Захист інтелектуальної власності

Кінець XX початок XXI століть назавжди закарбується в історії всього людства як початок нової ери в історії новітніх технологій, приголомшливих розробок в різних галузях науки і техніки. В наукових парках, дослідницьких центрах, інститутах, конструкторських бюро, а, можливо, і просто в кабінеті якоїсь звичайної фірми, незалежно від того, де вони розташовані чи в мегаполісі, чи в найвіддаленішому куточку нашої планети сотні тисяч вчених, дослідників, винахідників працюють над створенням нових вдосконалених та надсучасних ліків, комп’ютерних пристроїв, роботів, різноманітних приладів, покликаних полегшити життя більшості з нас. Будь-які створені такими людьми об’єкти є результатами інтелектуальної, творчої діяльності, котрі на законодавчому рівні багатьох держав іменуються інтелектуальною власністю.

В Україні на законодавчому рівні інституту інтелектуальної власності приділено достатньо уваги. Задля його ефективного впровадження в життя ухвалено ряд важливих внутрішніх та ратифіковано значну кількість значущих міжнародних нормативно-правових актів, мета яких врегулювання правовідносин в цій сфері, зокрема - захист авторів, винахідників, виконавців та інших суб’єктів інтелектуальної власності від неправомірних зазіхань з боку охочих до чужої слави.

На практиці дуже часто зустрічаються випадки порушення прав авторів об’єктів інтелектуальної власності. Для того, аби у майбутньому припинити посягання на права і відшкодувати завдані збитки, котрі виникли наслідок порушення прав інтелектуальної власності, законодавець зобов’язаний надати ефективний та законний спосіб для відновлення порушеного права. Конституція України у статті 55 надає кожній особі конституційне право на судовий захист прав інтелектуальної власності. Цивільний Кодекс України у статтях 431, 432 також закріплює право на захист кожному громадянинові, права інтелектуальної власності якого якимось чином порушені. Так відповідно до вищевказаних норм суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема:

1) застосувати негайні заходи щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинити пропуск через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучити з цивільного обороту товари, виготовлені або введені у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищенити такі товари;

4) вилучити з цивільного обороту матеріали та знаряддя, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучии та знищити такі матеріали та знаряддя;

5) застосувати разове грошове стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності.

6) опублікувати в засобах масової інформації відомості про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Кримінальний кодекс України передбачає у ст. 176, 177 кримінальну відповідальність осіб, які порушили права інтелектуальної власності шляхом застосування до таких осіб покарання у вигляді штрафу, мінімальний розмір якого двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а максимальний – три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Також санкції цих статей передбачають покарання у вигляді виправних робіт, позбавлення волі, а в деяких випадках можливе застосування позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Господарський Кодекс України закріплює у главі 16 норми використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності на корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші. У випадку порушення суб’єктами господарювання цих правил до них може бути застосований такий вид господарської відповідальності як відшкодування завданих збитків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачається відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності. Відповідно до статті 51-2 незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знаку для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Крім суду спеціальним суб’єктом захисту порушених прав інтелектуальної власності може виступати Антимонопольний комітет України. Прикладами порушень можуть бути неправомірне використання торговельних марок, фірмових найменувань, використання комерційної таємниці, тобто вчинення суб’єктами дій, які розцінюються як порушення добросовісної конкуренції. АНК застосовує до винних, як правило, такі види покарань: штраф та попередження.

Як бачимо, в Україні передбачено чимало видів судового захисту прав інтелектуальної власності. А ласим до чужого творіння хочеться побажати: «На чужой каравай рот не разевай, а пораньше вставай, да свой затевай».

За більш детальною інформацією і для попереднього запису на консультацію, звертайтесь за телефоном гарячої лінії: +38(099)-435-16-94 – юрист Центру юридичної допомоги «Захист» Бондар Надія Володимирівна. Дзвінки приймаються цілодобово, якщо оператор зайнятий, ми Вам перетелефонуєм.

Будем раді Вам допомогти!