Символізм українського віночка

        Зважаючи на останні події в нашій країні, національна символіка набула нового значення. Вишиванки уже носять і в повсякденному житті, а не тільки у святкові дні. До національних символів також належить і вінок - дівоча прикраса для волосся з живих чи штучних квітів. Ще рік тому дівчину у вишиванці та віночку сприймали за учасницю народного колективу, сьогодні ж - це звичне явище, яке викликає посмішку та національну гордість.         Наші пращури вважали рослини оберагами від злих духів, дурного ока та недугів, тому й сплітали віночки з різноманітних рослин. Кожна квітка мала своє значення, символ та виконувала певну функцію - головний біль заспокоювали чорнобривці, незабудки та барвінок зір берегли, ромашка серце заспокоювала, безсмертник рани загоював, а мак давав сон і беріг думки.

        Віночки починали носити ще з малечку і, відповідно до віку дівчини, у нього вплітали інші квіти та трави.

        В Україні налічують понад 77 видів вінків: різдвяні, вінок відданості, чернечий, вінок надії, вінок розлуки, вінок кохання. Не менше значення приділяли стрічкам, їх вимірювали по довжині коси і розрізали так, щоб її сховати.

        Вінок дівчата носили до заміжжя, а на весілля одягали весільний вінок з барвінку, любистку та іншого зілля. Він охороняв наречену і символізував чистоту та цнотливість. Засватана дівчина носила вінок з барвінку, м’яти, шавлії та інших лікарських трав. Вінок кохання плели з 13 років і до заміжжя з ромашки, цвіту яблуні й вишні та з квітучим гроном калини. У час розлуки дівчата дарували коханим вінок відданості з волошок в основі та квітучого любистку. Ті, кому не пощастило в коханні, плели віночки з волошок і польового маку, а ті, кого покинули заради іншої, - вінок розлуки з первоцвіту і вересу. Вінок з білих лілій виплітали на смерть.

        З віночком в українців пов'язано багато звичаїв і традицій. У кожній частині нашої країни, які в кожному селі та родині, вони інші. Наші бабусі можуть розповісти багато цікавого. Плести віночок - не проста справа, це треба вміти і знати коли саме робити, щоб живі квіти довго зберігалися і служили оберегом. До прикладу, весільний вінок жінки зберігали все життя.

        Сучасна культура та звичаї зазвичай руйнують та витісняють національний колорит і привабливість, роблять їх нецікавими для нових поколінь. Наша національна спадщина є нашим багатством яке об'єднує нас з нашими пращурами та одне з одним, ми - один єдиний народ, який повинен берегти свою багатовікову історію, культуру та традиції, передавати її дітям та онукам.

        Щоб розуміти українську культуру та колорит потрібно знати її народні традиції, звичаї та обряди, національні символи і обереги. Український віночок якраз є одним із таких символів.