Адаптація- пристосування організму до нових умов життя. Труднощі, яких зазнають діти в період адаптації до дитячого за­кладу, викликають низку негативних змін у їхній душевній рівно­вазі, поведінці, стані здоров'я, порушується емоційний стан (сум, туга, страх, збентеженість або загальмованість, тривожність), зни­жується мовна та ігрова активність, що веде до розбалансованості сну, зниження апетиту.

Дитина росте і не перестає радувати й розчулювати батьків: упізнає,усміхається, лепече, сидить, бере іграшки, ходить, почи­нає говорити, міркувати, спілкуватися. Яке щастя: сама починає їсти, натягає панчохи, усміхається, ось і навчилася користуватися носовичком - чудово! Усе - час до ровесників, до садочка. Ди­тина має знати, що на світі є ще й інші діти та їхні інтереси. Але відмежування від близьких і рідних, зустріч з новими доросли­ми, незнайомими собі подібними дітьми може стати для дитини стресовим чинником і сприйматися малюком як утрата, позбав­лення батьківської любові, уваги і захисту. Дуже важливо, щоб цей перехід, такий собі «розрив пуповини», був плавним, м'яким нетравматичним.

• Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми і з дорослими: відвідуйте з нею дитячі парки і майданчики, привчайте до гри в пісочницях, на гойдалках, на новорічних святах, ходіть на дні народження до друзів, спостерігайте, як дитина поводиться:соромиться, усамітнюється, конфліктує, зчиняє бійку або ж легкознаходить спільну мову, контактує з однолітками, прагне спілку­вання, поводиться розкуто.

• Познайомтеся з вихователями групи, наперед розкажіть про індивідуальні особливості вашої дитини: що їй подобається, що -ні, якими володіє навичками, якої допомоги потребує. Визначте,які методи заохочення і покарання доречні для вашої дитини.

• У перші дні відвідуйте дитячий садочок разом із дитиною (побудьте з нею якийсь час - до обіду, до сну, під час сну). Не спізнюйтеся, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.

• Будьте терплячими і люблячими.

• Дайте дитині в садок улюблену іграшку, намагайтеся умовити залишити іграшку «переночувати» в садку і на ранок зновуз нею зустрітися. Якщо дитина на це не згодиться, хай іграшкаходить разом із нею щодня і «знайомиться» там з іншими; розпитуйте, що з іграшкою відбувалося в дитячому садку, хто з неюдружив, хто кривдив, чи не було їй сумно. У такий спосіб ви дізна­єтеся чимало про те, як ваш малюк звикає до садка.

Буває, що дитина не сприймає вихователя: «Я не піду до неї,вона кричить, зла» тощо. Якщо це повторюється щодня, то залишається тільки поспівчувати і спробувати перевести дитину до іншої групи. Не змушуйте її страждати та спілкуватися з неприємними людьми. «Друга мама» для вашої дитини має бути схожа на вас за своїми виховними методами, володіти здатністю враховувати і розуміти унікальність та індивідуальність кожної дитини.

• Пограйтеся з дитиною домашніми іграшками в «дитячий садок», де якась із домашніх іграшок буде «дитиною». Простежте,як поводиться ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй «друзів» і спробуйте розв'язати проблеми вашої дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.

• Коли дитина звикне до дитячого садка, не сприймайте її сліз при розставанні всерйоз - це може бути просто від поганого настрою.

1. Не обговорювати в присутності дитини будь-які проблеми, пов'язані з дитячим садком, негативно говорити про його персонал.

2. Не лякати дитину дитсадком і не забирати пізно малюка до­ дому, не треба заважати його контактам із дітьми в групі.

3. Не треба карати дитину за капризи та конфліктувати з нею.

4. Не треба кутати дитину та одягати її не по сезону.

5. Не міняти у вихідні розпорядок дня.

6. Не ігнорувати порад лікаря.