Ви знаєте це почуття, коли помирає хтось із близьких.  Це відчуття втрати. І з початком війни ми знову його впізнаємо. 

Війна також має присмак запеченої крові на серці. Дуже гіркої, прогорілої та терпкої. І це відчувається всіма органами чуттів одночасно: зором, слухом, тактильно, запахом і безпосередньо смаком. Всім мозком, кожною клітиною тіла і душею. Коли відчуваєш себе згарищем, а з ознак життя – лише відчуття нудоти.

У кожного свої метафори цього стану, але пекло війни в тому, що у всіх нас він чимось схожий. Невже втрати й смерть – це частина життя? Філософія і психологія каже, що так. 

Як впоратись з втратою?

💔Пам'ятати, що втрати – це не тільки про життя близьких. Переїзд, розставання і навіть втрата звичного розпорядку дня – це також серйозні випробування для психіки. Не потрібно знецінювати свої переживання щодо втрат чи порівнювати з втратами інших.

💔Дайте собі можливість відгорювати та оплакати свої втрати. Біль втрати може переживатись по-різному, тому важливо поставитись до себе поблажливо в цей період. Дозвольте собі переживати будь-яку реакцію. Переживання горя – це не лише сльози чи злість. Все, що ви відчуваєте – це нормально.

💔Є певні закономірності й етапи проживання горя: заперечення, гнів, компроміс, депресія і прийняття. Але не потрібно сприймати їх буквально. В кожної людини свій індивідуальний процес, далі етапи можуть повторюватись чи змішуватись. Правильно – це так, як відбувається саме у вас. 

Основне – це лояльне ставлення до себе в складний період.

Психотерапевтка Анастасія Свердел

Я не можу, не вмію, не знаю, не впораюсь. Так іноді розмірковують і діти, і дорослі. Але коли така життєва позиція спостерігається у сформованої особистості людини, це — вивчена безпорадність і вона буває наслідком виховання. 

Автор цієї теорії американський психолог Селігман вважав, що формування  “вивченої безпорадності” у дітей закінчується близько 8-ми років, а далі може лишитись на все життя.

‼️Під час надзвичайних ситуацій усім батькам хочеться якомога швидше зробити все за дитину: зібрати речі, одягнути, зав'язати шнурівки і правильно, на кону наші життя. 

➡️Але не забувайте в безпечний час, який з’являється у вас з дитиною, навчати свою дитину.

Невдачі неминучі.  І успіх вирішення цих невдач залежатиме від того, як ви її підготуєте до цього. Тут вам стане у пригоді правило чотирьох кроків:

1. Спершу я показую як.

2. Далі ми робимо разом.

3. Ти робиш сам, а я поруч.

4. В тебе виходить самостійно.

5 порад 

1️⃣Не давайте відчути дитині себе непотрібною, зайвою. Коли в дитини щось не виходить, не робіть задачу за неї, а робіть - разом. Частіше обіймайте при цьому і говоріть про її успіхи. 

 2️⃣ Коли є необхідність швидко зібратися і піти в укриття, запропонуйте дитині пограти в гру. Одягнутися, хто швидше. Знайти якомога швидше вказані речі. Пам'ятайте, що для дошкільняти провідною діяльністю є гра, і так дитина швидше засвоює правила.

 3️⃣За можливості навчайте дитину правил самообслуговування, будьте витриманими. Самостійно одягатися та взуватися. Це може стати у пригоді, коли потрібно швидко зібратися та піти в укриття, адже кілька хвилин можуть врятувати життя. 

 4️⃣Відволікайте дитину малюванням, грою, навчанням та хваліть результат. Читайте та слухайте казки, запам'ятовуйте віршики, вчіться рахувати, грайте в пальчикові ігри та з домашніми тваринами. Повторюйте: в тебе все гарно виходить, ти все зможеш!

 5️⃣ Проговорюйте з дитиною важливу інформацію. Подбайте про те, щоб дитина знала своє повне ім'я та прізвище, імена батьків, домашню адресу. Навчіть її викликати швидку допомогу, рятувальників та поліцію.

Батькам досить складно справитись з імпульсом допомоги та порятунку дитини. Коли ви реально оцінюєте обставини та розумієте, що ситуація зараз дозволяє справлятись самостійно — вдихаємо і видихаємо та пригадуємо попередні пункти.

З телеграм-каналу "Психологічна підтримка"

Зґвалтування — це злочин. Винен завжди гвалтівник, і ніколи - потерпілі. Це перше, що потрібно запам’ятати.

◽️Що робити, якщо вас зґвалтували?

Подбайте про себе найкращим чином. Першочергово - зверніться по медичну допомогу за можливості. Одразу після - зверніться до поліції та напишіть заяву, якщо готові. Ви ні в чому не винні, тому вам не має бути соромно. Кривдник повинен бути покараний. І обов’язково зверніться за психологічною допомогою.

◽️Це не ваша провина

Іноді насильник намагається проявити ще більшу владу, змушуючи людину, яка була зґвалтована, відчувати, що це насправді його або її вина. Насильник може говорити щось на кшталт: «Ти сама просила про це» або «Ти ж хотів цього». Це ще один спосіб для насильника контролювати ситуацію. Але правда в тому, що ваш одяг, слова чи поведінка ніколи не є виправданням для зґвалтування.

◽️Робота з почуттями

▫️Зґвалтування — це не тільки фізичне насильство, а й емоційна травма.  Правильна увага до емоцій, турбота та підтримка можуть допомогти людині розпочати процес відновлення та уникнути психологічних проблем у майбутньому.

▫️Потерпіла від насилля може відчувати різні емоції: злість, приниження, страх, заціпеніння і спантеличення. Також нормальною реакцією є відчуття сорому та збентеження. 

▫️Деякі люди віддаляються від друзів та родини. Інші, навпаки, не хочуть бути одні. Хтось впадає в депресію, відчуває тривогу й хвилювання.  Часом почуття, пов'язані зі зґвалтуванням, можуть проявлятися фізично, наприклад, проблемами зі сном або харчуванням.

▫️Може бути важко сконцентруватися на роботі або брати участь в повсякденних справах. Іноді може здатися, що ви ніколи не подолаєте травму зґвалтування. Кращий спосіб пропрацювати ці емоції — з професійною допомогою. 

❕Розмова про зґвалтування в безпечному середовищі з підтримкою фахівця — кращий спосіб забезпечити одужання. 

▫️Це зрештою допоможе зменшити нічні кошмари та раптові спогади. Також може допомогти уникнути потенційно шкідливої поведінки та емоцій, зокрема — важкої депресії або бажання самотравмуватися.

▫️Кожен, хто пережив зґвалтування, працює з емоціями по-різному. Деякі люди відчувають себе найбільш комфортно, розмовляючи віч-на-віч з терапевтом. Інші вважають, що краще долучитися до групи підтримки, де вони зможуть спілкуватися з іншими потерпілими. Це допомагає їм почуватися краще, повернути силу й рухатися далі.

❕Якщо ви зазнали сексуального насилля — не мовчіть!  Ваше життя й здоров’я — ваша найбільша цінність. І ніхто не вправі посягати на них. Зверніться за допомогою.

🆘Щоб отримати безкоштовну КОНФІДЕНЦІЙНУ допомогу психолога або психотерапевта, потрібно лише коротко описати свій запит і залишити заявку на сайті tellme.com.ua 

🆘Якщо ви перебуваєте на тимчасово окупованій території й не маєте змоги звернутися до поліції, повідомте про злочин в Офіс Генерального прокурора. Телефон 096 755 02 40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal), електронна пошта conflict2022.ua@gmail.com (зазначте свої ПІБ і засоби зв’язку).

 ПТСР - це наслідок отруєння організму гормонами стресу, а також перенапруги всієї нервової системи та механізмів психологічних захистів.

📃 Серед ознак ПТСР

▫️ розлади сну та апетиту

▫️ порушення контакту з потребами: ви не пам'ятаєте, коли востаннє їли, спали, не помічаєте травм, холоду, бруду

▫️ почуття напруги, тривоги, тіло не розслабляється навіть уві сні

▫️ флешбеки: картинки пережитого несвідомо виринають з пам'яті 

▫️ дратівливість, непереносимість найменших труднощів

▫️ напади провини, постійна прокрутка в голові варіантів, що можна було б зробити, щоб наразі мати кращий результат

▫️ гострі, важко контрольовані напади гніву чи розпачу

▫️ отупіння, апатія, депресія, небажання жити. 

😰 В особливо важких випадках можуть мати місце психотичні епізоди, з втратою адекватного сприйняття реальності, а також суїцидальні спроби.

🔴 Якщо ви спостерігаєте ці ознаки (можуть бути не всі) у себе чи близьких, поставтеся до цього уважно. 

Це стан не тільки дуже болісний, а й дуже шкідливий для здоров'я. Не терпіть і не ігноруйте проблему, просіть допомоги та надавайте її.

💊 Що можна зробити для інших і для себе в ситуації ПТСР

🥑 Базова турбота: годувати, умовляти відпочивати та спати, дуже важливо забезпечити базові речі: тепло, тепла їжа, постіль, одяг, ванна.

❤️ Тілесний контакт: тримати за руку, обіймати, гладити, бути поруч, але не стримувати у реакціях.

🌳Контакт із природою: посидіти на сонечку, подивитися на воду, на вогонь, на небо, відчути запах трави, землі, доторкнутися до дерева, каміння.

👩‍🌾 Проста, знайома діяльність, найкраще — з конкретним помітним результатом та зі смислом: прибирання, робота на землі, по господарству, сортування чогось тощо.

🙏 Брати участь у ритуалах, особливо спільних, прощанні із загиблими, поминанні, у створенні пам'ятних знаків, у спільних молитвах.

😢 Не мовчати, не стримувати почуттів: плакати, якщо хочеться, писати, говорити, скаржитися, розповідати про пережите всім, хто готовий слухати, і, відповідно, вислуховувати, якщо вам розповідають. У жодному разі не переходити відразу до втішання чи закликів не засмучуватися й взяти себе в руки.  Не заморожувати горе формулами на кшталт «герої не вмирають». Вони вмирають, і це боляче, і біль повинен мати вихід.

⛔️ Якщо зараз немає можливості говорити, плакати та отримувати підтримку, краще навпаки, свідомо блокувати спогади та думки про пережите, не дозволяти себе «втягнути» у вирву травми. Відволікатися, перемикатися, щось робити, співати, молитися. Але, щойно з'явиляться умови, обов’язково дати волю почуттям.

🍷 Вкрай обережно ставитися до таких «заспокійливих», як алкоголь: малі дози можуть допомогти розслабитися, але при цьому алкоголь — це депресант, він виснажує і так виснажену психіку, і за регулярного застосування погіршує перебіг синдрому. 

📞 Звертатися за допомогою до психологів та лікарів, при тяжких станах приймайте заспокійливі препарати. Це не слабкість, а турбота про себе.

🤝 Пам'ятати, що навколо багато людей, які переживають ПТСР, враховувати це, оцінюючи їхні слова та реакції, не провокувати конфлікти.

🤐 Людині, яка переживає ПТСР, часто здається, що з нею щось не так, що вона ненормальна. Це змушує приховувати свій стан, соромитись його, заважає просити допомоги.

🧠 Важливо пам'ятати: посттравматичний синдром — це нормальна реакція психіки на ненормальні обставини, як біль — нормальна реакція на тілесну травму.

🌤 Чим краще вдасться подбати про себе і близьких сьогодні, тим більше шансів, що травма не отруїть вас на роки вперед.

Кілька порад, щоб забезпечити себе достовірною інформацією і не реагувати на провокації

 Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це суб’єктивна думка конкретної людини?

📜 До офіційних джерел у час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб ЗСУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки, Ukraine Now, Країна_інфо.

🗨 Думка ж конкретної людини часто виражається словами: «на мою думку»,  «мені здається», «я впевнений(а)», «я знаю, що..», «я думаю, що». 

😱 Чи є емоційне забарвлення повідомлення? Чи в ньому лише факти?

Факти — це конкретні цифри, статистика, графіки, імена реальних людей.

🥑 Чи має ця інформація користь?

Висвітлення загальних подій в країні та окремо в кожному місті — це те, що дозволяє розуміти повну картину та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця. 

 Як це впливає на мене?

🤯 Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, посилює тривогу та відчай. Доволі часто цей шлях обирають дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри. 

⛔️ Повідомлення на кшталт  «Дуже терміново!», «Це правдива інформація, передайте далі» — найчастіше є неправдивими.

✍️ Перевіряємо інформацію та ділимося лише офіційними фактами! 

Клінічна психологиня Аліна Касілова