Накладення державним виконавцем арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати

Аналізуючи судову практику рішень про зняття арешту з грошових коштів на рахунках дає можливість зробити висновок, що найпоширенішими підставами для оскарження до суду постанов виконавців про арешт грошових коштів на рахунках з мотивів їх невідповідності чинному законодавству із них є використання боржником рахунку для виплати заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Разом з цим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 128 КЗпПУ, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Частиною 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 22, ч.ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Ст. 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Отже, накладення арешту на рахунок боржника який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян.

За більш детальною інформацією звертайтеся за номером 050 276 60 94.