ЛІЧИЛКИ ДЛЯ ІГОР

Раз, два, три, чотири –

мене грамотi учили,

i читати i писати,

i на конику скакати.

Сiв метелик на травичку,

i сказав таку дурничку –

раз, два, три –

напевно вийдеш ти.

Уно – дуно раба,

квiнтер – пiнтер жаба, уно – дуно рекс,

квiнтер – пiнтер зекс.

Зайчик весело стрибає.

Всіх до гурту закликає:

Гей, хто хоче погуляти,

Мусить пісню заспівати.

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Що ти хочеш заспівать?

Ой були ми в ліску,

Спіймали ми лиску –

Рудую та чубатую,

Хорошую та багатую.

Є в лисиці п’ять малят –

Неслухняних лисенят.

На обід їх мати жде:

Рад, два, три … А решта де?

Ішов кіт через сто воріт,

До кінця дійшов, кошенят знайшов.

– Няв!

Що у лісі так гримить?

То майструє сам ведмідь.

Вісім вуликів зробив, –

Ненароком два розбив.

Довго сердився, мовчав

І гриміти знов почав.

Іде коза брикає,

Бородою хитає.

А борідка хиталась,

За будяки чіплялась.

Копитами цок-цок-цок!

Сірий вовк хапнув пиріг –

І тікати скільки міг.

Розбігайтесь хто куди,-

Вовк біжить – чекай біди.

Я рахую цуценят:

Раз, два, три, чотири, п’ять

Десь одно пішло гулять –

Ти іди його шукать.

Є в крільчихи п’ять малят –

П’ять сіреньких кроленят.

Ось вони рядочком сплять:

Раз, два, три, чотири, п’ять.

Тікав заєць через міст,

Довгі вуха, куций хвіст.

А ти далі не тікай,

Рахувати починай.

Раз, два, три – вийди ти.

Котилася торба

З високого горба,

А в тій торбі

Хліб, паляниця.

Кому доведеться,

Тому і жмуриться.

Аки – маки, таки – паки,

завелися в рiчцi раки,

стали раки, воду пити –

виходи, тобi водити.

Енi – бенi, люки – паки,

тюль – буль – буль,

каляки – смаки,

еус – деус, кiсла – деус,

еус – деус – бац.

Еники-беники їли вареники,

еники-беники кльос –

вийшов вусатий матрос.

Ерлички-перлички,

червоні ґудзички.

На кого випаде –

на того бенц.

Їхав-їхав хлоп-хлоп

на конику гоп-гоп,

а за хлопом пан-пан,

на конику сам-сам,

а за паном жид-жид,

на конику плиг-плиг,

а за жидом – жиденята,

погубили портенята.

Одене-бубене, рекеке-мекеке,

сандер-пандер, бiбки-рiпки,

мiпки-зiпки-кльоц.

Сорока-ворона

На дубі сиділа,

Боярів лічила:

Калина-малина,

Суниця-чорниця,

В’яз.

Хто буде жмуриться,

Той буде князь.

Раз, два, три!

Дули, дмухали вітри.

Дули, дмухали щосили

І горіхів натрусили.

Натрусили так багато,

Поспішаймо їх зібрати!

Раз, два, три!

Ловиш ти!

Сидить жабка під корчем,

Починає рити.

Хто до неї доторкнеться,

Той буде жмурити.

Раз і два. Раз і два.

В нас лічилка – лісова!

В лісі – дерево дуплисте,

А в дуплі живе сова,

Що жовтаві очі має,

Спить – удень. Вночі – літає.

Добрий сон, сові приснись!

Я – ховаюсь! Ти – жмурись!

Зайчик-зайчик-побігайчик

Виніс хліба нам окрайчик,

Виніс свіжої води.

Ой, виходь жмурися ти!

Йшла Маринка по стежинці,

Загубила там корзинку.

А в корзинці паляниця,

Хто з’їв – тому жмуриться!