Реформа освіти в Україні покликала до життя й реформи в спеціальній освіті дітей з особливими потребами. У нашому суспільстві є різні категорії маленьких громадян, певна частина яких мають проблеми, пов’язані зі здоров’ям і розвитком. І, нажаль, на сьогодні кількість дітей, які потребують корекційно-реабілітаційної роботи, соціальної адаптації зростає.

Конституція України, Закон України «Про освіту» гарантують усім дітям право на освіту, отже і можливість реалізувати це право в усіх державних навчальних закладах належно від статі, раси, національності, соціального та майнового стану, стану здоров’я, місця проживання та інших чинників.

Діти з особливими потребами мають право задовольняти свої потреби так само, як і всі інші члени суспільства.

Сьогодні, ми часто вживаємо новий термін інклюзивна освіта, що передбачає особистісно-орієнтовані підходи, методи навчання для кожної дитини, з урахуванням її особливостей, здібностей, психофізіологічних порушень. Тому хотілося б процитувати думку Нормана Кунка: «Коли інклюзивне навчання буде повністю опановано, ми зможемо відмовитися від ідеї, що всі діти для того, щоб приносити користь суспільству, мають бути схожими один на одного. Замість цього будемо шукати і підтримувати таланти властиві всім людям. Ми починаємо розглядати нетипові способи, щоб виховати корисних членів суспільства, і в процесі цієї роботи ми зможемо дати всім дітям відчуття, що вони потрібні».

- Що ж дає інклюзивна освіта дитині з особливими потребами?;

- Перебування в групі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідно її віку комунікативні та соціальні навички;

Щодо інтелектуального розвитку — заняття з залучення дітей з особливими потребами сприяють концентрації уваги дітей, посилення їхньої мотивації до навчання;

- Досвід успішного перебування в інклюзивній групі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя.

Діти з особливими потребами можуть брати участь у різноманітних громадських програмах, які допомагають їм оволодіти вмінням, необхідними для успішного самостійного життя в суспільстві.

Перший етап залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загально-освтінього простору здійснюється у закладі дошкільної освіти.

Головним завданням освітнього процесу в реабілітаційних та інклюзивних групах є особистісний розвиток, активізація внутрішнього потенціалу дітей, залучення їх до співтворчості з педагогами та ровесниками. Розвиток дитини як суб’єкта освітньої діяльності (активної, ініціативної, відповідальної).

Метою організації роботи в інклюзивних та реабілітаційних групах закладів дошкільної освітиє:

1. Залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до дошкільної освіти.

2. Виконання індивідуальної фізкультурно-оздоровчої програми з даною категорією дітей.

3. Сприяння соціальній адаптації дітей з особливими потребами психофізичного розвитку, введення їх у колектив однолітків.

4. Оволодіння дітьми необхідними навичками спілкування з однолітками та дорослими.

5. Допомога родинам у виконанні індивідуальних оздоровчих програм.

6. Сприяння пізнавальному та особистісному розвитку, готовності до взаємодії з навколишнім світом. Створення умов для виконання певних дидактичних завдань.

Навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку не повинно обмежуватись організацією освітнього процесу в закладі. Важливо, щоб дитина могла і вдома здобувати і водночас вдосконалення власні знання. Тому батьки повинні ознайомитись з програмою навчання своєї дитини, знати, яка мета окремих елементів даної програми, її загальний напрямок і принципи. Мова не йде про те, щоб батьки брали на себе роль вихователя, заміняли або виручили його. Однак варто аби вихователі і батьки однаково ставилися до бажань дитини, допомагали їй почуватися безпечно. Співпраця вихователя з батьками збільшує шанси на те, щоб дитина краще користувалася вміннями і навичками, способами діяльності, якими оволоділа в ЗДО.

Також потрібна систематична співпраця людей, які забезпечують виконання програми. Цьому сприяють регулярні зустрічі батьків, вихователів, логопеда, музичного керівника, психолога, інструктора з фізкультури, реабілітолога — всіх реалізаторів програми.

Процес залучення надає дітям та їх сім’ям широкі можливості для вибору, сприяє повному розкриттю дитячого потенціалу, навчає розуміти і поважати людську індивідуальність. Саме в такому довкіллі, де вся увага сконцентрована на діяльність дітей, де поважають і задовольняють індивідуальні потреби, можуть ефективно навчатися і здорові діти, і діти з різними вадами і специфічними потребами.

Діти-інваліди, залучені до звичайного життя, стають повноцінними членами суспільства і часто не лише потребують підтримки громади, а й, навпаки роблять свій внесок у загальну справу.

Суспільство багато втрачає якщо певна його частина не залучена до активного і продуктивного життя. Діти, які граються і навчаються у групах залучення, стають компетентними, незалежними, працьовитими людьми, завжди готовими прийти на допомогу іншим.