльози потерпілого. Для цього чисто вимитими пальцями відтягують віко і тримають в такому положенні 10— 15 секунд.

Сльози, які обов'язково при цьому з'являться, і вимивають смітинку.

Якщо ці засоби не допомагають, відтягують вниз нижнє віко і заставляють потерпілого дивитися вгору — це дає можливість оглянути нижню частину ока. Потім хворий закидає голову назад і дивиться вниз, а людина, що йому допомагає, відтягує верхнє віко і змоченою в кип'яченій воді ваткою чи чистим носовичком видаляє смітинку.

Якщо в око потрапив уламок скла, дрібний камінець, шматочок дерева чи металу, сніжинка (або око поранене) — негайно звертайся до лікаря! Ніколи не три око. Цим ти можеш ще більше травмувати його.

Довідкове бюро Всезнайка

Для чого потрібні сльози?

Для того щоб око гарно бачило, рогівка — прозора оболонка ока, що закриває зіницю — повинна бути чистою і прозорою. Від смітинок і пилу очі захищають брови та вії. Рухом повік при кліпанні ти очищаєш поверхню ока від зовсім мініатюрних смітинок. При кліпанні з верхнього зовнішнього ; кутка ока, де знаходиться сльозова залоза, під верхню повіку витікає сльоза, що промиває око. Людина кліпає кожні 6 секунд. І кожного разу при цьому око промивається сльозою. Виходить, що в середньому на протязі життя людина плаче 250 млн. разів.

Якщо в око все ж потрапляє смітинка, сльози починають виділятися рясніше, щоб вимити її з ока. Те ж саме відбувається, якщо очі подразнюються димом від вогнища чи цигарки, випарами ацетону чи фітонцидами цибулі.

Коли ж людину хтось образив, вона може заплакати. Здатність сльозами виказувати свої емоції має лише людина. Тварини на це не здатні.

З давніх-давен гармонія тіла і духу, прекрасне здоров'я, надзвичайна сила і гострий розум захоплювали людей. Саме міцне здоров'я відкриває можливості для всіх звершень і досягнень людства.

Особливо важлива наявність міцного здоров'я у дитинстві та юності – тоді, коли людина формується як особистість, шукає шляхи самовираження і звикає до дорослого життя.

На жаль, сучасний етап розвитку суспільства в усіх країнах характеризується хронічним хворобливим станом переважної маси населення. Найтривожніше, що ця тенденція все чіткіше прослідковується саме серед дітей і підлітків – майбутнього будь- якої нації.

Як свідчить статистика, кожна п'ята дитина в Україні народжується з вадами здоров'я. У 90 % українських школярів діагностуються різноманітні захворювання.

За даними Міністерства охорони здоров'я України серед школярів спостерігаються:

▪ функціональні відхилення в діяльності різних систем організму (понад 50 %);

▪ функціональні відхилення у роботі серцево-судинної системи (26 %);

▪ захворювання органів травлення (17 %);

▪ захворювання ендокринної системи (10 %).

Дослідження свідчать, що кризовий стан здоров'я громадян України, зокрема дітей та підлітків, зумовлений цілим комплексом факторів, серед яких особливу тривогу викликають такі, як:

▪ відсутність соціального усвідомлення цінності здоров'я для добробуту країни;

▪ байдуже ставлення членів суспільства до власного здоров'я (що активно запозичується дітьми та підлітками у дорослих);

▪ постійно зростаюче соціальне розшарування у суспільстві, коли більшість населення вимушена функціонувати на межі фізичного виживання, у вкрай стресовому для організму людини режимі;

▪ обмежена рухова активність, що спричиняє розвиток багатьох хвороб;

▪ нераціональне та незбалансоване харчування – один з 4 основних факторів виникнення серцево-судинних та онкологічних захворювань, діабету та інших патологічних станів;

▪ несформованість у населення навичок здорового проведення вільного часу, яке обумовлює майже безперешкодне розповсюдження шкідливих звичок серед усіх верств суспільства (Україна посідає одне з перших місць у світі щодо вживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв серед дітей шкільного віку).

Наука відпочинку Найважливіша умова збереження здоров'я – правильне і гармонійне чергування роботи і відпочинку, бадьорості і сну. У природі все підпорядковане чіткому розпорядку, все відбувається у строго визначений час, люди змушені жити за загальними законами природи. Наш життєвий ритм – відображення розпорядку, який склався на Землі за мільйони років. Коли цей ритм порушується, здоров'я людини зазнає серйозного удару. Люди мають індивідуальні особливості, що впливають на встановлення їхнього режиму дня. Наприклад, відомо, що більшість людей можна поділити на “жайворонків” та "сов". "Жайворонки" найбільш активні, повні сил і енергії зранку, а "сови" відчувають фізичний і емоційний підйом у другій половині дня,. На думку вчених, це обумовлено способом життя наших далеких пращурів, коли мисливці полювали у темний час доби, а землероби – навпаки, виходили на поля з першими променями сонця. Такі спадкові нахили обов'язково слід враховувати, плануючи свої заняття. 13 Дуже важливою частиною денного розпорядку людини є час відпочинку. Якщо людина вміє правильно відпочивати, вона зберігає своє здоров'я, принаймні, наполовину. Давно встановлено, що потреба у відпочинку – відмінна особливість усякого живого організму. Людей природа теж створила так, що працювати безперервно вони не можуть: організм виснажується, "перегрівається", немов старий ламповий телевізор. Проте живий організм, на відміну від приладу, не можна “відключити” навіть на час, а "ламатися" йому і зовсім не дозволено. Тому природа знайшла вихід – періодично змушувати кожну істоту відновлювати сили. Сигналом до відпочинку для людини, як і для всіх живих організмів, служить втома. Стомитися можна фізично і морально, від важкої роботи і нервової обстановки, від розумової напруги і нудьги, від горя і радості, просто від прожитого дня. Протягом життя у нас втомлюється і кожна клітинка, і весь організм у цілому. Не дивно, що напівсвідомо люди відчували важливість відпочинку ще в глибоку давнину. Практично всі релігії світу встановили чергування робочих, неробочих, святкових днів, днів, присвячених Богу; причому у всіх народів такі дні передбачають не одні молитви, а ніби вимагають від людини хоча б на час відволіктися від побутових проблем і згадати, що є природа, сонце, шум прибою, спів птахів. З глибокої давнини, змінюючись лише в деталях, до наших днів дійшли різноманітні види відпочинку – спорт, полювання та риболовля, заняття мистецтвом і читання книг. Якби не така сталість людської натури в галузі дозвілля, людство просто не змогло б фізично вижити! Відпочинок не тільки відновлює наші фізичні сили, а й рятує від перетворення людей на роботів. На жаль, дуже багато людей витрачають свій вільний час не на користь здоров'ю. Не злічити прикладів "неправильного", нездорового відпочинку, якому віддаються сучасні люди, – вони цілодобово просиджують в Інтернеті, тікають у віртуальний світ 14 комп'ютерних ігор, годинами тупо блукають телеканалами, просаджують останні гроші в реальних і віртуальних казино і т. п. Подібні забави служать не відновленню сил, а вгамуванню нудьги та марнославству. Вони спричиняють фізичне, розумове і духовне виснаження людини.

Здоровий спосіб життя -

спосіб життя людини, спрямований на профілактику хвороб і зміцнення здоров'я.

Поняття «здоровий спосіб життя» однозначно поки ще не визначено. Представники філософсько-соціологічного напряму розглядають здоровий спосіб життя як глобальну соціальну проблему, складову частину життя суспільства в цілому.

У психолого-педагогічному напрямку здоровий спосіб життя розглядається з точки зору свідомості, психології людини, мотивації. Є й інші точки зору (наприклад, медико-біологічна), однак різкої межі між ними немає, так як вони націлені на вирішення однієї проблеми - зміцнення здоров'я індивідуума.

В основі здорового способу життя лежать такі принципи:

• раціональне харчування;

• оптимальний руховий режим;

• загартування організму;

• особиста гігієна;

• відсутність шкідливих звичок;

• позитивні емоції;

• інтелектуальний розвиток;

• моральний і духовний розвиток;

• формування розвиток вольових якостей.

Правильний сон – засіб відновлення організму.

Сон є джерелом наших сил, бальзамом для хворої душі, кращим із всіх ліків. Кожна людина із власного досвіду знає, що нерідко оптимальний і єдиний спосіб позбутися від важкого занепокоєння або розумового стомлення - переспати їх. Щасливий той, кому сон незмінно є в певний час, на певний строк і йде так само тихо й непомітно, як і прийшов.

Світ бадьорості й світ сну настільки різні між собою, що про кожну людину можна сказати, що вона живе як би у двох світах.

Відповідно до давньогрецької міфології, Богом сну є Гипноз. Тривалість і глибина сну в здорових людей різна. Середня норма сну для дорослої людини - сім-вісім годин - має тільки умовне значення. Одним людям необхідно дев'ять - або навіть десятигодинний сон, у той час як іншим достатній п'яти-шестигодинний. І те, і інше вважається цілком нормальним. Відомо, що діти і юнаки сплять довше дорослих, а старих людей - найменший. Працюючі сплять краще домогосподарок і пенсіонерів. З молодих гірше інших сплять учні шкіл і вузів. Чоловіки рідше скаржаться на безсоння, ніж жінки, хоча в цілому жінки сплять більше чоловіків.

Люди рухливі, енергійні звичайно сплять менше середньої норми. Довше інших сплять люди зі зниженим інтелектом. У народі вважається, що багато спати - шкідливо. Недарма прислів'я говорить: "Хто багато спить, той мало живе". Сонливість зв'язують із лінощами: "Сонливий, так і ледачий".

Марнолюбні й честолюбні люди вважають сон порожньою витратою часу. Боягузливі люблять ранком тривалий час поніжитися в ліжку, маючи манеру натягати ковдру на вуха.

Багато в чому сон є регулятором настрою. В одних випадках він знижує надмірну напругу, і ми прокидаємося в гарному настрої. В інших випадках, навпаки, встаємо з ліжку з головним болем і дурним станом духу.

Порушення сну частіше буває в людей розумової праці, підданих інформаційним перевантаженням, при тривалій емоційній перенапрузі.

Негативний вплив на якість сну роблять алкоголь, нікотин, наркотики. Досить небезпечно стійке порушення сну, обумовлене пізнім вкладанням. Велике значення для сну має температура повітря. Погано засипається в пекуче натопленому й непровітрюваному приміщенні, а також після прийняття незадовго до сну гарячої ванни. Навіть тиск повітря впливає на сон: у горах люди сплять довше, ніж на рівнинній місцевості.

Уважається доцільним під час сну розташовуватися головою на північ.

Природа сну дотепер вивчена недостатньо. Існує кілька точок зору по цьому питанню. Відповідно до однієї з них, сон трактується як фізіологічний процес, спрямований на запобігання самоотруєння організму від дії шкідливих кислот і інших продуктів розпаду, які нагромадилися за період бадьорості. За іншою версією, сон пояснюється дією адреналіну, який має властивість сильно звужувати артерії. У підвищених дозах адреналін діє як отрута, однак у малих дозах він робить анемію органів і впливає на нервові центри. Оскільки сон супроводжується малокров'ям мозку, то цілком логічно думати, що такий його стан обумовлений впливом адреналіну.

Сон є циклічним фізіологічним процесом. У дорослої людини цикл повторюється кожні 90 хвилин. За ніч спостерігається від 4 до 6 циклів залежно від тривалості сну людини. У кожному циклі розрізняють дві фази - фазу повільного глибокого сну й фазу парадоксального сну.

Сон починається із дрімоти: зіниці звужуються, свідомість мутніє, виникають галюцинації. Хвилин через п'ять наступає повільний глибокий сон. При засипанні багато процесів організму як би припиняються: температура тіла знижується, частота подиху й пульс сповільнюються, кров'яний тиск падає, кількість гормону стресу - кортизола, який виділяється корковим шаром надниркових залоз, зменшується. Що стосується гормону росту, то він, навпаки, досягає винятково високого рівня. Ці гормональні зрушення активізують обмінні процеси. У цій фазі сну під закритими віками мають місце повільні обертові рухи очей. Розбуджена людина не може зрозуміти, де вона перебуває, і не пам'ятає змісту баченого в сні.

У парадоксальній фазі сну спостерігається підвищення активності різних органів і систем. Зокрема, виникають швидкі обертові рухи очей, подих стає нерегулярним, пульс і кров'яний тиск також коливаються. Посилено йде процес відновлення втрачених сил і "заліковування" усяких недуг, відбувається запам'ятовування, фіксація мозком того, що виучено або пізнане протягом дня. У чоловіків виникає ерекція статевого члена, причому не тільки в дорослих, але й у дітей, і навіть у дитин. За цією ознакою у випадку імпотенції розпізнають, чи носить остання органічний характер або психологічний. Психологічна імпотенція не виключає появи ерекції в сні.

У парадоксальній фазі сну людина бачить найбільш яскраві, емоційно пофарбовані сни. Про це свідчить той факт, що, будучи розбудженим у цей час, людина може розповісти побачене в сні.

Дитина в парадоксальному сні неспокійна, ніж дорослий. У нього постійно смикаються руки, ноги, а також м'яза обличчя. Недонесені дитини бувають настільки активними, що важко визначити, чи перебувають вони в стані парадоксального сну або бадьорості.

Циклічність глибокого повільного й парадоксального сну проявляється вже в ранньому віці, але тоді тривалість циклу коротше: в однорічних дитин - 45-50 хвилин, а до п'яти років зростає до 60- 70 хвилин. У дітей старшого віку поступово формується 90-хвилинний цикл, типовий для дорослих.

У людей похилого віку скорочення проведеного в сні часу відбувається в основному за рахунок повільного глибокого сну. Відсоток парадоксального сну зберігається досить стабільним.

З кожним новим 90-хвилинним циклом сну процес відновлення втрачених сил скорочується, а процес запам'ятовування, навпаки, збільшується. Таким чином, десь за другу годину до пробудження "запам'ятовувальна" функція діє особливо інтенсивно.

Немає людей, що не бачать снів, є лише люди, що не запам'ятовують їх. У більшості випадків сни банальні й малоцікаві. Тільки невеликий їхній відсоток містить дивні й фантастичні елементи. Примітно, що щодня виконувані рутинні заняття рідко фіксуються в сні. Раціональні й реалістичні елементи, подібні з мисленням при бадьорості, перевалюють при глибокій повільній фазі сну. У парадоксальній фазі домінують більше складні, яскраві, фантастичні сни. Нерідко буває, що в сні людина знаходить потрібний вихід з раніше що не піддавалася рішенню проблеми, як би продовжуючи творчий процес. У сні можуть переборюватися конфліктні ситуації психологічної властивості.

Зміст снів частіше негативний, ніж позитивний: поразки й невдачі, зіткнення з жорстокістю й агресивністю. Більше третини звітів про сновидіння містить емоції страху й тривоги. Але навіть при дуже хвилюючих подіях у сні супровідні їхні емоції сильно приглушені. Нерідко сплячий скрикує й пробуджується в жаху, покритий липким потом. Діти також часто прокидаються від кошмарних сновидінь і важкозасипають після цього, причому неприємні теми й конфлікти частіше виникають у хлопчиків.

Важлива риса сновидінь - це здатність утримувати увагу. Останнє захоплюється певними подіями або об'єктами, від яких неможливо звільнитися: ми не можемо змусити нашу увагу перемкнутися на щось інше. Це обумовлено тим, що в сновидіннях відсутні елементи уяви: свідомість не блукає, як у бадьорості, а зосереджено на чомусь одному.

Досить розповсюдженим явищем, що супроводжує сон, служить храп. Він виникає через те, що м'яза глотки розслаблюються і язик і нижня щелепа потихеньку зсковзують назад, яке закупорює й без того вже заблокований шлях для повітря через ніс і змушує нас дихати через рот.

Статистика показує, що близько 30 відсотків чоловіків і 20 відсотків жінок хропуть у сні щоночі. Схильність до храпа підсилюється з віком. Інтенсивний храп виникає у фазі глибокого повільного сну й послабляється або зникає у фазі парадоксального сну. Оскільки храп виникає, коли людина лежить на спині, то схильністю до нього повинні володіти люди,у яких статура змушує їх більше спати на спині, а надлишок жирової тканини в гортані підсилює вібрації.

Причиною храпа можуть бути такі захворювання верхніх дихальних шляхів, як алергія, синусіт і навіть нежить. У дітей той же ефект здатний викликати великий тонзиліт. Іноді храп служить причиною виникнення періодичних затримок подиху в сні. Відповідне захворювання називають "апное в сні". За ніч буває до кількох сотень затримок подиху. Кожна з них триває кілька секунд, у виняткових випадках - до двох хвилин. У ці моменти людина починає неспокійно вертітися й битися, як у конвульсіях, але звичайно не прокидається. При поновленні подих супроводжується голосним, вибуховим храпом. Апное частіше страждають чоловіки у віці після сорока років.

Захворювання має два наслідки:

1. Вдень хворі відчувають сильну сонливість, обумовлену дефіцитом сну через часті затримки подиху.

2. У періоди дихальних пауз падає рівень кисню в крові, викликаючи кисневу недостатність в організмі. Це обумовлює підвищення тиску в малому (легеневому) колі кровообігу й порушення серцевого ритму. Як снотворні, так і алкоголь, які придушують подих, збільшують апное в сні. Через це захворювання можлива раптова смерть літніх повних людей.

Проблема вживання алкоголю, тютюну і наркотиків дуже актуальна в наші дні. Зараз їх споживання характеризується величезними цифрами. Від цього страждає все суспільство, але в першу чергу під загрозу ставиться підростаюче покоління: діти, підлітки, молодь, а також здоров'я майбутніх матерів.

Адже алкоголь, тютюн і наркотики особливо активно впливає на несформований організм, поступово руйнуючи його.

Наслідки шкідливих звичок очевидні. Доведено, що при їх попаданні всередину організму, він розноситься по крові до всіх органів і несприятливо діє на них аж до руйнування. Особливо це впливає на м'язові тканини і розумову діяльність.

Зокрема: при систематичному вживанні алкоголю розвивається небезпечна хвороба - алкоголізм; при тривалому палінні - рак легенів і хвороби ясен; при навіть короткочасному вживанні наркотичних речовин - руйнування мозку, і, отже - ОСОБИСТОСТІ.

Тютюнопаління

Куріння - одна з найшкідливіших звичок.

Дослідженнями доведено - шкода паління в димі тютюну містить більше 30 отруйних речовин: Нікотин, Вуглекислий газ, Окис вуглецю, синильну кислоту, аміак, смолисті речовини, органічні кислоти, і т.д.

1 - 2 пачки сигарет містять смертельну дозу нікотину. Курця рятує те, що ця доза вводиться в організм не відразу, а дрібно. До того ж, частину нікотину нейтралізує формальдегід - інша отрута, що міститься в тютюні. Протягом 30 років такого курець викурює приблизно 20000 сигарет, або 160 кг тютюну, поглинаючи в середньому 800 г нікотину. Саме така доза поступає щодня в кров після викурювання 20-25 сигарет (у одній сигареті міститься приблизно 6-8 міліграм нікотину, з яких 3-4 міліграми потрапляє в кров). Систематичне поглинання невеликих, несмертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до куріння. Статистичні дані говорять: в порівнянні з некурящими длітельнокурящіе в 13 разів частіше хворіють

Стенокардією, в 12 разів - Інфарктом міокарда, в 10 разів - виразкою шлунку.

Курці складають 96 - 100% усіх хворих Раком легень. Кожен сьомий довгий час палить хворіє Облітеруючий ендартеріїтом - тяжкою недугою кровоносних судин.

Нікотин відноситься до нервових отрут. У спостереженнях над людьми встановлено, що нікотин в малих дозах порушує нервові клітини, сприяє почастішання дихання і серцебиття, порушення ритму серцевих скорочень, нудоті і блювоті. У великих дозах гальмує, а потім паралізує діяльність клітин

ЦНС у тому числі вегетативної. Розлад нервової системи виявляється зниженням працездатності, тремтінням рук, ослабленням пам'яті.

Нікотин впливає і на залози внутрішньої секреції, зокрема на наднирники, які при цьому виділяють у кров гармон - Адреналін, що викликає спазм судин, підвищення артеріального тиску і почастішання серцевих скорочень. Згубно впливаючи на статеві залози, нікотин сприяє розвитку у чоловіків статевої слабкості - імпотенції! Тому її личение начіют з того, що хворому пропонують припинити куріння.

Особливо шкідливо куріння для дітей і підлітків. Ще не зміцнілі нервова і кровоносна системи болісно реагують на тютюн.

Крім нікотину, негативний вплив роблять і інші складові частини тютюнового диму. При надходженні в організм окису вуглецю розвивається кисневе голодування, за рахунок того, що чадний газ легше з'єднується з гемоглобіном, чим кисень і доставляється з кров'ю до всіх тканин і органів людини. Рак у курців виникає в 20 разів частіше, ніж у некурящих.

Чим довше людина курить, тим більше у нього шансів померти від цього важкого захворювання. Статистичні дослідження показали, що у курців часто зустрічаються ракові пухлини та інших органів - стравоходу, шлунка, гортані, нирок. У курців не рідко виникає рак нижньої губи в слідстві канцерогенної дії екстракту, що накопичується в мундштуці трубки й у фільтрі.

Дуже часто куріння веде до розвитку хронічного бронхіту, що супроводжується постійним кашлем і неприємним запахом з рота. У результаті хронічного запалення бронхи розширюються, утворюються бронхоектази з тяжкими наслідками - пневмосклероз, емфізему легенів, з так званим легеневим серцем, ведучому до недостатності кровообігу. Це і визначає зовнішній вигляд завзятого курця: хрипкий голос, одутле обличчя, задишка.

Велика роль куріння і у виникненні туберкульозу. Так, 95 з 100 чоловік, страждаючих їм, до моменту початку захворювання палили.

Часто курці відчувають біль у серці. Це пов'язано зі спазмом коронарних судин, що живлять м'яз серця з розвитком стенокардії (коронарна недостатність серця). Інфаркт міокарда у курців зустрічається в 3 рази частіше, ніж у некурящих.

Куріння може бути і головною причиною стійкого спазму судин нижніх кінцівок, що сприяє розвитку облітеруючого ендартеріїту, що вражає переважно чоловіків. Це захворювання веде до порушення харчування, гангрени і в результаті до ампутації нижньої кінцівки.

Від речовин, що містяться в тютюновому димі, страждає так само травний тракт, в першу чергу зуби і слизова оболонка рота.

Нікотин збільшує виділення шлункового соку, що викликає ниючі болі під ложечкою, нудоту і блювоту.

Ці ознаки можуть бути проявом і гастриту, виразкової хвороби шлунка, які у курців виникають набагато частіше, ніж у некурящих. Так, наприклад, серед чоловіків, захворювання виразковою хворобою шлунка, 96 - 97% палили.

Куріння може викликати нікотинову амбліопії. У хворого страждає цією недугою, настає часткова або повна сліпота. Це дуже грізне захворювання, при індикатором навіть енергійне лікування не завжди буває успішним.

Курять наражають на небезпеку не тільки себе, але й оточуючих людей. У медицині з'явився навіть термін "Пасивне паління". В організмі некурящих людей після перебування в накуреному і не провітреному приміщенні визначається значна концентрація нікотину.

Наркоманія

Наркотик - це будь-яка хімічна сполука, яка впливає на функціонування організму. Зловживання наркотиками - це їх вживання будь-яким неприйнятним з медичної і соціальної точок зору чином або прийнятним, але неправильним.

Тут особливо доречно назвати психоактивні наркотики: ті, які впливають на організм, викликаючи поведінкові зміни, на зразок ейфорії і галюцинацій. Використання і часто виробництво багатьох наркотиків, якими зловживає велике число людей, заборонено в багатьох країнах.

Причини зловживання наркотиками.

Соціальна узгодженість. Якщо використання того або іншого наркотика прийняте в групі, до якої людина належить або з якою він себе ідентифікує, він відчує необхідність застосовувати цей наркотик, щоб показати свою приналежність до цієї групи.

Задоволення. Одна з головних причин, чому люди вживають наркотики, - це супутні і приємні відчуття, від хорошого самопочуття і релаксації до містичної ейфорії.

Цікавість відносно наркотиків примушує деяких людей почати самим приймати наркотики.

Достаток і дозвілля можуть привести до нудьги і втрати інтересу до життя, і виходом і стимуляцією в цьому випадку можуть показатися наркотики.

Відхід від фізичного стресу. Більшості людей вдається справлятися з найбільш стресовими ситуаціями їх життя, але деякі намагаються знайти притулок у формі наркотичної залежності. Наркотики часто стають помилковим центром, навколо якого обертається їх життя.

Психоактивні наркотики

Одні наркотики пригнічують нервову активність мозку, інші стимулюють її, і в цьому полягає різниця в їх психічних ефекти. Інші причини відмінностей включають кількість прийнятого наркотику, його чистоту і концентрацію, а також те, яким чином він потрапляє в тіло. Ефект часто посилюються, якщо приймає наркотики стомлений або голодний. Психоактивні наркотики поділяють на чотири головні групи відповідно до їх впливом: депресанти, стимулятори, галюциногени і марихуана.

Наркотики і здоров'я

Як відомо, першою справою наркоманія відбивається на здоров'ї. Головним захворюванням наркоманів, є "хвороба брудних шприців" - СНІД. Так само у наркоманів зі стажем спостерігається зароженіе крові і хвороби судин.

Найбільш страшні захворювання мозку, серця і печінки. Призводить до повної деградації особистості.

Алкоголь

Викрадач розуму - так іменують алкоголь з давніх часів. Про п'янких властивості спиртних напоїв люди дізналися не менш ніж за 8000 років до нашої ери - з появою керамічного посуду, що дала можливість виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і винограду.

Чистий спирт почали одержувати в 6-7 століттях араби і назвали його «аль коголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез в 860 році. У процесі бродіння грибки перетворюють цукор (а також крохмаль) у винний або етиловий спирт. Відомо, що молекула цукру (глюкози) складається з 6 атомів вуглецю, 12 атомів водню і 6 атомів кисню - C6H12O6.

Ферменти дріжджів ніби дроблять цю складну молекулу на окремі шматки, з'єднуючи їх потім у нові молекули. З C6H12O6 утворюються дві молекули вуглекислого газу - 2 CO2 (це бульбашки ми бачимо в бродячій рідини).

Атоми, що залишилися, з'єднуються в дві молекули спирту (2 C2H5OH). З виснаженням запасу цукру припиняється і процес бродіння. Такий спрощено процес перетворення цукру або крохмалю в алкоголь.

Причини вживання алкоголю

Недарма спиртне часто називають «міцними напоями». Вважається, що спирт має лікувальну дію не тільки при простудних, але й при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунка. Лікарі ж навпаки вважають, що виразковому хворому категорично не можна приймати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного дійсно збуджують апетит.

Або інше, існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, покращує настрій, самопочуття, робить бесіду більш жвавою і цікавою, що важливо для компанії молодих людей.

Більше того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, що швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу і т.п. А в пиві і сухих виноградних винах до того ж є цілий набір вітамінів та ароматичних речовин. У медичній практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, вживаючи його для дезінфекції (при уколах і т.п.), готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб.

Помірне споживання алкоголю не шкодить здоров'ю. Статистика показує, що споживання помірної кількості спирту може надавати благотворний ефект на серці і, можливо, подовжує життя. Однак алкоголь впливає на мозок, так що ніколи не пийте за кермом.

Надмірне споживання алкоголю викликає суспільне невдоволення, похмілля і зниження працездатності в короткостроковій перспективі; в довгостроковій перспективі воно викликає необоротне ушкодження печінки, втрату пам'яті і погіршення функціонування психіки, безсоння, уповільнені рефлекси з відповідним зростанням небезпеки нещасних випадків і погіршення розсудливості і емоційного контролю. Хоча стійкість до алкоголю у чоловіків вище, ніж у жінок, чоловіки-алкоголіки схильні до більшого ризику ураження печінки. Розвитку багатьох форм раку і порушень імунної системи.

Приблизно 20% будь-якого алкогольного напою абсорбується в шлунку, а 80% - в кишечнику. Потім спирт розноситься кров'ю по всьому тілу. Печінка руйнує (окисляє) спирт з майже постійною швидкістю: зазвичай приблизно 0,5 літра пива або 0,3 літра віскі на годину. У підсумку цей процес охоплює приблизно 90% алкоголю, створюючи як кінцевих продуктів вуглекислий газ і воду.

Решта 10% виводяться через легені з потом. Алкоголь в організмі надає чотири основні ефекту.

Він забезпечує організм енергією (спирт має високу енергетичну цінність, але не містить поживних речовин).

Він діє як анестезуючий засіб на центральну нервову систему, сповільнюючи її роботу і знижуючи ефективність.

Він стимулює виробництво сечі. При великому прийомі алкоголю тіло втрачає більше води, ніж отримує, і клітини зневоднюються.

Він тимчасово виводить з ладу печінку. Після великої дози спиртного приблизно дві третини печінки можуть вийти з ладу, але робота печінки зазвичай повністю відновлюється через кілька днів.

Шкода алкоголю

Алкоголізм - регулярне, компульсівное споживання великої кількості алкоголю протягом довгого періоду часу. Це найбільш серйозна форма наркоманії в наш час, залучаються від 1 до 5% населення більшості країн. Алкоголік п'є компульсивно, відповідаючи на психологічну або фізичну залежність алкоголю.

Ознайомимося з тим, що здатний зробити алкоголь з нашим організмом.

Кров. Алкоголь гнітить продукцію тромбоцитів, а також білих і червоних кров'яних тілець. Підсумок: недокрів'я, інфекції, кровотечі.

Мозок. Алкоголь уповільнює циркуляцію крові в судинах мозку, приводячи до постійного кисневого голодування його кліток, у результаті чого наступає ослаблення пам'яті і повільна психічна деградація. У судинах розвиваються ранні склеротичні зміни, і зростає ризик крововиливу в мозок.

Серце. Зловживання алкоголем викликає підвищення рівня холестерину в крові, стійку гіпертонію і дистрофію міокарда. Серцево-судинна недостатність ставить хворого на край могили. Алкогольна міопатія: дегенерація м'язів у результаті алкоголізму. Причини цього - не використання м'язів, погана дієта і алкогольне ураження нервової системи. При алкогольної кардіоміопатії уражається серцевий м'яз.

Кишечник. Постійний вплив алкоголю на стінку тонкого кишечника призводить до зміни структури клітин, і вони втрачають здатність повноцінно всмоктувати живильні речовини й мінеральні компоненти, що закінчується виснаженням організму алкоголіка. Постійне запалення шлунка й пізніше кишечнику викликає виразки травних органів.

Печінка. Цей орган страждає від алкоголю найбільше: виникає запальний процес (гепатит), а потім і рубцеве переродження (цироз).

З усього цього слід зробити висновок - контролюйте і не вбивайте самі себе.

Висновок

Будь-яке упротребленіе наркотиків, а до них ставитися і куріння, і алкоголь, і самі наркотики швидко руйнує організм. Так як в більшій мірі зловживають цими шкідливими, можна сказати, смертельними, в більшій частині підлітки, і люди не мають ще сімей, то можна сказати: майбутнього у них немає.